Функціонування системи інформаційного обслуговування користувачів бібліотек у сучасних умовах (49849)

Посмотреть архив целиком

19



ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Інформаційні потреби користувачів та їх вплив на організацію інформаційного обслуговування

РОЗДІЛ 2. Бібліотечно-інформаційний сервіс: сучасний стан і можливості вдосконалення

2.1 Довідково-інформаційне обслуговування користувачів у режимі “запит-відповідь” в системі інформаційного забезпечення користувачів Сарненської ЦСПШБ

2.2 Інформування користувачів як вид інформаційного обслуговування: стан і новації

РОЗДІЛ 3. Ресурси Інтернет і трансформація системи інформаційного обслуговування у Сарненській ЦСПШБ

3.1 Роль Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ у вирішенні завдання розширення доступу користувачів до інформаційних ресурсів

3.2 Популяризація Інтернет–ресурсів в Сарненській ЦСПШБ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



СПИСОК СКОРОЧЕНЬ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ


БД– база даних

ВРІ – вибіркове розповсюдження інформації

ДБА – довідково-бібліографічний апарат

ДБІ– довідково-базова інформація

ДІО – довідково-інформаційне обслуговування

ДПА – довідково-пошуковий - апарат

ДЗК – диференційоване забезпечення керівництва

ІП – інформаційна потреба

ІР - інформаційні ресурси

ІТ – інформаційні технології

ЦСПШБ – централізована система публічно-шкільних бібліотек



ВСТУП


Процеси інформатизації, що мають місце в сучасному суспільстві, вимагають суттєвої корекції інформаційної діяльності. Теоретичне осмислення і розробка прикладних аспектів розв’язання цієї проблеми потребують системного дослідження середовища користувачів інформаційних установ, інформаційних ресурсів, формі методів інформаційного обслуговування.

Зміни в інформаційному суспільстві та все більше розповсюдження нових інформаційних технологій, продуктів, послуг призводять до зменшення ролі традиційних форм інформаційного обслуговування. Виходячи з цього умовою підвищення ефективності функціонування системи інформаційного обслуговування сьогодні є інноваційні процеси впровадження нових інформаційних технологій.

Модернізація інформаційного обслуговування можлива лише за умови зміни пріоритетів, пов’язаних із доступом до знань і розширенням номенклатури послуг інформаційно-бібліотечного сервісу, це й обумовлює актуальність дослідження аспектів функціонування системи інформаційного обслуговування у сучасних умовах.

Стан наукової розробленості теми: Різноманітні аспекти функціонування інформаційних установ викликають значну зацікавленість дослідників. Так, проблеми соціокультурного обслуговування досліджувались М. Дворкіною, зміст та можливості вдосконалення забезпечення ІП користувачів С.Д. Коготкова. Питання довідково-інформаційного обслуговування в режимі “запит-відповідь” за умов інформатизації суспільства вивчала Т. Добко. Тенденції розвитку інформаційного обслуговування в онлайновому режимі розглядались Є.Жабко.

Інновації у сфері бібліотечного сервісу складають предмет наукового інтересу для М. Нещерет, Т. Коаль, Д. Солов’яненко, Н. Каліберди, інші. Однак незважаючи на безперечне теоретичне і практичне значення сформованого масиву профільних публікацій, проблеми інформаційного обслуговування розглядаються науковими переважно в контексті діяльності наукових бібліотек, органів НТІ тощо. В той же час питання інформаційного обслуговування користувачів публічно-шкільних бібліотек потребують системного дослідження.

Мета роботи полягає в узагальнення існуючого досвіду функціонування інформаційних установ у сучасних умовах та встановленні на цій основі можливих напрямків, вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів Сарненської ЦСПШБ.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

  • розглянути зміст та особливості вивчення ІП користувачів інформаційних установ як суб’єктів обслуговування;

  • дослідити сучасний стан провідних напрямків інформаційного обслуговування у вітчизняних інформаційних установах;

  • розглянути інноваційні аспекти функціонування інформаційних установ в сучасних умовах;

  • дослідити напрямки діяльності новітніх структурних підрозділів інформаційних установ;


  • 2


    Інтернет-центрів по забезпеченню ІП користувачів;

  • здійснити моніторинг використання користувачами Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ його послуг.

Об’єкт дослідження: система інформаційного обслуговування користувачів, а предметом є напрямки і форми інформаційного обслуговування читачів Сарненської ЦСПШБ. База дослідження: Сарненська ЦСПШБ.

Методологічну базу допломної роботи склав комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціальних методів дослідження (моніторинг), об’єднаних системно-функціональним підходом до об’єкту дослідження.

Наукова і практична значущість роботи полягає в узагальненні інформації щодо системи обслуговування користувачів Сарнеської ЦСПШБ та визначенні перспективних напрямків її вдосконалення.

Структура дипломної роботи обумовлена комплексним характером досліджуваної проблеми і передбачає освітлення в першому розділі аспектів впливу ІП користувачів інформаційної установи на організацію інформаційного обслуговування. Другий розділ розкриває сучасний стан і можливості вдосконалення бібліотечно-інформаційного сервісу. Третій розділ стосується трансформації системи інформаційного обслуговування у Сарненській ЦСПШБ в умовах впровадження Інтернет-технологій.



РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ


Поняття «Інформаційна потреба» (ІП) стало одним з центральних в теорії науково-інформаційної діяльності. Задоволення ІП розглядається в теперішній час як основна мета діяльності інформаційних установ — засіб реалізації своїх суспільних функцій. Працівники інформаційних установ у своїй роботі постійно мають справу з ІП своїх користувачів.

Слід відмітити, що, як видно з чисельних публікацій, різні автори вкладають в поняття „ІП" далеко не завжди однаковий зміст. На це вказують різні несумісні визначення цього поняття, наявність поряд з поняттям „ІП" понять „потреба в інформаційних ресурсах", „потреба в документах", які не завжди узгоджуються один з одним. В зв'язку з цим важливим є подальше поглиблення теорії ІП, яке повинно сприяти розвиткові теорії і практики інформаційної діяльності.

Основною проблемою теорії ІП є розкриття механізму їх формування і функціонування. Це не тільки дає уявлення про самі потреби і їх властивості, але й дозволяє виявити реальні фактори, що впливають на формування і задоволення ІП, і визначають їх місце в інформаційному процесі, що проходить в суспільстві.

В публікаціях, які присвячені цій проблемі, автори в основному намагаються визначити фактори, що впливають на виникнення потреб і їх властивості. При цьому думки з приводу цих факторів, як правило, розходяться. Так, В.П. Файбусович пов'язує виникнення потреб в інформації безпосередньо зі спілкуванням спеціалістів в процесі їх діяльності і суспільними відносинами. Ю.С. Шум виділяє комплекс умов, що визначають формування ІП, в тому числі виробничі, суспільні і особисті цілі, а також „стан виробництва" і „стан соціального середовища". М.С. Карташов вважає, що „на потребу спеціалістів в інформаційних ресурсах" впливає сукупність різних факторів: спеціальність, характер діяльності, кваліфікація, посада, досвід дослідницької, наукової, літературної, винахідницької і раціоналізаторської праці, лінгвістична і інформаційна підготовка, а також особливості інформаційних потоків в різних галузях знань". Він вказує, що ІП виникає тоді, коли спеціалістом „усвідомлюється недостатність власних знань для „добудови" тієї психічної моделі досліджуваного об'єкта, яка відображає уявлення дослідника про об'єкт.

Та все ж перший, хто ґрунтовно дослідив основні етапи формування ІП споживачів - С.Д. Коготков. Він виявив схему формування потреб в інформації. Згідно загальної теорії людських потреб, в основі формування потреб лежить діяльність. Цю діяльність також називають базовою діяльністю. Існують такі основні види базової діяльності людини: 1. професійна діяльність; наукова, виробнича, творча, педагогічна; 2. учбова діяльність; 3. популяризаторська діяльність; 4. виховна діяльність; 5. самоосвітня діяльність; 6. дозвільницька діяльність. Центром діяльності, що забезпечує взаємозв'язок всіх її компонентів є суб'єкт, який ставить мету діяльності, визначає предмет і його відповідні цілі, обирає засоби і методи діяльності, які необхідні для впливу на предмет і досягнення мети. Діяльність в цілому має загальну мету-мотив, яка спрямовує і стимулює активність суб'єкта. Досягнення мети-мотива забезпечується реалізацією „етапних" цілей, яким відповідають певні дії суб'єкта. Дії здійснюється певними способами дії, які залежать від конкретних умов, в яких протікає діяльність.

Все це стає можливим завдяки тому, що перед тим, як почати діяти, суб'єкт будує в своїй свідомості ідеальний образ, модель діяльності, в якому оцінює і пов'язує всі елементи діяльності в одну систему, планує й імітує сам процес діяльності, коректуючи її у відповідності з метою і умовами. Ідеальна модель будується на основі тієї інформації про мету, предмет, засоби, методи і інші компоненти і умови діяльності, яка є у суб'єкта. Сучасна діяльність людини в різних сферах культури, науки, техніки і виробництва постійно змінюється і ускладнюється. Якщо суб'єкт не володіє в даний момент відповідною інформацією, він не може побудувати нову ідеальну модель діяльності, а, отже, не має можливості ефективно здійснювати саму діяльність в змінених умовах. Даний момент позначається як проблемна ситуація.

Проблемна ситуація в тій чи іншій мірі усвідомлюється суб'єктом діяльності, в ході чого у споживача виникає споживацький стан. Згідно з цим споживач повинен усвідомити, що для подальшого успішного здійснення діяльності інформації, яка в нього є, недостатньо, і потрібно знайти цю недостатню інформацію. Виникнення у споживача уявлень про необхідну інформацію веде до того, що споживацький стан отримує певну спрямованість, наповнюється конкретним змістом і перетворюється в певну інформаційну потребу. Запропонована теоретична схема формування ІП на думку дослідників не дає поки достатньо повного опису реального процесу, так як з її допомогою складно пояснити той факт, що потреби, хоч і співвідносяться з „базовою" діяльністю, однак можуть мати певну змістовність і тимчасову незалежність по відношенню до умов цієї діяльності. Відмічені невідповідності можна пояснити наступними причинами. Стан потреби являє собою „особливий вид" психічної напруженості. Ця психічна напруженість генетично пов'язана з базовою діяльністю, однак виникнувши раз, вона може бути відносно незалежною від діяльності і відтворюється „по пам'яті", поза конкретної проблемної ситуації. В цих випадках суб'єкт, як правило, має доволі приблизні уявлення про потрібну інформацію і намагається просто бути в курсі. Іншим суттєвим моментом є той факт, що на ІП впливає не тільки базова діяльність, а й інформаційно-споживча діяльність. Суб'єкт ІП має певний інформаційний потенціал і досвід інформаційно-споживчої діяльності, володіє системою засвоєних суспільних норм, цінностей, уявлень і установок в сфері інформації.

Таким чином, процес формування ІП йде одночасно як би по двох взаємозв'язаних напрямках. З одного боку, в ході базової діяльності виникає стан потреби, що утворює внутрішнє поле потреби. З іншого — наявний у суб'єкта інформаційний потенціал, засвоєний на суспільні норми і способи дії ведуть до того, що стан потреби отримує спрямованість на інформацію певної тематики.

Приведений опис процесу формування ІП необхідно доповнити наступними положеннями. Практично кожна людина сучасного суспільства здійснює не одну діяльність, а є спеціалістом в певній галузі, вчиться, веде суспільну роботу, має хобі, займається влаштуванням свого побуту і т.д. Будь-яка діяльність на певному рівні свого розвитку може привести до виникнення ІП. Розвиток і ускладнення діяльності проходить в результаті використання суб'єктами вже існуючої в суспільстві соціальної інформації. Це - найважливіша умова підтримання діяльності індивідуальних і колективних суб'єктів на рівні сучасних вимог, цілей і задач. В свою чергу, розвиток і ускладнення діяльності веде до виробництва нової соціальної інформації, найбільш значна частина якої потім розповсюджується в суспільстві. Ця інформація споживається суб'єктами в процесі діяльності, в результаті чого розвивається їх інформаційний потенціал і досвід. Це знову приводить до розвитку діяльності і повторення всього процесу руху соціальної інформації на більш високому рівні. В цілому описаний процес у спеціальній літературі визначають як суспільний інформаціогенез. ІП змінюються разом з рухом соціальної інформації в суспільстві, оскільки в процесі цього руху постійно змінюються основні передумови їх формування - діяльність та інформаційний потенціал і досвід суб'єктів. Однак зв'язок між ІП і процесами виробництва, розповсюдження і споживання соціальної інформації не є жорстким, а здійснюється людьми і відповідними суспільними інститутами.

ІП впливають на розвиток самої діяльності, передусім, через споживання інформації, зміцнення інформаційного потенціалу суб'єктів і використання інформації в діяльності. Однак можливий і прямий зв'язок між потребою і діяльністю, який найчастіше зустрічається в сфері науки і інших видах творчості. В тих випадках, коли необхідна соціальна інформація ще не вироблена, чи суб'єкт не може її знайти, ІП стимулює отримання цієї інформації в самій діяльності. В результаті суб'єкт одночасно з досягненням мети виробляє необхідну йому інформацію і задовольняє існуючі ІП. Отже, ІП відіграють значну роль не тільки в процесах споживання і використання інформації, яка є в суспільстві, але й при вирішенні проблем і створенні нової соціальної інформації. В цьому випадку вони, як правило, позначаються як пізнавальні потреби.

Суспільство впливає практично на всі елементи суспільного інформаціогенеза. Воно визначає цілі і завдання діяльності і створює умови для її розвитку, формує інформаційний потенціал і досвід суб'єктів через існуючі інститути освіти і виховання, а також систему виробництва і розповсюдження соціальної інформації, створює відповідні умови і стимули використання інформації в діяльності і т.д. Цим самим суспільство безпосередньо впливає на процеси формування і задоволення ІП і визначає їх зміст.

Вивчення ІП набуває зараз все більш масового характеру, і є одним з головних напрямків в наукових дослідженнях в галузі інформаційної діяльності. В зв'язку з цим велику актуальність набуває розробка методологічних проблем вивчення ІП, від вирішення яких багато в чому залежить якість і ефективність досліджень, що проводяться. Тільки два моменти цього процесу дозволяють визначити зміст ІП: професійна і інформаційна діяльність споживачів інформації. Інші моменти процесу є внутрішніми і піддаються лише опосередкованому вивченню. Аналогічний погляд у Т.М. Колибиної, яка виділила такі три основні напрямки вивчення ІП: науково-інформаційний аналіз потреб; виявлення суб'єктивної думки споживачів про необхідність інформації в різні моменти їх діяльності і можливість задоволення цих потреб в межах обслуговуючої їх інформаційної системи; спостереження за запитом і циркуляцією інформаційних матеріалів.

Отже, перший із виділених напрямків має на меті дослідження професійної діяльності вчених і спеціалістів, а другий і третій - інформаційної діяльності. Таким чином, в якості об'єктів при вивченні змісту ІП можуть виступати ті чи інші елементи професійної чи інформаційної діяльності споживачів інформації. В професійній діяльності в якості об'єктів можуть бути взяті: процес діяльності, її результати, думки суб'єктів про зміст діяльності, а також звітна, директивна і планова документація. При вивченні інформаційної діяльності можуть досліджуватися: поведінка споживачів інформації, їх думки відносно змісту і форм інформаційного обслуговування, різні результати вже існуючої, здійсненої інформаційної діяльності.

В залежності від особливостей обраного об'єкта дослідження змінюються можливості застосування різних методів. Методи, які застосовують для вивчення ІП споживачів, можна умовно поділити на три групи:

1. методи одержання фактичних даних (спостереження, аналіз документальних джерел, опитування).

2. методи обробки та аналізу даних (статистичний аналіз, моделювання);

3. методи прогнозування ІП (експертні оцінки, математичне моделювання).

В застосуванні до вивчення ІП спостереження може використовуватися стосовно поведінки користувачів, коли вони звертаються до ДПА, первинних і вторинних документів на виставках. Аналіз документальних джерел використовується частіше, ніж спостереження. Звичайно, вивчається директивна і планово-звітна документація, що містить дані про діяльність підприємства, установи. Більш точні дані про ІП конкретних осіб містять документи, що знаходяться в інформаційних установах (листки вимог на літературу, читацькі формуляри, записи про відмови, талони зворотного зв'язку в системі ВРІ та ін.). ІП доволі швидко змінюються, тому виявлені одного разу потреби користувача повинні через визначені проміжки часу уточнюватися.

Опитування є найбільш ефективним і найбільш розповсюдженим методом вивчення ІП. Воно здійснюється або усно (інтерв'ю), або письмово (анкетування). Поряд з предметним змістом ІП реципієнтів уточнюється мета використання інформації, її характер (фактографічна, бібліографічна). В анкетах містяться питання, що відносяться до особистості анкетованих: освіта, посада, стаж роботи, наявність домашньої бібліотеки, яким видам інформації надається перевага та ін. Тому в інформаційних установах, що не мають таких можливостей, застосовують більш простий спосіб опитування. Особам, ІП яких хочуть вивчити, пропонують заздалегідь розроблений рубрикатор (перелік тем у визначеній предметній галузі), в котрому вони повинні відмітити ті тематичні рубрики, які викликають в них інтерес.

Один і той самий метод може бути використаний для вивчення елементів як професійної, так і інформаційної діяльності споживачів. В такому випадку застосування одного і того самого методу може дати різні результати, які при достатньо коректному використанні будуть залежати значною мірою від обраного об'єкта дослідження і його зв'язку з потребами в інформації.

В процесі документального аналізу професійної діяльності споживачів мають бути виявлені документи, які містять необхідну інформацію про дану діяльність. До числа таких документів входять: загальний план роботи організації, плани відділів і груп, посадові інструкції і положення різних категорій спеціалістів, директиви, накази, положення, що регламентують цілі, задачі, напрямки і якість проектування і т.д.

Для обробки отриманих даних застосовується метод „структурно-функціонального аналізу", який являє собою певний напрямок вивчення професійної діяльності споживачів інформації, заснований на аналізі структури і функцій колективних та індивідуальних суб'єктів цієї діяльності. Подібні дослідження мають такий перебіг: шляхом поетапного поділу основних цілей діяльності на підцілі і так до конкретних функцій будується дерево цілей, при чому елементи більш низьких рівнів забезпечують виконання задач більш високого рівня.

Подібні дослідження виявили, що функції спеціалістів мають відносно постійну спрямованість на певні об'єкти і процеси, які є елементами загальної системи науково-виробничої діяльності певної установи, підприємства, тощо. У відповідності з їх характером змінюється ступінь необхідності отримання суб'єктом інформації з даної тематики. Для врахування цього фактора існує спеціальна шкала порядку, що характеризує ступінь необхідності знання суб'єктами певного предмету чи процесу. Шкала має такі ранги:

4- необхідне глибоке знання предмету;

3-необхідне знання основ предмету;

2 — необхідно загальне знайомство з предметом;

1 - доцільне поверхневе знайомство з предметом.

З метою виявлення ІП шляхом вивчення інформаційної діяльності доцільно використовувати анкети, що містять серед інших питання про зміст інформації, яка, на думку споживачів, необхідна їм в науково-виробничій діяльності. При цьому споживачі інформації диференціюються на групи, кожній з яких це питання ставиться в анкеті дещо по-різному. В першій групі споживачам інформації слід запропонувати самостійно сформулювати теми, що їх цікавлять. Друга група споживачів має отримувати анкети разом з галузевим рубрикатором. Анкети, призначені для третьої групи, необхідно заповнювати темами, що відповідають змісту ІП споживачів інформації, які анкетуються. Спеціалісти четвертої групи отримують анкети одночасно і з рубрикатором, і з занесеними в анкету темами.

Таким чином, буде отримано два види даних, добутих шляхом дослідження різних об'єктів різними методами. Передусім, щоб отримані результати можна було порівняти, теми, сформульовані самими споживачами інформації, потрібно перекласти мовою рубрикатора. Потім вони мають бути зіставлені з темами, отриманими в процесі аналізу науково-виробничої діяльності споживачів.

З метою отримання кінцевих даних про зміст ІП неспівпадаючі результати необхідно піддати експертній оцінці. Експерти, відібрані з числа провідних спеціалістів установи, організації, тощо приймають рішення про відповідність чи невідповідність тем, що не співпали, спрямованості змісту науково-виробничої діяльності суб'єктів і за шкалою оцінюють необхідність одержання інформації з даної теми. Отже, дослідження науково-виробничої діяльності і дослідження інформаційної діяльності споживачів не дають стопроцентних даних про зміст ІП. При першому в середньому виявляється 30% необхідних тем, вивчення інформаційної діяльності дозволяє з’ясовувати всього до 50 % тем. Цікаво розподіляються дані за рангами шкали, яка характеризує ступінь необхідності отримання спеціалістам інформації з певної теми. Найбільш точні результати відповідають 4-му рангу, тобто найбільшому ступеню необхідності. При дослідження професійної діяльності вони складають правило більш 90%, при вивченні інформаційної діяльності - більше 50%. На інших рангах шкали процент співпадаючих рубрик за даними більшості дослідження постійно знижується, це характерно для обох напрямків дослідження і підтверджується результатами досліджень. Одночасно збільшується процентна кількість «зайвих» рубрик. При цьому спостерігається пряма залежність між рангом шкали та точністю отримання результатів. Зменшення ступеню необхідності інформації приводить до зменшення точності даних напрямків дослідження. Це говорить про те, що виявлення ІП в «суміжній», непрофільній інформації пов'язане і значними труднощами при дослідженні професійної, так і інформаційної діяльності споживачів. Але помилки, отримані в результаті цих напрямків дослідження мають різний характер. При вивченні науково-виробничої діяльності, основний тип помилок складають, як правило «зайві» рубрики, процент не вказаних тем коливається в межах від 4% до 21%. При вивченні інформаційної діяльності, навпаки, процент не вказаних рубрик великий, а відносна кількість «зайвих» тем не перевищує 10% від кількості необхідних.

Порівняння результатів анкетувань проведених за допомогою чотирьох видів анкет, показує, що для різних груп споживачів інформації, які анкетуються, характерний різний степінь точності зазначення змісту ІП. Але результати коригування даних, отриманих різними шляхами, застосування в анкеті варіантів запитань про зміст ІП, аналогічних прийнятому в соціології поділу питань на відкриті, напівзакриті і закриті, дозволяє підвищити точність досліджень, що проводяться. Порівняння результатів показує, що найбільш ефективним є застосування закритих і напівзакритих типів запитань. В той же час відомо, що використання їх в дослідженні пов'язане з певними труднощами, так як для цього необхідно попередньо виявити набір можливих відповідей. При вивченні змісту ІП таких відповідей може бути багато, а для їх виявлення треба проводити додаткові дослідження. Особливою складністю є відбір найбільш значних для споживачів інформації варіантів відповідей. Такий відбір передбачає, що інформаційні потреби спеціалістів певною мірою вже відомі досліднику. Якщо це розповсюджується на дослідження ІП, то можна припустити, що результати анкетування залежать не тільки від характеру запитань, а й від структури відносин окремих споживачів до інформації. Ці відносини формуються у спеціалістів в результаті пошуку необхідної інформації в процесі науково-виробничої діяльності. Основним фактором, що визначає інформаційний аспект діяльності фахівців, є характер виробничих рішень, що приймаються ними. При цьому, чим вище посадовий рівень спеціаліста в установі чи організації, тим ширше і складніше коло проблем, що ним вирішується. Точність результатів анкетування значною мірою залежить від посади респондентів.

Кінцеве вирішення питань про об'єкти і методи вивчення ІП можливе тільки в результаті великої серії експериментів, що охоплюють широкі групи споживачів інформації і використовують різні методи досліджень.


РОЗДІЛ 2. БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ СЕРВІС: СУЧАСНИЙ СТАН І МОЖЛИВОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ


    1. Довідково-інформаційне обслуговування в режимі “запит-відповідь” в системі інформаційного забезпечення користувачів


Реалії сьогодення вимагають зміни підходів до здійснення обслуговування користувачів інформаційних установ. Адже основною метою будь-якої інформаційної установи є її розвиток як інформаційного і соціального центру для населення, що вдало поєднує традиційні та інноваційні форми і методи роботи інформаційному сервісі.

Сталим напрямком інформаційного сервісу є довідково-інформаційне обслуговування (ДІО) в режимі „запит-відповідь »—це інформаційне обслуговування в режимі „запит-відповідь » у відповідності з запитом користувача в режимі ,,запит -відповідь", а також діяльність по формуванню запиту користувачів. Запит - це вимога у пошуку інформації користувачу за допомогою ДПА. Відповідь на запит користувача може даватися у формі довідки та містити у собі бібліографічну та фактографічну інформацію. Важливе місце у довідниково-інформаційному обслуговуванні користувачів займають методичні консультації - тобто поради спеціаліста по використанню різних частин ДПА під час самостійного пошуку потрібної інформації. Такі консультації особливо важливі в бібліотеці., оскільки користувачі лише вчаться шукати потрібну інформацію і не рідко без допомоги спеціаліста обійтися не можуть. Інформаційний запит в самому загальному вигляді розуміється спеціалістами як „... запит, що виражає інформаційну потребу при зверненні в системи науково-технічної інформації"". В залежності від виду інформації, яка потрібна спеціалістам, запити спеціалістів поділяються на постійні та разові. Постійні запити відображають відносно стабільну потребу одного чи кількох спеціалістів в інформації по конкретної науково-технічної проблеми, котру йому (їм) необхідно отримувати систематично певними порціями за допомогою різних форм інформаційного забезпечення — ВРІ, ДЗК, поетапного інформаційного забезпечення керівництва, сигнального інформування, а також засобів науково-технічної пропаганди. Разові запити виявляють потребу спеціаліста в конкретних відомостях і документах, необхідних для вирішення науково-виробничої задачі і передбачають видачу спеціалісту одноразової вичерпної відповіді в режимі „запит — відповідь".

ДІО в режимі „запит — відповідь" тісно пов’язане з процесом подання користувачам для читання та використання різної інформації: урядової і правової інформація, поточних новин, моди, музики, економіки, маркетингу, моніторингу курсу валют, віртуальних вітання, держави і права, пошуку фірм по налагодженню контактів для фірм збуту та інші види інформації.

Сучасний користувач вже не задовольняється колишнім асортиментом послуг, тому стає очевидним, що в процесі інформаційного обслуговування необхідно надавати повний сервіс послуг. Можливість створення цілої низки інформації виникає завдяки впровадженню новітніх ІТ. Формування культури користувачів - наданий час є головною проблемою, оскільки інтереси користувачів ще не зовсім сформовані та часто змінюються. Адаптувати користувача до використання ІР, навчити здійснювати інформаційний пошук – це першочергове завдання сучасного інформаційного працівника.

ДІО „запит-відповідь» - це дуже складний процес інформаційної діяльності, який вимагає від різносторонніх знань. В межах цього виду обслуговування досить часто має місце інтеграція бібліотечних та інформаційних послуг, коли користувачі все частіше прагнуть отримати не просто довідку, а інформацію на конкретне знання.

Розглянемо, як здійснюється ДІО побудоване з врахуванням вікових особливостей користувачів та ступеня їх підготовки у Сарненській ЦСПШБ. Вікові особливості виявляються в характері запитів користувачів. Враховуючи ступінь підготовленості дітей, ЦСПШБ переслідує певні педагогічні цілі: - розширення кругозору користувачів; - пропаганда нової інформації; - допомога в засвоєнні матеріалу; - використання ДПА.

Як правило, інформаційні запити учнів молодших класів пов’язані з вивченням програмних дисциплін. Такі запити, в більшості випадків, достатньо конкретні та за своїм характером наближаються до довідок фактографічного характеру. Для виконання таких запитів бібліотекар-бібліограф використовує енциклопедичні видання, або інші довідкові джерела. Запити користувачів старших класів за характером більш універсальні, різноманітніші та складніші. Ці запити виникають при підготовці до занять в школі, або гуртках та факультативах. Дуже поширені запити викликані підготовкою до якихось шкільних вечорів, брейн-рингів, КВН, написанням стінгазети та ін.

Відповіді на поставлені запити можуть даватися у формі довідки: тематичної, адресної, уточнювальної, фактографічної. Як правило, запити користувачів виконуються у формі усної довідки, і лише в деяких випадках, коли є потреба в довгому пошуку, надаються письмові довідки. В основному письмові довідки в дитячій бібліотеці надаються вчителям, керівникам, організаторам дитячого читання.

Виконання довідок поділяється на такі основні етапи:

1. Прийом запиту від користувача (передбачає уточнення теми);

2. Встановлення кола джерел пошуку необхідної літератури;

3. Оформлення та видача довідки.

Характер літератури, яка рекомендується споживачу, залежить від мети його запиту, від його підготовленості та зацікавленості у вивченні теми, від часу, на який розраховує користувач для роботи над матеріалом. Уточнення всіх цих даних під час прийому запиту є дуже важливим для встановлення кола джерел та відборі літератури. Велике значення у виконанні запитів має правильний вибір джерел до пошуку літератури, розкриття перед читачем різних шляхів пошуку.

Інформаційне обслуговування користувачів Сарненської ЦСШПБ здійснюється у відділах читальних залів, відділах нотно-музичної літератури, візуальних та аудіовізуальних матеріалів, на абонементах та Інтернет –центрі.

Оскільки ЦСПШБ скеровує діяльність дитячих та публічних бібліотек району - за допомогою її ДПА виконуються запити підпорядкованих шкільних та сільських бібліотек-філіалів. У цьому випадку до бібліотеки надсилаються запити користувачів, а відповіді центральна бібліотека дає в письмовому вигляді, або електронною поштою чи у формі консультації, телефонним (факсом). В окремих випадках користувачі філіалів безпосередньо звертаються до районної бібліотеки і на місці отримують відповіді на запити та літературу.

У Сарненській ЦСШПБ для обліку довідок ведеться „Журнал обліку виконаних довідок" за спеціальною схемою, що передбачає, не систематизацію за галузями знань, а занесення в порядку послідовності отримання запиту. Аналіз виконання довідок різними відділами свідчить, що переважають серед них тематичні і фактографічні.

Так, за минулий рік було надано 147 довідок у філіалі для дітей молодшого шкільного віку. З них:

тематичних-60;

фактографічних -56;

адресних-26;

уточнювальних -0.

У філіалі для дітей старшого шкільного віку було надано 168 довідок. З них: тематичних - 75;

фактографічних - 67;

адресних-23;

уточнювальних -13.

У філіалі відділу естетичного виховання здійснено 109 довідок. З них:

тематичних-47;

фактографічних-34;

адресних – 19;

уточнювальних – 9.

Формується також фонд виконаних довідок у картковій формі з тематичним групуванням матеріалу в межах кожного ділення нумерація карток іде по порядку. У філіалі для дітей молодшого шкільного віку картотека забезпечуються такими темами:

  • Давай любити і берегти природу;

  • Україна рідний край;

  • Рівненщина рідний край;

  • Для умілих рук;

  • Українські народні звичаї та обряди;

  • Ким бути?;

  • Школа та виховання;

  • Сім’я та сімейне виховання;

  • Учителю на урок;

  • Книга джерело знань;

  • Наша мова колискова;

  • Українська література в школі;

  • Зарубіжна література в школі;

  • У світі прекрасного;

  • Знаменні та пам’ятні дати.

Вони можуть бути пов’язані з шкільною програмою та самостійним вивченням.

Обслуговуючи користувачів, працівники ЦСПШБ повинні бути добре обізнаними в літературі, бути вмілими педагогами та психологами, та постійно слідкувати за досконалістю ДПА. Перспективним напрямком вдосконалення ДІО в режимі «Запит-відповідь» у Сарненській ЦСПШБ може стати застосування такої прогресивної форми сучасного інформаційного обслуговування, як формування інфопаків – структурованих проблемно–тематичних довідок, що включає анотований список, аналітичний огляд фактів, концепції та джерел інформації і текстовий матеріал у вигляді копій первинних документів (які за бажанням замовника можуть доповнюватись ілюстрованим матеріалом).


2.2 Інформування користувачів, як вид інформаційного обслуговування: сучасний стан і новації


Інформаційне обслуговування користувачів поділяється на такі види: Недиференційоване (масове); Диференційоване (групове чи індивідуальне).

Масове інформаційне обслуговування, інформування широкого кола користувачів без конкретних запитів, а диференційоване інформування адресується конкретним групам та відповідає їхнім конкретним ІП. До форм масового інформування відносяться інформаційні - списки, виставки нових надходжень, „Дні інформації" та ін. Їх перевага перед формами групового та індивідуального інформування в тому, що вони дозволяють привернути увагу широкого кола користувачів. Вибір тієї чи іншої форми може визначатися віковими особливостями користувачів, їх психолого-педагогічними особливостями, специфікою потреби в інформації.

Найпопулярнішою формою інформування є інформаційні списки, галузеві, універсальні, тематичні. В них можуть бути відображені не тільки нові надходження, але й ретроспективна частина фонду, що є цінною та цікавою для вивчення. Інтернет-центри інформують про нові сайти . Широко використовуються в бібліотеці для інформування користувачів читальних залів, шкільних бібліотек про нову літературу виставки нових надходжень, виставки-перегляди. Вони мають універсальний характер та присвячені певній галузі, темі в залежності від їх цільового призначення. Виставки-перегляди супроводжуються циклом заходів з їхньої пропаганди в бібліотеці та школі. В бібліотеці біля виставки, як правило, проводяться бібліографічні огляди літератури. Під час інформаційного огляду дається оцінка тій літературі, яка рекомендується та надається можливість візуального ознайомлення з виданнями. Це певною мірою сприяє формуванню інтересів споживачів інформації. Основними принципами диференційованого інформування спеціалістами ЦСПШБ :

1.оперативність;

2.почерговість надання споживачу інформації;

3.цілеспрямованість задоволення потреб користувача;

4.широке використання джерел інформації в Інтернет-центрі;

5. підвищення кваліфікації працівників Інтернет-центру.

Перелік тем бібліографічних оглядів, проведення у Сарненськкій ЦСПШБ свідчить про різнобічність даної форми інформування:

  • Світ казок та дитячих мрій;

  • Казковий світ Джанні Радарі;

  • Життя та творчість Наталі Забіли;

  • Шляхом Великого Кобзаря;

  • Твій друг - книга та ін.

Бібліографами у бібліотеці для дітей готуються бібліографічні огляди до релігійних (Різдво, Великдень) - до державних (День незалежності, День Конституції, День перемоги, Перше вересня), а також до регіональних знаменних подій

Комплексною формою бібліографічного інформування є „Дні інформації", присвячені пропаганді нової літератури чи складу ядра бібліотечного фонду. Під час їх проведення задіяли різні форми пропаганди літератури: виставки, огляди, бесіди, організовується обмін читацьким досвідом. „Дні інформації" дозволяють організувати широку пропаганду серед читачів бібліотечно-бібліографічних знань з використанням ігрових прийомів (вікторин, турнірів). В ці дні бібліотекою проводиться облік видави книг та бібліографічних посібників, та аналізується, якими переважно джерелами інформації користуються користувачі інформації. Використовується для цього метод спостереження, аналізу читацьких формулярів, анкетування та відгуки про книги та джерела бібліографічної інформації, бесіди з читачами.

У Сарненській ЦСШПБ „Дні інформації" присвячуються самостійним темам, але інколи підпорядковуються і головній темі над якою працюють її робітники. За досліджуваний період темами Днів інформації були:

  • Інформація. Види і форми існування, її суспільні функції. (для референтів);

  • Твоє здоров’я в твоїх руках ;

  • Цього ви ще не чекали (для користувачів 5-9 класів);

  • На допомогу майбутньому абітурієнту (для користувачів 10-11 класів);

  • Сучасна українська література (для студентів і користувачів);

  • Основні напрямки державної підтримки малого бізнесу (для студентів);

Групове та індивідуальне інформування споживачів інформації забезпечує доведення інформації про документи до групи користувачів та керівників чиї читацькі інтереси та запити співпадають. Зважаючи на трудомісткість цих форм обслуговування бібліотекою виділяються основні категорії споживачів інформації, вивчаються їх інформаційні запити та у відповідності з ними конкретизують зміст інформації, спосіб її доведення до споживача, періодичність і т.д. Групи користувачів для інформування диференціюються на основі вікових особливостей, освітнього рівня, читацьких інтересів (по класах, факультативах, предметних гурткам).

Від кожної групи користувачів в практиці роботи часто виділяють інформаторів - найбільш підготовлених споживачів чиї в обов’язки входить повідомляти бібліотеці ті теми, про які необхідна інформація колективу, а в окремих випадках брати участь у відборі матеріалу для інформування. В своєму колективі вони виступають з оглядами літератури, бесідами про книги, інформують про заходи, які проводяться в бібліотеці. У Сарненській ЦСШПБ для проведення групового інформування.

Прийом запиту від користувача застосовуються технічні засоби (магнітофони, телевізор, відеомагнітофон).

Безперечний є той факт, що індивідуальне інформування відрізняється більшою оперативністю та гнучкістю в порівнянні з іншими формами обслуговування.

В умовах формування інформаційного суспільства з’явилась потреба забезпечення користувачів доступом до електронних каталогів інших бібліотек, до електронних журналів, до всіх баз даних, які є в бібліотеці та інформаційних центрах в Україні. Можливість навіть віддаленій бібліотеці забезпечити користувачів той же обсяг, глибину і якість інформації, як і у ЦСПШБ, враховуючи при цьому специфіку регіону, потреби і запити організацій, підприємств, установ, фірм, тобто як колективних, так і індивідуальних споживачів інформації забезпечує запровадження інформаційних технологій (ІТ).

Автоматизація бібліотечних процесів потребує від бібліотекарів вміння працювати з електронними базами даних, володіння комп'ютерними технологіями, що стає обов'язковою умовою фахової підготовки працівників бібліотечно-інформаційної сфери.

Формування нового інформаційного середовища обумовлює необхідність ґрунтовного дослідження проблеми застосування новітніх технологій в практику інформаційного обслуговування, яка і стане предметом розгляду для наступного розділу.


РОЗДІЛ 3. РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТ І ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ У САРНЕНСЬКІЙ ЦСПШБ


    1. Роль Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ у вирішенні завдання розширення доступу користувачів до інформаційних ресурсів


Згідно вимогами часу інформаційні установи спрямовують свої зусилля на забезпечення широкого доступу до світових ІР. Зараз все більша частка необхідної інформації надається користувачам через мережу Інтернет. Можливість використовувати ІР Інтернету дещо вирівнює стан інформаційного забезпечення українських користувачів в порівнянні зі світовими стандартами. Використання електронних ІР в інформаційному обслуговування значно розширює інформаційну базу, для надання існуючих інформаційних послуг. Зважаючи на це, фахівці інформаційних установ послідовно вирішують два взаємопов'язані завдання: інформувати і сприяти орієнтуванню в доступних через Інтернет ІР спрямовувати зусилля на формування власних новітніх ІР. Саме це й обумовило розгляд нами таких аспектів інформаційного обслуговування користувачів. Сарненська ЦСПШБ, як діяльність Інтернет-центру та підготовка інформації для подальшого представлення її в Інтернет-порталі Рівненської обласної бібліотеки для юнацтва «Молодь Рівненщини».

З метою розширення інформаційних можливостей обслуговування 2002 році Сарненська ЦСПШБ взяла участь в проекті Бюро у справах освіти та культури (ЕСА) Держдепартаменту США «Програма розширення доступу та навчань в Інтернет» (ІАТР), який фінансувався в рамках Акту на підтримку свободи. ІАТР адмініструється Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). На відкриття Інтернет-центру за сприяння IREX в Рівному подали проекти кілька організацій. Серед них: Рівненський бізнес-центр, центральна міська бібліотека. Рішення представників IREX було прийнято на користь Сарненської ЦСПШБ і 17 квітня 2003 року в бібліотеці відбулося урочисте відкриття Центру відкритого доступу до Інтернет. На базі, яка стала партнером Ради Міжнародних Наукових Досліджень та Обмінів, реалізується Програма Розширення Доступу та Навчання Інтернет за підтримки Бюро у справах Освіти та Культури, вона націлена на сприяння розвитку та підтримки демократії, публічно-приватного партнерства у суспільстві шляхом інтеграції Євразії до глобальної інформаційної структури.

IREX виконує роль базової організації для учбових закладів, урядових установ і корпоративного сектора з питань міжнародної політики, підприємництва, розвитку економіки і соціальної сфери. За період свого існування IREX надав підтримку більш як 15000 студентів, вчених, політичних діячів, підприємців, журналістів і представників інших професій. Метою діяльності IREX є:

зміцнення стану учбових, академічних та неурядових організацій і засобів масової інформації, сприяння виходу їх на міжнародний рівень;

надання підтримки у розробці перспективних наукових досліджень у сфері соціальних і гуманітарних наук;

виявлення лідерів нового покоління і їх підготовка й навчання за програмами, що розроблені IREX разом з вищими навчальними закладами, урядовими і громадськими організаціями, різними фондами і корпораціями. IREX має значні можливості (ресурси):

1. присутність у різних регіонах світу: представництва у 22 країнах і більш ніж 600 спеціалістів, що володіють іноземними мовами і мають великий професійний досвід й наукові знання, необхідні для розробки й впровадження найскладніших програм у різних частинах світу;

2. мережа авторитетних університетів, що дає можливість проводити необхідну цільову підготовку й навчання слухачів на вищому професійному рівні.

«Програма розширення доступу та навчання інтернет» передбачає: створення в Рівненській обласній бібліотеці для юнацтва інформаційного комп’ютерного центру, який надаватиме безкоштовний та вільний доступ до Інтернет для стипендіатів програм обміну уряду СІЛА, регіональних засобів масової інформації та користувачів бібліотеки;

створення робочі місця для оперативного пошуку інформації;

надання користувачам можливості розміщувати інформацію в Інтернеті та розвивати Інтернет-ресурси;

допомога в творчому використанні засобів Інтернету для освіти та професійного розвитку;

проведення безкоштовних тренінгів із загальної комп’ютерної грамотності та використання Інтернет-технологій;

проведення семінарів та зустрічей з представниками ІАТР-центрів з інших областей України;

навчання комп’ютерної грамотності працівників Сарненської ЦСПШБ. Інтернет-центр (5 робочих місць для користувачів + 1 місце (сервер) представника ІАРТ-центру) надає право вільного безкоштовного доступу до мережі Інтернет, сприяє поширенню та обміну інформацією, важливою для інтегрування України у світову спільноту та проведення реформ. Кожен користувач, незалежно від місця проживання, національності, освіти, соціального положення, політичних переконань, відношення до релігії має право на одержання інформації в Інтернет-центрі.

Аналіз роботи Інтернет-центру за дворічний термін виявив чимало її позитивних сторін:

використовуючи Інтернет, бібліотека робить інформаційний сервіс більш насиченим і різноманітним;

підвищується статус бібліотеки як інформаційного, освітнього і соціокультурного центру;

утверджується позитивний імідж юнацької бібліотеки;

забезпечується можливість користувачам бібліотеки не залежати від ресурсного потенціалу конкретної локальної книжкової колекції, а завдяки створеним бібліотекою умовам отримувати в своє розпорядження багатства, накопичені бібліотеками всього світу.

Нові технології дають можливість розширити інформаційний потенціал бібліотеки, хоча це вимагає внесення змін у всі звичні технологічні цикли. Змінилися і фахівці бібліотеки, вони стали більш досвідченими і інформованими. Вони активно використовують Інтернет-ресурси для задоволення запиту користувачів, освоївши комп’ютерні технології мають можливість вивчати досвід інших бібліотек через інформацію, виставлену на їхніх веб-сайтах. Інформаційний сервіс розглядається, як показник інформаційного обслуговування і вагома складова іміджу бібліотеки. Складовими інформаційного сервісу є ресурси, що використовуються для надання послуг; методики та методології його реалізації; кадровий потенціал; матеріально-технічне забезпечення. Отримавши грант Міжнародного фонду «Відродження» Сарненська ЦСПШБ розпочала співпрацю з Рівненською обласною бібліотекою для юнаків по реалізації проекту «Юнацька бібліотека - регіональний інформаційний молодіжний центр», який передбачав створення регіонального серверу «Молодь Рівненщини».

Структура серверу включала бази даних, які формувалися за наступними темами:

  1. Рівненщина: погляд в історію (хронологія подій). Соціально-економічні характеристики сучасної Рівненщини.

  2. Регіональна молодіжна політика: Регулятивна підсистема регіонального молодіжного руху (рішення, постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали регіональних органів влади). Цільові молодіжні програми; Діяльність обласної молодіжної адміністрації; Управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації; Соціальні молодіжні служби: напрями, види і форми соціальної роботи;

  3. Громадські молодіжні організації та не формальні об’єднання: історія та сьогодення (історія створення, програмні документи, структура, напрями діяльності, зміст роботи)

Освітні та навчальні заклади: загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, недержавні заклади (школа «Центр надії») - історія освітніх закладів, профілювання, інформація про прийоми та навчання; професійно-технічні училища, середні спеціальні навчальні заклади – історія навчальних закладів, спеціалізація, інформація для абітурієнтів; вищі навчальні заклади державної та недержавної форми власності – історія закладів, спеціалізація, інформація для абітурієнтів;

  1. Молодь і культура. Дозвілля: Молодіжні культурні центри; Дискотеки; Музична панорама: музичні гурти, виконавці. Молодіжні театри. Літературні студії, об’єднання; КВК; Брейн-ринг. Комп’ютерні клуби; Міжнародні молодіжні творчі зв’язки. Програми культурного обміну; Бібліотечне обслуговування молоді Рівненщини - спеціалізовані бібліотечні заклади, молодіжна періодика в бібліотеках, клуби за інтересами т а любительські об’єднання при бібліотеках; Спорт і молодь Рівненщини: види спорту, представники, досягнення.

  2. Молодь на ринку праці: Офіційна регіональна статистика; Служба зайнятості; Профорієнтація. Перекваліфікація; Молодіжне підприємство: підтримка і розвиток.

За кожним із вищевказаних закріплений відповідальний за збір інформації працівник бібліотеки, тому що інформація повинна бути достовірною, точною, актуальною, цілісною, релевантною та повною. Робота по підготовці матеріалів для веб-сайту розподілена по відповідних структурних підрозділах бібліотеки.

Наприклад, відповідність за інформацію з розділу «Молодь і культура. Дозвілля», покладена на працівників відділу мистецтва, інформацію про «Освітні та навчальні заклади», збирають працівники інформаційного відділу, «Молодь на ринку праці» - тема для працівників питального залу. Коли зібрана і відредагована інформація розміщується на новоствореному веб-сайті http: // www. molody. ukrwest. net., зареєстрована на інформаційно-пошукових серверах: МЕТА (http: // meta-ukraine. com/). За час існування веб-сайту його структура дещо змінювалася, відкривались нові підрубрики, ліквідувалися ті, які втрачали актуальність.

Окрім основного блоку інформації сайт пропонує новостійний блок розміщений на головній сторінці в лівій і правій колонках (центральна колонка - основний блок інформації). Новини, які подаються на сторінці www. molody. ukrwest. net., стосуються лише молодіжного життя краю. Виділено окремі новинні рубрики: «Освітні та навчальні заклади»; «Культурно-мистецькі новини»; «Бібліотека інформує»; «Спортивні новини».

Занесенням новин, як і будь-якої іншої інформації, на сайт займаються оператори в інформаційного відділу. Подають інформацію працівники різних відділів бібліотеки по тих напрямках, за які вони відповідають. Якщо, наприклад, новина взята з газети, то обов’язковою умовою її подачі на сайті є посилання на джерело (назва газети, рік, номер газети, сторінка).

Активно допомагають у зборі інформації організації, з якими бібліотека налагодила тісні творчі стосунки: міська та обласна соціальні служби молоді, Волинський ресурсний центр, навчальні заклади регіону. Адже вони і самі зацікавлені в тому, щоб інформація про їх діяльність була безкоштовно розміщена на молодіжному сайті, і стала доступною всім користувачам Інтернету.

В структуру сайту «Молодь Рівненщини» включено база даних «Бібліотека». Тут представлена обширна інформація про Рівненську обласну бібліотеку для юнацтва: її структуру, історію від дня створення бібліотеки до сьогодні, бібліотечні ресурси (дані про бібліотечний фонд, періодичні видання, які передплачує бібліотека), творчі акції (інформація про масові заходи, які нещодавно відбулися і анонси тих, що відбудуться), додаткові послуги, які мають можливість отримати користувачі бібліотеки за плату, співробітництво ( інформація про творчих партнерів бібліотеки в роботі з молоддю). В розділі «Бібліотечні ресурси» розміщуються також електронні варіанти бібліографічних посібників, підготовлені і видані бібліотекою (наприклад, щорічний рекомендаційний показник «На допомогу навчальному процесу», з 2003 року він називається «Педагогічна панорама»), сценарії, написані працівниками бібліотеки.

В рубриці «Оголошення» анонсуються різноманітні молодіжні акції, конкурси, фестивалі, які відбуватимуться як в Рівному, так і в будь-якому місті, за умови, що вони будуть цікаві молоді і передбачають її безпосередню участь. На сайті працює «Книга відгуків» або так звана «гостьова» книга, на яку може зайти будь-який користувач Інтернету і висловити свою думку про сайт, критичні зауваження чи побажання.

Важливою для молоді є база даних «Освітні та навчальні заклади». З часу створення сайту в структурі БД відбувалися деякі зміни. Наприклад, замість виділених професійно-технічних училищ, середніх спеціальних навчальних закладів були виділені рубрики навчальних закладів з вказанням рівнів їх акредитації. Якщо у закладах змінюються умови прийому чи з’являються нові спеціалізації, то ця інформація відображається на сайті. Іноді появу нових рубрик чи матеріалів ініціюють самі користувачі Інтернет, яких зацікавив сайт «Молодь Рівненщини».

В полі зору працівників бібліотеки постійно перебувають проблеми підвищення ефективності суспільного використання інформації веб-сайту, для дослідження якої застосовуються переважно соціологічні методи (опитування тощо). Так, з метою вивчення ефективності структури сайту та можливого розширення тематики розділів була організована зустріч-дискусія з лідерами молодіжних громадських та державних організацій, навчальних закладів, що знайшла відображення в місцевих ЗМІ. Запропоновані ідеї (забезпечення можливості організації спілкування молоді на веб-сайті «Молодь Рівненщини», включення нових рубрик, скорочення термінів поновлення новинного блоку та інші) взяті до уваги на перспективу.

На сьогодні Інтернет –це несистематизована сукупність інформації, яка постійно і швидко змінюється. Головною вимогою до відбору інформації - оперативність. Саме тому багато фахівців, які прагнуть зберегти веб-документи, роблять вибір на користь автоматичного збору інформації в мережі й лише на основі цього відбирають потрібні публікації. Незважаючи на переваги, означений спосіб має й значний недолік - наявність так званого „інформаційного шуму", тобто інформації, яка не є „цінною" (наприклад, рекламні оголошення). Крім того, на виявлення інформаційних „перлин" при подальшому обробленні даних можна витратити не лише тижні, а й місяці, що в умовах дефіциту часу, стрімкого старіння інформації абсолютно не прийнятно, оскільки не відповідає критерію оперативності надання даних. З іншого боку, прибічники відбору також не перебувають у привілейованому становищі, адже, на жаль, поки що не існує універсальної формули ефективного пошуку, і кожний просувається методом пробі помилок, витрачаючи на це багато часу.


3.2 Популяризація Інтернет–ресурсів в Сарненській ЦСПШБ


Бібліотеки є важливою складовою інформаційної інфраструктури держави. Останні роки характеризуються активним застосування у практиці інформаційного обслуговування ресурсів світової мережі Інтернет, яка сьогодні не лише сприяє підвищенню ефективності інформаційної діяльності - доступ до неї розглядається як важлива послуга, що її надають бібліотеки.

Розвиток глобальної мережі відбувається дещо хаотично, з’являються нові сайти, нові електронні ЗМІ, сайти установ і організацій, інформаційних і рекламних агентств, магазинів, фірм, теле-, радіоканалів і програм тощо. Пошукові системи Інтернет, звичайно, спрощують орієнтацію в цьому морі інформації, однак ще не є досконалими, і на запит користувача видають багато зайвої, не релевантної до запиту інформації. В тім, однією з причин такого стану речей є недостатня комп’ютерна грамотність користувача, серед інших причин можна виділити такі: величезна кількість інформаційних потоків; розпорошеність інформації по великій кількості сайтів; дублювання інформації на різних сайтах.

Особливо важко орієнтуватися в Інтернеті особам, які є користувачами-початківцями. Тому для такої категорії користувачів інформаційно-бібліографічним відділом Сарненської ЦСПШБ готуються путівки (інформаційні списки сайтів) «Корисні ресурси Інтернет», які пропонують адреси найкращих сайтів, згруповані за тематикою: «Сайти рефератів»; «Новини в Інтернеті»; «Музика в Інтернеті»; «Спортивні сайти» та інші.

Аналогічні матеріали готуються також з метою забезпечення підвищення кваліфікації бібліотекарів, зокрема до обласного семінару бібліотечних працівників в серії «На допомогу навчальному процесу» було видано буклет «Корисні ресурси Інтернет: на допомогу бібліотекарю». Адреси веб-сайтів у ньому згруповано за такою тематикою: «Українські пошукові системи»; «Російськомовні пошукові системи»; «Міжнародні пошукові системи»; «Освітні ресурси»; «Навчальні заклади Рівненщини»; «Бібліотеки».

В 2002 році Сарненська ЦСПШБ під»єдналася до всесвітньої мережі Інтернет за допомогою посольства США міжнародного грант LEAP. Створено сайт «Світ Інтернет». До списку включені бібліографічні описи книг та статей з періодичних видань, що надійшли до бібліотеки впродовж 1997-2001 pp. Інформація згрупована за розділами:

  • «Що таке Інтернет»

  • «Глобальна мережа в сучасному житті людини»

  • «Інтернет на Україні»

  • «Доступ в Інтернет»

  • «Ресурси Інтернет»

  • «Веб-майстерня для початківців та професіоналів»

Цим виданням було започатковано серію щорічних інформаційних видань «Світ Інтернету», розраховану на користувачів старших класів та студентів вищих навчальних закладів, технікумів, представникам недержавних організацій, бізнесових та владних структур, працівникам освіти, культури та медицини та інші категорії користувачів, що потребують інформації в галузі інформаційних технологій для успішної реалізації професійної чи освітньої діяльності. Щорічник систематизує біля 100 публікацій: статей й періодичних видань України та Росії, що надходять до бібліотеки протягом року.

Тематичний діапазон згаданого покажчика представлений статтями про історію становлення та сучасний розвиток мережі Інтернет, її технологічні аспекти та новітні сервісні служби, безпеку, доступ та навігацію в Інтернеті, програмне забезпечення в мережі та для мережі, а також порадами розробникам веб-сайтів і системним адміністраторам. Краще орієнтуватись в структурі видання користувачу допомагає довідковий апарат: іменний покажчик авторів, список періодичних видань, в яких публікувались статті та посилання на згадані веб-сайти. Комп’ютерну верстку та художнє оформлення покажчика виконує представник ІАТР-центру в бібліотеці.

В 2003р. в Сарненській ЦСПШБ було започатковано серію покажчиків регіональних Інтернет-ресурсів «Інтернет - світ Рівненщини». Розглянемо останнє його видання що містить інформацію про Інтернет-ресурси Рівненщини, зареєстровані впродовж року на пошукових системах. У покажчику представлено близько 130 веб-адрес, згрупованих у 30-ти тематичних розділах, серед яких: Державні органи влади та громадські організації; Бізнес; Товари народного вжитку; Промислове виробництво та сільське господарство; Транспорт; Будівництво; Туризм;;Наука та освіта; Інтернет-клуби; Бібліотеки та багато інших. До кожної веб-адреси додається коротка анотація. Інтернет-технології в бібліотеці - ще одна можливість для професійного вдосконалення бібліотекарів, для вивчення цікавого досвіду роботи колег з бібліотек усього світу, не лише не виїжджаючи з міста, але й не залишаючи робочого місця.

Сьогодні відпрацьовується концепція, структура та визначається оптимальна джерельна база інформаційного моніторингу інформаційних установ. Поняття „моніторинг» характеризується систематичним підсумком даних про складні явища з метою оперативності та оцінки. Моніторинг розглядається та використовується у видах: інформаційний, статистичний, концептуальний.

Згідно існуючим досвідом дослідження ефективності здійснення інформаційного обслуговування найбільш об'єктивні результати вивчення якості, результативності та інших аспектів обслуговування надає застосування моніторингових методів. Враховуючи це, нами був здійснений моніторинг користування послугами Інтернет-центру, починаючи з лютого 2005р. Були отримані такі результати:

- Для політематичного пошуку різної інформації можливості Інтернет-центру користувалося 55% споживачів інформації. До їх тематичних інтересів входить: урядова і правова інформація; поточні новини; «гарячі теми»; робота за кордоном; спортивні новини; медицина (медичне обладнання, центри реабілітації, нетрадиційна методика лікування, нові препарати); держава і право; новини кіно; навчальні заклади; музеї світу.

- Для роботи з електронною поштою послуг центру вдаються 40% споживачів: переписка між бібліотеками (Рівненською науковою бібліотекою, Радивилівською ЦРБ, Березнівською ЦРБ); переписка бухгалтерії (платежі) «Інтернет – клієнт - банк»; відсилання поздоровлень та віртуальних вітань.

- Для розв’язання виробничих проблем використовують послуги Інтернету 40% користувачів: замовлення книг; пошук фірм по налагодженню контактів для збуту товарів (щебеню); пошук медичного обладнання; авторинок (покупки автомобілів та запчастин).

- З освітніми цілями до Інтернету звертаються 35% коритсувачів: проведення віртуальних уроків; пошук рефератів, курсових та дипломних робіт; пошук навчальних закладів; для проведення гурткових занять.

- Самоосвітні потреби обумовлюють користування Інтернетом у 50% читачів Сарненської ЦСПШБ.

- Як спосіб урізноманітнити дозвілля Інтернет використовують 20%: перегляд Інтернет-видань; музичних сайтів; туристичний відпочинок; кулінарія.

Найбільш відвідуваними є сайти провідних інформаційних установ країни, наприклад: www. 4uth. gov. ua - Державна бібліотека України для юнацтва; www. nplu. kiev. ua-Національна парламентська бібліотека України; www. nbuv. gov. ua-Національна бібліотека України ім. В.Вернадського. Також користуються і такими сайтами, як: meta.com.ua, rambler.ru, referat.svitonline.com, ukrreferat.com, bagato referativ.com.ua, monax.ru, yandex.ru, libr.rv.ua, rada.gov.ua, kuchma.gov.ua, library.sowa.com.ua, lubomira.org, nadiya.nm.ru, arvesta.irpen.kiev.ua, mail.ru, ukr.net, molody.ukr.west karaoke.ru, 7not.ru.

Під час проведення моніторингу та аналізу його і підсумків було зрозуміло, що користувачі звертаються до Інтернет-центру для задоволення різноманітних потреб. Запровадження новітніх комп’ютерних технологій в бібліотеці дало користувачам змогу одержувати доступ не лише до інформаційних ресурсів окремої бібліотеки чи, навіть, регіону, а й до світових інформаційних джерел, для отримання різного роду інформацій. Ці ж сучасні технологічні засоби значно розширюють можливості обробки, зберігання і пошуку інформації, позитивно впливають на оперативність та якість обслуговування користувачів. Внаслідок цієї справжньої технічної революції змінюється характер і зміст праці обслуговуючого персоналу Інтернет-центрів та бібліотек, збагачується і ускладнюється видовий склад фондів, за допомогою віртуального інформаційного простору зменшується дистанція між бібліотекою, сукупністю державних та світових інформаційних ресурсів і окремим користувачем.


ВИСНОВКИ


В умовах науково-технічного розвитку, інформатизації всіх сфер суспільного життя інформаційне обслуговування набуває надзвичайної актуальності. Як напрямок інформаційної діяльності, інформаційне обслуговування пов'язане із процесами доведення інформації до споживачів, що обумовлюються низкою чинників. Найбільш важливими серед яких є:

- сучасний підхід до визначення місця інформаційної установи, в системі інформаційного обслуговування яке спрямоване на кваліфіковане, якісне та адекватне задоволення ІП споживачів;

- необхідність стратегічного планування у сфері розвитку інформаційного сервісу;

- інтенсивність використання сучасних інформаційних технологій в сполученні із вдосконаленням традиційних форм інформаційного обслуговування.

Якісне інформаційне обслуговування передбачає відповідність між конкретними документно-інформаційними потребами користувачів та можливостями інформаційної установи задовольняти потреби, як власними, так і ресурсами віддаленого доступу. Складовими якісного інформаційного обслуговування є інформаційні та інші ресурси, що використовуються для надання інформаційних послуг, методичних консультацій, надання форм інформаційного сервісу, а також кадровий потенціал, менеджмент і маркетинг інформаційних ресурсів.

Розвиток індустрії інформаційних послуг значною мірою обумовлюється місцем обслуговування користувачів у діяльності інформаційних установ. Послуги, щодо пошуку інформації традиційно здійснюються в системі інформаційного обслуговування в режимі „запит-відповідь». Інформаційне обслуговування в режимі „запит-відповідь» є сферою інформаційної діяльності, що найшвидше відчуває зміни технологічного середовища і змушена адекватно реагувати на вимоги та запити користувачів, які змінюються відповідно до ситуації.

Фахівець сфери інформаційного обслуговування в режимі „запит-відповідь» повинен володіти глибокими теоретичними знаннями джерельної бази, аналітичними та практичними навичками в галузі організації та пошуку інформації, вільно орієнтуватися в Інтернет, розвивати творче мислення, прогнозувати тематику запитів користувачів, вміти використовувати такі складові ДПА, що забезпечують високу релевантність, повноту, точність і оперативність пошуку.

Інформаційне обслуговування в інформаційних установах здійснюється, в сучасних умовах є лише в традиційному режимі, а також з використанням глобальних комп'ютерних мереж.

Сучасні інформаційні Інтернет - технології розвиваються за двома напрямками: надання доступу до корпоративних каталогів інформаційних установ, створення інформаційних Web-сайтів. Ці напрямки автоматизації інформаційних процесів спираються на два варіанти рішень: - автоматизація внутрішніх бібліотечних процесів, пов'язаних з технологічним циклом традиційної роботи – замовлення, обробка, зберігання, видача інформації користувачам; автоматизація процесів, орієнтованих на створення повнотекстових електронних документів, їх зберігання, пошук і видача безпосередньо в електронній формі.

Крім того, Інтернет-технології, які використовуються при створенні сайтів, суттєво розширюють можливості бібліотечного сервісу, поєднуючи пошук по внутрішні ресурси бібліотек з відсилкою користувача до інформації, яка знаходиться безпосередньо в Інтернет. Враховуючи сучасна бібліотека функціонує одночасно, і як зовнішня, і як внутрішня електронна бібліотека.

Активний розвиток Інтернет - технологій відкриває реальні можливості для ефективних шляхів реалізації переваг інформаційного обслуговування користувачів в режимі on-line. Плюси Інтернет очевидні: тільки за допомогою глобальної інформаційної мережі буде забезпечена загальнодоступність світових інформаційних ресурсів, тому доступ Інтернет став необхідним кожній бібліотеці. Інтернет – це ідеальне середовище, що дає можливість географічно віддаленим організаціям створювати спільні проекти, координувати та об'єднувати свої ресурси.

Нове інформаційне середовище висуває нові вимоги до інформаційного обслуговування, а розширення ресурсної бази інформування споживачів дозволяє суттєво оновити сталі форми обслуговування.

Враховуючи сучасні тенденції інформаційного обслуговування доцільними, на нашу думку, кроками до вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів Сарненської ЦСПШБ є:

  • подальший розвиток автоматизації і впровадження сучасних технологій обслуговування;

  • перехід до формування БД, які б враховували різнобічні аспекти ІП певного замовника: від тематики, виду видань, хронології до мови, запису і структури, формату обміну інформацією, тощо;

  • запровадження постійного спостереження за методикою і технікою роботи користувачів в Інтернет-центрі, зборі даних про найактивніші категорії користувачів, динаміку ІП, ступінь задоволення, вивчення впливу зовнішніх факторів на тематику інформаційних запитів, що надають можливість визначення закономірностей еволюції читацьких потреб та розробки рекомендацій стосовно удосконалення пошукових можливостей електронного каталогу, політики комплектування фондів та розширення спектру послуг.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА НЕОПУБЛІКОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ


  1. Державна програма розвитку культури на період до 2007 року // Офіц. вісн. України.-2003.-32.-С.131-132,135.

  2. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України, 27 січня 1995р.// Відомості Верховної Ради України.-№7.- С.- 50-52.

  3. Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» Закон України, 16 берез. 2000р.// Бібл. планета.-2000-№2.- С.-52-54.

  4. Про інформацію: Закон України, 2жовт.1992р.//Голос України.-1992.-13 лист. –С.3-5; Теж саме// Відомості Верх. Ради України.-1992.-№48.-С.1447-1462.

  5. Про національну програму інформатизації: Закон України, 04 лютого 1998р.// Уряд. кур'єр.-1998.-12берез.- С. 9-12.

  6. Програма інформатизації Рівненської області на 2002-2004 рр.// Бібліотечно-інформаційне законодавство. - Рівне, 2003.-С.105-111.

  7. Регіональна програма інформатизації бібліотечної галузі // Бібліотечно-інформаційне законодавство. - Рівне, 2003.-С.112-115.

  8. Акилина М.И, Матлина С.Г. Публичные библиотеки: тенденции обновлення// Библиотековедение.-2000.-№2.-С. 13-18.

  9. Архіпська О. Інформаційні та бібліотечна програми Міжнародного фонду «Відродження (фонд Сороса в Україні). Ініціатива та реалізація // Бібліотеки в інформаційному суспільстві: Матеріали наук.-практ. конф.-Хмельницький,2001.-С.22-29.

  10. Архипчик Ю. Інтернет - дітям// Бібл.планета.-2000.-№1.-С.23-24.

  11. Бібліотечно-інформаційне законодавство: Навч.-метод. матеріали/ Упоряд. В.П. Ярощук. - Рівне: Овід,2003.-128с.-(Серія «Бібліотека-база практики»)

  12. Богза Н. Комп'ютерний бібліотечний центр регіону: реалії та перспективи// Бібл. планета.-2001 .-№4.-С.7-8.

  13. Блюменау Д.И. К уточненнию исходных понятий информационных потребностей//НТИ.- Сер1.-1986.-№2.-С.1 1-17.

  14. Варюхина Л., Кубаровская С. Влияние Интернет на практическую деятельность публичной библиотеки// Библ. форум Украины.-2003.-№1 .-С.23-26.

  15. Вербець М.Т. Комп'ютерні технології у бібліотеці: реалії та перспективи//Бібліосвіт:Інформ. вісн./ Вип.8.-К.,2003.-С.43-46.

  16. Викушин А.А. Информационная деятельность общедоступных библиотек//Библиогр.-1995.-№4.-С.9-12.

  17. Гиляревский Р.С., Маркусова В.А., Черный А.И. Научные коммуникации и проблеми информационной потребности// НТИ. Сер.1.-1993.-39.-С.1-7.

  18. Голіченко Т. Через нові інформаційні технології - до сучасного іміджу публічної бібліотеки(з досвіду роботи Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва) // Імідж сучасної бібліотеки: Зб. статей.-К.,2001. –С.42-44.

  19. Голуб В. Електронні засоби інформаційного забезпечення користувачів// Бібл.планета.-2003.-№2.-С.40.

  20. Дигало В. Інформаційні ехнології в юнацьких бібліотеках обслуговування та навчання// Бібліосвіт.-2003-№3.-С.73-76.

  21. Евтюхина Е.А. К вопросу о сущности информационного интереса// Науч. и техн. б-ки СССР.-1991.-№3.-С.18-21.

  22. Евтюхина Е.А. К проблеме информационной потребности субъекта// НТИ.Сер.2.-1989.-№6.-С2-4.

  23. Ільченко Л. На другому етапі автоматизації // Біліосвіт: Інформ. вісник. Вип.3.-К.,2000.-С41-43.

  24. Карпенко І. Сучасні питання й можливості організації доступу до інформаційно-бібліотечних ресурсів// Білі освіт.-2003.-№6.-С.77-87.

  25. КовальС. Використання мережі Інтернет у бібліотечній справі// Наук.праці Нац. б-ки України ім. В. Вернадського. Вип.8.-К.:НБУВ,2002.-С.288-298.

  26. Кирпичева И.К. Проблема информационных потребностей в библиоведческих иследованиях// Сов.библиотековедение .-1983.-№5.-С. 17-29.

  27. Ковальчук Г.Д. Інформаційні потреби бібліотечних працівників і їх дослідження//Бібліотекознавство і бібліогр. -Х., 1991.-Вип.30.-С.27-33.

  28. Коготков С.Д. Некоторые вопросы теории информационных потребностей // НТИ. Сер.1.-1979.-№2.-С.1-8.

  29. Коготков С.Д. Формирование информационных потребностей // НТИ. Сер.2.-1986.-№2.-С.1-7.

  30. Корнієнко А. Електронні інформаційні ресурси бібліотек //на розвиток суспільства //Бібл. планета.-2001.-№2.-С.4-5.

  31. Костенко Л. Електронні інформаційні ресурси і соціальна значущість бібліотек майбутнього суспільства: Підсумки міжнародної конференції "Крим-2002" // Бібл. вісн.-2002.-№4.-С.47-53.

  32. Костенко Л. Розвиток інформаційних технологій та Інтернет у бібліотеках // Бібл. вісн.-2002.-№1.-С.16-18.

  33. Костенко Л., Сорока М. Бібліотека інформаційного суспільства //Бібл. вісн.-2002.-№3.-С. 33-38.

  34. Курас І. Інформаційні ресурси України: стратегія розвитку // Бібл. вісн.-2002.-№1.-С.11-13.

  35. Любаров В. Электронные библиотеки на пуги в информационное будущее//Библ.форум.Украины.-2003.-№1.-С.11-13.

  36. Матвеева Ф. Технология текущего библиографического информирования в ЦБС //Сов.библиогр.-1991 .-№1 .-С.50-56.

  37. Мириманова М.Ф. Психологические проблеми информатики и информационной деятельности // НТИ. Сер.1.-1987.-№2.-С.25-35.

  38. Михнова И.Б. Библиотека как информационньїй центр для населення : проблемы и их решения : Практ.пособие.-М: Либерия, 2000.- 128 с.

  39. Моїсеєва С. Комп'ютеризація в бібліотеці-вчора, сьогодні...завтра? // Бібл. планета.-1998.-№1.-С.34-35.

  40. Немошкаленко. В. Нові інформаційні технології та нові форми взаємодії бібліотек // Бібл.вісн.-1999.-№5.-С.6-9.

  41. Нікітінська Т. Інтернет для юнацтва: соціальний портрет користувача: [Інтернет-технології в біблотеках] // Бібл.форум. України.- 2003.- №1.-С. 20-22.

  42. Павлова А.А. Изучение информационных потребностей специалистов методом описания производственной деятельности на языке рубрикатора ГАСНТИ // НТИ Сер.1.-1989.-№2.-С.12-16.

  43. Павлуша І. Електронні бібліотеки: системний підхід до формування фондів //Бібл.вісн.-2003.-№2.-С.16-19.

  44. Пашков О. Бібліотеки та Інтернет: Надання віддаленого доступу до інформації у США // Бібл.планета.-2001.-№2.-С.27.

  45. Перцовская Р.В. Социокультурные ориентации современной молодежи // Библиотека в епоху перемен : Дайджест. Вып. З.-М., 2003. -С.1 15-135.

  46. Пономаренко В. Інформаційні ресурси бібліотеки як складова глобальної мережі // Наук. прац. Нац. б-ки. України ім. В.І.Вернадського. Вип.8.-К.:НБУВ,2002.-С.371-376.

  47. Пост Р. Підтримка урядом США інформаційних ресурсів для молоді // Молодь і книга на межі двох тисячоліть: Мат.міжнар.наук.-практ.конф. 18-20жовт. 1999р.-К.,2000.-С.19-21.

  48. Прокошева Т.Бібліотеки, комп'ютерні технології та інформаційне суспільство: нові тенденції, нові перспективи //Бібл. планета: -2002. -№4.-С.4-8.

  49. Пряшина Е.Е., Пряшин М.Н. Информационные запросы специалистов-инструмент управления информационной средой // НТИ. Сер.1.-1989.- №3.- С.9-15.

  50. РозкінаТ. Розвиток інформаційних технологій та Інтернет у біблотеках // Наук.праці Нац.б-ки України ім. В.Вернадського.Вип 8.- К.: НБУВ, 2002.- С.247-253.

  51. Савіна 3., Любаренко Л. Електронні інформаційні ресурси бібліотек України: За результатами дослідження // Бібл.планета.-2002.-№2.С.20-21.

  52. Синиця Н.М. Інтернет-центр Хмельницької ОУНБ як складова інформаційного обслуговування користувачів // Чверть століття в світі молодості і книги: Матер.наук.-практ.конф. 1-2 жовт.2002р.-Хмельницький, 2002.-С.64-66.

  53. Синиця Н.М. Інформатизація бібліотеки: початок і перспективи // Бібліотеки в інформаційному суспільстві: Матер.наук.практ.конф.- Хмельницький,2001.- С.130-133.

  54. Слободяник М.С. Бібліотечна наука в Україні: До підсумків десятирічного розвитку //Бібл.планета.-2002.-№1.-С.6-13.

  55. Слободяник М.С. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій: Моногр./ ЦНБ ім. Вернадського.- К.,- 1995.-С.137-139.

  56. Слободяник М.С., Тарнопольська О.О. Інформаційні потреби читачів академічної бібліотеки // Бібліотекознавство і бібліогр.-Х.,1991.-Вип.30.-С.19-27.

  57. Собченко Г.Ф. Створення інформаційних бібліотечних продуктів// Бібліотеки в інформаційному суспільстві:Матер.наук.практ.конф.-Хмельницький,2001.-С.193- 195.

  58. Солов'яненко Д. Концепція онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл.вісн.-2002.-№5.-С.31-37.

  59. Сорока М. Інформаційні продукти бібліотек : проблеми кооперативного формування та суспільного використання // Бібл.вісн.-2002.-№1 .-С.27-30.

  60. Сошинська Я. Правові аспекти бібліотечно-інформаційної діяльності в електронному середовищі // Бібл.планета.-2003.-№2.-С.7-10.

  61. Філіпова Л. Питання змісту бібліотечних веб-сайтів в Інтернеті // Бібл.планета.-2001.-№3.-С.12-15.

  62. Чачко А. В інтересах користувачів ми маємо очолити пошукову роботу в Інтернеті //Бібл.планета.-1999.-№3.-С.21-23.

  63. Чачко А. Молодь та Інтернет: розвиток бібліотечної професії // Бібл.планета.-2000.-№1.-С.21-22.

  64. Шевченко І.О. Проблеми використання інформаційного ресурсу Інтернет читачами бібліотек для юнацтва // Молодь і книга на межі двох тисячоліть: Матер.міжнар.наук.-практ.конф., 8-20 жовт. 1999р.-К.,2000.-С.73-77.

  65. Шейко В. Електронні бібліотеки в Україні : Перспективи розвитку //Бібл.вісн.-2001.-№5.-С.31-34.

  66. Шилюк О. Використання нових технологій в спільній діяльності бібліотек:кооперативний каталог//Бібл.форум України.-2003.-№1.-С.14- 16.

  67. Швецова-Водка Г.Н. Документ и информация в свете теории комуникации //Библиогр.-1997.-№4.-С.39-48.

  68. Швецова-Водка Г.М. Інформаційна діяльність бібліотеки: термінологічний підхід // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. практ. Нац. б-ки України ім.. В. Вернадського.- К.,1998.-Вип.1.-С.242-246.



Случайные файлы

Файл
21753-1.rtf
53245.doc
23622.rtf
57795.rtf
37114.rtf