Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах (43478)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Проблема визначення фразеологічного звороту

2. Класифікація ФЗ у науковій літературі

2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості

2.2 Класифікація фразеологічних одиниць за складом

2.3 Класифікація фразеологічних одиниць за структурою

2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню

2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей

2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті

3. Перекладацькі стратегії при відтворенні ФЗ у перекладі

4. Наукова концепція

5. Загальна характеристика ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах

5.1 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській мові

5.2 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в українській мові

5.3 Зіставлення ФЗ на позначення якостей характеру людини за структурою

5.4 Синонімія та антонімія у ФЗ на позначення якостей характеру

5.5 Походження ФЗ на позначення рис характеру людини

5.6 Особливості перекладу ФЗ на позначення характеру людини

Література



Вступ


Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час в ній накопичилась велика кількість висловів, котрі люди вважають вдалими, влучними і гарними. Так і виник особливий шар мови - фразеологія, сукупність стійких висловів, що мають самостійне значення. Вивчення англійської мови широко розповсюджене в нашій країні. Гарне володіння мови, в тому числі і англійської, неможливе без знання її фразеології. Знання фразеології значно полегшує читання як публіцистичної, так і художньої літератури. За допомогою фразеологічних одиниць (ФЗ), котрі не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється естетичний аспект мови.

Проблема вивчення ФЗ в аспекті зіставлення являється однією із основних при підготовці перекладачів.

Актуальність даної теми зумовлена практичними труднощами, з якими зустрічається перекладач, а також необхідністю вдосконалення теорії перекладу ФЗ.

Проблема перекладу ФЗ досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С. [11], Комісарова В.Н. [15], Паршина А. [21]. Такі науковці як Шанський Н.М. [26, 27], Кунін А.В. [18, 19], Сміт Л.П. [23], Амосова Н.Н. [1, 2] широко досліджували питання класифікації ФЗ. Проблемою визначення поняття ФЗ займалися Баллі Ш. [8], Кунін А.В. [16], Телія В.Н. [25], Арнольд І.В. [5]. Не дивлячись на те, що фразеологія широко вивчалась на матеріалі як англійської, так і української мов, проблемі аналізу зіставлення і перекладу тематичних ФЗ не приділяли належної уваги. Без розв’язання цієї проблеми неможливим є забезпечення якісного перекладу.

З урахуванням ступеня вивчення проблеми формувалися мета і завдання даної роботи.

Мета роботи полягає у встановленні особливостей ФЗ на позначення характеру людини в українській та англійській мовах з орієнтацією на переклад.

Для досягання поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

  1. Сформулювати наукову концепцію дослідження;

  2. Визначити семантичні та структурні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах;

  3. Встановити походження ФЗ зазначеної групи в обох мовах;

  4. Виявити особливості англо-українського перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

Об’єктом роботи є ФЗ на позначення рис характеру людини.

Предметом - особливості перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

Матеріалом для дослідження слугували ФЗ на позначення характеру людини, виписані з використанням методу суцільної вибірки із англійського, українського, українсько-російського словників, методи і прийоми аналізу обиралися з урахуванням етапу дослідження та конкретних завдань, які поставали на кожному з них.

На першому науково-пошуковому етапі був складений список літератури за темою дослідження і здійснений критичний огляд теоретичних джерел. З використанням методів узагальнення, порівняння, класифікації, були виділені спільні для всіх науковців і відмінні погляди на мовні явища, пов’язані з дослідженням. Підсумовувала цей етап теоретична концепція дослідження, засади якої були сформульовані у висновках до першого розділу.

На другому, підготовчому етапі з використанням методу суцільної вибірки була створена картотека робочих матеріалів з словників, були виписані ФЗ зазначеної групи різних типів.

Третій етап - аналітичний, потребував систематизації механізму, яка і була здійснена з використанням методу класифікації, зіставлення, узагальнення.

На останньому етапі матеріали аналізу були викладені у тексті бакалаврської роботи з використанням комплексу прийомів описового методу.

фразеологічний зворот англійський український


1. Проблема визначення фразеологічного звороту


У фразеології, як й у будь-якій науці, є спірні питання, які актуальні й донині. Це стосується, у першу чергу, визначення поняття “фразеологічна одиниця”.

У сучасному мовознавстві немає єдиної думки щодо питання про сутність і визначення фразеологізму як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності із приводу обсягу фразеології й характері мовних фактів, що трактуються як фразеологізми. Причиною цього, багато в чому, є різне розуміння дослідниками сутності самої фразеологічної одиниці.

Визначення загального характеру фразеологізму дав швейцарський учений Ш. Баллі: "сполучення, що міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними одиницями" [8]. Його ж вважають і родоначальником теорії фразеології, оскільки він включив главу про фразеологію у свій підручник по стилістиці, а також виділив наступні групи словосполучень у двох своїх книгах: "Нариси стилістики" й "Французька стилістика" [Bally 1905, 1909].

1. вільні сполучення, що не володіють стійкістю й розпадаються відразу після їхнього утворення

2. фразеологічні єдності, тобто сполучення, компоненти яких незмінно вживаються в даних сполученнях для вираження однієї й тієї ж думки, втративши при цьому свою самостійність.

Існують й інші точки зору, що визначають поняття ФЗ.

На думку А.В. Куніна, фразеологічні одиниці - це стійкі сполучення лексем [16]. Дослідники В.Л. Архангельський, С.Г. Гаврин, В.Н. Телія визначають фразеологізм як язикову одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки як метафоричність, еквівалентність і синонімічність слову. Деякі вчені найбільш загальними ознаками фразеологічних одиниць називають “мовленнєву стійкість, семантичну цілісність і окремо оформленість ” [5,170].В. В. Виноградов висував як найбільш істотну ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність і синонімічність слову [9]. Але, на думку Н.М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність - не всім стійким сполученням. Тому включення цих другорядних і залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім коректно. Учений підкреслював, що "правильна дефініція фразеологізму неможлива без обліку його відмінностей від слова й вільного сполучення" [26].

У своїх роботах Шанський дає наступне визначення: "Фразеологічна одиниця - це відтворена в готовому виді мовна одиниця, що складається із двох або більше ударних компонентів словного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом й структурою" [26]. Лінгвіст думає, що основною властивістю фразеологічної одиниці є її відтворюваність, тому що "фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці" [26].

Н.М. Шанський розглянув відмінності фразеологічних одиниць від вільних словосполучень. Фразеологічні одиниці відрізняють відтворюваність, цілісність значення, стійкість складу й структури, і, як правило, непроникність структури [26]. Відмінності фразеологічних одиниць від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми - з компонентів словного характеру, слова виступають як граматично єдинооформленні утворення, а фразеологізми - граматично окремо оформленні утворення. Таким чином, фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак:

1) це готові мовні одиниці, які не створюються в процесі спілкування, а беруться з пам'яті цілком;

2) це мовні одиниці, для яких характерна сталість у значенні, складі й структурі (аналогічно окремим словам);

3) в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, у яких складові їхнього компонента мають два (або більше) основні наголоси;

4) це утворення, що членуються, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова" [26]. Фразеологізми повинні мати всю сукупність зазначених ознак, що відрізняють їх від вільних сполучень і слів. Розглянемо дані ознаки детально.

1. Першою ознакою фразеологізму є відтворюваність. У цьому випадку фразеологічний вислів не видумується щораз заново, а є присутнім у мові, і знайомо більшості індивідів мовного колективу або суспільства. Фразеологізми не утворяться в процесі мовлення, а витягаються з пам'яті “як готові цілісні одиниці" [27, с.171]. Хоча фразеологічний вислів має конкретного автора, із часом воно стає загальним надбанням й мовленнєвим явищем.

Розглянемо англійський вислів blue stocking - синя панчоха. Звертаючись до історії появи цього вислову, можна довідатися, що автором цієї фразеологічної одиниці є голландський адмірал Босковен, що в Англії в середині XVIII століття назвав один з літературних салонів ''зборами синіх панчох'', коли побачив, як учений Бенджамін Спеллінгфліт з'явився в цьому салоні в синіх панчохах. У цей час мало хто знає про походження цієї фразеологічної одиниці. Всі члени мовної спільності сприймають її як даність, і використають у значенні ''суха педантка, позбавлена жіночності''.


Случайные файлы

Файл
157671.rtf
141088.rtf
21630-1.rtf
105697.rtf
25205.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.