Композити як вираження текстової модальності (42688)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького

Факультет романо-германської філології

Кафедра англійської філології




Синько Видим Вікторович




Композити як вираження текстової модальності

у англійських художніх текстах




Дипломна робота

Спеціальність 8.030502-

англійська і німецька мови та літератури




Науковий керівник Канд. філол. наук

доцент кафедри англійської філології

Кресан Олена Ярославівна

Черкаси - 2002


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ І ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ

1.1 Класифікація текстових категорій

1.2 Текстова модальність

1.3 Текст , як номінативне ціле

Висновки

РОЗДІЛ II ФУНКЦІЇ СКЛАДНИХ СЛІВ У ТЕКСТІ

3.1 Ономасіологічна структура складного слова

3.2 Функції складних слів у тексті

3.3 Композити як засіб вираження текстової модальності

Висновки

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ


ВСТУП


Актуальність теми визначається залученням до комплексного аналізу функцій композитної ономасіологічної структури в англомовних художніх текстах, доробку найновіших і перспективних галузей сучасної лінгвістики: когнітивної ономасіології, функціонального мовознавства, лінгвістики тексту, а також необхідністю дальшої розробки проблеми “Ономасіологія і текст / дискурс”. В англістиці проблема функціонального співвідношення ономасіологічної структури слова з контекстом, текстовою модальністю, номінативною організацією тексту, не отримала докладного та ґрунтовного опису.

Об’єктом дипломної роботи є ономасіологічний контекст композитних номінатем у проекції на категорію модальності та номінативну організацію художніх текстів.

Предметом дослідження є функція об’єктивації текстової модальності композитною ономасіологічною структурою .

Мета дипломної роботи – комплексний аналіз функцій композитної ономасіологічної структури з орієнтацією на формування текстової категорії модальності, концептуального та семантичного просторів тексту, його прагматично-дискурсивну спрямованість .

Досягнення цієї мети потребує розв’язання таких завдань :

- висвітлити загальні принципи номінативної організації тексту;

- обґрунтувати поняття “макрофункція” композитної ономасіологічної структури у формуванні текстової категорії модальності;

описати макрофункцію текстової модальності композитної ономасіологічної структури на підставі взаємодії номінативної організації тексту та текстового концепту, категоріальної ієрархії, комунікативної спрямованості тексту / дискурсу.

- виявити особливість ономасіологічного узгодження композитів з контекстом, охарактеризувати його семантику та смислову забезпеченість у англомовній художній прозі.

Матеріалом роботи послужили 300 текстових фрагментів різної лінійної довжини, вилучених шляхом суцільної вибірки з англомовної прози 18-20 століть : 7 романів, 5 казок, 10 оповідань загальним обсягом 1000 сторінок.

До аналізу фактичного матеріалу застосовано методологічний апарат традиційної лінгвістики тексту та когнітивної ономасіології .

До традиційних методів лінгвістики тексту належить текстово-інтерпретаційний метод, що використовується відповідно до завдань дослідження для встановлення ролі ономасіологічного контексту композита у формуванні текстової категорії модальності, а також межі композитних рамок, їхньої типології, різновидів ономасіологічного узгодження. Цей метод також дає змогу інтерпретувати текстові концепти, їхній взаємозв’язок з номінативною та семантичною організацією художніх текстів .

Головним методом когнітивної ономасіології є інтерпретація ономасіологічної структури та моделювання мотиваційної бази композитних номінатем. Цей метод обумовлює встановлення механізму творення ономасіологічної структури композитів та опис їхніх макро- та міні функцій в художньому тексті.

Методику компонентного аналізу було застосовано для розгляду семантичного аспекту ономасіологічного узгодження та композитних рамок. За допомогою лінгвостилістичного методу досліджено міні функції ономасіологічної структури композитів, їхню роль у створенні різних стилістичних прийомів і фігур в англомовній художній прозі.

Наукова новизна дипломної роботи полягає в тому, що вперше здійснено докладний аналіз функціональної взаємодії композитних ономасіологічних структур з текстовою категорією модальності

Теоретичне значення дипломної роботи зумовлено розробленням проблеми “Ономасіологія в тексті ” в аспекті взаємодії композитної ономасіологічної структури з контекстом, її участі у формуванні текстової категорії модальності . Результати та висновки контекстуально-інтерпретаційного аналізу функцій композитних ономасіологічних структур в англомовній художній прозі можуть слугувати теоретичною базою для дальших досліджень номінативної організації тексту, ономасіологічних структур інших номінативних одиниць їхнього зв’язку з когнітивно-інтерпретаційними та прагматико-комунікативним аспектом тексту / дискурсу на матеріалі різних мов і різних типів текстів.

Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їхнього застосування в процесі викладання іноземних мов у школах, курсах англійської мови для поглибленого вивчення тощо.


РОЗДІЛ І ТЕКСТ І ЙОГО КАТЕГОРІЇ


Класифікація текстових категорій


Текст як первинну даність усього гуманітарно-філософського вчення можна аналізувати у більш загальному ракурсі і для цього використовувати загальнофілософський підхід та оперувати загальнофілософськими поняттями. Для висвітлення більш конкретних проблем, властивостей та особливостей тексту потрібне використання специфічних методів аналізу, у даному випадку лінгвістичних.

Завдяки використанню різних лінгвістичних методів до вивчення проблеми тексту, лінгвісти використовують різні визначення цього поняття що конкретизують ті чи інші його характеристики.

З.Я. Тураєва дає наступне визначення тексту: «Текст – це твір мовотворчого процесу, що характеризується закінченістю, та об’єктивується у вигляді письмового документу, літературно опрацьованого згідно з типом цього документу, складається із заголовку й ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, стилістичного зв’язку що має цілеспрямованість і прагматичну установку» [27, 123]

Інакше кажучи, текст – це твір, організований за абстрактною моделлю однієї із існуючих у літературній мові форм спілкування (функціонального стилю), що характеризується своїми дистинктивними ознаками.

Зміст – відноситься до інформації, вкладеної в текст.

Суть – відноситься до думки, вираженої в реченні.

Значення – відноситься до морфем, слів, словосполучень та синтаксичних категорій

Текстові властиво виконувати наступні функції:[4, 34]

1. Адекватне передавання значень: найбільша ефективність досягається тоді, коли збігаються коди того хто говорить і слухача. Ідеальним граматичним механізмом для цього буде штучна мова і текст штучною мовою;

Народження нових смислів. У цьому аспекті текст перестає бути пасивною ланкою передавання деякої константної інформації між входом (відправник) і виходом (сприймач). Якщо у першому випадку різниця між повідомленням на вході і виході інформаційного ланцюга можлива тільки внаслідок перешкод у каналі зв’язку і її треба віднести до технічної недосконалості системи, то в іншому – вона є суттю роботи тексту, як думаючого механізму. Те, що з першого погляду є дефектом, з другого нормою і навпаки Будь-який текст є нормативна організація, у якій основною одиницею є номінатема, як текстовий складник, вибір якого детермінований антропоцентрично, категоріально, когнітивно тощо. Проявом цієї організації виступають категорії, що є позапарадигмальною властивістю тексту, яка зумовлює можливість інтерпретації адресатом. При текстовій категоризації текст потрібно розглядати як:

- продукт, створений мовною особистістю, що адресований мовній особистості;

-. явище загальнолюдської і національної культури;

- посередник у забезпеченні успіху соціальної взаємодії людей за допомогою мовних засобів.

Існує безліч класифікацій текстових категорій. Розглянемо у першу чергу класифікацію О.О.Селіванової:[24, 10]

континуум – є послідовністю фактів подій у сукупності просторових та часових характеристик;

модальність – є репрезентацією різних емотивно-оцінних сигналів, змодельована авторською свідомостреальність/ірреальність, імітованої референції відіграє суттєву роль в актуалізації змістовно-континуальної організації тексту;

концептуальність – концентрує в собі шляхи авторського освоєння дійсності та пропагування читачеві узагальненої авторської ідеї;

інтертекстуальність – сприяє зародженню фрагментів нового змісту у творі, що актуалізуються в різному історичному контексті у випадку зміни сприймання культурних ремінісценцій;

інформативність – має на меті передавання інформації.

І. Р. Гальперін класифікує та характеризує категорії у такий спосіб:[5, 56]

Категорія інформативності – це розповідь, роздум, ситуація, дія.

Категорія інтеграції –поєднання різних компонентів, частин, різних тематичних блоків тексту в єдине ціле, вона реалізується

а) у формах залежності одних частин тексту іншим;

б) у стилістичних прийомах;

в) у синонімічних повторах

г) у формах залежності одних частин тексту іншим.


Случайные файлы

Файл
140807.doc
55169.rtf
53079.doc
14105.rtf
52973.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.