Проблеми юридичної терміносистеми в англійській мові (42066)

Посмотреть архив целиком

Resume


The present term paper deals with the problem of the Terminological system. A special emphasis is spared theoretical bases of terminology and trial register derivation. The paper includes introduction, two parts, conclusions, bibliography, and supplements:

1) Theoretical Foundation of Terminology,

2) Morphological classification of legal terms. The basic results are cited in conclusions and supplements.



Анотація


В курсовій роботі розглядаються проблеми юридичної терміносистеми. Особлива увага приділяється вивченню теоретичним основам термінології та деривації в терміносистемі судочинства. Робота складається з вступу, двох частин, висновків, бібліографії, та додатків:

1) Теоретичні основи термінології,

2) Морфологічна класифікація юридичних термінів. Основні результати наводяться у висновках та додатках.


Зміст


Вступ

Розділ I. Теоретичні основи термінології

1.1 Дискусійний характер визначення терміну

1.2 Мовознавчі вимоги до терміна

1.3 Протиставлення понять: термін; нетермін

1.4 Визначення поняття терміносистеми

1.5 Відмінні риси термінів торгівлі

Розділ ІІ. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі

2.1 Поняття семантичного (термінологічного) поля

2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля

2.3 Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Д.райзера "Фінансист"

Висновки

Бібліографія

Додатки


Вступ


Термінологічна лексика посідає помітне місце у словниковому складі будь-якої розвинутої літературної мови. Безперервно поповнюючись новими одиницями, вона становить ту частину словника, розвиток якої відбувається найбільш інтенсивно. Без вивчення складу термінологічної лексики і змін у ній неможливо правильно зрозуміти закономірності розвитку системи мови в цілому, оскільки термінологія є однією з підсистем мови.

Становлення і розвиток термінології, семантична структура термінів перебувають в центрі уваги фахівців багатьох галузей знання. Кожна наука прагне максимально впорядкувати термінологію, якою вона користується, і, встановивши однозначну співвідносність між словом і термінованим поняттям, досягти максимальної точності й лаконічності кожного терміна. Але, виникаючи на грунті живої мови, термінологія цілком природньо і закономірно постійно перебуває під її впливом і не може позбутися, особливо в період свого формування, властивостей, притаманних загальномовній лексиці.

Дана курсова робота присвячена актуальним проблемам юридичної термінології, семантичним особливостям термінів "судочинства", поняттю терміносистеми, та морфологічній класифікації юридичних термінів.

Актуальність проведеного дослідження полягає у спробі всесторонньо проаналізувати терміни судочинства в англійській мові та визначити основні шляхи термінотворення.

Новизною курсової роботи є специфічних способів словотвору, відповідно до яких утворилася значна частина юридичних термінів.

Метою роботи було дослідження юридичних термінів судочинства, основні шляхи їх термінотворення та проаналізувати протиставлення понять термін та нетермін.

Завдання, яке ми поставили досягти, полягало в аналізі термінології та досліджені основних шляхів термінотворення. У якості матеріалу було використано понад 500 юридичних термінів англійської мови. При цьому застосовувались такі методи дослідження:

структурний, який дав змогу проаналізувати структуру юридичної терміносистеми;

семантичний метод дозволив зрозуміти особливості та роль термінів судочинства;

Теоретична цінність курсової роботи в тому, що матеріали та результати досліджень багатьох вчених в галузі термінології було узагальнено і це дало змогу проаналізувати деривацію в терміносистемі судочинства.

Практична цінність роботи полягає у можливості подальшого використання одержаних результатів в дослідженні термінології, а словника - як основи в перекладацькій діяльності.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, бібліографії і додатків. У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження та його актульність, визначається мета, завдання методологічна база дослідження, а також його новизна, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі "Теоретичні основи термінології" розглядаються загальні питання термінології як системи мови, проблеми визначення терміна. Також увага акцентується на визначенні поняття терміносистеми та на лінгвістичні та мовознавчі вимоги до терміна.

У другому розділі "Морфологічна класифікація юридичних термінів" присвячена основним шляхам термінотворення, що дозволяє проаналізувати, яким способом утворене слово, а також у розділі розглядаються мовні запозичення. Проаналізовано понад 500 юридичних термінів на які опирається дана робота. У висновках узагальнюються результати дослідження. До роботи додається бібліографія та додатки.


Розділ I. Теоретичні основи термінології


1.1 Дискусійний характер визначення терміну


Інтеграція та взаємодія різних наук вимагає посиленої уваги науковців до питань термінознавства та дослідження функціонування термінологічних структур у різних сферах людської діяльності. Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. Крижанівська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. Сміт, Ф. Дорнер та інші.

Дослідники переважно по-різному розуміють проблематику, цілі та функціональні завдання термінологічних структур, концептуальні засади термінознавства як науки.

Кожне дослідження термінологічної лексики ґрунтується на певному визначенні терміну. Щодо визначення терміну, вимог, висунутих до нього, взаємовідносин загальнонародного, терміну та поняття в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору.

Специфіка значення слова, його відмінність як категорії мови від поняття саме як категорії думки проявляється у функціонуванні мови, в якості засобу спілкування. Слово - інструмент, за допомогою якого виготовляється поняття як продукт узагальнюючої та протиставляючої діяльності людського розуму.

Зміст терміну розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття. У слові порівнянне з терміном менш визначений об'ємом поняття, без застосування кількісних характеристик.

Термін, як і всі інші мовні універсали, важко піддається визначенню. Через складність та дискусійність такого завдання в лінгвістиці існує чимало самих різних спроб визначення термінів. Наведемо дві дефініції терміну, котрі відображають синтезовано більшість існуючих та взаємодоповнюючих одна одну думок.

Б.Н. Головін пише: "Термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії (науковій, технічній, підприємницькій, управлінській)" [7, c.276]. Дане визначення є досить вдалим та містким, хоча деякі моменти можуть викликати заперечення. Сумнівним є, зокрема, той факт, що всі терміни утворюються лише на базі іменника. Такою базою іноді можуть служити також прикметники, дієслова, прислівники (особливо в економічній термінології) [14, c.123]. Дещо не зрозуміло також, що таке "специфічні потреби спілкування", не вказані деякі відмінності термінів у протиставленні з загальновживаними словами і т.д. І.С. Квитко, грунтуючись на різноманітних визначеннях, пропонує цікаву "сумарну" дефініцію: "Термін - це слово чи словесний комплекс, котрі співвідносяться із поняттям певної галузі пізнання (науки, мистецтва, техніки), вступаючи у системні відносини з іншими словами і словесними комолексами та утворюючи разом з ними в кожному окремому випадку і певний час замкнену систему, яка відрізняється високою інформативністю, однозначимістю, точністю та експресивною нейтральністю" [21, c.21].

Таким чином, можемо підсумувати, що термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії.


1.2 Мовознавчі вимоги до терміна


Сучасна мова науки і техніки пред'являє термінам декілька вимог. Найбільш важливими з яких є наступні:

1) Термін має відповідати правилам і нормам відповідної мови.

2) Термін має бути систематичним.

3) Терміну властива якість дефінітивності, тобто кожен термін спів ставляється з чітким окремим визначенням, котре орієнтує на відповідне поняття.

4) Терміну властива відносна незалежність від контексту, і те, що він не втрачає в ньому свого значення.

5) Термін має бути точним, хоча в субмовах мають місце численні "хибно орієнтовні" (термін Д.С. Лотте [29, c.121]) одиниці.6) Термін має бути стислим, хоча ця вимога нерідко суперечить вимозі точності, тобто повноти терміна

7) Термін має прагнути до однозначності.

Тут варто зробити одне суттєве уточнення: такої однозначності варто домагатися в межах однієї терміносфери, адже на рівні декількох субмов полісемія термінів - явище досить розповсюджене,

8) Для термінології не характерна синонімічність, котра заважає взаєморозумінню (to imitate - копіювати, підроблювати; syn: to reproduce, to forge, to copy).

9) Терміни експресивно нейтральні, хоча тут правильніше казати не про експресивність терміна чи виразу, а скоріше про інтенсивність деяких семантичних складових. Причинами такої інтенсивності можуть слугувати прагнення підкреслити елітарність уявлення того, хто говорить, або намагання приховати свої наміри.


Случайные файлы

Файл
5265.rtf
169728.rtf
39176.rtf
27913.rtf
102071.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.