Лексичні одиниці з елементом скорочення в англійській авіаційній термінології та їх переклад (41680)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ









ДИПЛОМНА РОБОТА





"ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ З ЕЛЕМЕНТОМ СКОРОЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ АВІАЦІЙНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД"











Київ – 2009


Зміст


Вступ

1. Теоретичні аспекти особливостей понять «скорочення» та «абревіатура»

1.1 Визначення понять «скорочення» та «абревіатура»

1.2 Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові

2. Лінгвістичні особливості скорочень в авіаційних текстах

    1. Шляхи утворення та функціонування скорочень в авіаційній термінології

    2. Графічні особливості перекладу абревіатур та скорочень

    3. Фонетичні особливості перекладу скорочень та абревіатур

3. Аналіз перекладу скорочень та абревіатур на прикладі авіаційних текстів

    1. Проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіації

    2. Методика розшифровування англійських скорочень

    3. Способи перекладу скорочень в авіації

Висновки

Список джерел




Вступ


Переклад – це складний та багатогранний вид людської діяльності. Хоча зазвичай про переклад говорять – «з однієї мови на іншу», але, в дійсності, в процесі перекладу виконується не просто заміна однієї мови на іншу. В перекладі зустрічаються різноманітні культури, різні особистості, способи мислення, різні літератури, епохи, рівні розвитку, традиції чи установки. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці, і різні сторони перекладацької діяльності можуть бути об’єктом вивчення в рамках відповідних наук.

Скорочення на даному етапі розвитку − досить актуальний об’єкт для вивчення серед перекладачів, особливо розповсюджені редуковані лексичні одиниці в технічній літературі. Актуальність дослідження полягає в тому, що семантичне поле «авіація», а саме скорочення, абревіатури та специфічна термінологія не достатньо досліджені сучасними мовознавцями, не говорячи вже й про українські відповідники таким лексичним одиницям. Абревіатури та скорочення мають цілий ряд словотвірних семантичних та граматичних особливостей. В науковій та технічній літературі вони займають особливе місце, при чому орієнтовані такі слова не на носіїв певної мови, а в основному на представників деяких професійних груп з певними екстралінгвістичними знаннями. Це також зумовлює зацікавленість у дослідженні даної теми. Дослідження присвячене аналізу особливостей перекладу скорочень в фахових текстах, а саме в авіаційній сфері людської діяльності. Не зважаючи на те, що існують численні, хоча і фрагментарні, дослідження, що присвячені проблемам абревіації в сучасній англійській мові, скорочені лексичні одиниці досі залишаються об’єктом дослідження в лінгвістичному плані, оскільки відносно них доводиться розглядати під своєрідним кутом такі фундаментальні проблеми як проблеми структури слова і його значення тощо. Переклад скорочень і абревіатур завжди був актуальною темою для вивчення, але ця проблема ще не була повністю досліджена.

Метою роботи є дослідження абревіатур та скорочень в семантичному полі «авіація» та аналіз особливостей їх перекладу.

У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання:

1) визначити поняття «скорочення» та «абревіатура»;

2) розглянути процес скорочення як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові;

3) вивчити шляхи утворення та дослідити функціонування скорочень в авіаційній термінології;

4) проаналізувати графічні та фонетичні особливості скорочень та абревіатур;

5) виявити, які існують проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіації;

6) визначити способи перекладу скорочень в авіації.

Об’єктом дослідження є скорочення та абревіатури в авіаційних текстах, утворення слів на рівні абревіатур, способи перекладу скорочень, шляхи розшифровування таких мовних елементів в авіаційних текстах.

Предметом дослідження є структурні, фонетичні, графічні, морфологічні особливості скорочень в авіаційних текстах.

Фактичний матеріал дослідження – це 713 зразків скорочень та абревіатур, вибраних з авіаційних текстів, їх переклад на українську мову, а також лексеми, зібрані методом суцільної вибірки з Програми з авіаційної безпеки авіакомпанії «МАУ», Керівництва з авіаційної безпеки, Керівництва з обслуговування літаків для працівників відділу технічного обслуговування та оперативного забезпечення, з англо-українського навчального словника авіаційних термінів, з Інтернет-форумів для пілотів та працівників сфери авіації. Теоретичним матеріалом, що допомагав в процесі аналізу перекладу та особливостей скорочень та абревіатур стали роботи таких мовознавців як Л.С. Бархударов, Е.В. Брус, Е.П. Волошин, Е.Н. Галкін, А.Л. Пумпянський, Л.П. Ступін. В пошуках практичного матеріалу, а саме специфічних текстів, інструкцій, щоб проілюструвати відповідні приклади допоміг віце-президент авіакомпанії «МАУ» О.В. Суворов.

Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Основними методами аналізу граматичних явищ перекладу є морфологічно-синтаксичний аналіз, лінгвостилістичний аналіз, комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів контекстуального, компонентного аналізів, а також методу кількісних підрахунків і методу словникових дефініцій.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що лексичні одиниці авіаційної сфери на українській мові маловивчені, це зумовлено історично, так як офіційна мова авіації – це російська мова, а не українська, тому важко іноді відтворити англійський відповідник, та ще й, якщо він скорочений без урахування особливостей такого авіаційного тексту. Здійснюється спроба виділити ті способи перекладу, які є найпопулярнішими серед перекладачів сьогодні.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства, лексикології.

Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання проблем, пов’язаних з перекладом, використати для укладання спеціалізованих словників, застосовувати для написання лекцій та проведення семінарів з певних спецкурсів.




1. Теоретичні аспекти особливостей понять «скорочення» та «абревіація»


1.1 Визначення понять «абревіатура» та «скорочення»


Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. З точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення [21, с. 23].

За визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або абревіатура. Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого полягає у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об’єднане загальним смислом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.

Абревіатура (лат. аbbrevio – скорочую) – складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος – «найвищий, крайній» та όνυμος – «ім'я») [13, с. 45].

Також варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути увагу на їх побудову та особливості.

– Лексичні скорочення. Види усічень.

Найчастіше зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (від examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone (від airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (від refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцево-початкові усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Можливі й деякі орфографічні зміни (mike – microphone, ambish – ambition, etc.).

Процес словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації призвело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures) [5, с. 77].

Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також однозначні, являючи собою сполучення великих літер.

– Графічні скорочення та напівскорочення.

Графічні скорочення також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин (kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи відносяться широко відомі скорочення:


Случайные файлы

Файл
36619.rtf
102919.rtf
ref-17966.doc
147267.rtf
16840.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.