Аналіз господарської діяльності ДП "Коростенський ЛГ" (14953)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Інтенсифікація лісогосподарського виробництва на базі технічного переозброєння лісового господарства, переробних та інших галузей лісового комплексу – один з головних напрямків у подальшому розвитку України. У зв’язку з цим, важливе значення має підвищення ефективності використання, якості та надійності лісогосподарської техніки, рівня її технічного обслуговування та ремонту, включаючи організацію і проектування ремонтно-обслуговуючої бази.

Це питання особливо постає в сьогоднішніх умовах, коли ріст балансової вартості лісогосподарських машин, тракторів та автомобілів не супроводжується ростом цін на лісогосподарську продукцію. Це значно ускладнює фінансове становище державних господарств. Виходячи з цього, дуже гостро стоїть проблема підтримання вже нової техніки в роботоздатному стані, зниження затрат на технічне обслуговування і ремонт.

На даний час матеріально-технічна база лісогосподарських майстерень потребує укомплектовування новим технологічним обладнанням, яке дасть можливість виконувати більший об’єм робіт по ТО і ремонту лісової техніки. Потужності майстерень не дозволяють виконувати ремонт машин у нормативні строки, згідно плану робіт.

Через відсутність обладнання та пристосувань порушуються дуже часто вимоги, які передбачаються технологією поточного ремонту машин. Все це негативно впливає на робото здатність техніки.

Покращити існуюче становище можна лише за рахунок додаткових капітальних вкладень в реконструкцію та переоснащення існуючих ремонтно-обслуговуючих підприємств. Одним з резервів являються заходи по покращенню організації ремонту і ТО в господарствах.

Тому актуальною стала тема для написання дипломного проекту.






1. Вихідні дані для проектування


1.1 Загальна характеристика господарства і його виробничої діяльності


Коростенський держлісгосп розташований в центральній частині Житомирської області на території Коростенського і Володарськ Волинського адміністративних районів. Контора держлісгоспу знаходиться в м. Коростені в 4-х км від залізничної станції Коростень. Кліматичні умови тут мають помірно-континентальний характер, що в загальному є сприятливим для вирощування саджанців та сіянців.

Господарська діяльність держлісгоспу спрямована на дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження високопродуктивних стійких насаджень їх екологічних та інших корисних властивостей.

По даним попереднього лісовпорядкування загальна площа держлісгоспу становила 27123га. За минулий ревізійний період на підставі відповідних розпоряджень було прийнято 3057га.

Район розташування держлісгоспу характеризується досить розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності держлісгоспу є залізниці, крім того, є шосейні і покращені дороги районного значення. Крім доріг загального користування, для транспортування деревини та лісогосподарських цілей використовується мережа ґрунтових лісових доріг.

Держлісгосп задовольняє потребу в деревині Коростенського і Володарськ–Волинського адміністративних районів. Найбільшими споживачами є Коростенський деревообробний комбінат і меблева фабрика.

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа приведено в таблиці 1.1, а зміна площі за ревізійний період в таблиці 1.2.






Таблиця 1.1 - Адміністративно-організаційна структура та загальна площа ДП «Коростенське ЛГ» управління лісового господарства «Житомирліс»

Найменування лісництв, місцезнаходження контор

Адміністративний район

Загальна площа, га

Бехівське, кв. 39

Коростенський

7716

Омельянівське, кв. 7

Коростенський

5428

Турчинське, кв. 43

Коростенський

353

С. Нова Борова

Володарськ-Волинський

3237

Разом по лісництву :

3590

Ушомирське, с.Ушомир, кв.14

Коростенський

7303

Шершнівське , кв. 57

Коростенський

6143

Усього по держлісгоспу :

30180

У тому числі по адміністративних районах :

Коростенський

25943

Володарськ-Волинський

3237


Таблиця 1.2 - Зміна площі за ревізійний період ДП Коростенське ЛГ управління лісового господарства «Житомирліс»

Найменування лісництв

Найменування адміністративних районів

Площа в га за даними

Теперішнього лісовпорядкування

Попереднього лісовпорядкування

Державного обліку лісів на 1.01.96

Земельного балансу на 1.01.97

Бехівське

Коростенський

7716

4704

7716

7716

Омельянівське

Коростенський

5428

5428

5428

5428

Турчинське

Коростенський

353

353

353

353

Разом :

3237

3221

3237

3237

Ушомирське

Коростенський

7303

7293

7303

7303

Шершнівське

Коростенський

6143

6124

6143

6143

Разом по держлісгоспу:

30180

27123

30180

30180

В тому числі; по адміністративних районах:


Коростенський

26943

23902

26943

26943


Володарськ-Волинський

3237

3221

3237

3237


1.2 Аналіз використання машинно-тракторного парку


В Житомирської області ДП ”Коростенський ЛГ” відноситься до технічно добре озброєних лісогосподарських підприємств. В його підпорядкування входять потужні колісні та гусеничні трактори, вантажні та легкові автомобілі, трелювальні машини, необхідний набір лісогосподарських машин. Всі галузі в повній мірі можуть бути забезпеченні електричною енергією. Якщо і виникають перебої, то у випадках неплатежів та перерв у постачанні на рівні району.

Рівень механізації лісогосподарського виробництва залежить від стану і використання МТП.

В держлісгоспі нараховується наступна кількість тракторів та автомобілів (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 - Наявний парк тракторів та автомобілів в ДП «Коростенський ЛГ»

Назва машин

Марка машин

Рік випуску

трактор

Т-150К

1990

трактор

Т-150К

1993

трактор

Т-150К

1991

трактор

ТДТ-55

1988

трактор

ТДТ-55

1990

трактор

ДТ-75

1989

трактор

ДТ-75

1988

трактор

Т-74

1988

трактор

МТЗ-80

1988

трактор

МТЗ-80

1992

трактор

МТЗ-82

2002

трактор

МТЗ-82

2006

трактор

МТЗ-82

2007

трактор

МТЗ-82

2007


трактор

МТЗ-82

2007

трактор

ЮМЗ-6

1992

трактор

ЮМЗ-6

1992

трактор

ЮМЗ-6

1994

трактор

ЮМЗ-6

1990

трактор

ЮМЗ-6

1996

трактор

ЮМЗ-6

1993

екскаватор

ЕО-2621

1989

Всього

22

Автомобіль

ГАЗ-3110

2002

Автомобіль

ГАЗ-3110

2000

Автомобіль

ГАЗ-3307

1990

Автомобіль

ГАЗ-3307

1991

Автомобіль

ГАЗ-3307

1992

Автомобіль

КАВЗ-3271

1990

Автомобіль

МАЗ-54331

1991

Автомобіль

ГАЗ-66

1984

Автомобіль

ГАЗ-66

1988

Автомобіль

ГАЗ-66

1991

Автомобіль

ГАЗ-66

1991

Автомобіль

ЗИЛ-130

1988

Автомобіль

ЗИЛ-130

1990

Автомобіль

ЗИЛ-130

1990

Автомобіль

КРАЗ 55341

1991

Автомобіль

УАЗ-469

1976

Автомобіль

УАЗ-452

1976

Автомобіль

ВАЗ-2121

2001

Автомобіль

ВАЗ-2121

2001

Автомобіль

ІЖ

1987

Автомобіль

ЗИЛ-157

1989

Всього

18


Трактори та трелювальні трактори мають строк служби близько 20 років і потребують постійної уваги з боку ремонтної служби держлісгоспу.

Аналіз показує, що автомобільний парк в переважній більшості вичерпав свій ресурс і потребує поновлення.

Машинно-тракторний парк використовується ще недуже ефективно. Низький коефіцієнт змінності. Для зниження собівартості одиниці продукції необхідно раціонально знизити затрати на придбання запасних частин, зменшити простої техніки за технічними причинами. В таблиці 1.6 приведено перелік лісозаготівельного обладнання.






Таблиця 1.4 - Перелік лісозаготівельного обладнання

п/п

Марка

Кількість, шт.

1

БА-3М

1

2

Б-22-3

2

3

ГКБ-817

3

4

ПЧ-20

2

5

РРУ-10

4

6

ТМЗ-802

6

Всього

18


Перелік наявних в ДП ”Коростенський ЛГ” лісогосподарських машин та знарядь приведено в таблиці 1. 5


Таблиця 1.5 - Перелік лісогосподарських машин та знарядь

Назва машин

Марка

Кількість, шт.

Оприскувачі

ОРР-1

2

ОМР-2

2

Кущорізи

Хускварна

5

Секор

3

Електропили

ЕПЧ-3

4

Плуги

ПЛД-1,2

5

ПЛН-4-35

4

Борони

ЗБН-0,6А

4

БДТ-3

3

БЗСС-1,0

4

Культиватори

КПС-4

4

КЛБ-1,7

3

Сівалки

СЖУ-1

3

ССН-1

2

ССТ-3

2

СЗТ-3,6

2

СЖН-1

2

Ямокопач

КЯУ-100

3

Фреза лісова універсальна

ФЛУ-0,8

2

Терасер секційний

ТС-2,5

2

Мульчер

МСН-0,75

3






1.3 Стан ремонтно-обслуговуючої бази та можливі напрямки її удосконалення


ДП ”Коростенськие ЛГ” має одну тракторну бригаду, машинний двір та площадку для зберігання техніки. В лісгоспі є гараж для розміщення автомобілів. Ремонт і ТО МТП проводить в ремонтній майстерні. Біля ремонтної майстерні знаходиться асфальтований майданчик із накриттям для виконання зварювальних робіт тракторів. автомобілів та лісогосподарських машин. Безпосередньо майстерні знаходиться склад запасних частин та матеріалів. Необхідно відмітити, що на сьогоднішній день не всі ремонтні дільниці зведено до приміщення майстерні. Так, кузня знаходиться в пристосованому для робіт приміщенні. Дільниця по зарядці АКБ знаходиться в гаражі. В приміщенні РМ заходиться зварювальне відділення, слюсарно-механічне та ремонтно-монтажне. Тобто, ми бачимо, що із зростанням цін на запасні частини та на виконання ремонтних робіт, відсутність досконалої, обладнаної ремонтної майстерні стало дуже актуальною проблемою для господарства.

Відсутність зручних будівель та технологічного обладнання є причиною того, що в ремонтній майстерні не має можливості виконувати великий об’єм робіт по ремонту двигунів, коробок переміни передач, редукторів, електрообладнання, паливної апаратури. Через відсутність мийного, розбирально-складального, дефектувального обладнання та інструменту знижується культура ТО і ремонту лісогосподарської техніки. В результаті цього знижується коефіцієнт готовності техніки, втрачається надійність. На сьогоднішній день в ремонтній майстерні знаходиться наступне ремонтно-технологічне обладнання (таблиця 1.6).






Таблиця 1.6 - Перелік основного ремонтно-технологічного обладнання до технічного переоснащення

п/п

Назва обладнання

Тип і марка

Кількість

1

Комбінований станок

1Б95

1

2

Вертикально-свердлильний

2А135

1

3

Пересувний компресор

1101-В5

1

4

Заточувальний верстат

3М634

1

5

Горн ковальський

2275П

1

6

Трансформатор зварювальний

ТС-300

1

7

Ванна для миття деталей

ОМ-1316

2

8

Верстат слюсарний

ОРГ-1468

5

9

Стелаж для деталей

цеховий

6

10

Ручний візок

цеховий

2


Не менш важливою умовою якісного виконання робіт з ТО і ремонту лісогосподарських машин є забезпеченість кадрами ремонтних робітників та спеціалістів. На сьогоднішній день штат ремонтної майстерні складає: завідувач майстернею, майстер-наладник, 2 слюсарі-ремонтники, 1 зварювальник, 1 токар, 1 слюсар по ремонту електрообладнання. Раціональна організація ремонту машин дозволить провести розподіл машин і агрегатів, що будуть ремонтуватись в майстерні, і визначити номенклатуру тих, що будуть направлятися на спеціалізовані підприємства та на ремонтні заводи.

У зв’язку з цим дуже багато складних і важливих задач постає перед інженерною службою ДП «Коростенське ЛГ». Однією з головних постає задача з аналізу та удосконалення схеми поточного ремонту лісогосподарської техніки в ремонтній майстерні.

Машини подаються в ремонт після миття, що проводиться вручну. Але дуже часто миття полягає в очищенні трактора або автомобіля від ґрунту, пилу та біологічних решток. Інструмент, знаряддя та ремонтні матеріали для очисних робіт не завжди відповідають вимогам та технології.

Паралельно з очищенням машини проводиться перевірка герметичності та підтікання головних систем трактора, автомобіля, лісогосподарських машин та обладнання. Значний ефект та продуктивність праці можна підвищити за рахунок використання мийних машин.

На сьогоднішній день ремонт проводиться тупиковим методом. Проводиться зняття несправного агрегату або деталі, миття її в мийній ванні. Після розбирання майстер або завідувач майстернею визначає придатність деталі для подальшої експлуатації. У випадку вибракування деталі, її заміняють на нову, взявши зі складу запасних частин. На кожну машину ведеться документація по використанню запасних частин і матеріалів. Необхідно відмітити, що відсутність достатньої кількості розбирально-складального обладнання, спеціальних стендів погіршують умови роботи слюсарів та якість ремонту. Ремонт двигунів та інших агрегатів по можливості проводиться в ремонтній майстерні за участю майстра та завідуючого майстернею.

У зв’язку з відсутністю обладнання фарбувальні роботи проводяться в автомобільному гаражі держлісгоспу.

Трактори, автомобілі та обладнання після роботи в лісовому масиві очищають, проводять обслуговування і ставлять на зберігання на території машинного двора.

Таким чином, основними резервами покращення стану ремонтної бази ДП ”Коростенський ЛГ” слід вважати: підвищення продуктивності праці, механізація трудомістких ремонтних процесів, нова техніка та ремонтно-технологічне обладнання, інструменти. Необхідно подбати про кваліфіковані кадри та удосконалити організацію проведення поточного ремонту і технічного обслуговування машин.


1.4 Задачі дипломного проектування


Вихідним матеріалом для виконання дипломного проектування виступають результати комплексного аналізу господарської діяльності ДП ”Коростенський ЛГ”, роботи машинно-тракторного парку та ремонтно-обслуговуючої бази. Основну увагу зосереджено на ремонтній майстерні.

Розбудова, технічне переоснащення та реконструкція сервісних, структурних систем, спроможна максимально знизити витрати в в лісовому комплексі внаслідок простоїв машин з технічних причин з мінімальними технологічно потрібними витратами ресурсів на ремонт. Удосконалення ремонтної бази уможливлює зниження втрат продукції галузі, ресурсозаодщадження як в основному, так і в обслуговуючому виробництві.

В процесі дипломного проектування нам необхідно вирішити наступні актуальні задачі:

- провести аналіз і обґрунтувати доцільність переоснащення ремонтно обслуговуючої бази;

- провести розрахунок об’ємів ремонтно-обслуговуючих робіт ремонтної майстерні, розрахувати необхідну кількість працюючих;

- провести підбір ремонтно-технологічного обладнання та представити план ремонтно-монтажної дільниці;

- обґрунтувати конструкцію стенду по ремонту двигунів;

- розробити заходи по покращенню стану техніки безпеки та охорони праці в ремонтній майстерні;

- виконати техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту.



2. Технологічна частина проекту


2.2 Визначення річного обсягу робіт на технічне обслуговування і ремонт МТП


Для визначення структури ремонтно-обслуговуючих робіт (РОР) та їх об’єму по підтриманню машин та обладнання ДП «Коростенське ЛГ» в працездатному стані необхідно розрахувати середньорічну кількість ремонтів і ТО для машин даного виду і даної марки і встановити вид ремонтних робіт виконуваних на ремонтному підприємстві [3, 4 ].

Річну кількість капітальних ремонтів визначають за формулою:

2.1 – для тракторів і меліоративних машин;

2.2 – для автомобілів, причепів та напівпричепів;

2.3 – для складних та самохідних лісогосподарських машин;

2.4 – метало-ріжучі верстати, ковальсько-пресове обладнання;


Ккр = Км Ч Окр Ч П1 Ч П2 (2.1)

КкрмЧОкрЧП3ЧП4ЧП5 (2.2)

КкрмЧОкрЧП7 (2.3)

КкрмЧОкр (2.4)


де Км – кількість машин, число РОД даного виду;

Окр – річний коефіцієнт охоплення машин капітальним ремонтом;

П1, П2, ...П7 – поправочний коефіцієнт.

П1 = 1,06 – враховуючий особливості експлуатації.;

П2 = 1,0 – середній вік в автопарку та тракторному парку;

П3 = 1,15 – категорію дорожніх умов;

П4 = 1,15 – склад автопоїзда;

П5 = 0,91 – природньо-кліматичні умови еагрофірмалуатації;

П7 = 1,15 – загальні умови експлуатації.

Сумарна річна трудомісткість капітальних ремонтів для тракторів, землерийних і меліоративних машин, автомобілів, складних та самохідних лісогосподарських машин, метало-ріжучих станків, ковальсько-пресового обладнання і ремонтно-технологічного обладнання знаходимо за формулою:


Те кр = [ Ккр ] Ч Ткр (2.5)


для всіх машин крім автомобілів;


Те кр = [ Ккр ] Ч Ткр Ч П3 – П4 Ч П5 (2.6)


для автомобілів, причепів та напівпричепів;

де, [ Ккр ] – ціле число КР.

Ткр – трудоємкість одного КР для господарств, люд.-год.


Річну кількість планових потокових ремонтів для:

тракторів і меліоративних машин


(2.7)


складних та самохідних лісогосподарських машин:


Кпрп = Км•П9•П12 – [Ккр] (2.8)


складних машин:


Кпрп = Км•П9•П12 (2.9)


лісогосподарських машин:

Кпрп = Км•П10•П13 (2.10)


металоріжучих верстатів і ковальсько-пресового обладнання:


Кпрп = Км•(1 – Окрср) (2.11)


ремонтно-технічного обладнання:


Кпрп = Км•(1 – Окр) (2.12)


де, Вг – плануємий середньорічний заробіток однієї машини, люд./год.

Вто-3 – періодичність ТО-3;

Вто-3 – 960 мото.-год.

П9, П10, П12, П13 – поправочні коефіцієнти враховуючи:

наявність у парку машин з гарантійним періодом

П9 = 0,86; П10 = 0,87

  1. списання зношених машин

П12 = 0,86; П13 = 0,87


Відповідно і сумарна річна трудомісткість планових потокових ремонтів для тракторів і меліоративних машин визначається по формулі:


Кср = Км•Оср (2.13)


де, Оср – коефіцієнт охвату обладнання середнім ремонтом.

Середня річна трудомісткість визначається по формулі:


Теср = [Ккр]•Тср (2.14)


де, Тср – нормативна трудомісткість одного середнього ремонту, люд. год.

Річне число ТО-1, ТО-2, ТО-3 по кожній марці тракторів, землерийних машин визначена по формулі:


(2.15)

(2.16)

(2.17)


де, Вто-3 = 960 мото.-год.

Вто-2 = 240 мото.-год.

Вто-1 = 60 мото.-год.

Нормативи проведення ТО.

Сумарна річна трудомісткість для ТО-1, ТО-2, ТО-3 тракторів і землерийних машин визначається за формулою:


Тето-3 = [Кто-3]•ТО-3 (2.22)

Тето-2 = [Кто-2]•Тто-2 (2.23)

Тето-1 = [Кто-1]•Тто-1 ( 2.24)


де, Тто-3; Тто-2; Тто-1 - трудомісткість одного ТО для господарства, люд.-год.

Річне число ТО-2 і ТО-1 по кожній марці автомобіля, причепа і напівпричепа визначаємо за формулою:

Сумарна річна трудомісткі для ТО-2, ТО-1 автомобілів і причепів визначається по формулі:


Тето-2 = [Кто-2] Тто-2•П3•П4 П5 (2.25)

Тето-1 = [Кто-1] Тто-1•П3•П4 П5 (2.26)


де, Тто-2 і Тто-1 – трудомісткість одного ТО для господарств, люд./год.

П3, П4, П5 – поправочні коефіцієнти враховуючи

П3 = 1,15 – категорію дорожніх умов;

П4 = 1,15 – склад автопоїзду;

П5 = 0,91 – природньо-кліматичні умови експлуатації.

Річне число ТО-1 і ТО-2 по кожній марці зернозбиральних комбайнів визначається по формулі:


Кто-1 = Км•3 (2.27)

Кто-2 = Км•П9•П12 – [Ккр] (2.28)


Сумарна річна трудомісткість визначається по формулі:


Тето-2 = [Кто-2]•Тто-2 (2.29)

Тето-1 = [Кто-1]•Тто-1 (2.30)


де, Тто-2 , Тто-1 – трудомісткість одного ТО для складних машин.

Річний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт ДП ”Коростенський ЛГ” може бути виконаний аналітичним, графічним і вірогідним способом. В дипломному проекті річний об’єм ремонтно-обслуговуючих робіт визначають за методикою кафедри ремонту машин. Результати розрахунку зведені в таблицях 1 (додатків) та таблиці 1.1.

Об’єм ремонтно-обслуговуючих робіт по господарству складає 28000 люд. год. При цьому найбільше обсяги робіт припадають на ремонт і технічне обслуговування тракторів – 7559 люд. год., автомобілів і причепів – 7527 люд. год. Для виконання вказаних робіт, на рік необхідно мати в господарстві 13 ремонтних робітників, складне ремонтно-технологічне обладнання.

Працездатність тракторів та автомобілів потрібно забезпечувати на протязі року, а ряду лісогосподарських машин та агрегатів – сезонно. Виходячи із вказаних особливостей лісогосподарського виробництва, ремонтно-обслуговуюча база господарства повинна створюватись з урахуванням, забезпечення працездатності машинно-тракторного парку в задані строки і при мінімальних затратах матеріальних і трудових ресурсів.

Успішне вирішення цього завдання може бути дише при раціональному плануванні технічних обслуговувань і ремонтів машинно-тракторного парку, розподілі праці і кооперуванні ремонтних підприємств.


2.2 Розподіл ремонтно-обслуговуючих робіт між ремонтними підприємствами


Ремонтно-обслуговуюча база лісового господарства має необхідні підприємства для виконання всіх видів робіт і ТО і ремонту. Але великий об’єм і широка номенклатура робіт викликає необхідність постійно розвивати і проводити удосконалення структури потужності і взаємозв’язку ремонтно-обслуговуючих підприємств.

Капітальний ремонт тракторів, автомобілів, а також роботи по централізованому відновленню деталей виконують по спеціалізованих ремонтних підприємствах та заводах. Всі інші види ремонту – в ремонтній майстерні.

В ремонтній майстерні планується проводитись поточний ремонт повнокоплектної техніки, ТО тракторів, агрегатів, стендів та верстатів майстерні.

Остаточний розподіл об’єктів робіт по ТО і ремонту лісогосподарської техніки між ремонтними підприємствами повинен проводитись із урахуванням місцевих умов, в залежності від стану наявних в господарствах машин, перспектив розвитку ремонтної бази. Розподіл річного об’єму ремонтних робіт проведено в таблиці 2 додатків. Із таблиці 2 додатку бачимо, що трудомісткість ремонтних робіт, які потрібно виконати в ремонтній майстерні складає 14218,3 люд.-год. Планується виконати роботи, загальною трудомісткістю 4058 люд.- год. виконати в спеціалізованих підприємствах та на ремонтних заводах.



Таблиця 2.1 - Результати розрахунку річного об’єму робіт по типа машин

Типи машин

Ремонт

Технічне обслуговування

Всього по типам

ТСКР

ТССР

ТСТР

ТСТО3

ТСТО2

ТСТО1

ТСТО

ТСТОХ


Трактори

1255

0

3299

767

705

958

406

169

7559

Автомобілі і причепи

920

0

4754

0

1090

763

0

0

7527

Крани

513

0

1862

0

35

162

0

435

3007

Ліс. машини

0

0

2135

0

0

26

0

479

2640

Обладнання РМ

1177

463

716

0

0

199

0

0

2554

Обладнання нафтоскладів

0

0

0

0

297

186

0

0

483

Машини складів

84

0

710

0

0

3436

0

0

4330

Всього

3949

463

13476

767

2127

5730

406

1083

28000



2.3 Планування роботи ремонтної майстерні


2.3.1 Обґрунтування схеми технологічного процесу поточного ремонту машин

На основі аналізу стану ремонтно-обслуговуючої бази ремонтної майстерні ДП ”Коростенське ЛГ” Житомирської області, виникає доцільність в удосконаленні схеми тех. процесу поточного ремонту лісогосподарських машин.

При розподілі заходів будемо спиратись на останні досягнення в галузі ремонту машин, взявши на озброєння агрегатно-вузловий метод ПР (поточного ремонту) машин і обладнання механізації лісового господарства. Технологічний процес ремонту починається із очищення машин від бруду біологічних решток, зливу відпрацьованого масла.

Після миття та часткового під розбирання, машина поступає в ремонтно-монтажне відділення. В цьому відділенні організовано два потоки. Один проходить вздовж РМ, інший – з тупиковим розміщенням машин і вузли миються в мийних ваннах та з допомогою машин та розбираються.

Помиті вузли та деталі направляються на відповідні дільниці для дефектування, ремонту, випробування.

Тобто, перед ремонтом оцінюється технічний стан. деталей, порівнюється з технічними вимогами, робиться висновок про їх подальше використання. Для випробування та регулювання вузлів та агрегатів в ремонтній т и передбачається встановити стенди, придбати інструмент, пристосування.

Після цього проходить розбирання машин із вузлів і агрегатів. У відповідності яприйнятої організації, передбачається ремонт окремих агрегатів в РТП. Відремонтовані машини надходять до дільниці заправки та обкатки машин.

Проходить заправка техніки пальним, оливами та іншими технічними рідинами.

Проходить перевірка та регулювання всіх агрегатів, вузлів та систем об’єкта, що виходить з ремонту.

Далі, при необхідності, проходить дозаправка машин та їх обкатка на майданчику біля приміщення ремонтної майстерні.


2.3.2 Обґрунтування складу виробничих і допоміжних дільниць РМ та підбір основного ремонтного технологічного обладнання

Структуру ремонтної майстерні та склад виробничих і допоміжних дільниць приймаємо виходячи із технологічного процесу ремонту машин і вже існуючих типових проектів ремонтних підприємств.

Як правило, ремонтні майстерні для колгоспів і радгоспів включають дільниці: зовнішнього очищення та миття, ТО та діагностування, ремонтно-монтажну, ремонтну двигунів, ремонтну і регулювання паливної апаратури, ремонту електрообладнання, зарядки АКБ, ремонту лісогосподарських машин, ковальсько-зварювальну, слюсарно-механічну.

Розроблений проект включає також шиномонтажну та фарбувальну дільницю. Передбачене приміщення для складу запасних частин та інструменту. Для визначення складу основного технологічного обладнання, за основу візьмемо:

- технологічний процес ремонту;

- трудомісткість виконання окремих видів робіт або операцій.

До основного технологічного обладнання слід віднести: діагностичні стенди, зварювальне обладнання, мийні машини, металорізальні верстати, стенди для розбирально-складальних робіт. Для визначення трудомісткості певного виду ремонтних робіт скористаємось формулою:


Ті=0,01Трт×Хі; (2.31)


де Трт – річна трудомісткість ремонтних робіт РМ, люд.-год.;

Хі – процент даного виду робіт від річної трудомісткості.

В таблиці 3 додатків приведено розподіл річної трудомісткості РОР (ремонтно-обслуговуючих робіт) по видах.

Як видно з таблиці, найбільш трудомісткими являються ремонтно-монтажні – 2275 люд.-год., складально-регулювальні – 4194 люд.-год., обкаточно-випробувальні – 953 люд.-год.


2.4.3 Визначення чисельності працюючих ремонтної майстерні

Всі працюючі ремонтної майстерні, в залежності від роботи та обов’язків, які виконують, поділяються на слідуючи групи: виробничі робітники, допоміжні робітники, інженерно-технічні працівники.

До виробничих робітників слід віднести: слюсарі –ремонтники, слюсарі-мийники, верстатники, ковалі, зварювальники, бляхарську, слюсарі-електрики та інші.

До допоміжних робітників відносимо: наладчики верстатів, завідуючий складом, підсобні працівники, прибиральниці.

До інженерно-технічних працівників відносимо: завідуючого майстернею, нормувальника, техніка по ремонту.

Для визначення чисельності виробничих робітників скористаємось розрахунковим методом. Чисельність робітників визначаємо в залежності від об’єму та виду ремонтних робіт по наступних формулах:


, (2.32)

, (2.33)


де і - явочна і списочна кількість робітників;

Тділ. – трудомісткість робіт по окремій дільниці чи робочому місцю, люд.- год.;

Фн.р., Фд.р. – номінальний і дійсний фонд часу роботи робітників, год.;

К – планових коефіцієнт перевиконання норм виробітку.

Результати розрахунків чисельності виробничих робітників по дільницях ремонтної майстерні зведено в таблиці 4 додатку. Згідно таблиці, приймаємо, що в РМ повинен бути Рсп=8 чол.

Чисельність допоміжних робітників складає 10% від чисельності основних виробничих робітників. Для нашої майстерні Рдоп.=1 чоловік.

Чисельність інженерно-технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу приймаємо відповідно 8%, 2%, 2% від суми виробничих і допоміжних робітників, і розраховуємо по формулі:


Рітр.=(Рсп.доп.)×0,08 (2.34)

Рсп.=(Рсп.доп.)×0,02 (2.35)

Рмол.=(Рсп.доп.)×0,02 (2.36)


де Рітр., Рсп., Рмол – чисельність відповідно інженерно-техніних працівників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу.

Тоді отримаємо:


Рітр.=(8+1)×0,08=1;

Рсп.=(8+1)×0,02=1;

Рмол.=(8+1)×0,02=1.


Приймаємо; Рітр.=1чол.; Рсп.=1чол.; Рмол=1чол.

Загальний штат працюючих ремонтної майстерні буде складати:


РРМскдопітрслмол, (2.37)

РЦРМ=8+1+1+1+1=12 чоловік.






2.3.4 Визначення потрібної кількості ремонтно-технологічного обладнання для дільниці

Для визначення потрібної кількості та типу технологічного обладнання скористаємось даними технології ремонту техніки для даної майстерні та трудомісткістю окремих видів робіт по дільницях. Розрахувати необхідно кількість основного обладнання, на якому будують виконуватись найбільш трудомісткі роботи.

Кількість метало ріжучих верстатів розраховуємо за формулою:


, (2.38)


де Твер.м. – річна трудомісткість метало ріжучих верстатів, люд.-год.;

Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження підприємства.

Кн=1,0...1,3;

ηс – коефіцієнт використання обладнання даного типу, ηс=0,86...0,9;

Фд.о. – дійсний фонд часу роботи обладнання,


Фн.р.=2070 год.;

Фд.о.=0,96×Фн.р.×С


де С – коефіцієнт змінності, С=1;


Фд.о.=0,96×2070×1=1987 год.


Тоді для визначення токарних верстатів маємо:






Приймаємо один токарний верстат.

Кількість зварювальних апаратів визначаємо по формулі:


, (2.39)


де тр.зв. – кількість робітників зварювальників.

Тоді:



приймаємо для відділення 1 зварювальний апарат.

Перелік ремонтно-технологічного обладнання дільниць ремонтної майстерні приведемо в таблиці 5 додатку - „Специфікація обладнання ремонтної майстерні”.


2.4.5 Загальна компоновка виробничого корпусу, технологічне планування дільниць майстерні

Для розрахунку площ виробничих дільниць ремонтної майстерні можна скористатися питомими площами на 1 робітника; на 1 робоче місце розрахувати площу, яку займає обладнання і скористатись перехідним коефіцієнтом; питомою площею на 1 ремонт.

Виходячи із специфіки роботи відділень або дільниць та їх обладнання, застосовують ці способи в різних комбінаціях. Для визначення виробничих площ дільниць зовнішнього миття, ремонтно-монтажної , То і діагностики, заправки і обкатки, скористаємося формулою, яка враховує площу, зайняту машиною і обладнанням:


Sділ.=(Fоб.+Fм)δ, (2.40)

де δ – коефіцієнт, що враховує робочі зони та проходи;

Fоб. – площа, зайнята обладнанням, м2;

Fм - площа, зайнята машиною, м2.

Для визначення площ інших дільниць скористаємось формулою:


Sділ.=Fоб×δ, (2.41)


У даному випадку беремо площу обладнання, враховуючи робочі зміни і приходи. Виробничі дільниці розміщено в межах виробничого корпусу. В представленій майстерні виконано компановку виробничих дільниць з основним прямим потоком. Дільниці розбирання та ремонтно-монтажна знаходиться в середній частині будови по всій довжині. Дільниці ремонту агрегатів, вузлів і деталей машин розміщено з двох сторін ремонтно-монтажної дільниці, дільниці заправки і обкатки.

Ось деякі вимоги до виконання планування ремонтної майстерні. На кресленні корпуса вказують зовнішні стіни, перегородки між окремими приміщеннями, двері, вікна. Всі проходи входять до проїздів або закінчуються виходом із приміщень. Обладнання кожного робочого місця розміщують у порядку виконання операцій технологічного процесу ремонту.

Місця зберігання рем. фондів повинні знаходитись в робочій зоні підйомно транспортного механізму.


2.4 Планування завантаження РМ


Планування ремонтної майстерні ДП ”Коростенське ЛГ” управління лісового господарства «Житомирліс» здійснюється зо допомогою графіка завантаження майстерні. Графік розробляється з урахуванням рівномірного завантаження майстерні на протязі року х урахуванням завершення ремонту і постановку машин на лінійку готовності не пізніше двох тижнів до початку середнього строку їх використання. Вихідними матеріалами розрахунків і побудови графіка є:

  1. План-графік ТО: ремонту МТП;

  2. Графік машинно-користуваня МТП;

  3. Ефективні, науково-обгрутнованні строки підстановки техніки до польових робіт.

  4. Дані про розподіл ремонтних робіт між ремонтно-обслуговуючими підприємствами.

Графік завантаження РМ будують у наступній послідовності:

1.Складаємо таблицю розподілу ремонтних робіт по місяцях року;

2. Відкладаємо, в масштабі, по осі ординат число ремонтних робітників (середнє) Рср;

3. Відкладаємо, в масштабі, по осі абсцис час роботи майстерні в календарних днях (фонд часу роботи робітника);

4. Робота по ремонту різних видів машин відкладається у вигляді прямокутника, площа якого відповідає об’єму робіт, люд. год.

Середня кількість робітників, які повинні бути в майстерні для проведення робіт по ТО, ремонту машин у встановленні строки на протязі року визначаємо за формулою:


, (2.42)


де - сумарна трудомісткість ремонтних робіт РМ;

=14218 люд. год.

Фн.р. – номінальний фонд часу робітників, год.:


Фн.р.=2070 год.


Тоді

чол. 6,9 чол.


Запишемо формулу, яка використовується для визначення кількості ремонтних робіт, які виконуються на протязі окремих місяців, а не за повний період:


, (2.43)


де - трудомісткість і-ї роботи, люд. год.;

- фонд часу роботи за період відведений на виконання і-ї роботи.

При побудові графіка завантаження, в першу чергу планують роботи по То і ПР автомобілів, вони плануються рівномірно на протязі 12 місяців. У другу чергу планують ПР і ТО тракторів. В зимовий період планують більший об’єм ремонтних робіт – ПР тракторів, а в літній період – менший об’єм робіт.

Після цього планують роботи із різко вираженою сезонністю: ПР плугів, борін, культиваторів, агрегатів.

Додаткові роботи плануються виконувати в ті місяці, в які майстерня менш завантажена основною роботою.

Графік завантаження РМ приведемо на листі 4 графічної частини проекту.

Виробничу програму РМ визначаємо за формулою:


, (2.44)

де Тум. – трудомісткість, що відповідає одиниці умовного ремонту;

Тум=300 люд.-год.

Кк – коефіцієнт проектування;

Кк=1,02

Виробнича програма становить:


ум. ремонтів.


2.5 Обґрунтування розробки ремонтно-монтажної дільниці


Однією з відповідальних операцій при ремонті машин є ремонтно-монтажні роботи, які включаючи розбирання і складання. Доцільність розробки ремонтно-монтажної дільниці пояснюється великими обсягами цих робіт. Вони дорівнюють 6952 і становлять близько 50% робіт ремонтної майстерні. Від якості проведення цих робіт залежить робото здатність цих деталей. Щодо організації, ремонтно-монтажні роботи виконують на дільниці стаціонарним обладнанням..

Зняті з машини агрегати і вузли розбирають і складають на стаціонарних стендах, розміщуючи їх в спеціальних контейнерах або тарі. Забороняється розкомплектовувати під час ремонту деталі і вузли машини, які балансуються і для них розукоплектація не допускається.

Під час виконання цих робіт особливу увагу слід звернути на наявність ремонтно-технічного обладнання.

При підбиранні обладнання доцільно включати до переліку підйомно-транспортне обладнання (електричні талі) підйомники, пересувні візки. Доцільно мати на дільниці комплект знімачів та прес. Щодо проведення складальних робіт, слід мати оснастку та інструменти для запресування підшипників. У відповідності до потреб, мати підібране для дільниці ремонтно-технічне обладнання, яке представлено у таблиці 1.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.