Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми (14650)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


РЕФЕРАТ

ВСТУП

  1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Акліматизація великої рогатої худоби

1.2 Швіцька худоба на Україні і її участь у створенні і вдосконаленні бурих порід

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Місце та об'єкт досліджень

2.2 Методика виконання роботи

  1. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Характеристика росту та розвитку молодняку

3.2 Характеристика молочної продуктивності

3.3 Морфофункціональні властивості вимя

3.4 Відтворні якості маточного поголівя

4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОХОРОНА ПРАЦІ В ТВАРИННИЦТВІ

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

ЕКОНОМІКО – МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ГОДІВЛІ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



Реферат


Випускна робота магістра виконана на 56 сторінках комп’ютерного тексту, включає 19 таблиць , список використаної літератури містить 23 назви підручників, статей та наукових і методичних розробок.

Тема досліджень “Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько біологічними якостями в умовах агрофірми „Бистрицька„ Кролевецького району Сумської області”.

На Україні, особливо в певних природно – кліматичних зонах, важливу роль відіграє бура худоба. У північно – східному регіоні вона представлена лебединською. Вдосконалення вітчизняних бурих порід на сучасному етапі здійснюється за рахунок залучення кращого світового генетичного матеріалу швіцької породи, як селекційного формування молочного типу будови тіла, поліпшення технологічних якостей худоби на основі створення вітчизняної системи селекції.

У зв’язку з цим виникла необхідність цілеспрямованої селекції північно-східного молочного типу в напрямку значного підвищення продуктивного потенціалу, консолідації у бажаному типі, формування високопродуктивної бурої молочної худоби, в якій знайдуть відображення такі об’єктивні переваги бурих порід, як висока молочна продуктивність, добра сиро- придатність молока, через підвищений вміст білка та певних його фракцій, підвищена акліматизаційна спроможність, значне продуктивне довголіття відбувається під впливом спадкової здатності організму в конкретних умовах середовища.

Становлення важливих господарсько – біологічних якостей таких як молочність відбувається під впливом спадкової здатності організму в конкретних умовах середовища.Тому для одержання високопродуктивних тварин, треба вміти їх вирощувати з урахуванням майбутньої бажаної продуктивності.

На підставі проведених досліджень і розрахунків визначена ефективність заходів і надані конкретні пропозиції для впровадження основних розробок у виробництво.



ВСТУП


У вирішенні проблеми забезпечення населення продуктами харчування провідне місце відводиться збільшенню виробництва продукції тваринництва. Прискорене досягнення поставленої мети забезпечує високий генетичний потенціал порід, який підтримується і зростає завдяки ефективному селекційному процесу. Генетичне поліпшення наявних і створення нових порід, типів, ліній, стад є основою селекційних програм при роботі з популяціями та з окремими племінними господарствами.

На Україні, особливо в певних природно – кліматичних зонах, важливу роль відіграє бура худоба. У північно – східному регіоні вона представлена лебединською, в західному – бурою карпатською породами. Масив цих порід формується за рахунок використання на материнських породах швіцької худоби з кінця Х1Х до середини ХХ сторіч. Удосконалення вітчизняних бурих порід на сучасному етапі здійснюється за рахунок залучення кращого світового генетичного матеріалу швіцької породи, як селекційного формування молочного типу будови тіла, поліпшення технологічних якостей худоби на основі створення вітчизняної системи селекції .Використання в селекції бурої худоби швіцької породи різного селекційного напрямку ( Західної Європи, Північної Америки ) обумовило певну неоднорідність за типом будови тіла та продуктивними ознаками, що ставить додаткові завдання в період формування типів та окремих стад.

У зв’язку з цим виникла необхідність цілеспрямованої селекції лебединської худоби в напрямку значного підвищення продуктивного потенціалу, консолідації у бажаному типі, формування високопродуктивної бурої молочної породи, в якій знайдуть відображення такі об’єктивні переваги бурих порід, як висока молочна продуктивність, добра сиропридатність молока, через підвищений вміст білка та певних його фракцій, підвищена акліматизаційна спроможність, значне продуктивне довголіття.


1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


1.1 Акліматизація великої рогатої худоби


Одним з методів створення нових порід великої рогатої худоби і вдосконалення існуючих є ввезення тварин із однієї природнокліматичної зони в іншу. Однак кожна порода великої рогатої худоби створювалась у районі свого історичного місця проживання під впливом природного і штучного відбору і є пристосованою до умов даного оточуючого середовища. Коли під впливом природи і людини відбуваються зміни навколишнього середовища, то тварини повинні пристосовуватись до цілого ряду факторів, які іноді впродовж багатьох поколінь визначають їх спосіб життя і впливають на продуктивність та плодючість. Вважається, що при пристосуванні до нових умов середовища тварина спочатку страждає, часто піддається хворобам і це відбувається тим складніше, чим більша різниця в умовах старого і нового місця знаходження. Взагалі акліматизація – це значить жити, розмножуватись і правильно розвиватись в новому географічному районі при нових кліматичних умовах і зберігати господарськокорисні якості, заради яких тварини розводяться. Акліматизація протікає тим краще, якщо тварини підлягають їй поступово.

В теперішній час науково доказано вплив умов використання худоби на його перетворення. При зміні цих умов змінюється і племінна оцінка тварин і, відповідно, направлення селекції. Це обумовлено різною реакцією худоби в різних екологічних умовах, котра генетично детермінірована. Основні селекційні ознаки проявляють значну генетичну мінливість в межах основних порід худоби, що викликано генетичною неоднорідністю стад, різною інтенсивністю відбору в них, специфікою сполучення генетичних груп і неспівпаданням умов середовища. [ 2 ].

На думку вчених, нормальна взаємодія організму з зовнішнім середовищем приведена до певної серії послідовних біохімічних процесів, якими керує система генів. Вона у свою чергу створює генну регулюючу систему (ГРС), під загальним контролем якої взаємодіють інші важливі системи – нервова і гуморальна. ГРС враховується при відборі, при якому останній деяким чином впливає на неї. Тому успадковуються не ознаки, а матеріально закладена в генах можливість проявлення ознак на певному рівні.

Розвиток стад здійснюється при зміні поколінь тварин в конкретних умовах господарства. При цьому кожне нове покоління володіє властивостями попереднього і деякими новими якостями, що виникають в результаті комбінацій батьківських генотипів і змін на цій основі системи кореляцій між ознаками. Виходячи з цього, домінуючими факторами розвитку стад є популяційно-генетичний стан материнського покоління корів, генотипові особливості бугаїв–плідників, що використовуються у стаді і характер змін у технології виробництва продукції. Зміни факторів навколишнього середовища, рівня годівлі або утримання сприяють прискоренню або уповільненню процесу розвитку. [ 3 ].

Багато вчених рекомендували розводити тварин шляхом створення внутрішньопородних зональних типів, які краще були б пристосовані до певних умов навколишнього середовища. [ 4 ].

Вчені, що вивчали акліматизацію голштинської худоби в різних областях Росії, що була імпортована з Германії, зазначали, що завезені тварини та їх дочки другої генетико-екологічної генерації проявили добру молочну продуктивність. Однак відтворювальна здатність покращалась тільки в 2-3-й генетико-екологічній генераціях. [ 5 ].

Для покращення племінних і продуктивних якостей чорно-рябої худоби методом внутрішньо-породної селекції на Україні у широких масштабах проводять його схрещування з плідниками споріднених чорно-рябих порід. Для створення репродукторів чорно-рябої худоби здійснюється завіз тварин цієї породи з Германії, Голландії, Данії та Росії. Встановлено, що акліматизація чорно-рябої худоби на Україні проходила успішно, імпортні тварини та їх нащадки перевищували по продуктивності тварин місцевих порід. Однак, поряд з цим у завезених тварин були відмічені явні недоліки екстер’єру, в першу чергу захворювання кінцівок, продовжений сервіс-період (близько 140 днів), низький вихід телят, складні отели і післяродові ускладнення. Нащадки завезених тварин в наступних генетико-екологічних поколіннях мали кращу відтворну здатність. [ 7 ].

В процесі вивчення акліматизації англерської худоби на півдні України встановили, що його продуктивність була не нижче, ніж у ровесниць степової породи, але з кожним наступним генетико-екологічним поколінням після завозу відбувалося зниження надоїв. Відтворна здатність була доброю і в процесі акліматизації не знизилась. Вирощена в нових умовах худоба за екстер’єром і конституцією відповідала типу англерської породи. В той же час спостерігались відмінності за особливостями тілобудови між тваринами різних генетико-екологічних поколінь. [ 10 ].

Однією з найдавніших порід в світі вважається швіцька бура порода великої рогатої худоби, яка була виведена в Швейцарії. Завдяки високій біологічній пластичності і добрій акліматизаційній здатності в нових екологічних умовах швіцька худоба з Швейцарії експортувалась в різні країни світу з різними природнокліматичними і господарськими умовами.


Случайные файлы

Файл
30331-1.rtf
141893.rtf
164593.doc
102924.rtf
73937.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.