Методи способи та прийоми економічного аналізу (181210)

Посмотреть архив целиком

Методи, методики, способи та прийоми економічного аналізу


Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їхньому становленню і розвитку. Характерними рисами методу економічного аналізу є: використання системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність, вивчення причин зміни цих показників, з'ясування і вимірювання взаємозв'язку між ними з метою підвищення соціально-економічної ефективності.

У визначенні відзначаються характерні риси методу економічного аналізу. Першою такою особливістю є використання системи показників при вивченні господарських явищ і процесів. Ця система формується звичайно в ході планування, при розробці систем і підсистем економічної інформації, що не виключає можливості обчислення в ході самого аналізу нових показників.

Друга характерна риса методу економічного аналізу – вивчення причин, що викликали зміну тих чи інших господарських показників. Оскільки економічні явища обумовлені причинним зв'язком і причинною залежністю, то задача аналізу – розкриття і вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні і різноманітні причини. Виявити і вивчити дію абсолютно всіх причин дуже важко, іне завжди потрібно.

Завдання полягає в тому, щоб установити най важливіші причини, які впливають на той чи інший показник. Таким чином, передумовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що впливають на господарську діяльність та її результати.

До характерних рис методу економічного аналізу відносяться виявлення і вимір взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками, що визначаються об'єктивними умовами виробництва і обігу товарів.. Обсяг випуску промислової продукції залежить, наприклад, від трьох груп факторів, які пов'язані з використанням робочої сили, знарядь праці, предметів праці. Кожна група поділяється на складові елементи. Так, фактори, що пов'язані з використанням робочої сили, поділяються на кількісні і якісні. До кількісних відносяться кількість робітників, до якісних – продуктивність їхньої праці (виробництво на одного робітника). Щорічний середній виробіток на одного робітника залежить, у свою чергу, від середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником на рік, середньої кількості годин, відпрацьованих одним робітником на день, середнього виробництва на одну відпрацьовану людино-годину. Кожний з цих показників також залежить від цілої низки причин. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником на рік, залежить, наприклад, від надання додаткових відпусток, неявок через хворобу, відряджень, цілодобових простоїв з вини підприємства, прогулів і т. д. Маємо,очевидно, певний ланцюг залежностей одного показника від іншого, де кожен фактор має своє значення.

Виключення того чи іншого фактора із сфери уваги економіста, а іноді порушення послідовності розгляду факторів роблять аналіз економічно неспроможним. Наведений вище перелік деяких факторів, які впливають на обсяг промислового виробництва, говорить про те, що не можна відокремлювати економічні поняття та господарські показники, усі вониміж собою пов'язані. Однак ця обставина зовсім не виключає можливості і необхідності їхнього логічного відокремлення в процесі економічних розрахунків. Дуже розповсюдженим методичним прийомом є визначення ступеня впливу даного фактора за інших рівних умов, тобто коли інші фактори вважаються незмінними.

Класифікація методів і прийомів аналізу

До числа основних традиційних способів і прийомів економічного аналізу можна включити використання абсолютних, відносних і середніх величин; застосування порівняння, угруповання, індексного методу, методу ланцюгових підстановок, балансового методу.

Аналіз показників, економічних явищ, процесів, ситуацій починається з використання абсолютних величин (обсяг виробництва за вартістю або в натуральних вимірниках, обсяг товарообігу, сума виробничих затрат і видатків обігу, сума валового доходу і сума прибутку. Без абсолютних величин в аналізі, як у бухгалтерському обліку і статистиці, обійтися неможливо. Але якщо в бухгалтерії вони є основними вимірниками, то в аналізі вони використовуються більшою мірою як база для обчислення середніх і відносних величин.

Економічний аналіз починається за своєю суттю з обчислення величини відносної. Якщо, наприклад, бізнес-планом передбачалося випустити промислової продукції на мільйон грошових одиниць, а випущено лише на 950 тис., то відносно завдання це складе лише 95 %. Аналітичний коментар тут очевидний. Відносні величини є незамінними при аналізі явищ динаміки. Зрозуміло, що ці явища можна виразити і в абсолютних величинах, але розуміння, яскравість досягаються при цьому лише через величини відносні. Аналітичність відносних величин добре проявляється і при вивченні показників структурного порядку. Показуючи відношення частини сукупності до всієї сукупності вони наочно ілюструють як усю сукупність, так і її частину (наприклад, питома вага у валовій продукції готових виробів основного призначення, допоміжних виробів і незакінченого виробництва).

Середні величини. Їх „аналітична сила” полягає в узагальненні відповідної сукупності типових, однорідних показників, явищ, процесів. Вони дозволяють переходити від одиничного до загального, від випадкового – до закономірного, без них неможливе порівняння ознаки, що досліджується, за різними сукупностях, неможлива характеристика зміни показника, який варіює, у часі, вони дозволяють абстрагуватися від випадковості окремих значень і коливань.

В аналітичних розрахунках застосовують, виходячи з необхідності, різні форми середніх – середня арифметична, середня гармонічна зважена, середня хронологічна моментного ряду, мода, медіана. За допомогою середніх величин (групових і загальних), які обчислені на основі масових даних про якісно однорідні явища, можна, як зазначалося вище, визначити загальні тенденції і закономірності в розвитку економічних процесів.

Порівняння – найбільш ранній і найбільш розповсюджений засіб аналізу. З порівняння і починається аналіз. Існує кілька форм порівняння з планом, порівняння з минулим, порівняння з кращим, порівняння із середніми даними.

Важливою задачею аналізу господарської діяльності є, як відзначалося вище, всебічна оцінка виконання бізнес-плану. Цим обумовлене значення способу порівняння фактичних показників із планом. Неодмінною умовою такого порівняння повинні бути порівнянність, однаковість за змістом і структурою планових і звітних. Виявлені в результаті порівняння звітних показників із плановими величини відхилення є об'єктом подальшого аналізу. При цьому встановлюються обставини, що пов'язані з якістю самого планування. Зокрема, значні плюсові відхилення від плану іноді виникають в результаті заниженого чи недостатньо напруженого плану. Для забезпечення порівнянності допускаються і коректування планових показників.

Порівняння з минулим також широко застосовується в економічному аналізі. Воно проявляється в зіставленні господарських показників поточного дня, декади, місяця, кварталу, року з аналогічними періодами минулих років.

Порівняння з минулим часом пов'язано з великими складностями, що викликані порушеннями умов порівнянності. Економічно невірним буде, наприклад, зіставлення валової товарної і реалізованої продукції за ряд років у поточних цінах, невірним буде і динамічний ряд, що характеризує рівень витрат за 3 – 5 і більш років (а іноді і за суміжні роки), який побудований без необхідних коректувань. Порівняння з минулим періодом вимагає перерахування оборотів в однакові ціни (найчастіше в ціни базисного періоду), перерахування ряду статей витрат із застосуванням індексу цін, тарифів, ставок. Порівняння з найкращим – із найкращими методами роботи і показниками, передовим досвідом, новими досягненнями науки і техніки – може здійснюватися як у рамках підприємства, так і поза ним.

Усередині підприємства порівнюються показники роботи найкращих цехів, ділянок, відділів, найбільш передових працівників. Великий ефект дає економічний аналіз показників даного підприємства шляхом їх порівняння з показниками кращих підприємств даної системи, що працюють приблизно в однакових умовах, з показниками підприємств інших форм власності.

В економічному аналізі показники підприємства часто порівнюють із середніми показниками виробничого об'єднання, але і тут повинні дотримуватися деяких вимог. Якщо у зведеній ланці поєднуються різні за своїм виробничим профілем підприємства, то середні показники повинні обчислюватися по кожній однорідній групі підприємств.

Групування – невід'ємна частина майже будь-якого економічного дослідження. Групування припускає певну класифікацію явищ і процесів, а також причин і факторів, які їх зумовлюють. Наукова класифікація економічних явищ, їх об'єднання в однорідні групи і підгрупи можливі лише на основі їх ретельного вивчення. Не можна групувати явища за випадковими ознаками, необхідно розкрити їхню політико-економічну природу. Те ж саме можна сказати про причини і фактори, що впливають на показники. За допомогою економічного аналізу встановлюються причинний зв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість, основні причини і фактори і лише після цього – характер їх впливу на основі побудови групових таблиць.

Структурні групування використовуються, як показує їхня назва, при вивченні складу самих підприємств (за виробничою потужністю, рівнем механізації, продуктивністю праці та іншим ознакам), а також структури продукції, що ними випускається (за видами і заданим асортиментом). Склад і структура можуть розглядатися як у статиці, так і у динамці, що, звичайно, розширює границі економічного аналізу.


Случайные файлы

Файл
118614.rtf
14097.rtf
maxveber.doc
55961.rtf
24511-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.