Економічні системи та їх риси (181057)

Посмотреть архив целиком











Контрольна робота з економіки

"Економічні системи та їх риси"




Вступ


1. Економічні системи та їх сутність

2. Типи і моделі економічних систем

2.1 Елементи економічної системи

2.2 Ринкова економіка вільної конкуренції (чистий капіталізм)

2.3 Сучасна ринкова економіка (сучасний капіталізм)

2.4 Традиційна економічна система

2.5 Адміністративно-командна система (централізована, планова, комуністична)

2.6 Моделі в рамках систем

Використана література




1. Економічні системи та їх сутність


В економічній науці склалися два підходи до вивчення сучасного суспільства: формаційний і цивілізаційний. Суть формаційного підходу полягає в тому, що в якості глибинної причини розвитку людського суспільства розглядається зміна його виробничої основи і відповідної їй форми власності на економічні ресурси, які й визначають весь комплекс економічних, політичних, правових та інших форм людського спілкування на різних етапах розвитку суспільства. Слід зазначити, що до формаційного підходу притаманний ряд недоліків. Це, зокрема, відноситься до твердження про обов'язковість проходження у своєму розвитку всіх країн і народів через п'ять формацій: первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну і комуністичну, а також надмірного акценту на антагоністичний характер відносин між власниками і не власника засобів виробництва.

Відмінність цивілізаційного підходу полягає в тому, що чільна роль у ньому відводиться соціокультурного або релігійною фактору. Причому саме поняття "цивілізація" вживається в різних значеннях. У більш широкому, глобальному, всесвітньому сенсі цивілізація розглядається як певна епоха в історичному розвитку суспільства. Так, виділяють до індустріальну, індустріальну та постіндустріальну цивілізацію чи традиційну (патріархальну), авторитарну і ліберальну демократичну (ринкову) цивілізацію. У більш вузькому сенсі поняття "цивілізація" розглядається як явище локальне, територіально обмежений, наприклад західнохристиянської, православно-християнська, ісламська, індуїстська, китайська, японська, африканська, латиноамериканська.

Тут використовуються вихідні положення формаційного підходу і сучасний світ розглядається як складається з економічних систем різних типів.

Економічна система - це сукупність всіх економічних процесів, що відбуваються в суспільстві на основі сформованих у ньому відносин власності та господарського механізму. Зрозумівши суть системи, можна зрозуміти й численні закономірності господарського життя.




2. Типи і моделі економічних систем


2.1 Елементи економічної системи


У будь-якій економічній системі первинну роль відіграє виробництво укупі з розподілом, обміном, споживанням.

У всіх економічних системах для виробництва потрібні економічні ресурси, а результати господарської діяльності розподіляються, обмінюються і споживаються.

У той же час в економічних системах є також елементи, які відрізняють їх один від одного, ними є соціально-економічні відносини, що базуються на сформованих у кожній економічній системі формах власності на економічні ресурси та результати господарської діяльності; організаційно-правові форми господарської діяльності; господарський механізм, тобто спосіб регулювання економічної діяльності на макро-і мікроекономічних рівнях.

В останні півтора-два століття в світі діяли різні типи економічних систем: дві ринкові системи, в яких домінує ринкове господарство, - ринкова економіка вільної конкуренції (чистий капіталізм) і сучасна ринкова економіка (сучасний капіталізм), а також дві неринкові системи - традиційна і адміністративно-командна. Крім того, перехід колишніх соціалістичних країн - Росії, інших країн - членів СНД, країн Центральної і Східної Європи, а також соціалістичного Китаю та В'єтнаму - до ринкових відносин призвів до формування економічної системи перехідного типу.

У рамках тієї чи іншої економічної системи існують різноманітні моделі економічного розвитку окремих країн і регіонів. Розглянемо характерні риси основних типів економічних систем.






2.2 Ринкова економіка вільної конкуренції (чистий капіталізм)


Хоча ця система склалася в XVIII ст. І припинила своє існування в кінці XIX - перших десятиліттях XX ст. (У різних країнах по-різному), значна частина її елементів увійшла в сучасну ринкову систему.

Відмінними рисами цієї економічної системи були приватна власність на економічні ресурси; ринковий механізм регулювання макроекономічної діяльності, заснований на вільній конкуренції, наявність безлічі самостійно діючих покупців і продавців кожного товару.

Однією з головних передумов чистого капіталізму виступає особиста свобода кожного з учасників економічної діяльності, тобто не тільки капіталіста-підприємця, а й найманого працівника. Вирішальною умовою економічного прогресу стала свобода підприємницької діяльності тих, хто мав капітал, і свобода найманого працівника продавати свою робочу силу.

Який механізм вирішення ключових економічних завдань у розглянутій економічній системі? Вони вирішуються опосередковано, насамперед через ціни, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Орієнтуючись на кон'юнктуру ринку, яка визначається насамперед рівнем і динамікою цін, товаровиробники самі вирішують проблему розподілу всіх ресурсів, виробляючи ті товари, які користуються попитом на ринку. Таким чином, ринок, перш за все через ціни, координує діяльність мільйонів людей.

Підприємці прагнуть отримати все більший дохід (прибуток), гранично економно використовувати природні, трудові ресурси, капітал, знання і максимально широко реалізувати такий ресурс, як свої творчі та організаційні (так звані підприємницькі) здібності в обраній ними сфері діяльності. Це служить потужним стимулом розвитку і вдосконалення виробництва, розкриває творчі можливості приватної власності.






2.3 Сучасна ринкова економіка (сучасний капіталізм)


У порівнянні з усіма попередніми ринкова система виявилася найбільш гнучкою: вона здатна перебудовуватися, пристосовуватися до мінливих зовнішніх і внутрішніх умов. У ході тривалої еволюції, переважно в XX ст., Ринкова економіка вільної конкуренції перетворилася на сучасну ринкову економіку. Її основними рисами є:

1. різноманіття форм власності, серед яких як і раніше провідне місце займає приватна власність у різних її видах (від трудової індивідуальної до великої, корпоративної);

2. розгортання науково-технічної революції, яка прискорила створення потужної виробничої і соціальної інфраструктури;

3. більш активний вплив держави на розвиток національної економіки та соціальної сфери.

У розвинутій ринковій економіці істотні зміни зазнає господарський механізм. Планові методи господарювання отримують подальший розвиток в рамках окремих фірм у вигляді маркетингової системи управління. У той же час на макрорівні розвиток планових методів пов'язані з державним регулюванням економіки, аж до здійснення загальнонаціональних програм і планів.

Планомірність виступає як засіб активного пристосування до вимог ринку. В результаті і ключові завдання економічного розвитку отримують нове рішення. Так, питання про обсяг і структуру вироблюваної продукції вирішується на основі маркетингових досліджень в рамках фірм, а також прогнозу розвитку потреб. Прогноз ринку дозволяє завчасно знижувати випуск застарілих товарів і переходити до якісно новим моделям і видам продукції. Маркетингова система управління виробництвом дає можливість ще до початку виробництва приводити індивідуальні витрати компаній, що випускають основну масу товаром даного виду, у відповідність склалися на ринку цінами.

Завдання використання ресурсів вирішується в рамках великих компаній на основі стратегічного планування. У той же час перерозподіл ресурсів на розвиток новітніх галузей відбувається багато в чому за рахунок бюджетних асигнувань, на основі державних загальнонаціональних і міждержавних програм, державного стимулювання НДДКР у пріоритетних напрямках розвитку науково-технічного прогресу.

Нарешті, завдання розподілу створеного валового внутрішнього продукту не тільки вирішується на основі традиційно сформованих форм, але і доповнюється виділенням все більших ресурсів як великими компаніями, так і державою для вкладень в розвиток "людського чинника"; фінансування систем освіти, в тому числі перепідготовка працівників різної кваліфікації, вдосконалення медичного обслуговування населення, на соціальні потреби.

В останні десятиліття в країнах Заходу і найбільш розвинених країнах інших регіонів світу все більш рельєфно виступають контури майбутнього, що йде на зміну сучасному капіталізму постіндустріального суспільства. Його характерними рисами є:

зміна структури виробництва і споживання, переважно за рахунок зростання ролі послуг. Так, в Росії вже на початку 90-х рр.. послуги стали переважати над товарами в структурі валового внутрішнього продукту (ВВП);

зростання рівня освіти, перш за все за рахунок післяшкільного. Наприклад, в Росії вже 52% працюючих мають вищу (включаючи незакінчена вища) і середню професійну освіту;

нове ставлення до праці, так як для високоосвічених працівників характерно творче ставлення до нього і високі вимоги до людських стосунків на роботі;


Случайные файлы

Файл
038-47.doc
60407.rtf
92355.rtf
referat.doc
53301.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.