Господарство первісного суспільства: типи і форми (180909)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

"Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Центр післядипломної освіти







Контрольна робота

на тему:

"Господарство первісного суспільства: типи і форми"

з дисципліни "Історія економіки та економічної думки"



Виконав: слухач факультету

центр післядипломної освіти

спеціальність:

економіка підприємства

4 курс, 2 група

Гаркуша Д. О.

Перевірив:

стар. викладач Волкова О.М.




Київ-2010


План


Вступ

  1. Первісна доба – найдовша

  2. Палеоліт

  3. Неолітична революція. Неоліт

  4. Бронзовий та ранньозалізний вік

Перелік використаної літератури



Вступ


Всі народи світу пройшли через первіснообщинний лад. Виходячи з матеріалів, що служили для виготовлення знарядь праці, історію людства прийнято ділити на кам'яний, бронзовий і залізний віки. Первісний спосіб виробництва в основному хронологічно збігається з кам'яним віком. У ньому можна виділити три періоди:

1) древній кам'яний вік, або палеоліт, 2,5 млн. 12 тис. років тому;

2) середній кам'яний вік, або мезоліт, XII VIII тис. до н.е.;

3) новий кам'яний вік, або неоліт, VIII III тис. до н.е.

Якщо в основу періодизації покласти такий критерій, як тип господарства, то можна виділити панування:

1) господарства, що привласнює,

2) виробляючі господарства.

З кам'яним віком збігається етап господарства, що привласнює, але в неоліті відбувся перехід до виробляючого господарства землеробства й скотарства, хоча їхні зародки виникли в деяких народів ще в палеоліті й мезоліті. Цей перехід мав воістину всесвітньо-історичне значення, і слідом за англійським археологом В.Г.Чайлдом його стали називати "неолітичною революцією".


    1. Первісна доба - найдовша


Первіснообщинний лад перша в історії суспільно-економічна формація, заснована на колективній власності окремих громад, засобах виробництва й зрівняльному розподілі. За даними сучасної науки, первіснообщинний лад виник близько 2 млн. років тому, існував до V IV тис. до н.е. Вся епоха виникнення й розвитку первісного ладу ділиться на два періоди. Перший, котрий умовно називають періодом дикості, тривав до 40-го тис. до первісної ери і характеризувався поступовим виділенням людини із тваринного світу, присвоєнням готових продуктів природи, створенням перших найпростіших кам'яних знарядь праці, добуванням вогню й виникненням виробничих відносин. Першим етапом формування суспільно-економічних відносин була первісна людська череда, що займала певну територію і являла собою групу людей, що не мають професійних або соціальних відмінностей. Другий період — період родового ладу, або варварства, тривав від 40-го тис. до V IV тис. до н.е. Це був час повного утвердження системи виробництв, відносин первісного суспільства. При родовому суспільстві основним осередком був рід, що поєднував групу людей, зв'язаних кровним спорідненням. Кілька родів становили плем'я. Період родового ладу ділиться на матріархат (материнська родова громада) і патріархат (батьківська родова громада). Основою виробництв, відносин первісного суспільства була суспільна власність на засоби виробництва, що існувала в нерозвиненому виді. Фактично вона була общинною, груповою власністю. Для цього періоду характерні колективна праця й найпростіша його кооперація, заснована не на поділі праці, а на об'єднанні зусиль колективу людей у добуванні засобів існування. У цих умовах праця окремої особистості існувала як функція члена суспільства, організму, як безпосередньо суспільна праця. Вся праця виступала як необхідна, а продукт — як необхідний продукт. Відсутність прибавочного продукту не створювало матеріальних умов для експлуатації людини людиною. У зв'язку із примітивними засобами виробництва та неможливістю добувати матеріальні блага поодинці, без колективної праці, головна мета первіснообщинного виробництва складалася не в задоволенні потреб окремих членів громади, а в забезпеченні умов існування громади в цілому. Величезне значення для розвитку продуктивних сил мало зародження землеробства й тваринництва, що привело до виникнення суспільств, поділу праці. Першим великим суспільним поділом праці було виділення вівчарських племен. Це значно підвищило продуктивність праці й створило можливості для виробництва прибавочного продукту й розвитку обміну. Другий великий суспільнпий поділ праці виділення ремесла, сприяло подальшому вдосконалюванню засобів праці й підвищенню його продуктивності. Нові засоби праці (мотика, плуг) були розраховані не на колективне, а на індивідуальне використання. Стала розвиватися індивідуальна праця, на основі якої поступово виникли приватна власність і приватне господарство, що породило майнову нерівність та експлуатацію. Першою формою експлуатації чужої праці була експлуатація рабів, яких брали в полон під час міжплемінних сутичок і воєн. Пізніше, у зв'язку з ростом майнової нерівності, у рабів почали перетворювати й своїх родичів, що потрапляли в боргову залежність. Так, відбувався класовий розподіл суспільства на рабовласників і рабів, утворювалася нова система суспільно економічних відносин. Первіснообщинний лад змінився рабовласницьким ладом.


    1. Палеоліт


Палеоліт древній кам'яний вік. Виділений в XIX столітті Дж. Леббоком як перший і найбільш ранній період кам'яного віку. Датується приблизно часом від 3 млн. до 10 тис. років тому. У період палеоліту почався й завершився процес виділення людини із тваринного світу, заклалась найдавніша соціально-економічна формація первіснообщинний лад. У той час були виготовлені перші знаряддя праці з каменю, дереза й кістки, виникли трудові навички. Люди навчилися добувати вогонь, виготовляти одяг, споруджувати перші житла, займатися полюванням і збиранням. Формування й розвиток найдавнішого людського суспільства відбувалося в мінливих природно-кліматичних умовах останнього, так називаного четвертинного (антропогенного) періоду в історії Землі. Похолодання, що наступило з початком цього періоду, супроводжувалося заледенінням, періодичним утворенням у північних районах льодовиків. Відповідно до змін у характері знарядь праці й у фізичному типі людини, палеоліт ділять на ранній (нижній) і пізній (верхній). Для того часу характерними знаряддями праці були чоппери (грубі знаряддя, що рубають) і отщепи. Фізичний тип людини Homo habilis (людина вмілий).

Стоянки ашельскої епохи виявлені на великій території Старого Світу, у тому числі й на території України. Характерні знаряддя ручні рубила, колуни, скребла, ножі, пилки, струганки. В ашельску епоху люди навчилися користуватися вогнем. Фізичний тип людей архантропи, – жили на початковій стадії первіснообщинного ладу.

Пам'ятники мустерскої епохи поширені на території Європи, Азії, Африки. Досліджені вони й на території України. Носії мустерскої культури користувалися остроконечниками, скреблами, ножами, пилками, проколками. У той час з'явилися штучні поховання. Фізичний тип людини палеоантпропи.

У пізньому палеоліті люди заселили майже всю вільну від льодовика території Європи, значну частину Азії й проникли на Американський континент. На території України відомі численні давньопалеолітичні пам'ятники (Сюренські стоянки, Радомишльска стоянка, Пушкарівска стоянка, Доброночівска стоянка, Межирічська стоянка, Кормань, Гонцовська стоянка, Амвросієвськая стоянка й багато ін.). Суворий континентальний клімат, характерний для пізнього Палеоліту у Європі обумовив існування холодолюбивих тварин: мамонтів, північних оленів, шерстистих носорогів тощо. З розвитком полювання люди жили на тих самих місцях протягом тривалого часу. Замість сколювання отщепів з дисковидних нуклеусів, типових для мустерської епохи, застосовувався такий спосіб виготовлення знарядь як сколювання й отжим довгих ножевидних пластин із призматичних або конусоподібних нуклеусів. Поширилися вироби з кістки й рога. У період пізнього палеоліту панував матриархально - родовий лад. Зароджувалося мистецтво, що носило як реалістичний, так і стилізованно-схематичний характер. Виникли первісні релігійні вірування магія й тотемізм, фетишизм й анімізм. У період пізнього палеоліту жили неоантропи. Територіальне розселення їх у різних, віддалених один від іншого фізико-географічних районах призвело до утворення трьох основних рас людини.

Оволодіння вогнем відокремило людину від миру тварини.

Найдревніші сліди використання вогню перебувають у печері Чжоукоудянь біля Пекіна. Її мешканці жили тут приблизно 400-500 тис. років тому. Але з'явилася й нова версія, за якою людина почала використовувати вогонь на 1 млн. років раніше, ніж уважалося дотепер. При вивченні стоянки Чесованья в Кенії, мешканці якої жили 1,4 млн. років тому, виявлені грудочки обпаленої глини; існує думка, що в даному випадку мова може йти про залишки звичайного багаття.

Людина навчилася також виготовляти знаряддя праці. Хоча й повільно, але вони вдосконалювалися. Уже в ранньому палеоліті, за даними деяких археологів, набір знарядь відповідав 30-40 функціям, більша частина з них була пов'язана з мисливською діяльністю. Зроблені вони в основному в техніку оббивки. Наприкінці верхнього палеоліту зменшення розмірів тварин змусило вдосконалити мисливські зброї: винаходиться лук (німецький археолог А. Руст двважає, що лук був винайдений 15 тис. років тому), удосконалюється коп’єметалка. З'явилися нові прийоми полювання індивідуальне полювання на середніx і дрібних тварин.


Случайные файлы

Файл
13941-1.rtf
102634.rtf
poligraf.doc
116566.rtf
11841.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.