Приватизація майна державних підприємств (178335)

Посмотреть архив целиком













Приватизація майна державних підприємств



Зміст


1. Передумови приватизації державних підприємств

2. Форми та шляхи роздержавлення власності

3. Особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі

4. Організація акціонерного товариства

5. Приватизація державного майна шляхом оренди

6. Роль приватизації у ринковій економіці

Список використаної літератури



1. Передумови приватизації державних підприємств


Програма переходу України до ринкової економіки передбачає роздержавлення та приватизацію майна, зміну форм власності державних підприємств агропромислового комплексу, які охоплюють широке коло різноманітних підприємств: радгоспи, рибгоспи, птахофабрики, підприємства й організації харчової та переробної промисловості, підприємства із заготівлі та зберігання сільськогосподарської продукції, підсобні господарства промислових підприємств, ремонтні підприємства, підприємства з матеріально – технічного та агрохімічного забезпечення, будівельні підприємства, торговельні та комунально – побутові, підприємства з виробництва тари і пакувальних матеріалів та ін. Основою їх приватизації є Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Роздержавлення майна не повинно носити всеохоплюючого характеру. У кожному окремому випадку питання повинно вирішуватися, виходячи з бажання держави передати (продати) майно колективу підприємства, а колективу – придбати його. Вірогідно, що власність деякої частини підприємств, особливо важливих об’єктів АПК, не буде роздержавлена. Приватизація окремих видів підприємств здійснюється за погодженням з Кабінетом міністрів України. До них відносять: елітно – насінницькі та насінницькі господарства; господарства з вирощування ефіроолійних та лікарських рослин; підприємства державної ветеринарної медицини і "Зооветпостачу"; дослідні господарства наукових установ; державні тваринницькі комплекси; племінні та кінні заводи; птахофабрики; селекційно – гібридні центри; плодорозсадники; організації системи сортовипробування і сорторайонування; підприємства цукрової і масложирової промисловості; хлібокомбінати; хлібозаводи; макаронні фабрики та державні комбікормові заводи; тютюново – ферментаційні підприємства.



2. Форми та шляхи роздержавлення власності


Форми та шляхи роздержавлення власності, перш за все радгоспів, можуть бути різними. Це залежить від прийнятного підходу (концепції) роздержавлення власності. Існує чотири концепції (підходу):

  • безкоштовна (повністю або часткова) передача державної власності трудовим колективам відповідних підприємств;

  • викуп її за реальними цінами, що склалися на момент приватизації, з урахуванням амортизації засобів виробництва;

  • номінальний випуск державної власності за пільговими цінами;

  • оренда з подальшим викупом орендованих засобів виробництва.

Можуть використовуватися всі підходи до роздержавлення власності, що залежатиме як від особливостей конкретних галузей і підприємств, так і від стану кожного підприємства (зокрема, рівня їх рентабельності та прибутковості, кредитної заборгованості тощо). Радгоспи як державні сільськогосподарські підприємства за своєю економічною суттю мало чим відрізняються від колгоспів. Були майже однаковими система планування, принципи оплати праці і матеріального стимулювання, система закупок продукції за надто низькими закупівельними цінами, матеріально – технічне забезпечення та інші взаємовідносини з державою. У постанові Кабінету Міністрів України "Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі майна, що перебуває в загальнодержавній та комунальній власності" передбачено перетворення радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств та організацій на колективні, а також порядок визначення частки майна, яка передається безкоштовно працівникам радгоспів та прирівняних до них осіб на принципах, близьких до паювання майна в колгоспах. На виконання даної постановки в господарстві одночасно з розробкою плану приватизації опрацьовується положення про створення з числа трудового колективу товариства покупців, проводяться установчі загальні збори, які вирішують питання створення колективного сільськогосподарського підприємства, розробляють та приймають статут, необхідні документи, після чого подають їх для реєстрації цього підприємства. Одночасно приймається рішення щодо порядку розподілу між членами трудового колективу безкоштовно переданого їм майна, яке провадять за методикою, що застосовується при паюванні майна в колгоспах, тобто з урахуванням трудового внеску кожного робітника радгоспу.

Безкоштовна частина майна радгоспу, що реформується в колективне сільськогосподарське підприємство, визначається комісією з приватизації. Вона використовує відомості про вартість майна, що припадає в середньому на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по області, в якій розташований радгосп. Ці дані комісії подає відповідний орган агропромислового комплексу області разом з органом статистики протягом 20 календарних днів з моменту повідомлення державним органам з приватизації про прийняте рішення щодо приватизації майна радгоспу.

Загальну вартість майна колективних сільськогосподарських підприємств, куди входять основні засоби виробництва, цінні папери, акції, грошові суми, відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств, визначають за даними бухгалтерської звітності станом на кінець року, що передує приватизації. На цю ж дату за даними бухгалтерської звітності та органів соціального забезпечення щодо колишніх колгоспників – пенсіонерів визначається чисельність членів колективних сільськогосподарських підприємств по області. Середню частку вартості майна,яка припадає на одного члена підприємства визначають діленням суми вартості майна всіх колективних підприємств області на кількість їх членів.


3. Особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі


Вартість соціально – побутової інфраструктури, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку радгоспу, передається на баланс сільськогосподарського підприємства, що створюється, безкоштовно.

Решта майна приватизується за плату. Ця сума визначається як різниця між загальною вартістю майна радгоспу та вартістю майна, що передається безкоштовно. Право на першочергове придбання цього майна мають члени зазначеного радгоспу та прирівняні до них особи. Не продане протягом шести місяців від дня початку реалізації за майнові сертифікати майно приватизується на загальних підставах.

Викуп решти майна здійснюється за кількома варіантами: за альтернативним планом приватизації; продажем з відстрочкою платежу; за конкурсом чи на аукціоні.

Для приватизації майна спочатку створюється товариство покупців, до складу якого повинно входити не менше трьох осіб. Воно здійснюється за ініціативою членів трудового колективу на добровільних засадах. Рішення приймається на загальних зборах, на яких присутні не менше 50% працівників підприємства. Рішення зборів оформляється протоколом, а також укладанням угоди про спільну діяльність. В угоді вказують: предмет та мету угоди, орган управління товариства, права та обов’язки учасників, відомості на учасників угоди, розмір грошових внесків, що спрямовуються учасниками товариства на придбання державного майна та відшкодування витрат на підготовку установчих документів, реєстрацію товариства і створення нового типу підприємства.

Угоду про спільну діяльність підписують всі члени трудового колективу, які виявили бажання створити товариства покупців. Їх підписи засвідчуються нотаріально та печаткою підприємства.

Протокол загальних зборів й угоду про спільну діяльність подають на реєстрацію у відповідний орган приватизації за місцем подання заяви на приватизацію. Реєстрація товариства покупців здійснюється органом приватизації в 10 – денний строк від дня подачі необхідних документів. Зареєстрованому товариству покупців видається свідоцтво про реєстрацію. Після його одержання товариство покупців набуває повноважень і вирішує такі питання: подання заяви на приватизацію, участі в аукціоні, конкурсі викупу підприємства, укладання договору купівлі – продажу, прийняття майна у власність, підготовку установчих документів та вирішення інших організаційних питань щодо створення на основі придбаного майна господарського товариства або іншого виду підприємства, банківських рахунків, воно може бути позивачем чи відповідачем в органах суду та арбітражному суді.

Товариство виступає як юридична особа, члени його мають право на частину придбаного майна, беруть участь в управлінні справами товариства, виконують рішення зборів і обов’язки, передбачені спільною угодою. Після створення та реєстрації приватизованого підприємства товариство покупців припиняє свою діяльність, про що у триденний строк повідомляється органу, який його зареєстрував.

Фонд державного майна протягом одного місяця створює комісію з приватизації, до складу якої входять: представники товариства покупців, представники державного органу приватизації, органу державного управління, місцевої ради, фінансових органів. Склад її та голова затверджується рішенням відповідного органу приватизації. До функції комісії входить: визначення початкової ціни об’єкта, розміру статутного фонду, платежів та квот, застосування приватизаційних майнових сертифікатів, пропозиції щодо приватизації об’єктів соціальної інфраструктури, здійснення контролю за проведенням інвентаризації майна та його переоцінки, розробка плану приватизації об’єкта та його затвердження. План складається з 11 розділів:

  • характеристика об’єкта;

  • землекористування;

  • оборотні кошти;

  • кадровий потенціал;

  • фінансовий стан;

  • виробничо – господарська діяльність;

  • становище на товарних ринках;

  • характеристика відносин власності;

  • структура підприємства;

  • об’єкти соціально – побутової інфраструктури;


Случайные файлы

Файл
179258.rtf
162056.rtf
7798-1.rtf
145244.rtf
60043.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.