Технічний прогрес та охорона навколишнього середовища (169218)

Посмотреть архив целиком

Завдання 1.

Технічний прогрес на залізничному транспорті та транспортному

будівництві у справі охорони навколишнього середовища.


Для реалізації політики екологічної безпеки на транспорті проводиться комплекс природоохоронних заходів, направлених на підвищення екологічних характеристик рухомого складу і інфраструктури транспорту. Ці заходи по напрямах діяльності підрозділяються на чотири групи: організаційно-правові, архітектурно-планувальні, конструкторсько-технічні, і експлуатаційні.

Конструкторсько-технічні заходи дозволяють упровадити технічні новини в конструкції рухомого складу, санітарно-технічні і технологічні засоби захисту навколишнього середовища на підприємствах і об'єктах транспорту.

Міністерством транспорту ведеться підготовка законопроектів з питань державного регулювання діяльності окремих видів транспорту і загально транспортних проблем. Серед них Закон «Про транспортну діяльність». До нормативної документації відносяться стандарти, будівельні норми і правила (СНіП), санітарні правила і норми (СанПіН), методичні рекомендації, інструкції, керівництво і інші документи.

Будівельні норми і правила, використовувані при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів, включаючи транспортні, встановлюють екологічні вимоги, що забезпечують сприятливі умови для життя, праці і відпочинку населення. Вони визначають эколого-санітарний режим міст і інших населених пунктів, вимоги до розміщення і будівництва підприємств і споруд, що надають шкідливу дію на природу. СНіПи регламентують проектування залізничних тунелів і підприємств транспорту.

Санітарні норми і правила визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до якості навколишнього природного середовища. У їх основу встановлені наступні принципи: екологічна безпека населення, збереження генетичного фонду рослин, тваринних і людину, забезпечення раціонального використовування і відтворення природних чинників для розвитку господарської діяльності. Санітарні норми і правила встановлюють санітарно-гігієнічні нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин (ГДК). Мета таких нормативів – визначити показники якості навколишнього середовища стосовно здоров'я людини.

Щоб зменшити транспортне навантаження населених пунктів і упорядкувати транзитні транспортні потоки, важливим планувальним рішенням є створення об'їзних кільцевих залізниць. Зниження рівня екологічної небезпеки від дії транспорту можливе шляхом реалізації комплексної програми розвитку міста, включаючої архітектурно-планувальні заходи. До них відносяться: будівництво шляхопроводів, транспортних розв'язок на різних рівнях; упровадження автоматизованих систем управління дорожнім рухом; будівництво житлових будівель на віддалі від транспортних магістралей з дотриманням санітарно-захисних норм; прокладка дорогий мимо заповідних зон і історичних пам'ятників; облік в планувальних рішеннях міської забудови місць розміщення зелених насаджень, сприяючих зниженню забруднення атмосферного повітря.

По рекомендації біологів добрі результати по зниженню рівня забруднень може дати посадка порід дерев, стійких до відпрацьованих газів транспортних засобів. Найбільш відповідними для крупних міст є культурні форми хвойних дерев і тополя.

Конструкторсько-технічні заходи щодо зменшення забруднення навколишнього середовища направлені на поліпшення екологічних показників транспортних засобів і скорочення викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел.

Конструкторсько-технічні заходи, здійснювані на рухомому складі, групуються по напрямах: підвищення економічності двигунів, зниження маси конструкції, зменшення опору руху, зниження токсичності відпрацьованих газів, використовування екологічно чистіших видів палива, застосування комбінованих джерел енергії. На стаціонарних джерелах скорочення шкідливих викидів досягається упровадженням очисних споруд.

Підвищення економічності двигунів досягається вдосконаленням їх конструкції і дозволяє скоротити споживання палива і відповідно понизити викид забруднюючих речовин. Одночасно забезпечується заощадження паливно-енергетичних ресурсів, що є ще однією важливою екологічною задачею. Основою скорочення витрати палива і викиду шкідливих речовин є поліпшення процесу згорання в двигунах транспортних засобів. Роботи по вдосконаленню конструкції інтенсивно ведуться як для карбюраторних, так і для дизельних двигунів. Паливна економічність двигунів внутрішнього згорання напряму пов'язана з дизелізацією транспортних засобів. Дизелі застосовують на тепловозах. Дизельний двигун економічніший за карбюраторний на 20-30% токсичність відпрацьованих газів дизель значно нижче.

Поліпшенню екологічних характеристик дизельних двигунів сприяє застосуванню турбонаддува і рециркуляції відпрацьованих газів. Добрі результати по зниженню токсичності дизельних двигунів виходять при використовуванні трьох режимного регулятора паливного насоса високого тиску. Вдосконалення конструкції поршневих кілець сприяє зниженню витрати масла на чад і утворенню димного випуску. Зниження токсичності відпрацьованих газів досягається рядом технічних рішень. Які включають установку нейтралізаторів вихлопних газів, фільтрів, присадок до палива. Системи нейтралізації відпрацьованих газів застосовуються як додаткове устаткування, яке без значних змін в конструкції двигуна легко вбудовується у випускний тракт двигуна.

При створенні нових типів рухомого складу вже в процесі проектування закладається зниження власної маси, коли передбачають нові компонувальні схеми і полегшені конструкційні матеріали, що дає економію енергоресурсів на 8-10%.

Застосування електричної енергії і комбінованих джерел енергії на транспортних засобах дозволяє поліпшити їх екологічні показники і сприяє збереженню паливно-енергетичних природних ресурсів. З цією метою ведуться розробки конструкцій на базі існуючих транспортних засобів.

На залізничному транспорті успішно використовується переклад локомотивного парку на електричну тягу. електровози працюють на постійному і змінному струмі і практично не забруднюють атмосферне повітря. У пасажирських вагонах електроопалювання використовується для обігріву замість пічного, що використовує кам'яне вугілля як паливо.

Необхідність проведення експлуатаційних заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря і ґрунтів викликається зміною технічного стану і регулювальних параметрів ДВЗ при тривалій експлуатації транспортних засобів. Токсичні атмосферні викиди рухомого складу ростуть швидше за їх фізичний знос і старіння. Сучасне технічне обслуговування і ремонт рухомого складу за наявності відповідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих кадрів ремонтних служб сприятимуть забезпеченню нормативного рівня викидів. Разом із заходами зниження токсичності транспортних засобів на практиці надається увага зниженню викидів від стаціонарних джерел, упровадженню захисних пристроїв, очисних установок і засобів контролю на експлуатаційних і ремонтних підприємствах транспорту, розосередженню екологічно небезпечних виробництв по території підприємства, ліквідації джерел забруднення і ін. проводиться робота по захисту земель в смузі відведення транспортних магістралей. На землях смуги відведення залізниць здійснюються лісонасадження, рекультивація земель з підсипачкою родючого шару ґрунту.



Завдання 2.

Стандартизація в середовищі охорони водних басейнів, методи та

засоби контролю.


Проблема забезпечення належної кількості та якості води є однією з найбільш важливих і має глобальне значення. Ще до нашої ери Аристотель вказував на необхідність раціонального використання чистої води та відділення її від тієї, котра використовується для господарських потреб. Стан 2/3 водних джерел за якістю води не відповідає нормативним вимогам. Через використання неякісної води в 4 – 5 разів зросла захворюваність людей. Вода використовується для охолодження машин і механізмів, функціонування технологічних процесів та входить до складу продукції, що виробляється.

Охорона вод – це система заходів, спрямованих на запобігання та усунення наслідків забруднення, засмічування і виснаження вод. Охорона води передбачає встановлення видів та значень показників водоспоживання та водовідведення, а також якості води. Вона передбачає розробку методів і засобів очищення стоків, контроль якості води та стоків.

В процесі кругообігу вода транспортує тепло. Розчиняє та переносить природні елементи, руйнує та перетворює літосферу, бере участь у метеорологічних та гідрологічних процесах, є середовищем існування водних організмів та рослин, котрі забезпечують виробництво значної частини кисню. Кількість та якість води відновлюються, якщо забезпечуються необхідні для цього умови. Однак розвиток промисловості, транспорту, сільського господарства, урбанізація призвели до того, що природні водойми вже не можуть самоочищатися, тому потрібні штучні споруди для очищення води.

В залежності від ступеня забруднення водні об’єкти бувають допустимого, помірного, високого та надзвичайно високого ступенів забруднення. Це слід враховувати при організації водоспоживання. В залежності від цілей водовикористання джерела водопостачання поділяються на дві категорії.

До першої категорії відносяться водні об’єкти, що використовуються в якості джерел централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.


Случайные файлы

Файл
CBRR7061.DOC
76136-1.rtf
165966.rtf
10789.rtf
60956.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.