Економіко-правовий механізм стимулювання раціонального використання і охорони довкілля (168815)

Посмотреть архив целиком













Контрольна робота

з дисципліни: «Екологічне право»


ЗМІСТ


1.Теоретичні питання

1.1 Правове регулювання мисливства та рибальства

1.2 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

1.3 Майнова відповідальність за екологічні правопорушення

1.4 Економіко-правовий механізм стимулювання раціонального використання і охорони довкілля: поняття, структура, джерела регулювання

2. Питання для роздумів

3. Практичні завдання

Список літератури


1.Теоретичні питання


1.1 Правове регулювання мисливства та рибальства


Згідно ст. 17 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 №2894-ІІІ «Спеціальне використання об’єктів тваринного світу» до спеціального використання об’єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об’єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об’єктами.

Згідно ст. 21 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 №2894-ІІІ мисливством вважається вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об’єктами полювання. Для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя. Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України “Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000. №1478-ІІІ, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу.

Правове регулювання мисливства здійснюється нормативними актами Державного Комітету Лісового Господарства України:

  • Наказ вiд 18.06.2008 N 138 «Про проведення полювання на пернату дичину в мисливський сезон 2008/2009 року»;

  • Наказ № 129 від 02.04.2007 «Про затвердження Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань»;

  • Наказ № 27 від 01.03.2002 «Про затвердження Положення про громадських мисливських інспекторів»;

  • Наказ № 26 від 28.02.2002 «Про затвердження граничних рівнів цін на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та граничних рівнів тарифів на послуги, що їм надаються»;

  • Наказ № 493 вiд 09.11.2005 р. «Про встановлення вартості ліцензі на добування мисливських тварин»;

  • Наказ № 492 вiд 24.11.2005 р. «Про затвердження розміру збору за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання»;

  • Наказ № 153 від 27.12.2000 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих тварин»;

  • Наказ № 97 від 31.08.2000 «Про використання коштів, отриманих від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій на добування мисливських тварин, а також за видачу посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини та порушень правил полювання».

Згідно ст. 25 Закону України «Про тваринний світ» рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Правила рибальства, об’єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об’єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про тваринний світ» та іншими нормативно-правовими актами.

З появою нової самостійної держави України “рибне” законодавство майже повністю обновилося. Прийнято новий Закон України “Про тваринний світ”, запроваджено на всій території України ведення державного кадастру тваринного світу (Постанова Кабінету Міністрів України від15.11.1994р. № 772), встановлено Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.1996р. № 1192), введено новий Порядок справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів та Тимчасові нормативи плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (Постанова Кабінету Міністрів України від 5.09.1996 р. № 1073), затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування(збирання) або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.1994р. № 41), наказом Мінекобезпеки України та Мінрибгоспу України від 6.06.1995 р. №53/69 затверджена Інструкція про порядок установлення та розподілу лімітів використання живих об’єктів рибного господарства загальнодержавного значення і видачу дозволів на їх спеціальне використання, а наказом Мінрибгоспу України від 30.10.1995р. № 186 - Інструкція про порядок контролю за вилученням, обліком, зберіганням, здачею, звітністю, реалізацією риби та інших водних живих ресурсів та інші.

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року N 1126 “Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства”, Наказ Державного Комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства», правила любительського і спортивного рибальства розроблені відповідно до Закону України “Про тваринний світ” та Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 р. N 1126, і регламентують норми лову (добування), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання, район дії, дозволені та заборонені знаряддя і способи лову та інше.


1.2 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля


У міжнародному співробітництві з охорони навколишнього середовища наша держава посідає одне з вагомих місць. Будучи членом ООН, Україна є суверенною стороною 18 міжнародних угод з питань екології, бере участь у 20 міжнародних конвенціях, а також понад 10 двосторонніх угодах, виконує міжнародні зобов’язання з охорони навколишнього середовища. Українська держава з перших днів незалежності активно співпрацює у міжнародних природоохоронних заходах та реалізації екологічних програм і проектів. Так, відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» від 26 листопада 1993 року видано Указ Президента України «Про біосферні заповідники», яким затверджено перелік біосферних заповідників в Україні, що внесені Бюро міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера» до міжнародної мережі біосферних заповідників.

Згідно статті 71 «Участь України у міжнародному співробітництві у галузі охорони навколишнього природного середовища» Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.07.91 № 1264-XII Україна бере участь у міжнародному співробітництві у галузі охорони навколишнього природного середовища на державному і громадському рівнях відповідно до законодавства України та міжнародного права.

Якщо міжнародним договором, укладеним Україною, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору.

Україна здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва у галузі охорони навколишнього природного середовища з іншими державами, а також в рамках природоохоронної діяльності ООН та організацій, що входять в її систему, інших урядових і неурядових міжнародних організацій.

Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища посідає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України. Україна підписала 44 двосторонні міжнародні угоди і договори, насамперед із сусідами Білоруссю, Грузією, Молдовою, Росією, Словаччиною та Польщею. Меморандуми про взаємопорозуміння щодо співробітництва в галузі охорони довкілля підписані з Австрією і Фінляндією. Угода про співробітництво в галузі охорони довкілля укладена урядом України з урядом Ізраїлю; про співробітництво в галузі ядерної безпеки і захисту від радіації – з урядами Фінляндії, Австрії та Росії. Динамічно розвивається співробітництво в галузі охорони довкілля, національних парків і біорізноманіття, раціонального використання природних ресурсів, управління водними ресурсами, токсичними відходами, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – з Данією, Нідерландами, США.


Случайные файлы

Файл
180500.rtf
18370-1.rtf
144498.rtf
154.rtf
16046-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.