Вартість грошей та способи її вимірювання. Форми кредиту і його види (164531)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Міжрегіональний Центр професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас, НУ "ОЮА" у м. Києві







КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

"Гроші та кредит"

на тему: "Вартість грошей та способи її вимірювання.

Форми кредиту і його види"




Виконав: слухач групи МО-36

Ясменко О.М.

Залікова книжка № 033

Рецензент: кандидат

економічних наук, доцент

Високос Г.М.







Київ-2010


Зміст



Вступ

1. Вартість грошей та способи її вимірювання

2. Форми кредиту і його види

Список використаної літератури


Вступ


Гроші це повсякденний матеріал з яким кожний з нас зштовхується майже щодня. Прикладом цього є плата за проїзд, придбання комплексних обідів тощо.

Вважається, що гроші є одним з найдивовижнішим винаходом людства. Вони служать мірилом вартості оточуючих нас речей і здатні перевтілюватися в будь-яку з них.

Товар - це продукт людської праці, призначений як для особистого використання так і для обміну на інші вироби чи продажу. Його властивістю має бути задоволення потреб людини, тобто споживча вартість. Наприклад, цукор використовується для приготування солодощів, чоботи - захист людини від холоду й води. Тільки предмет, який не має споживчої вартості не може стати товаром.

Таким чином з’ясували, що товар - продукт, який потрібний людству. Іншими словами він користується попитом серед населення і тому може бути обмінений. Так, за одну сорочку можна виміняти десять трусів, а за десять трусів можна виміняти на 20 пар носків. Саме кількісне відношення при якому один товар може бути поміняний на інший, характеризує його обмінну вартість. Тут постає питання, а як знайти співвідношення між парою носків і однією сорочкою? Різниця між цими товарами полягає в тому, що на їх виготовлення було затрачено різний час і працю. Якщо на пошив сорочки пішло 5 годин, а на пошив пари носків півгодини, то сорочка має коштувати у десять разів більше. Але тут є і інші чинники, які будуть впливати на вартість товару, наприклад матерія з якого виготовлено товар, якість виготовлення тощо.

Раніше, у більшості народів, товаром у вигляді грошей був домашній скот. Це дуже не зручна форма обміну, громіздка не придатна для далеких транспортувань, вимагала додаткових витрат на його утримання, непридатна для складання дрібних угод тощо. Тому удосконалення економічних зв’язків вимагало нових грошей, які б відповідали наступним вимогам:

більш чи менш високою і незмінною вартістю, тобто трудомісткістю виробництва;

обмеженою у порівнянні з іншими товарами, споживчою вартістю;

компактністю, тобто достатньою значимою вартістю у малих об’ємах, і як наслідок, зручністю для подальших перевезень;

здатністю дробитися на мілкі частинки і об’єднуватися в любих кількостях при повному збереженні своїх якостей;

фізичною довговічністю.

Цим вимогам відповідали лише метали, цінні метали.

Кругообіг металевих грошей супроводжувався процесом становлення наступних основних функцій:

міри вартості, що виражалася в здатності оцінювати любий товар;

засоби обороту, що проявлялися в ролі посередника при обміні одного товару на інший;

засоби до накопичення, тобто утвору грошових запасів, які тимчасово не беруть участь в обороті;

засоби платежу, які можуть вступати в оборот незалежно від обороту товару;

світові гроші (вільний оборот грошів із дорогоцінних металів за межами національних кордонів).

Гроші - це особливий товар, який являється загальним еквівалентом. З їх появою світ поділився на два полюси: на одному зосередилися всі товари, а на іншому - гроші, які виражали вартість цього товару.

Висновки:

1. Гроші є тим товаром, який виконує роль загального еквівалента, що дало змогу розширити торгівлю між різними народами й територіями, товаром на який можна обміняти свою продукцію будь де.2. Нині грошима називають усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається як плата за товари і послуги. Ось чому до грошей відносяться банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов’язання, а також товарні гроші, тобто споживчі товари, що можуть використовуватися як засіб обміну.

3. Гроші в сучасній ринкові економіці виконують п’ять функцій:

  • міри вартості (гроші забезпечують визначення вартості товарів через форму ціни);

  • засоби обігу (гроші обслуговують реалізацію товарів з поверненням власникові еквівалентної вартості);

  • засоби платежу (обслуговують погашення боргових зобов’язань);

  • засоби нагромадження вартості (тобто утворення грошових запасів, що тимчасово не беруть участі в обороті);

  • світові гроші (гроші обслуговують рух вартості по каналах світового ринку - її вимірювання, розподіл, реалізацію і нагромадження).


1. Вартість грошей та способи її вимірювання


У теорії грошей найскладнішою є проблема їх вартості. В історії світової економічної думки не одна спроба визначних мислителів дати наукове пояснення природи грошей розбивалася якраз об цю проблему. Зокрема, не змогла дати переконливого пояснення вартості грошей "державна теорія грошей", представники якої зводять природу грошей до "продукту правопорядку", до "хартального платіжного засобу", вартість якого встановлюється державою незалежно від їх внутрішньої субстанціональної вартості.

Апогею у своєму розвитку ця історія досягла на початку XX століття (у працях Г. Кнаппа, Ф. Бендіксена, К. Ельстера та інші), коли неповноцінні гроші набули значного поширення, проте не втратили прямого чи опосередкованого зв’язку із золотом, оскільки ще не відбулася демонетизація золота. У цих специфічних умовах втручання держави в грошову сферу було очевидним, а вартість грошей залишалася відносно стабільною, що й надавало правдоподібності концепції державотворчого походження вартості грошей. Після демонетизації золота, коли інфляційне знецінення неповноцінних грошей набуло загрозливого характеру і не піддавалося прямому державному регулюванню, стала очевидною помилковістю цієї концепції.

Подібного метаморфозу зазнала і марксистська теорія грошей, яка абсолютизувала їх товарну природу ("гроші по своїй природі - це завжди золото і срібло" - писав К. Маркс), а вартість грошей пояснювала з позицій трудової теорії вартості, тобто визначала субстанціональною вартістю того товару, що функціонував як гроші. Проте після демонетизації золота, коли були перекриті всі канали впливу вартості золота на товарні ціни, стала очевидною безпідставність концепції трудового походження вартості грошей. Представники марксистської теорії так і не змогли подолати суперечності між їх теорією трудової вартості і нематеріальною формою грошей, яке виникло в реальній дійсності після демонетизації золота. Це призвело до істотного послаблення позицій марксистської економічної теорії взагалі.

Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей і вартість грошей як капіталу.

Гроші як капітал набувають свою вартість на грошовому ринку під впливом попиту і пропозицій, і виступає вона у формі процента.

Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності. Проте механізм формування цієї вартості грошей істотно розрізняється при функціонуванні повноцінних і неповноцінних грошей.

Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості, а набувають своєї вартості виключно в обігу. Основними їх формами є: білонна (розмінна) монета карбується з металу, що коштує дешевше номінального виразу монети); паперові гроші (казначейські зобов’язання) (вид нерозмінних на коштовні метали знаків вартості, що випускаються державою (казначейством), для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом та підкріплене законом про обов’язкове їх приймання у всіх видах платежів; банківські зобов’язання (банкноти), депозитні вклади (неповноцінні знаки вартості, які не мають речового виразу і існують у вигляді певних сум на паперах в банках; квазігроші (майже гроші) (це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Вексель може використовуватися як гроші у функції купівельного і платіжного засобу, хоч і не є грошима. Те саме можна сказати про чек.

Повноцінні гроші - мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функцію грошей, чи вартості того матеріалу з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети.

Мінова вартість повноцінних грошей, з якою вони беруть участь в обігу, під впливом цілого ряду об’єктивних чинників набуває відносної самостійності і певний час може відхилятися від реальної їх вартості. При цьому мінова вартість є більш інертною порівняно з реальною. Тому ціни на товарних ринках і купівельна спроможність таких грошей певний час залишається незмінними після зміни вартості золота як товару, що мало позитивний вплив на розвиток ринкових відносин.

Разом з тим мінова вартість золотих грошей, що перебували в обігу, не могла повністю відірватися від реальної вартості золота як товару. Цьому заважала дія закону вартості у сфері виробництва й обміну золота. Якщо мінова вартість (купівельна спроможність) монети знижуватися порівняно з реальною, то зменшувалась рентабельність виробництва золота, підприємства з гіршими умовами видобутку закривалися, і реальна вартість золота знижувалася до рівня мінової.


Случайные файлы

Файл
25279-1.rtf
102753.rtf
165012.doc
25238.rtf
120526.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.