Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів (164528)

Посмотреть архив целиком

Размещено на http://www.allbest.ru/


ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»






Кафедра фінансів та кредиту







Контрольна робота

з дисципліни «Бюджетний менеджмент»

Варіант №20





Виконала:

Студентка ЗФ – 06/1

Тібеж Юлія Олексіївна




м. Кривий Ріг

2010 рік


Зміст


  1. Розкрити теоретичний зміст питання «Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів та їх удосконалення»

  2. Розглянути нормативні документи, які регламентують порядок взаємовідносин між бюджетами різних рівнів

  3. Проаналізувати нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів та суми дотацій і субвенцій, які отримував даний бюджет за 2 останні роки

  4. Проаналізувати суми бюджетних позичок, які одержував даний бюджет, та терміни повернення не менше як за 2 роки

  5. Проаналізувати суми, що були передані або одержані за взаємними розрахунками, не менше як за 2 роки

  6. Встановити проблеми, які виникають в процесі взаємовідносин між бюджетами, та запропонувати можливі шляхи їх вирішення

7. Тести

Список використаної літератури


  1. Розкрити теоретичний зміст питання «Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів та їх удосконалення»


У процесі виконання бюджету міжбюджетні відносини виникають у зв’язку із: розщепленням доходів; застосуванням міжбюджетних трансфертів; зміною законодавства, зміною адміністративно-територіального поділу в Україні; передачею платників і податкових платежів та бюджетних установ з одного підпорядкування в інше; одержанням і погашенням бюджетних позичок. Кожна з цих причин по-своєму відображається на змісті і характері міжбюджетних відносин.

Так, розщеплення доходів здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до планів відрахувань від державних податків та обов’язкових платежів у бюджети нижчого рівня, що затверджуються одночасно із затвердженням бюджетів. Планами відрахувань встановлені проценти, за якими регулюючі доходи, розподіляються між окремими бюджетами. Ці проценти діють на протязі бюджетного року і не можуть бути змінені органом влади чи управління нижчого рівня. Процедура розщеплення доходів є дуже простою і не потребує особливих зусиль та не породжує проблем зумовлених її використанням.

Наступний вид міжбюджетних відносин пов’язаний із застосуванням міжбюджетних трансфертів: дотації, субвенції, субсидії.

Наступним фактором, який впливає на характер міжбюджетних відносин, є зміна законодавства, що впливає на зміну обсягів доходів або видатків. Якщо в насідок прийняття Законів або постанов Уряду збільшуються доходи або скорочуються видатки, то одержана різниця вилучається до Державного бюджету України. Якщо з прийняттям Законів або інших нормативних документів скоротився обсяг доходів або зріс обсяг видатків, то така різниця мала б покриватися за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України. У разі, якщо в ході виконання бюджету ради вищого рівня або відповідний орган виконавчої влади в межах своєї компетенції ухвалює рішення, яке призводить до зменшення доходів або збільшення видатків бюджету нижчого рівня, тоді кошти, яких не вистачає для збалансування мали б бути компенсовані органом, який ухвалив таке рішення, за рахунок коштів його бюджету, або коштів, передбачених для цього законом. У такому разі при визначенні нестачі коштів не враховується вільний залишок коштів бюджету нижчого територіального рівня, який утворився на початку поточного бюджетного року і який не було використано до моменту прийняття зазначеного рішення. Якщо рішення вищих органів влади не забезпечені бюджетними ресурсами, то ради нижчого рівня мають право не приймати до виконання ці рішення.

Своєрідний вплив на характер міжбюджетних відносин здійснює зміна адміністративно-територіального поділу в Україні, передача платників податків і обов’язкових платежів та бюджетних установ з одного підпорядкування в інше. В цих випадках на відповідні бюджети передаються окремо заплановані доходи і видатки, окремо суми доходів, які заплановано одержати і суми видатків, які слід профінансувати до кінця року, а також узгоджені випадаючі доходи і непокриті суми видатків. Тому міжбюджетні відносини характеризуються двохстороннім рухом доходів та видатків, специфічними прийомами їхнього відображення на рахунках бюджетного обсягу.

В цілому організація міжбюджетних відносин у процесі виконання бюджетів здійснюється відповідно до затверджених бюджетів. Проблеми виникають, як правило у зв’язку з несвоєчасним і неповним перерахуванням відповідних сум, що негативно відбивається на якості виконання бюджетів. Тому актуальним при цьому є питання посилення виконавської дисципліни та запровадження механізму санкціонування і відповідальності посадових осіб, винних у порушенні встановленого порядку.

Головним завданням міжбюджетного компонента головного законодавчого регулятора є встановлення справедливого та неупередженого розподілу фінансових ресурсів.

Бюджетний кодекс прагне досягти наступних фіскальних цілей:

  • запровадити казначейське обслуговування місцевих бюджетів з метою підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів;

  • встановити суворе обмеження суми боргу і запозичень державного і місцевого бюджетів;

  • чіткий розподіл видатків, що здійснюються між державою та місцевими бюджетами, а з іншого боку  між трьома видами місцевих бюджетів (обласним↔районим↔ (міським), сільським) з метою посилення їх відповідальності за ефективність видатків, що поліпшить стабільність видаткової політики;

  • здійснити вирівнювальні заходи, що дозволять забезпечити справедливий розподіл суспільних послуг між усіма бюджетами країни в такий спосіб, щоб місцеві органи влади мали приблизно однакові загальні доходні можливості для надання суспільних послуг, за які вони відповідають.

Стратегічним питанням для державної фінансової системи є пропорція між власними доходами місцевих бюджетів та офіційними трансфертами, які передаються з Державного бюджету.

І, нарешті, основним кроком моніторингу міжбюджетних відносин є визначення способу розподілу фінансових ресурсів.

Здебільшого у розподілі між органами влади різних рівнів використовуються такі підходи:

  • застосування формули;

  • спеціальні процедури;

  • відшкодування коштів.

Досвід інших країн показує, що для виправлення вертикальних і горизонтальних дисбалансів найефективнішим є розподіл на базі формули.

Міжнародна практика пропонує чотири можливості:

  • формули, що враховують потреби у видатках та фінансових можливостях;

  • формули, що враховують лише вирівнювання фінансових можливостей;

  • формули, що забезпечують розподіл та вирівнювання трансфертів у однакових частинах на душу населення.

Бюджетний кодекс є важливим кроком на шляху до створення чітких правил бюджетної гри й закладення основ для стабільної, прозорої й виваженої системи міжбюджетних взаємин, для створення сильної фінансової бази регіону.


  1. Розглянути нормативні документи, які регламентують порядок взаємовідносин між бюджетами різних рівнів


За правовим регулюванням взаємовідносини між бюджетами поділяються на дві групи: регламентовані законодавчими актами та інструктивними документами і договірні. Це дещо умовна класифікація, оскільки в деяких формах взаємовідносин присутні елементи і правового регламентування і договірні стосунки. Наявність навіть окремих елементів правового регулювання дає підставу відносити такі відносини до регламентованих.

Основна форма взаємовідносин між бюджетами - субсидіювання, носить в цілому регламентований характер. Угоди на виділення субсидій не складаються, хоча певні домовленості між органами влади та управління, звісна річ, існують: одні звертаються з проханням про одержання субсидій, другі розглядають ці звернення. Однак виділення субсидій може відбуватись і без звернення відповідних органів влади чи управління. Регламентування субсидіювання визначається насамперед законом "Про бюджетну систему України". Стаття 22 надає повноваження Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, місцевим Радам народних депутатів та органам державної виконавчої влади визначати розміри дотацій, субвенцій бюджетам нижчого територіального рівня та їх цільове використання. Статтею 17 встановлено, що порядок та умови надання і використання дотацій та субвенцій затверджується Верховною Радою України.

Регламентований характер носять також вилучення коштів і взаємні розрахунки. Вони виникають при певних обставинах і проводяться за чітко встановленим порядком.

Бюджетні позички регулюються на підставі рішень відповідних органів місцевої влади та управління. Вони мають договірні елементи, хоча теж досить жорстко регламентуються.


  1. Проаналізувати нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів та суми дотацій і субвенцій, які отримував даний бюджет за 2 останні роки


На основі рішення Київської міської ради від 6 березня 2009 року N 124/1179 «Про бюджет міста Києва на 2009 рік» та рішення від 14 травня 2010 року №793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010 рік» складаємо таблицю 1 та таблицю 2.


Таблиця 1

Суми дотацій і субвенцій, які отримував бюджет м.Київ

за 2009-2010 роки

п/п

Показники

Роки, тис.грн.

+/-, тис.грн.

2009

2010

1.

Загальний обсяг субвенцій з державного бюджету, з них:

2053823,68

1687398,40

-366425,28

1.1.

На виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям

734454,61

1186708,60

452253,99

1.2.

На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот

301376,50

317353,70

15977,20

1.3.

На надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу

155,40

595,50

440,10

1.4.

На надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян

166273,90

178099,40

11825,50

1.5.

На виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною"

2911,27

2705,00

-206,27

1.6.

На здійснення виплат, визначених Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів"

11309,70

0,00

-11309,70

1.7.

На фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення), районних у містах Києві і Севастополі та районних у містах рад для здійснення заходів з виконання спільного із Світовим банком проекту "Вдосконалення системи соціальної допомоги"

1407,40

1746,20

338,80

1.8.

На погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування

819227,00

0,00

-819227,00

1.9.

На фінансування заходів із запобігання поширенню та лікування грипу типу A/H1N1/Каліфорнія/04/09/ і гострих респіраторних захворювань

16707,90

0,00

-16707,90

2.

Загальний додаткових дотацій з державного бюджету, з них:

72999,00

0,00

-72999,00

2.1.

Додаткова дотація з Державного бюджету України на забезпечення лікування хворих на цукровий діабет

7044,90

0,00

-7044,90

2.2.

Додаткова дотація з Державного бюджету України на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів

65954,10

0,00

-65954,10


На основі таблиці 1, можна зробити деякі висновки. Загальна сума субвенцій, які отримав бюджет м. Київ у 2010 році, порівняно з 2009 роком, зменшилася на 366425,28 тис.грн. Це пов’язано з тим, що у 2009 році бюджет отримував субвенції, яких не отримував у 2010 році:

  • на здійснення виплат, визначених Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів";

  • на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

  • на фінансування заходів із запобігання поширенню та лікування грипу типу A/H1N1/Каліфорнія/04/09/ і гострих респіраторних захворювань.


Таблиця 2

Нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів м.Київ

за 2009-2010 роки

Райони

Податок з доходів фізичних осіб,%

Плата за землю,%

2009

2010

+/-

2009

2010

+/-

Голосіївський

3,5

15,2

11,7

50

30

-20

Дарницький

37,1

87,3

50,2

45

45

0

Деснянський

94,1

89,3

-4,8

70

95

25

Дніпровський

38,3

59,5

21,2

75

75

0

Оболонський

19,6

40,2

20,6

50

50

0

Печерський

2,1

6,2

4,1

10

10

0

Подільський

12

25,4

13,4

55

40

-15

Святошинський

29,2

64,9

35,7

50

50

0

Солом'янський

8,7

22,2

13,5

50

50

0

Шевченківський

1,1

9,1

8

25

10

-15


Зменшилася сума субвенцій у 2010 році, порівняно з 2009, на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" на 206,27 тис.грн.

Стосовно дотацій, то їх сума у 2009 році становила 72999 тис.грн., тоді як у 2010 році дотації у бюджет м.Київ не надавалися.

Що стосується нормативів відрахувань по таким загальнодержавним податкам і зборам, як податок з доходів фізичних осіб та плата за землю, то можна зробити наступні висновки:

  • у 2009 році найбільшими нормативами відрахувань податку з доходів фізичних осіб були у таких районах, як: Деснянський (94,1%), Дніпровський (38,3%), Дарницький (37,1%), а найменшими – у Шевченківському (1,1%) районі та Печерському(2,1%);

  • у 2010 році найбільшими нормативами відрахувань податку з доходів фізичних осіб були у таких районах, як: Деснянський (89,3%), Дарницький (87,3%), Святошинський (64,9%) та Дніпровський (59,5%), а найменшими – у Шевченківському районі (9,1%);

  • у 2010 році, порівняно з 2009 роком, відсоток нормативу відрахування з доходів з фізичних осіб зменшився лише у Деснянському районі на 4,8%;

  • у 2009 році найбільшими нормативами відрахувань плати за землю були у таких районах, як: Деснянський (70%), Дніпровський (75%), Дарницький (37,1%), а найменшими – у Печерському(10%);

  • у 2010 році найбільшими нормативами відрахувань плати за землю були у таких районах, як: Деснянський (95%) та Дніпровський (75%), а найменшими – у Шевченківському районі (10%) та Печерському (10%);

  • у 2010 році, порівняно з 2009 роком, відсоток нормативу відрахування з плати за землю зменшився у Голосіївському районі на 20%, Подільському -15% та Шевченківському – на 15%.

бюджет розрахунок податок


  1. Проаналізувати суми бюджетних позичок, які одержував даний бюджет, та терміни повернення не менше як за 2 роки


На основі рішення від 6 березня 2009 року N 124/1179 «Про бюджет міста Києва на 2009 рік» та рішення від 14 травня 2010 року N 793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010 рік» установлено (див. табл.3):



Таблиця 3

Фінансування міського бюджету м. Києва за 2009-2010 роки

Показник

2009рік

2010рік

Загальне фінансування

-17013,1

47520

Внутрішнє фінансування

-17013,1

47520

Інше внутрішнє фінансування

-17 013,1

-18979,9

Позики інших фінансових установ

-17 013,1

-18979,9

Погашено позик

-17 013,1

18979,9

Фінансування за рахунок зміни залишків коштів бюджетів

0

66499,9

На початок періоду

0

66499,9

На кінець періоду

0

0

Зовнішнє фінансування

0

0

Позики, надані іноземними комерційними банками

0

0

Одержано позик

0

0

Погашено позик

0

0

Фінансування за борговими операціями

-17 013,1

-18979,9

Запозичення

0

0

Зовнішні запозичення

0

0

Довгострокові зобов'язання

0

0

Погашення

-17 013,1

-18979,9

Внутрішні зобов'язання

-17 013,1

-18979,9

Довгострокові зобов'язання

-17 013,1

18979,9

Зовнішні зобов'язання

0

0

Довгострокові зобов'язання

0

0


Установлено:

  • на 31 грудня 2009 року граничний обсяг боргу міста Києва в сумі 5438885,2 тис. грн.;

  • погашення відсотків за користування довгостроковими пільговими кредитами на будівництво (реконструкцію) та придбання житла для молодих сімей та інших соціальне незахищених категорій громадян 2050,00 тис.грн.;

  • встановити на 31 грудня 2010 року граничний обсяг боргу міста Києва в сумі 6748550,0 тис. грн.;

  • витрати, пов'язані з наданням та обслуговуванням пільгових довгострокових кредитів, наданих громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла 2657,50 тис.грн.


  1. Проаналізувати суми, що були передані або одержані за взаємними розрахунками, не менше як за 2 роки


У процесі виконання бюджету після його затвердження можуть виникати певні ситуації, які змінюють розподіл доходів і видатків між окремими бюджетами. В результаті цього в одних бюджетів утворюється нестача доходів, а в інших на таку ж суму їх надлишок. Для відновлення збалансованості цих бюджетів між ними необхідно провести відповідні взаємні розрахунки.

Причини, що викликають порушення збалансованості бюджетів протягом бюджетного року, в результаті чого виникає необхідність взаємних розрахунків, такі:

  • зміна після затвердження бюджету законодавства, яке регламентує розподіл доходів і видатків між бюджетами;

  • зміна адміністративно-територіального поділу;

  • передавання з одного бюджету до іншого фінансування певних заходів (наприклад, капітальних вкладень);

  • зміна відомчої підпорядкованості підприємств, організацій та установ.

Серед цих причин найбільш поширеною є зміна відомчої підпорядкованості. Зміни в законодавстві про доходи й видатки бюджету, в адміністративно-територіальному поділі, передача обсягів фінансування відбуваються, як правило, з 1 січня, тобто ці заходи приурочені до початку бюджетного року і, таким чином, можуть бути враховані в процесі складання і затвердження відповідних бюджетів.

Проведення взаємних розрахунків ґрунтується на таких правилах:

Розрахунки проводять тільки між вищестоящими і нижчестоящими, безпосередньо пов’язаними в ієрархічній структурі, бюджетами. Наприклад, між державним і обласним бюджетами, між обласним і районними і т. ін. Не можуть проводитися розрахунки між бюджетами, не пов’язаними безпосередньо в бюджетній системі (між державним, наприклад, і районними бюджетами).

На взаємні розрахунки відносять усю річну заплановану суму доходів або видатків, незалежно від того, яка сума коштів надійшла чи скільки їх витрачено до моменту виникнення розрахунків. При цьому одержану суму доходів або здійснені видатки передають іншому бюджету. Такий порядок дає змогу протягом бюджетного року віднести відповідні доходи чи видатки тільки на один бюджет, що створює порівнянність даних, використовуваних у звітності і в процесі бюджетного планування.

Розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31 грудня поточного року, коли закінчується бюджетний рік.

Взаємні розрахунки враховуються одночасно в двох фінансових органах, які виконують бюджети, пов’язані взаємним перерозподілом доходів і видатків.

Підставою для оформлення взаємних розрахунків є відповідні рішення органів державної влади і державного управління про зміну відомчої підпорядкованості підприємств, організацій і установ чи інші рішення, в результаті яких виникає необхідність у взаємних розрахунках. Документом, у якому відображають всі необхідні дані для проведення розрахунків, є «Повідомлення про взаємні розрахунки» за формою № 11. У ньому зазначають загальну суму, яку відносять на взаємні розрахунки; бюджет, який одержує кошти по взаємних розрахунках; бюджет, який передає кошти; підставу. Сума взаєморозрахунків записується по кварталах.

Перерахування коштів на погашення заборгованості здійснюють за допомогою платіжних доручень, у яких зазначають призначення цих перерахувань.

  1. Встановити проблеми, які виникають в процесі взаємовідносин між бюджетами, та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.


Однією із складових бюджетної системи України є місцеві бюджети. Відповідно до Конституції України, до них належать: обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети. За допомогою місцевих бюджетів щорічно перерозподіляється близько 15% валового внутрішнього продукту, в них зосереджується майже 35% бюджетних ресурсів.

Місцеві бюджети виконують особливу роль в кожній унітарній країні тому, що вони є фінансовою базою існування місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день можна виділити такі актуальні проблеми формування місцевих бюджетів в Україні як:

  • існування істотних протиріч в нормативно-законодавчій базі, що регулює формування і використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів, а саме: діють протилежні за змістом законодавчі норми, кожна з яких використовується урядом залежно від завдань, що постають в новому бюджетному році; існують неузгодженості в термінології;

  • надмірна централізація управління місцевими бюджетами та відсутність чіткого розподілу компетенції щодо вирішення конкретних завдань між центральними органами влади і органами регіонального та місцевого самоврядування;

  • нестабільність джерел формування доходів місцевих бюджетів та відсутність ефективного механізму міжрегіонального перерозподілу державних доходів;

  • недосконалість міжбюджетних відносин, що зумовлена їх невідповідністю швидким змінам, що відбуваються.

Як наслідок існування таких проблем в першу чергу зумовлюють виникнення дисбалансу в самих місцевих бюджетах, а саме виникає дефіцит бюджетних коштів, по-друге не вирішуються важливі життєві проблеми людей, відбувається занепад всього місцевого господарства.

Для вирішення проблем, що виникають при формуванні місцевих бюджетів в Україні доцільно запропонувати такі шляхи їх вирішення:

  • вдосконалити існуючу нормативно-законодавчу базу або розробити нову яка б могла чітко регулювати та визначати процес формування і використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів;

  • здійснити поступовий перехід до децентралізації управління місцевими бюджетами, що надасть можливість місцевим фінансам стати більш самостійним інститутом;

  • реформувати місцеве оподаткування, а саме переведення деяких податків з розряду загальнодержавних в місцеві для того щоб збільшити надходження до місцевих бюджетів, встановити більш справедливий міжрегіональний розподіл частки податків;

  • вдосконалити формули розподілу міжбюджетних трансфертів у розрахунку обсягів видатків по окремих галузях, що враховуються при визначенні дотації, призначеної для вирівнювання диспропорцій між місцевими бюджетами;

  • чітко дотримуватись бюджетної дисципліни, що має відбитися в доцільному використанні бюджетних засобів;

  • застосувати режим жорсткої економії бюджетних коштів;

  • залучати іноземні інвестиції та кредити;

  • впровадити здійснення контролю за формуванням і використанням місцевих бюджетів громадою.

Таким чином, застосувавши запропоновані заходи можливо досягнути успішного вирішення існуючих проблем.


  1. Тести


  1. Визначить термін:

Структуризація видатків Державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом і цільовим призначенням – це економічна структура, яка поділяється на видатки за економічним змістом: поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат. Такий підхід дає можливість забезпечувати ефективний фінансовий контроль за цільовим використанням коштів бюджетів.

  1. Виберіть вірні відповіді із запропонованих (декілька).

Для отримання готівки розпорядник коштів подає до органів казначейства такі документи:

а) рахунки, рахунки-фактури;

б) трудові угоди;

в) розрахунково-платіжні відомості;

г) накази на відпустку;

д) платіжні доручення на перерахування сум прибуткового податку та інших відрахувань;

е) акти виконання робіт;

є) заявка на отримання грошового чека;

ж) накази на матеріальну допомогу.

Для отримання готівки розпорядник коштів подає до органів казначейства такі документи платіжні доручення.

  1. Чи вірний даний вислів? (“так”, ”ні”)

При фінансуванні через територіальні органи казначейства шляхом оплати рахунків та видачі готівкою розпорядникам коштів відповідного рівня відкривається реєстраційний рахунок в органах казначейства. «Так».

  1. Дайте визначення терміна:

Розпорядник коштів – це бюджетні установи в особи їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

  1. Перерахуйте основні документи, якими оформляють фінансування із місцевого бюджету.

Документи: платіжне доручення, “Повідомлення про взаємні розрахунки” (форма № 11), рішення, «Протокол взаєморозрахунків між розпорядником коштів, який фінансується з Державного (місцевого) бюджету, та платником податків». До протоколу додаються:

довідка про суму недоїмки, що склалася у платника податків по доходах Державного та місцевого бюджетів, що входять до складу бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя;

акт звірки розрахунків між платником податків і платежів та розпорядником коштів Державного (місцевого) бюджету за надані послуги або належне фінансування.



Список використаної літератури


1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України Відомості Верховної Ради України. — 1999. — 40. — Ст. 365.

2. Про бюджетну систему України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 26. — Ст. 195.

3. Балабанов Й.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом?: Научное издание. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 384 с.

4. Бюджетная система Российской Федерации: Учебник / М.В. Романовский и др. — М.: Юрайт, 1999. — 621 с.

5. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дьяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник. — К.: Наукова думка, 1997. — 302 с.

6. Опарін В. М., Сифонова Л.Д. Сутність і складові бюджетного менеджменту // Фінанси України. — 1998. — № 2. — С. 60—66.

7. Оформлення результатів ревізії та їх реалізація: На допомогу контролеру-ревізору // Фінанси України. — 1998. — № 1. — С. 28—36.

8. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навч. посібник. — Черкаси: Відлуння, 1999.—375с.

9. Податкова система України: Підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін. — К.: Либідь, 1994. — 464 с.

Размещено на Allbest.ru


Случайные файлы

Файл
15836-1.rtf
23042.rtf
72629.doc
185169.rtf
71486.rtf