Використання векселів в Україні (163261)

Посмотреть архив целиком















Використання векселів в Україні



Згідно з “Правилами виготовлення та використання вексельних бланків” які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10.09.02 р. векселі можуть видаватись лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги за виключенням векселів Міністерства фінансів України, Національного банка України та комерційних банків України. Саме це виключення складає поняття фінансових векселів. Так в Україні з’явилися “казначейські” , “пенсійні” та “банківські” векселі.

Що до векселів Державного казначейства України, то не можна не відзначити, що процес їх впровадження проходив дуже повільно, поступовими кроками, кожний із котрих вносив свої зміни та доповнення, ні завжди доцільні.

Ще 31 травня 2000 року за №115 вийшов Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження порядку використання векселів державного казначейства для фінансування видатків державного бюджету”. Сама назва визначає сутність документу. В основних положеннях були зазначені три способи використання цих векселів:

  • - для здійснення розрахунків;

  • - для зарахування уплати податків в державний бюджет;

  • - як залог для забезпечення платежів та кредитів.

Дали було зазначено, що казначейськими векселями фінансуються витрати державного бюджету, за виключенням витрат на оплату труда і інші грошові виплати населенню, зі згоди відповідного набувача коштів із державного бюджету.

Казначейські векселя випускаються на бланках спеціального зразка.

Передбачалися таки операції з казначейськими векселями:

  1. Для відстрочення терміну погашення кредиторської заборгованості зі згоди відповідного кредитора. Розрахунки виконуються відповідно до номінальних сум векселів.

  2. Продаж казначейських векселів юридичним особам, яки є резидентами згідно діючого законодавства України.

  3. Залог казначейських векселів в забезпечення платежів та кредитів згідно діючого законодавства України про залог.

  4. Зарахування уплати податків в державний бюджет. Таке зарахування може бути зроблено в будь який момент до настання строку платежу за векселем.

Найбільш цікавим в тому порядку було те, що передбачалося перерахування грошових коштів в розмірі відповідних вексельних сум на розрахункові рахунки останніх держателів казначейських векселів.

Далі була інструкція “Про порядок видачі, обліку та погашення векселів Державного казначейства України” від 06 січня 1998 року, яка вийшла за Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 1997 року. Цей документ значно відрізнявся від попереднього по-перше своїм обсягом та кількістю обов’язкових додатків. Але нова інструкція не змінювала попередню, а тільки її доповнювала.

В Україні у 2004 р. була утворена нова структура - спеціальне державне підприємство “Укрспецфін”, яка взяла на себе зобов’язання по оформленню, видачі і прийому казначейських векселів для зарахування у сплату податків і зборів до державного бюджету. “Укрспецфін” переробив під себе порядок розподілу казначейських векселів та визначення дисконтів по ним (Рис. 1).

Тоді основна мета новоутвореної структури, за висловленням її керівництва, була в запобіганні спекулювання платників податків на взаємозаліках. Вони вважали, що багато хто з кредиторів держбюджету навмисно підвищували ціни на продукцію, яка поставлялася бюджетним підприємствам та своєчасно не сплачували податки аби потім провести розрахунки казначейськими векселями.

За новими умовами він почав викупати кредиторську и дебіторську заборгованості держави із застосуванням казначейських векселів, виставляючи їх на торги фондовій біржі і сам же їх скуповував, заробляючи на дисконтах.



























Рис.1 Податкові розрахунки з Державним казначейством України




До начала торгів усі переказні векселі повинні були пройти експертизу у “Укрспецфіна”. Вона складалася з перевірки наявності кредиторів в списку, кий надавався розпорядниками бюджетних коштів. Після того, як “Укрспецфін” підтверджує, що векселя підлягають викупу, їх передають на біржу. Таким чином “Укрспецфін” викуповував дебіторську заборгованість держави.

В свою чергу, кредиторська заборгованість бюджету оформлювалася казначейськими векселями. Але вони емітувалися на суму дебіторської заборгованості, яку перекупив “Укрспецфін”, а потім продавалися їм же на біржі . Покупець такого казначейського векселю вже мав можливість використовувати його для розрахунків по платежам в бюджет.

Дисконти по казначейським векселям за весь термін дії не був більш 40%, але найбільшим часом він коливався між 25% та 30%

Для розв’язання вузла неплатежів до Пенсійного фонду України підприємствами, що вже довгий час знаходяться на картотеці, були розроблені так звані векселі Пенсійного фонду.

Постановою Кабінету міністрів України від 24.01.2004 р. №75 затверджено Порядок погашення заборгованості підприємств, організацій по зборах на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом оформлення її векселями.

1. - передача документів та векселя для авалювання установі одного з уповноважених банків;

V

  1. - доміциляція векселя або оформлення угоди закладання майна боржника (комісійна винагорода банку в сумі 1000 грн. сплачується боржником та входить до складу його валових затрат);

  2. - повернення авальованого векселя (за авалювання з боржника утримується комісійна винагорода банком в сумі 7000 грн., входить до складу валових витрат боржника);

  3. - передача авальованого вексель боржником органу Пенсійного фонду (простий авальований вексель на суму 100000 грн. );

  4. - передача авальованого векселя органом Пенсійного фонду до уповноваженого банку згідно укладеної угоди на інкасацію;

  5. - перерахування уповноваженим банком органу Пенсійного фонду суми, на яку було виписано вексель, що переданий на інкассо (100000 грн.);

  6. - пред’явлення авальованого векселя (отриманого на інкассо) до сплати боржнику або банку-авалісту по закінченні строку сплати по векселю;

  7. - оплата по векселю боржником.

Згідно з цим документом погашення заборгованості підприємств, організацій незалежно від форм власності та господарювання, видів діяльності, підпорядкування та галузевої приналежності по зборах на обов'язкове державне пенсійне страхування за станом на 1 квітня 2006 року, включаючи суму пені, нарахованої за несвоєчасну сплату зборів, здійснювалося шляхом оформлення простих авальованих або переказних акцептованих векселів.

Авалювання простих векселів, виданих боржником при оформленні заборгованості, стало обов'язковим та здійснюється одним із комерційних банків, перелік яких визначено Пенсійним фондом України: АКБ “Україна”, “Промінвестбанк”, “Укрсоцбанк”, “Укрексімбанк”, АППБ “Аваль”(згодом цей перелік доповнювався). Обов'язки уповноваженого банку України за дорученням Пенсійного фонду покладено на АППБ “Аваль”.

Переказний вексель на суму заборгованості оформляють органи Пенсійного фонду при умові обов'язкової згоди уповноваженого банку прийняти від Пенсійного фонду по індосаменту переказний вексель. За простими векселями строк оплати не менше 15 днів, але не більше 90 календарних днів з дня підписання векселів.

За переказними векселями строк оплати також не більше 90 днів з дня акцептування векселя боржником. Дисконт при продажу переказних векселів не може перевищувати 30% суми основного боргу (без врахування суми пені), на яку виписано вексель.

Сума заборгованості визначається на основі даних звітів або актів перевірки боржника органами Пенсійного фонду.

Оформлення заборгованості простими векселями здійснювалося за ініціативою боржника, який виписував у встановленому порядку один або декілька простих векселів на всю суму заборгованості чи на частину, здійснював авалювання їх в установах банку та передавав їх органу Пенсійного фонду. Боржник та орган Пенсійного фонду складали акт встановленої форми, у якому фіксувалася передача векселів.

Особливістю оформлення заборгованості переказними векселями є те, що виписуванню переказного векселя передує отримання органом Пенсійного фонду від уповноваженого банку згоди на отримання такого векселя по відношенню до конкретного боржника на попередньо узгоджену суму заборгованості та умови сплати по векселю – строк сплати та величину дисконту , згідно п. 3.1 Постанови №75.

При наявності такої згоди уповноваженого банку між ним та органом Пенсійного фонду укладається угода інкасації, у відповідності з якою орган Пенсійного фонду доручає уповноваженому банку здійснювати операції, пов'язані з оплатою векселя. В свою чергу уповноважений банк зобов'язується сплатити органу Пенсійного фонду по закінченні строку оплати векселя суму заборгованості по векселю з врахуванням узгодженого сторонами дисконту.

Угоди на інкасацію підписувалися окремо для кожного боржника.

В процесі виконання вимог Постанови №75 Пенсійним фондом України проведено анкетування підприємств-боржників. Метою анкетування було отримання якнайповнішої інформації як про суми заборгованості, так і по асортименту та цінах продукції, що випускається на цих підприємствах.


Случайные файлы

Файл
ref-13997.doc
37048.rtf
VDV-1226.DOC
99586.rtf
96461.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.