Якісні методи оцінки фінансових ризиків (163232)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра ФІНАНСІВ






КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ»




на тему: Якісні методи оцінки фінансових ризиків





ВИКОНАВ:

студент гр. ЗФК



ПЕРЕВІРИВ:

ст. викладач Шишкіна О. В.





Чернігів, ЧДТУ, 2009


Зміст


Вступ

  1. Теоретична частина

1.1 Якісні методи оцінки фінансових ризиків – суть - приклади застосування

і механізму оцінки

1.2 Особливості, механізми та сценарії управління бюджетними ризиками в іноземній та національній практиці

2. Практична частина

ВисновкиПерелік посилань

Додатки



Вступ


Фінансова діяльність підприємства пов’язана з багатьма ризикам, степінь впливу яких на результати його діяльності значно підвищується з переходом до ринкової економіки. Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових ризиків, що відіграють найбільш значиму роль в загальному “портфелі ризиків” підприємства. Збільшення степеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності підприємства пов’язано з швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон’юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів. Ризик-це ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом. Ризик – категорія імовірнісна і його вимірюють як ймовірність певного рівня втрат. Ризик-рівень непевності настання будь-якого фінансового випадку.

Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою процес передбачення і нейтралізації їх негативних фінансових наслідків, пов’язаних з їх ідентифікацією, оцінкою, профілактикою і страхуванням. Політика управління фінансовими ризиками являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка полягає в розробці системи заходів по нейтралізації можливих фінансових наслідків ризиків пов’язаних із здійсненням різноманітних аспектів фінансової діяльності.

В даній контрольній роботі теоретично та практично розглянемо питання з управління фінансовими ризиками.


  1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА


1.1 Якісні методи оцінки фінансових ризиків – суть - приклади застосування і механізму оцінки


Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації ризикових фінансових рішень, що забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків і нейтралізацію їх можливих негативних фінансових наслідків. В умовах формування ринкових відносин проблема ефективного управління фінансовими ризиками підприємства здобуває все більшу актуальність. Це управління відіграє активну роль у загальній системі фінансового менеджменту, забезпечуючи надійне досягнення цілей фінансової діяльності підприємства. Особливу увагу приділяють розробці методів оцінки та управління фінансовими ризиками.

Як правило, ризик пов’язується з невпевненістю в можливому результаті.

Зростання ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності підприємства пов’язано зі швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон’юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин, появою нових для нашої господарської практики фінансових технологій і інструментів та інших факторів.

На сучасному етапі до числа основних видів фінансових ризиків підприємства відносяться наступні: ризик зниження фінансової стійкості підприємства, ризик неплатоспроможності, інвестиційний, інфляційний, процентний, валютний, депозитний, кредитний, податковий, структурний, криміногенний, та багато інших ризиків.

Для оцінки фінансових ризиків використовують сукупність методів якісного і кількісного аналізу. Якісний аналіз передбачає ідентифікацію ризиків, виявлення джерел і причин їх виникнення, встановлення потенційних зон ризику, виявлення можливих вигод та негативних наслідків від реалізації ризикового рішення.

Кількісний аналіз полягає у визначенні конкретного розміру грошових збитків від окремих видів фінансових ризиків. Для цього можна використовувати економіко-статистичні методи, розрахунково-аналітичні, експертні, аналогові та багато інших.

Аналіз ризику проводиться у такій послідовності :

1. визначення внутрішніх та зовнішніх чинників, що збільшують чи зменшують ступінь певного виду ризику;

2. аналіз виявлених чинників;

3. встановлення допустимого ступеня ризику;

4. аналіз окремих операцій щодо обраного ступеня ризику;

5. розробка заходів щодо зниження степеня ризику.

Узагальнену блок-схему процесу управління ризиком зображено на мал.1



Від якості оцінки ризику залежить ефективність управління цим ризиком.

Таким чином, якісний аналіз ризиків – швидкий і ефективний (з погляду вартості) метод встановлення пріоритетів для планування реакції на ризики, а також є основою для кількісного аналізу ризиків (якщо він виконується). Іншими словами якісна оцінка базується на використанні суб'єктивних критеріїв, які базуються на різноманітних припущеннях. Визначення рівня ризику в цьому разі носить описовий характер, наприклад: великий, середній, низький рівень ризику тощо.


1.2 Особливості, механізми та сценарії управління бюджетними ризиками в іноземній та національній практиці


Будь-яка фінансова діяльність пов’язана з ризиком, тому питання управління фінансовими ризиками набуває останніми роками дедалі більшої актуальності.

Під «ризиком» прийнято розуміти ймовірність (загрозу) втрати підприємцем частини своїх ресурсів, ймовірність недоодержання доходів, появи додаткових витрат у результаті проведення визначеної фінансової і виробничої стратегії. Сутність ризику складається в можливості відхилення отриманого результату від запланованого. Більш того, правомірно говорити про ризик упущеної можливої вигоди, тобто ризику непрямого (побічного) фінансового збитку (неотриманий прибуток) у результаті того, що який-небудь захід не було проведено чи була зупинена господарська діяльність. Якщо дивитися на проблему більш формально, то мова йде не тільки про ризик втрат, а й про ризик вигоди (одержання додаткового прибутку). Як відхилення від планованого результату він може мати й позитивну сторону. Отже, ризик як елемент господарського рішення може бути визначений у такий спосіб — це ситуативна характеристика діяльності будь-якого суб´єкта ринкових відносин, що відображає невизначеність її результату і можливі несприятливі (або сприятливі) наслідки у випадку неуспіху (або успіху).

В свою чергу можемо зазначити, що бюджетний ризик – це небезпека виникнення матеріально-фінансових втрат, збитків, ін. у процесі реалізації відносин за оперативними фінансовими планами.

Далі графічно зобразимо за допомогою яких механізмів ми зможемо впливати на ризик (рис. 1).


Рис. 1 Механізм впливу на ризик


Зниження ризику передбачає зменшення розмірів можливого збитку імовірності чи настання несприятливих подій.

Збереження ризику – найчастіше відмова від дій, спрямованих на компенсацію збитку, чи його компенсація з якихось спеціальних джерел.

Передача ризику – передача відповідальності за нього третім особам (часто за винагороду) при збереженні існуючого рівня ризику.

Далі розглянемо різні сценарії управління ризиками.

  1. Уникнення ризику. Це означає відмову від реалізації заходу, зв’язаного з ризиком.. Разом з тим, як правило, уникнення ризику означає означає відмову від прибутку. Тому при необґрунтованій відмові від заходу, пов’язаного з ризиком, мають місце втрати від невикористаних можливостей.

  2. Прийняття ризику – залишення всього ризику чи його частини на відповідальності підприємства. У цьому випадку приймаються рішення про покриття можливих утрат власними засобами.

  3. Запобігання ризику означає просте відхилення від заходу, пов’язаного з ризиком. Однак запобігання ризику для особи, що приймає рішення, найчастіше означає відмову від прибутку.

  4. Зниження ризику – це скорочення імовірності й обсягу втрат.

Для зниження ступеня ризику застосовуються різні прийоми. Найбільш розповсюдженими є:

    • профілактика ризиків (уникнення ризиків; диверсифікація – процес розподілу капіталу між різними об’єктами вкладення, що безпосередньо не пов’язані між собою; лімітування – встановлення ліміту, тобто граничних сум затрат);

    • самострахування, що заклечається в оперативному подоланні тимчасових утруднень фінансово-комерційної діяльності;

    • страхування;

    • хеджування;

    • придбання додаткової інформації про вибір і результати.

Зарубіжна практика свідчить про те, що керівництво успішних і динамічно зростаючих компаній достатньо широко застосовує управління ризиками як в окремих функціональних сферах бізнесу компанії (функціональний ризик-менеджмент), - виробництво, фінанси, кадри і т.п., - так і в рамках всієї компанії в цілому (стратегічний, комплексний, інтегральний ризик-менеджмент).

Результати опитування 460 європейських компаній, проведеного в 2006 році Федерацією європейських асоціацій з ризик-менеджменту (FERMA) показують, що в 80% з них є документи, що описують процес управління ризиками компанії, а в 39% - управління ризиками стало частиною системи управління компанією. Переважна більшість опитаних компаній (80%) розробила політику в області управління ризиками, а між працівниками більш, ніж половини із загальної кількості респондентів (54%) обмінюються інформацією один з одним щодо управління ризиками в компанії. Таким чином управління ризиками для європейських компаній є важливою ключовою компетенцією, яка дозволяє їм істотно зміцнити їх конкурентні позиції.


Случайные файлы

Файл
14893-1.rtf
2130-1.rtf
154770.rtf
152416.doc
35486.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.