Фінансова санація та банкрутство підприємств (162994)

Посмотреть архив целиком

Державний вищий навчальний заклад

Запорізький національний університет

Міністерство освіти і науки України

Кафедра фінансів та кредиту









КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни:

Фінансова санація та банкрутство підприємств”



Виконала: студентка VI курсу

заочного відділення

економічного факультету

спеціальність «Фінанси»

групи 7-5140-2з

Перевірив: Кандидат ек.наук

Доцент Богма О.С.

Реєстраційний №_________________

Дата____________________________

Підпис__________________________


Запоріжжя 2010


ЗМІСТ


1. Майновий (метод акумулювання активів) метод оцінки вартості підприємства

1.1 Необхідність та види оцінювання майна

1.2 Майно як об’єкт оцінки

1.3 Ринкова та ліквідаційна вартість об’єкта оцінювання

1.4 Майновий підхід в оцінці майна

1.5 Порядок оцінки вартості майна

2. Методи та програма санаційного аудиту

2.1 Сутність та основні завдання санаційного аудиту

2.2 Санаційна спроможність підприємства

2.3 Методи та програма санаційного аудиту

Використана література


1. Майновий (метод акумулювання активів) метод оцінки вартості підприємства


1.1 Необхідність та види оцінювання майна


Важлива проблема, з якою доводиться часто стикатися у процесі санації, реорганізації чи ліквідації підприємств, полягає в оцінюванні вартості їх майна. Потреба в цьому постає в таких основних випадках.

«У разі банкрутства та ліквідації підприємства, коли оцінювання має на меті визначити вартість ліквідаційної маси.

Під час реорганізації підприємства — аби визначити базу для складання передавального чи розподільного балансу, а також встановити пропорції обміну корпоративних прав.

У разі продажу підприємства як цілісного майнового комплексу — визначити реальну ціну продажу майна.

У разі застави майна та копи потрібно визначити кредитоспроможність (мета оцінки — визначити реальну вартість кредитного забезпечення).

У процесі санаційного аудиту з метою визначення санаційної спроможності — щоб розрахувати ефективність санації.

Під час приватизації майна державних підприємств — знайти початкову ціну продажу об'єкта приватизації.

Оцінювання вартості майна підприємства належить до найскладніших фінансових проблем. З метою вироблення уніфікованих підходів до методології та порядку проведення оцінювання в 1981 році був створений Міжнародний комітет зі стандартів оцінки вартості майна. Ним було розроблено ряд стандартів та правил оцінювання:

  • МСО 1: Ринкова вартість як база оцінки.

  • МСО 2: Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості.

  • МСО 3: Оцінка з метою фінансової звітності і суміжної документації.

  • МСО 4: Оцінка забезпечення позики, застави і боргових зобов'язань.

  • Правило № 1. Концепція оцінки діючого підприємства.

  • Правило № 2: Врахування токсичних і шкідливих речовин при оцінці.

  • Правило № 3: Оцінка основних засобів, машин та устаткування.

  • Правило №4: Оцінка бізнесу.

Згідно з вітчизняним законодавством, оцінюючи майно підприємства, слід керуватися Методикою оцінювання вартості майна під час приватизації. Встановлено, що для майна, яке продається на аукціоні, оцінна вартість є початковою. Для оцінювання уповноважені на це органи (власники майна, арбітражний керуючий, Фонд державного майна) мають право залучати на підставі договору експертів з оцінювання майна. Відповідно, розрізняють два способи оцінювання: масове та експертне.

Масове оцінювання майна — це визначення вартості майна з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних без залучення експертів. Експертне його оцінювання полягає у визначенні оціночної вартості майна експертом відповідно до договору із замовником.

Оцінюючи майно, слід додержувати певних принципів До основних принципів оцінювання вартості майна підприємства слід віднести такі1.

«Принцип заміщення — полягає в тому, що покупець не заплатить за об'єкт ціну, яка перевищує існуючу мінімальну ціну майна з аналогічною корисністю.

Принцип корисності — зводиться до того, що об'єкт має вартість лише тоді, коли він є корисним для потенційного власника. Корисність може бути пов'язана з очікуванням майбутніх доходів чи інших вигод.

Принцип оптимального розміру — полягає в тому, що найвищим попитом користуються об'єкти оптимальних розмірів.

Принцип зміни вартості — вартість об'єкта оцінювання постійно змінюється зі зміною внутрішнього стану та під дією зовнішніх чинників.

Принцип ефективного використання — серед усіх можливих варіантів експлуатації об'єкта вибирається той, що забезпечує найефективніше використання його функціональних характерне гик.

Принцип розумної обережності оцінок — оцінювач має критично (із розумним упередженням) ставитися до всієї інформації, яку йому надає адміністрація об'єкта оцінювання, і, по змозі, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел.

Принцип альтернативності оцінок — використання різних методів оцінювання та порівняння показників вартості, здобутих у результаті застосування альтернативних методів.

Розглянемо найпоширеніші види оцінювання вартості підприємства в цілому та його окремих майнових об'єктів. Вибір тою чи іншого методу залежить від характеру об'єкта оцінювання.

Залежно від об'єкта розрізняють такі види експертного оцінювання майна:

  • експертне оцінювання цілісних майнових комплексів підприємств;

  • експертне оцінювання акцій (часток, паїв) у статутних фондах господарських товариств;

  • експертне оцінювання нематеріальних активів;

  • експертне оцінювання рухомого майна;

  • експертне оцінювання нерухомості.

Особливо складно оцінити вартість підприємства як цілісного майнового комплексу, а також корпоративні права суб'єкта господарювання, якщо ці права не котируються на біржі.


1.2 Майно як об’єкт оцінки


Об’єкт оцінки – майно та майнові права, які підлягають оцінки. Об’єкти оцінки класифікуються за різними ознаками:

  • об’єкт оцінки у матеріальній формі нерухомого майна. Нерухоме майно – земельна ділянка з поліпшеннями або без них, які з нею нерозривно пов’язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належать до нерухомого майна. Рухоме майно – матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщенні без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належать майно у матеріальній формі, які не є нерухомістю.

  • Об’єкти оцінки у нематеріальній формі – об’єкти оцінки, які не існують у не матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об’єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси, а також інші майнові права.

  • Об’єкти у формі цілісного майнового комплексу – об’єкти, сукупність активів, які дають змогу проводити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами підприємства, структурні підрозділи.


1.3 Ринкова та ліквідаційна вартість об’єкта оцінювання


Ринкова вартість – вартість за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеної між покупцем та продавцем після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Ліквідаційна вартість – вартість яка може бути отримана за умови продажу об’єкта оцінки у строк що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною яка дорівнює ринковій вартості.

Строк експозиції – строк, протягом якого об’єкт оцінки може бути виставлений для продажу на ринку за найвищою ціною.


1.4 Майновий підхід в оцінці майна


Згідно з майновим підходом вартість підприємства розраховується як сума вартостей усіх активів (основних засобів, запасів, вимог, нематеріальних активів, тощо), що складають ціннісний майновий комплекс, за мінусом зобов’язань. Основним джерелом інформації за даного підходу є баланс підприємства. У рамках цього підходу розрізняють такі основні методики:

  • оцінка за відповідною вартістю активів (витратний підхід)

  • метод розрахунку чистих активів;

  • розрахунок ліквідаційної вартості;

розглянемо детальніше на методі витратного підходу.

Метод оцінки за відповідною вартістю досить часто використовується в в ході оцінки майна під час приватизації державних підприємств. Зазначимо, що використання даного методу є виправданим, якщо балансова та ринкова вартість активів істотно не відрізняється між собою.

До основних недоліків методу слід віднести те, що на практиці балансова вартість, активів майна ніколи не відповідає їх ринковій вартості.

Достовірність оцінки підвищується, якщо отриману вартість скоригувати на приховані прибутки чи збитки підприємства.


1.5 Порядок оцінки вартості майна


Щоб "правильно організувати роботу з оцінювання вартості майна, необхідно додержувати певної послідовності дій, вибравши оптимальну для конкретного об'єкта методику оцінювання. Загалом оцінювання вартості майна підприємства складається з таких етапів:

1. Збір інформації про об'єкт оцінювання.

2. Інвентаризація майна.

3. Аудиторська перевірка фінансової звітності підприємства.

4. Складання акта обстеження та технічного стану об'єкта оцінювання.


Случайные файлы

Файл
20403-1.rtf
108919.rtf
29820-1.rtf
135388.doc
5387.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.