Умови виникнення та особливості античної філософії (158917)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Філософія – людське мислення, один з видів людської життєдіяльності, теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнювальний характер знання, принциповий людино центризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини в світі. На відміну від окремих наук, що вивчають деякі області дійсності, предметом філософії є найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія – це раціональна самосвідомість людства, наслідки його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі.



Виникнення античної філософії


Антична філософія виникла в грецьких містах-державах на рубежі VII–VI вв. до н.е. Спочатку на західному узбережжі Малої Азії (в Іонії), потім у грецьких містах, Південної Італії, у прибережних грецьких містах острова Сицилія й нарешті, власно в Греції – в Афінах (V в. до н.е.). Випробувавши період блискучого розквіту в VI–V вв. до н.е., філософія античної Греції продовжувала розвиватися в епоху утворення монархії Олександра Македонського (IV в. до н.е.) і при його приймачах, а потім під владою Римської імперії й у період поділу її – у Східній імперії – аж до початку VI в. н.е.

Філософія Древнього Рима виникла наприкінці республіканського періоду Рима (II–I вв. до н.е.) і розвивалася паралельно із грецькою філософією – у часи Римської імперії приблизно до часу її падіння (кінець V – початок VI в. н.е.).

Характерна риса давньогрецької філософії складається, насамперед у протиставленні філософських міркувань практичної діяльності, у її своєрідному відношенні до міфології. Духовний розвиток в VII–IV вв. до н.е. йшов від міфології та релігії до науки й філософії.

Грецька філософія зародилася не як область спеціальних філософських досліджень, а в нерозривному зв'язку з науковими знаннями – математичними, природничо-науковими, із зачатками політичних понять, а також з міфологією й мистецтвом. Тільки в елліністичну епоху, починаючи з III в. до н.е., деякі науки, насамперед, математика й медицина, відокремлюються в спеціальні області дослідження й знання.

Поступово в античній філософії виникає два основних типи філософського світогляду – матеріалізм і ідеалізм. Їхня боротьба становить основний зміст філософського розвитку в увесь наступний час. Одночасно виникає протилежність двох основних методів мислення – діалектики й метафізики.


Особливості розвитку античної філософії


Філософія античності розвивається за умов утвердження зрілих рабовласницьких відносин, встановлення демократії, розвитку контактів з іншими регіонами світу. Розвиток античної цивілізації йшов динамічно і це сприяло і розвитку філософії. Виділяють три основні етапи розвитку античної філософії це:

  1. Натурфілософський або рання класика (VII–V ст. до н.е.)

  2. Висока класика (V–IV ст. до н.е.)

  3. Пізня класика або завершальний цикл античної міфології, що складається з періодів:

      • Елліністичної філософії (IV–I ст. до н.е.)

      • Олександрійської філософії (I ст. до н.е. – V–VI ст.)

      • Римської філософії (I–VI ст.)

Як я вже казав першим етапом розвитку філософії є натурфілософія. Це філософія природи, тлумачення природи, розглянутій в її цілісності. Кордони між натурфілософією і природознавством, а також її місце у філософії історично змінювалися. Найбільшу роль натурфілософія відігравала у давнину. Грецький філософ Фалес, висунув положення, згідно якого все живе у світі має єдину основу, першопочаток. Такий першопочаток є вода. Усі речі виникли з води і в воду знов повертаються. Значення цього твердження у тому, що була відкрита внутрішня причина події, що відбуваються у світі, виділяючи їх від міфологічного світогляду.

Особливостей античної філософії дуже багато, я назву декілька з них. По-перше вона набула автономного характеру розвитку, завдяки цьому вона вперше отримала тут свою назву. По-друге постала відкритою та доступною: всі вільні громадяни, крім жінок, мали право займатися філософією. Ще антична філософія була надзвичайно пластичною і динамічною у розвитку, тобто здатною набувати різних форм та виявлень.

Найвідоміші філософи того часу були Платон, Демокрит, Аристотель ті інші. Платона вважають родоначальником ідеалізму. Відповідно до його вчення, лише світ ідей являє собою справжнє буття, а конкретні речі – це щось між буттям і небуттям, вони тільки тіні ідей. Він вважав що спочатку з’являється ідея, а потім щось виникає. На відміну від Платона, Аристотель заперечував існування загальних понять – ідей. Згідно його вчення об’єктивного існування матерії: «Матерія не може виникнути з нічого, говорив він, і не може також збільшитись і зменшитись у розмірі». Тим самим він відкидає основи платонівського ідеалізму. Філософія Аристотеля завершує найбільш змістовий період античної філософії, який часто називають філософією класичної Греції.



Висновок


Антична філософія – великий ідейний здобуток людства. Вона не лише вперше відкрила широкі обрії людського інтелектуального світомислення, а й зафіксувала великі прозріння у межах цих обріїв.

Антична філософія уперше окреслила основні напрями філософської проблематики, визначивши на віки людське розуміння світу, космосу,

природи, суспільства, людини, її пізнання, інтелекту, поведінки.

Антична філософія, висунувши і розробивши цілу низку ідей. Являє собою колиску не лише європейської філософії, а й культури загалом. Вивчаючи вихідні іде античної філософії, можна простежити розвиток людського мислення від простої єдності до диференційованої багатоманітності та свідомої деталізації. Ідеї античної філософії донині принижують науку, філософію, духовне життя суспільства.


Случайные файлы

Файл
4295.rtf
31219.rtf
38015.doc
240-1973.DOC
70792.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.