Суть, цілі, завдання фундаментальних наук (158894)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту









Контрольна робота (Реферат)

з курсу: "Методологія і організація наукових досліджень"

на тему: "Суть, цілі, завдання фундаментальних наук"



Виконала: студентка VI курсу

групи ЗМО-10 м

Карпінська Н. В.

зал. книжка № 20107126

Перевірила:

Крушельницька Ольга Володимирівна






Житомир

2010



План


Вступ

Суть, цілі, завдання фундаментальних наук

Висновки

Список використаної літератури




Вступ


Наука пронизує буквально всі сфери людської діяльності: як матеріальної, так і духовної. У виробництво наукового продукту залучено величезні маси людей, численні наукові колективи, матеріальні засоби. Робота в сфері науки має свої специфічні особливості. Сучасний науково-технічний прогрес –– дітище науки.

Освіта і наука тісно зв’язані, переплетені між собою. Продукти науки завжди були основою сучасної освіти. І навпаки, науку творять високоосвічені, інтелектуально підготовлені для наукової діяльності члени суспільства. У період, коли наука все частіше стає продуктивною силою навчання науковим методам, знайомство з організацією науки стає необхідним елементом сучасної освіти.

Реферат на задану тему є досить актуальним, зважаючи на вищенаведене. Структура реферату містить одне питання, яке умовно можна поділити на три частини. Перша частина присвячена поняттю фундаментальних наук, їх взаємозв'язку з прикладними та внутрішній класифікації. Наступна частина розкриває завдання фундаментальних наук та їх цілі. Остання, завершальна частина, присвячена аналізу сьогодення для фундаментальних наук їх взаємозв'язку із результатами прикладних та фундаментальних досліджень. В цьому ж питанні проводиться класифікація фундаментальних досліджень.

Розглядаючи дану тему слід відзначити тісний взаємозв'язок фундаментальних та прикладних наук. Мета останніх полягає у застосуванні результатів, отриманих першими, при вирішенні пізнавальних і соціально-практичних проблем. Задовго до сьогоднішніх днів цю ситуацію передбачив великий натураліст, найбільший організатор і дослідник науки Д. І. Менделєєв. Йому належать пророчі слова: "Намагаючись пізнати нескінченне, наука сама кінця не має і, будучи всесвітньою, у дійсності неминуче здобуває народний характер…"

Суть, цілі, завдання фундаментальних наук


Основною ознакою поділу наук на фундаментальні і прикладні є відношення окремої науки до пізнавальної і практичної функцій науки вцілому, тобто ступінь, форма зв'язку з матеріальним виробництвом. Проте ознака ця, за якою пізнавальну і практичну функції науки приписують різним наукам, не може служити вичерпним критерієм при визначенні відмінності фундаментальних наук від прикладних.

Безумовно, фундаментальні науки вцілому пов'язані із завданнями матеріального виробництва більш опосередковано, і тому вони можуть бути більш віддалені від цих завдань, ніж науки прикладні. Але дані науки складаються з окремих досліджень, і ці окремі дослідження можуть знаходитися в різних відносинах із задачами матеріального виробництва. Тому деякі автори (А. Ф. Зотов, Дж. Уїрт, А. Либерман і ін.) вважають за краще говорити не про фундаментальні і прикладні науки, а про фундаментальні і прикладні дослідження, вважаючи тим самим, що носіями практичної і пізнавальної функцій в науці є саме дослідження, а не науки як такі. Але, по-перше, далеко не всі дослідження, що не мають практичних цілей, є фундаментальними. Можна привести достатню кількість прикладів "чистих" досліджень, які зовсім не мають фундаментального значення. А по-друге, не всі дослідження, що ведуться в рамках якої-небудь фундаментальної науки, є фундаментальними дослідженнями. Виявлення якої-небудь раніше невідомої комети в Сонячній системі або нового, раніше не поміченого астероїда і подальший розрахунок їх орбіт є прикладами "чисто" наукових інтересів, але дослідження ці фундаментальними не є. В той же час наука астрономія, в рамках якої ці дослідження проводяться, була і залишається наукою фундаментальною.

Виявлення серед небесних світил планет, відкриття Н. Коперником центрального положення в нашій планетній системі Сонця і побудова ним геліоцентричної системи, закони руху планет, встановлені Кеплером –– все це відкриття фундаментального характеру. Вони здійснюються в астрономії і тепер.

Наука є фундаментальною, якщо вона постійно націлена на такі відкриття, які призводять до поповнення або зміни знань про природу, до правильного розуміння оточуючого нас світу і нас самих. Фундаментальними прийнято називати дослідження, завдяки яким досягається така мета, тобто поповнюється запас знань про основні природні процеси, відкриваються властивості і закономірності, які раніше не були відомі і які в тій чи іншій мірі визначають картину світу (будучи в цьому значенні "базисними" для розуміння природи вцілому). Характерними прикладами таких досліджень в історії науки були теоретичні роботи Дж. К. Максвелла по формулюванню законів електромагнетизму; формулювання А. Ейнштейном спеціальної і загальної теорії відносності.

Наукові праці можна підрозділити на наступні вади: фундаментальні дослідження та прикладні дослідження.

Фундаментальне дослідження являє собою пошук за допомогою експериментальних і теоретичних методів нових закономірностей дійсності з метою їхнього пізнання і практичного використання, фундаментальне дослідження звичайно не ставить яких-побудь практичних цілей прикладного характеру, їх задачею є пошук повою, незвіданого. Згідно з деякими даними тільки 5-10 % фундаментальних досліджень є результативними, але вони і забезпечують загальний науковий прогрес.

Фундаментальні дослідження нерідко називаються пошуковими і наголошується, що в процесі цих досліджень відбувається не стільки вживання і модернізація спеціалізованих методів, що існують, скільки розробка істотно нових. Фундаментальними знаннями вважають поволі старіючу частину наукової інформації. За кордоном фундаментальну науку часто називають "чистою". Останнє знайшло своє закріплення і в назвах наукових об'єднань: ІЮПАП –– Інтернаціональне об'єднання чистої і прикладної фізики, ІЮПАК –– Інтернаціональне об'єднання чистої і прикладної хімії і т.п. Походження терміну "чистий" дещо претензійне, практично тут маються на увазі наукові дослідження, не залежні від практицизму і меркантильності. Поза сумнівом, що під фундаментальними дослідженнями мають на увазі ту гілку в наукових дослідженнях, яка безпосередньо не пов'язана з прямими запитами виробництва і суспільної практики. Згідно з цим вважають, що фундаментальні дослідження розвиваються, перш за все, через внутрішню логіку розвитку науки.

Фундаментальні дослідження направлені, перш за все, на внутрішні потреби і інтереси науки, на підтримку її функціонування як єдиного цілого, і досягається це шляхом розробки узагальнюючих ідей і методів пізнання, що характеризують глибинні підстави буття. Саме тому говорять про "чисту" науку, теоретичну науку, про пізнання заради пізнання.

Фундаментальні дослідження поділяються на вільні (чисті) і цілеспрямовані.

Вільні (чисті) дослідження, як правило, мають індивідуальний характер і очолюються визнаним вченим - керівником роботи. Характерною особливістю цих досліджень є те, що вони наперед не визначають певних цілей, але в принципі спрямовані на отримання нових знань і більш глибоке розуміння навколишнього світу.

Цілеспрямовані дослідження мають відношення до певного об'єкта і проводяться з метою розширення знань про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві, без урахування можливих галузей їх застосування.

Прикладне дослідження проводиться відповідно до запланованої програми і спрямоване на досягнення конкретної, заздалегідь визначеної практичної мети. Базою для проведення прикладних досліджень є результати фундаментальних робіт. Але і навпаки, результати прикладних досліджень нерідко визначають проведення фундаментальних досліджень.

Ціль прикладних досліджень –– поліпшення якості виробів, розробка нових матеріалів, технологічних процесів машин або пристроїв, підвищення ефективності устаткування, зниження собівартості.

Історія науки свідчить про те, що фундаментальні дослідження –– це не завжди дослідження теоретичного характеру: ними можуть бути як теоретичні, так і експериментальні роботи. Більш того, сучасні фундаментальні дослідження вимагають все більшою мірою експериментального забезпечення, розвитку експериментальної бази. Проте вони у будь-якому випадку припускають або створення нових теорій, що пояснюють результати досліджень, або "вписування" цих результатів у вже існуючі теорії з переробкою останніх. Фундаментальні дослідження вносять істотний внесок в створення картини світу, яка у міру їх розвитку стає все більш повною і цілісною, так що її кожна риса, здобута такими дослідженнями, стає органічною, невід'ємною і необхідною складовою частиною цього цілого. Через єдину задачу, що стоїть перед фундаментальними науками в створенні якнайповнішої і цілісної картини природи, з розвитком цих наук виявляється тісний зв'язок між ними як між окремими сторонами єдиного цілого, що є одним з найважливіших результатів інтелектуального прогресу людства.

Історія науки достатньо багата на розробки фундаментальних напрямів дослідження. До таких відносяться: класична механіка –– як наука про основні властивості і закономірності руху макротіл; термодинаміка –– як наука про початкові закони теплових процесів; електродинаміка –– як наука про електромагнітні процеси; квантова механіка –– як наука про основні закони будови і поведінки матеріальних систем атомного масштабу; генетика –– як наука про загальні закони спадковості біологічних систем і ін. Вельми істотно, що розробка практично кожної фундаментальної науки призводила до сплеску прикладних наукових досліджень.


Случайные файлы

Файл
29891.rtf
10646-1.rtf
68227.doc
9512-1.rtf
150020.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.