Визначення теплової потужності промислової будівлі та величини витрат на генерацію тепла при впровадженні на ній енергозберігаючих заходів (150133)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ







Контрольна робота

З дисципліни "Система виробництва та розподілу енергії" на тему:

"Визначення теплової потужності промислової будівлі та величини витрат на генерацію тепла при впровадженні на ній енергозберігаючих заходів"

варіант













СУМИ 2009р.


Вихідні дані до контрольної роботи

Найменування параметру

Вар-нт

Регіон температурної зони

IV

Середня температура з зовні за опалювальний сезон, 0С

-7

Габарити будівлі, м

Ширина

32

Довжина

70

Висота

7

Орієнтація будівлі за довжиною до сторін світу

Пд.-сх

Кількість та призначення приміщень

1-е приміщення

адм

2-е приміщення

склд

Умови (режими) експлуатації приміщень

1-е приміщення

сух

2-е приміщення

нрм

Зовнішні стіни будівлі

1-й шар

Матеріал (таб)

51

Товщина, мм

10

2-й шар

Матеріал (таб)

80

Товщина, мм

230

3-й шар

Матеріал (таб)

83

Товщина, мм

10

Параметри стін приміщень всередині будівлі

Матеріал (таб)

33

Товщина, мм

170

Стеля

Усі примі-щення

1-й шар

Матеріал (таб)

81

Товщина, мм

220

2-й шар

Матеріал (таб)

67

Товщина, мм

10

Підлога

1-е примі-щення

1-й шар

Матеріал (таб)

82

Товщина, мм

370

2-й шар

Матеріал (таб)

70

Товщина, мм

30

2-е примі-щення

1-й шар

Матеріал (таб)

61

Товщина, мм

340

2-й шар

Матеріал (таб)

40

Товщина, мм

47



Найменування параметру

Вар-нт

Кількість вікон по приміщенням, шт

1-е приміщ.

8

2-е приміщ.

3

Параметри вікон по приміщенням - усі вікна 2×2,5м

- числа (1, 2) це кількість скла в рамі

- відстань між склом 60мм

1-е примі-щення

Матеріал рам

Д

Вид скління

2

2-е примі-щення

Матеріал рам

П

Вид скління

2

Кількість ламп розжарення, шт

75Вт

35

150Вт

11

Коефіцієнт завантаження освітлення по приміщенням

0,9

Сумарна потужність працюючого силового обладнання по приміщенням, кВт

1-е приміщ.

5,5

2-е приміщ.

25

Матеріал цехових воріт

Д

Габарити цехових воріт

Ширина, мм

130

Довжина, м

3,2

Висота, м

4,7

Кількість робочого персоналу, чол.

1-е приміщ.

7

2-е приміщ.

11

Загальній робочий час за добу, год

12

Довготривалість опалювального періоду, діб

140

Кількість неробочих днів

30

Паливо, що використовується на котельні

М


ЗМІСТ


Вихідні дані до контрольної роботи

  1. Теплотехнічний аналіз дійсного стану огороджуючих конструкцій, обстежуваної будівлі

  2. Розрахунок тепловтрат

  3. Розрахунок теплонадходжень

  4. Аналіз техніко-економічної характеристики обстежуваного будинку

  5. Розрахунок площі опалювальних приладів

  6. Визначення витрат на експлуатацію системи опалення

Список використаних джерел

Додаток А



1. Теплотехнічний аналіз дійсного стану огороджуючих конструкцій, обстежуванної будівлі


1.1 Розрахунок термічного опору огороджуючих конструкцій


Приведений опір теплопередачі дійсних огороджуючих конструкцій RΣпр, м2·К/Вт повинний бути не менше за вимагаємих значень Rq min, які визначаються виходячи із санітарно-гігієнічних та комфортних умов і умов енергозбереження. Теплотехнічний розрахунок внутрішніх огороджуючих конструкцій будівлі проводиться при умові, що різниця температур між приміщеннями не більше 30С.

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3 0С та більше, обов'язкове виконання умови:


RΣ пр ≥ Rq min, (1.1)


де RΣпр – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт;

Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт.

Мінімально допустиме значення, Rqmin, опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових будинків встановлюється згідно з табл.7 залежно від температурної зони експлуатації будинку, тепловологісного режиму внутрішнього середовища і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що розраховується за формулою:


, (1.2)


де Ri – термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою:


, (1.3)


де δi – товщина i-го шару конструкції, м;

λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з табл.8;

si – коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2·К), що приймають згідно з табл.8;

n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку.

Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі внутрішніх огороджуючих конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 30С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:


, (1.4)


де tв1, tв2 –температури повітря в приміщеннях, 0С, що приймаються згідно з проведеними вимірами, або приймаються згідно з табл.2;

Δt – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С, згідно з табл. 4;

αв1 – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2 К), що приймається згідно з табл.9.

Приведений опір теплопередачі, RΣпр, м2·К/Вт, непрозорої огороджуючої конструкції при перевірці виконання умови за формулою (1.1) розраховується за формулою


(1.5)


де: αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 .К), які приймаються згідно з табл.9;

λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації згідно з табл.8, Вт/(м · К);

n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку;

Ri – термічний опір i-го шару конструкції, згідно формули (1.3), м2 .К/Вт;

Опір теплопередачі заповнень світлових прорізів (вікон) необхідно приймати по табл.11.

Термічний опір теплопередачі окремих зон підлог на ґрунті Rпг, (м2·0С)/Вт визначається за формулами:


І зона - ;

ІІ зона - ;

ІІІ зона - ; (1.7)

ІV зона - ;


де: , , , - значення термічного опору теплопередачі окремих зон підлог на ґрунті, (м2·0С)/Вт, відповідно чисельно рівні 2,2; 4,3; 8,6; 14,2;

ΣRп - сума значень термічного опору теплопередачі шарів підлоги на ґрунті, (м2·0С)/Вт.

Величина ΣRп розраховується по рівнянню:


, (1.8)


де: n – кількість шарів підлоги на ґрунті;

δі – товщина і-го прошарку, м;

λі – коефіцієнт теплопровідності матеріалу і-го прошарку, (м2·0С)/Вт.


      1. Приклад розрахунку термічного опору огороджуючих конструкцій по адміністративному приміщенню

Зовнішня стіна:



Стеля:


Внутрішня стіна :



Вікна:



Ворота (склад):




Підлога

Розрахунок площ зон підлоги всієї будівлі (див.додаток Б)


(площа IV зони);

(площа підлоги без IV зони);

(площа підлоги без I зони);

(площа I зони);

(площа II зони);

(площа III зони).


Підлога складу:



Термічний опір теплопередачі окремих зон підлог на грунті:




Результати розрахунків термічного опору огороджуючих конструкцій по всім приміщенням наведені у таблиці1.1


Таблиця 1.1

Результати розрахунків термічного опору огороджуючих конструкцій

Вид огороджуючої конструкції

Теплова інерція стіни, D

Приведений опір теплопередачі

RΣпр (ΣRп) , м2 ·К/Вт

Допустиме значення опору теплопередачі

Rq min , м2 ·К/Вт

Зовнішня стіна

4,5

2,82

0,7

Стеля:

-адміністративне приміщення

- склад


2,23

2,22


0,34

0,31


0,7

0,7

Ворота(склад)

2,5

0,488

0,42

Внутрішні стіни:

-

1,5

0,28

Вікна:

- адміністративне приміщення

- склад


-

-


0,25

0,18


0,4

0,4

Підлога:

- адміністративне приміщення

-склад


-

-


0,213

1,191


-

-


Збільшення величини опору теплопередачі огороджуючої конструкції з метою приведення її до нормованих показників проводиться шляхом нанесення теплоізоляційного шару з відповідних (обраних) теплоізолюючих матеріалів.



1.2 Визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару


, (1.9)


де: λут - теплопровідність теплоізолюючого матеріалу, обирається з табл.8, Вт/(м · К);

αв, αзте саме, що в формулі (1.5);

δi, λiр – те саме, що в формулі (1.3).

Після визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару δут для утеплення огороджуючих конструкцій в подальших розрахунках визначення теплової потужності будівлі береться величина Rqmin.

Утеплення стелі адміністративного приміщення:


.


Утеплення стелі складу:



Результати розрахунку необхідної товщини теплоізолюючого шару по всім видам огороджуючих конструкцій представлені у таблиці2.2


Таблиця 2.2

Визначення товщини теплоізоляційного матеріалу

Вид огороджуючої конструкції

Назва теплоізоляційного матеріалу

Коефіцієнт теплопровідності матеріалу

λут , Вт/(м · К)

Розрахункова товщина теплоізоляції

δут , м

Зовнішні стіни

-

-

-

Стеля:

- адміністративне приміщення


- склад


плити пінополістирольні (19)



0,045


0,055


0,016


0,021



2. Розрахунок тепловтрат


При дотриманні оптимальних умов теплового балансу приміщень будинків необхідно щоб виконувалася в них умова рівності між тепловтратами і теплонадходженнями.


2.1 Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень


, Вт (2.1)


де: ΣQ0 – сумарні втрати теплоти через огороджуючі конструкції будівлі, Вт;

ΣQд – сумарні додаткові втрати теплоти огороджуючі конструкції, Вт;

ΣQінф – сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря, Вт.


2.2 Тепловтрати через огороджуючі конструкції будівлі (стіни, світлові й дверні прорізи, стелі, неутеплені підлоги)


, Вт (2.2)


де: Fогр – розрахункова площа поверхні огороджуючої конструкції, м2;

R0 – опір теплопередачі огороджуючої конструкції (за результатами проведених розрахунків і зіставлення RΣпр и Rqmin), м2·С/Вт;

tв, tз – відповідно температури усередині приміщення і зовнішнього повітря, 0С:

- при визначенні тепловтрат через внутрішні стіни у формулу підставляються температури приміщень, які розгороджені даними стінами;

n – коефіцієнт, прийнятий залежно від положення зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції відносно зовнішнього повітря, (Таблиця 12).

У відповідності з формулою (2.2), основні тепловтрати крізь підлоги Qпдл розраховуються як:


, Вт (2.3)


де: , , , - термічний опір теплопередачі окремих зон підлог на ґрунті, (м2·0С)/Вт;

FI, FII, FIII, FIV – площі підлоги, відповідно першої, другої, третьої, четвертої зони, м2;

tв, tгр - відповідно внутрішня температура приміщень над підлогами і температура ґрунту (для практичних розрахунків приймається температура ґрунту tгр=+40С);


2.2.1 Сумарні втрати теплоти через огороджуючі конструкції визначаються по наступному вираженню


, Вт (2.4)


де: ΣQст – сумарні втрати теплоти через зовнішні огородження, обчислені по кожному приміщенню, Вт;

ΣQвкн – сумарні втрати теплоти через світлові прорізи, обчислені по кожному приміщенню, Вт;

ΣQз.д – сумарні втрати теплоти через зовнішні двері (ворота), обчислені для приміщень у яких є вихід на зовнішню сторону будинку, Вт;

ΣQпдл – сумарні втрати теплоти через неутеплені підлоги, обчислені по кожному приміщенню з такими підлогами, Вт.


2.3 Розрахунок додаткових тепловтрат через огороджуючі конструкції


Додаткові втрати тепла через огороджуючі конструкції будівель обумовлені наявністю багатьох різних неврахованих факторів, що підвищують величини основних тепловтрат на деякі частки від їхніх значень.


2.3.1 Додаткові тепловтрати через зовнішні стіни, обумовлені орієнтацією будинків


, Вт (2.5)


де: Qст – тепловтрати через кожну зовнішню стіну приміщень, Вт;

βор – коефіцієнт добавки на орієнтацію зовнішньої стіни стосовно сторін світу:

- зона від північно-заходу до сходу βор=0,1;

- південно-східна зона βор=0,05;

- зона від півдня до південно-заходу βор=0;

- західна зона βор=0,05.

Допускається для практичних розрахунків для всіх зовнішніх стін будинку, незалежно від орієнтації, приймати βор=0,08 – при одній зовнішній стіні в приміщенні, і βор=0,13 – при двох і більше зовнішніх стін у приміщенні.


2.3.2 Сумарні додаткові тепловтрати через зовнішні огородження на орієнтацію стосовно сторін світу


, Вт (2.6)



де: Qдi.ор – додаткові тепловтрати на орієнтацію крізь кожну зовнішню стіну, Вт;

n – кількість зовнішніх стін через які визначались значення Qдi.ор.


2.3.3 Додаткові тепловтрати на відкривання зовнішніх дверей (воріт)


, Вт (2.7)


де: Qз.д - втрати теплоти через зовнішні двері (ворота), Вт;

βвідкр – коефіцієнт добавки на відкривання дверей, що має значення:

- для одинарних дверей (воріт) для виробничих будинків βоткр=3;


2.3.4 Додаткові тепловтрати через неутеплені підлоги розташованими на ґрунті або над холодними підвалами


, Вт (2.8)


де: Qпдл – втрати теплоти через неутеплені підлоги, Вт.


2.3.5 Сумарні тепловтрати через неутеплені підлоги


, Вт (2.9)


де: Qдi.пдл – втрати теплоти через неутеплені підлоги по кожному приміщенню, Вт;

n – кількість приміщень де є неутеплені підлоги, для яких розраховано значення Qдi.пдл.



2.3.6 Величина сумарних додаткових втрат теплоти через огороджуючі конструкції


, Вт (2.10)


де: ΣQдор – сумарні додаткові тепловтрати через зовнішні огородження на орієнтацію, Вт;

ΣQдз.д – сумарні додаткові тепловтрати на відкривання зовнішніх дверей, Вт;

ΣQдпдл – сумарні тепловтрати через неутеплені підлоги, Вт.


2.4 Додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря


2.4.1 Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через світлові прорізи


, Вт (2.12)


де: с – питома теплоємність повітря, що дорівнює 1,005кДж/кг·0С;

tв, tз -відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря, 0С;

Gн.вкн – кількість інфільтрованого холодного повітря через нещільність віконного огородження, кг/(м2год), (Таблиця 13);

Fвкн – площа віконного прорізу, м2.


2.4.2 Сумарні тепловтрати через нещільності світлових прорізів


, Вт (2.13)



де: – втрати теплоти на інфільтрацію, обчислені по кожному світловому прорізу в приміщенні, Вт;

n – кількість світлових прорізів, для яких розраховано значення


2.4.3 Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через дверні прорізи (ворота)


, Вт (2.14)


де: с – питома теплоємність повітря, що дорівнює 1,005кДж/кг·0С;

tв, tз -відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря (за результатами виконаних вимірів), 0С;

Gз.д – кількість інфільтрованого холодного повітря через нещільність дверного прорізу, кг/год


, (2.15)


де: bн.д – ширина встановленої дверної нещільності (приймається 0,005м);

Lн.д – довжина нещільності дверного прорізу (приймається загальний периметр воріт), м;

vср.н. д – осереднена швидкість інфільтрації холодного повітря через нещільності дверного прорізу за результатами виконаних вимірів (приймається 0,5м/с);

mп – маса 1м3 повітря, рівна 1,3кг.



2.4.4 Сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря


, Вт (2.16)


У підсумку проведених розрахунків за результатами дискретного визначення тепловтрат у приміщеннях обстежуванної будівлі визначається сумарне розрахункове значення тепловтрат ΣQвтр по формулі (2.1)


2.5 Приклад розрахунку тепловтрат по складу


Через зовнішні стіни :


,де , n=1.


(Для внутрішньої стінки адміністративного приміщення



Через стелю:



Через підлогу:


Вт


Через вікна:



Через зовнішні двері:


-для складу

-


для адміністративного приміщення(з врахуванням тепловтрат через внутрішню стінку).

Додаткові тепловтрати через огороджуючи конструкції:


βор=0,13

Вт


Втрати по висоті приміщення




Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через світлові прорізи


Вт


Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через дверні прорізи (ворота)


Вт

кг/год

.


Сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря


Вт


Величина сумарних додаткових тепловтрат



Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень


Вт


Результати розрахунків по всім приміщенням наведені у таблиці2.1, таблиці2.2 і таблиці2.3



Таблиця 2.1

Результати розрахунку основних видів тепловтрат

Назва приміщен-ня

Зовнішні стіни

Стеля

Підлога

Вікна

Ворота

Сума

Fогр, м2

Qогр,Вт

Fст, м2

Qст, Вт

FІ2

FІІ2

FІІІ2

FІV2

Qпдл,Вт

Fвкн2

Qвкн,Вт

Fз.д2

Qз.д,Вт

ΣQ0,кВт

Адміністра-тивне

576

5923

896

12992

80

76.8

73.6

665.6

1846

40

2000

-

-

22,8

Склад

782

4905

1344

32640

120

115,2

110,4

998,4

806

15

638

15

524

39,5

ВСЬОГО

1358

10828

2240

45632

200

192

184

1664

2652

55

2638

15

524

62


Таблиця 2.2

Результати розрахунку додаткових видів тепловтрат

Назва приміщення

На орієнта-цію

Крізь воро-та

Крізь підлогу

По висоті

Поточна сума втрат

Вікон-на інфільтрація

Інфільтра-ція крізь ворота

Сумарні

Інфільтрат-ційні втрати

Сума усіх додаткових втрат

ΣQд ор,

Вт

Qд з.д,

Вт

Qд пдл

Вт

Qвд

Вт

Qд втр,

кВт

Qінф вкн ,

Вт

Qінф з.д ,

Вт

ΣQінф,

Вт

ΣQд ,

кВт

Адміністративне

2310

-

92,3

162,5

2564

245

-

245

5,4

Склад

1913

1572

40,3

98

3623

432

1148

1580

5,2

ВСЬОГО

4223

1572

132,6

260,5

6187

677

1148

1825

10,6


Таблиця 2.3

Сумарні результати по всім видам тепловтрат

Назва приміщення

Сумарна величина основних видів тепловтрат

Сумарна величина додаткових тепловтрат

Сумарна величина по всіх видах тепловтрат

ΣQ0, кВт

ΣQд , кВт

ΣQвтр , кВт

Адміністративне

22,8

5,4

28,2

Склад

39,5

5,2

34,3

ВСЬОГО

62,3

10,6

62,5


3. Розрахунок теплонадходжень


3.1 Теплонадходження від людей


, Вт (3.1)


де: qл – явні теплонадходження від людей, Вт (Таблиця 14);

nл – кількість людей.


3.2 Теплонадходження від працюючого електроустаткування


, Вт (3.2)


де: Nел – номінальна потужність електроустаткування, Вт;

kП – коефіцієнт завантаження (kП =0,9);

η – ККД електроустаткування (приймається 0,9);

kТ – коефіцієнт переходу тепла в приміщення (kТ =0,9);

kс – коефіцієнт попиту на електроенергію (kс=0,15).


3.3 Теплонадходження від джерел освітлення


, Вт (3.3)


де: Nл – потужність одного джерела освітлення, Вт;

kосв – коефіцієнт переходу електричної енергії в теплову (лампи розжарення – kосв= 0,95);

kз – коефіцієнт завантаження освітлення (за умовою завдання до курсової роботи);

nл – кількість однотипних джерел освітлення.


3.4 Теплонадходження від сонячної радіації


, Вт (3.4)


де: qс, qТ – відповідно тепловий потік, що надходить через 1м2 скління, освітленого сонцем і перебуваючого в тіні, Вт/м2 (qс=250Вт/м2; qТ=100Вт/м2);

Fс, FТ – площі заповнення світлових прорізів, відповідно освітлених і затінених, м2;

kО.П – коефіцієнт відносного проникнення сонячної радіації через заповнення світлового прорізу (kО.П=0,6).


3.5 Теплонадходження від матеріалів, що вистигають (розраховуються тількі для цехів)


, Вт (3.5)


де: Gм – маса матеріалу, що вистигає, кг;

cм – питома теплоємність матеріалу (для металів – cм=0,11кДж/кг·0С);

tн – початкова температура матеріалу, що вистигає, 0С;

tдо – кінцева температура матеріалу, що вистигає, 0С;

β – коефіцієнт інтенсивності тепловіддачі (без примусового охолодження β=0,75).


3.6 Сумарні теплонадходження


, Вт (3.6)



3.7 Визначення теплової потужності всієї будівлі


, Вт (3.7)


де: ΣQвтр - сумарні тепловтрати по всій будівлі, Вт;

ΣQтн - сумарні теплонадходження по всій будівлі, Вт.


3.8 Приклад розрахунку теплових надходжень по складу


Теплонадходження від людей



Теплонадходження від працюючого електроустаткування


Вт


Теплонадходження від джерел освітлення


Вт


Теплонадходження від сонячної радіації


Вт


Сумарні теплонадходження


Вт



Сумарні тепловтрати по всій будівлі


Вт


Сумарні теплонадходження по всій будівлі:


Вт


Результати розрахунків по всім приміщенням наведені у таблиці 3.1 і таблиці 3.2


Таблиця 3.1

Результати розрахунку теплонадходжень

Назва приміщення

Від людей

Від ел. обладн.

Від джерел освітлення

Від сонячної радіації

Від остиг.

Сума

Qл,

Вт

Qел,

Вт

Nл 40,

Вт

Nл 75,

Вт

Nл 150,

Вт

Nл 200, Вт

Qосв, Вт

Fc , м2

FT,

м2

Qрад, Вт

Qм, Вт

Qтн, кВт

Адміністративне

924

758

-

1500

1050

-

2180

20

20

4200

-

8,1

Склад

2453

3446

-

1125

600

-

1475

10

5

1800

-

8,8

ВСЬОГО

3377

4204

-

2625

1650

-

3655

30

25

6000

-

16,9


Таблиця 3.1

Результати розрахунку теплової потужності


Назва приміщення

Сумарна величина тепловтрат

Qвтр, кВт

Сумарна величина теплонадходжень

Qтн, кВт

Величина теплової потужності

ΔQ, кВт

Адміністративне

22,8

8,1

16,4

Склад

39,5

8,8

30,7

ВСЬОГО

62

16,9

47,1



4. Аналіз техніко-економічної характеристики обстежуваного будинку


З метою приведення результатів розрахунку дійсного стану обстежуваного будинку на предмет енергетичної ефективності його експлуатації, вираженої в остаточному підсумку величиною матеріальних витрат, необхідним є визначення фактичної питомої витрати теплової енергії, що доводиться на 1м2 опалювальній площі.

Питома теплова витрата енергії на опалення будинку за опалювальний період qбуд – це кількість теплової енергії за опалювальний період, необхідної для компенсації тепловтрат будинку із врахуванням повітрообміну і додаткових теплонадходжень при нормованих параметрах теплового і повітряного режимів приміщень у ньому, віднесеної до одиниці площі корисної площі приміщень будинку.

Фактичну питому витрату теплоти можна визначати і у відношенні до всього періоду опалювального сезону, а не тільки по окремо встановлених температурних показниках зовнішнього повітря. З урахуванням градусо-діб опалювального сезону цей показник розраховується по наступній залежності:


, кВт·год/м2. (4.1)


де: - сумарні розрахункові тепловтрати приміщення, Вт;

- загальна площа приміщення будинку, м2;

n – кількість днів опалювального періоду;

Δt – температурний перепад між температурою повітря приміщення та середньою температурою зовнішнього повітря за опалювальний сезон, 0С;

Dd – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з таблицею 5.

Опалювана площа визначається у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни.

Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові


qбуд ≤ Emax, (4.2)


де: qбуд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за (4.1);

Emax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт·год/м2, що встановлюється згідно з табл.16.

Таким чином, якщо > то такий стан всіх технологічних і конструктивних елементів, що визначають енергетичну ефективність процесу створення і підтримки теплового балансу в будинку, необхідно вважати незадовільними. Якщо - тепловий режим будинку перебуває в задовільному стані.

В адміністративному приміщенні:


кВт·год/м2.


В складі:


кВт·год/м2.


Порівняльна характеристика розрахункових і максимально допустимих тепловитрат наводиться у таблиці 4.1


Таблиця 4.1

Назва приміщення

Опалювальна площа

Fоп, м2

Розрахункові питомі тепловитрати

qбуд, кВт·год/м2

Допустиме значення питомих тепловитрат

Emax, кВт·год/м2

Адміністративне

896

51

-

Склад

1344

100

-



5. Розрахунок площі опалювальних приладів


Розрахунок ведеться по кожному приміщенню в будинку.


5.1 Кількість води, що циркулює в системі опалення



, кг/год (5.1)


де: ΔQ – теплова потужність опалювального приміщення, Вт;

с – питома масова теплоємність води, що дорівнює 4,187кДж/(кг·0С);

tвх – температура входу теплоносія в систему опалювальних приладів, (tвх=700С);

tвих – температура виходу теплоносія із системи опалювальних приладів, (tвих=600С);

Δtп.м – величина зниження температури води на ділянках магістралі, що подає теплоносій до опалювальних приладів, 0С. Для випадку ізольованої магістралі, залежно від її діаметра умовного проходу, зазначена величина дорівнює:


Dу, мм

25-32

40

50

65-100

125-150

Δtп.м

0,4

0,37

0,3

0,2

0,1


β1 – коефіцієнт врахування додаткового теплового потоку встановлюваних опалювальних приладів за рахунок округлення понад розрахункову величину, приймається рівним 1,05;

β2 – коефіцієнт врахування додаткових втрат теплоти опалювальними приладами у зовнішніх огородженнях, приймається рівним 1,06



5.2 Розрахункова щільність теплового потоку опалювальних приладів


, Вт/м2 (5.2)


де: – номінальна щільність теплового потоку опалювального приладу при стандартних умовах роботи, Вт/м2.Система опалення двотрубна (знизу-униз), без підвідних і відвідних стояків;

середній температурний напір опалювальних приладів:


, 0С (5.3)


tв – температура повітря в приміщенні, 0С

Gпр – дійсна витрата води в опалювальній системі приміщення, кг/год,

n, p – експериментальні значення показників ступеня для визначення теплового потоку опалювальних приладів;

спр – коефіцієнт, що враховує схему приєднання опалювального приладу і зміни показника ступеня р у різних діапазонах витрати теплоносія;


5.3 Визначення загальної площі опалювальних приладів


Розрахунок проводиться без врахування тепловіддачі ділянок труб, що підводять до опалювальних приладів теплоносій.


, м2 (5.4)



5.4 Визначення кількості обраних опалювальних приладів


, (5.5)


де: f1 – площа поверхні нагрівання опалювального приладу залежно від прийнятого до установки в приміщеннях, м2;


5.5 Приклад розрахунку площі опалювальних приладів по складу


Чавунні радіатори розраховані на робочий тиск до 6 кгс/см2. Вимірювачами поверхні нагріву нагрівальних пристроїв є фізичний показник— квадратний метр поверхні нагрівання та теплотехнічний показник - еквівалентний квадратний метр (экм2). Еквівалентним квадратним метром називають площу нагрівального пристрою, який віддає в 1 годину 435 ккал тепла при різниці середньої температури теплоносія повітря 64,5°С та витраті води 17,4 кг/год по схемі руху теплоносія зверху вниз. Радіатор віддає в приміщення радіацією біля 25% загального теплового потоку від теплоносія (інші 75% — конвекцією). Секції радіатору відливають з сірого чавуна,їх можна компонувати в пристрої різної площі. Секції з’єднують на ніпелях з прокладками з картону, резини або пароніту.

Технічні характеристики радіатору приведені в табл. 5.1.1


    1. Рис.5.1.1 Чавунний радіатор МС-140


Табл. 5.1.1 Технічні характеристики радіатора

Тип радіатора

Глубина пристрою, мм

Тепловіддача пристрою довжиною1,0 м, %

Поверхня нагріву однієї секції F, м2

Fэкм2,экм2

типа М-140-АО,

радиатор секционный

140

100

0,299

0,35


Кількість води, що циркулює в системі опалення


кг/год


Розрахункова щільність теплового потоку опалювальних приладів


Вт/м2

n=0.15, p=0.08 c=1.092


при витраті теплоносія 800 кг/год.


0С


Визначення загальної площі опалювальних приладів


м2


Визначення кількості обраних опалювальних приладів


,


Результати розрахунків по всім приміщенням наведені у таблиці 5.1.2


Таблиця 5.1.2

Назва приміщення

Теплова потужність

ΔQ, Вт

Кількість рециркуляційної води,

Gпр, кг/год

Щільність теплового потоку

qпр, Вт/м2

Загальна площа

опалювальних приладів

Fр, м2

Кількість опалювальних приладів

Nр, шт

Адміністративне

14699

1435

407

36

121

Склад

39513

3858

598

66

221

ВСЬОГО

54212

5293

1005

102

345



6. Визначення витрат на експлуатацію системи опалення


6.1 Визначення витрат на генерацію тепла, для опалення будівлі


У тих випадках, коли обстежувана будівля з виробничим режимом і автономним теплопостачанням, де ведеться регулювання температури в приміщеннях залежно від часу робочих змін, - відбувається зниження внутрішньої температури до чергової tчерг0С у неробочі години доби і на вихідні дні, річні витрати на опалення визначаються


, грн/рік (6.1)


де: 3,6 – число переводу Вт у кДж;

1,2 – коефіцієнт, що враховує втрати теплоти в зовнішніх теплопроводах;

ΔQ- розрахункова теплова потужність будинку, Вт;

tв – розрахункова температура повітря в приміщеннях будинку, 0С;

tз – розрахункова за опалювальний період температура зовнішнього повітря (табл. 10), 0С;

tср.оп – середня за опалювальний період температура зовнішнього повітря, 0С;

tчерг – чергова температура повітря в приміщенні в неробочий час (за звичай 8…120С);

nоп – тривалість опалювального періоду протягом року, год/рік;

nнр – неробочий час (сума годин простою виробничих приміщень і вихідних днів за опалювальний сезон), год/рік;

СТ – вартісна оцінка виробленої теплової енергії, грн/кДж,



, (6.2)


де: SТ =2,3 грн/кг – вартість одиниці об'єму або маси витрачуваного палива,;

ηген =0,85– ККД генератора теплоти,;

Qнр =41000 кДж/кг – нижня робоча теплота згоряння мазуту, кДж/кг або кДж/м3 ,.


6.1.1 Представлення результату розрахунків річних витрат на опалення


грн/рік

грн/кДж


6.2 Вибір теплогенератора


Теплогенератор, який забезпечує належну роботу системи теплопостачання, повинен мати достатній робочий діапазон за потужністю при майже незмінному ККД для випадків коли система споживає як мінімум теплової енергії, так і її максимум. Для покриття неврахованних чинників теплових втрат, обираємий теплогенератор повинен мати максимальну потужність, що розраховується як:


,кВт (6.3)


де: ΔQ- розрахункова теплова потужність будинку, Вт;

0,15 –відсотки від розрахункової потужності будинку на невраховані чинники підвищення цієї потужності у часи пікових навантажень.

Виходячи з вищенаведеної умови щодо величини максимальної потужності, номінальна потужність обираємого теплогенератора NТГ повинна відповідати умові:


, кВт (6.4)


Таким чином, обраний теплогенератор спроможний перекривати коливання споживаємої теплової потужності у інтервалі величин:


(6.5)


6.2.2 Представлення результатів вибору теплогенератора



Стаціонарні теплогенератори, що працюють на солярці, мазуті, метані чи розріженому газі, із високим ККД оснащені камерами згорання із нержавіючої стали із реверсійним пламенем, плоскотрубними теплообмінниками и статично и динамічно відбалансованими вентиляторами двухстороннього всмоктування. Електрична панель, по нормам ЕС, с терморегулятором Fan Limit ручного восстановления. Корпус виготовлений із складних панелей, помальованих епоксидною фарбою із ізоляційною прослойкою, що гарантирує звуко- и теплоізоляцію.



Таблиця 6.1 Технічні параметри теплогенератора SP60

Модель

SP 60

Макс. тепловая потужність, Ккал/час

60000

Корисна потужність, кВт

63,30

Виробництво, куб. м/час

4300

Розхід солярки, кг/час

5,88

Розхід метана, куб. м /час

7,00

Використання електричної потужності, Ватт

1550

Електроживлення

230V, 50Hz

Довжина мм

600

Ширина, мм.

785

Висота, мм.

1844

Вага у незаправленому стані кг.

145

Діаметр повітровода, мм.

150




Рис.6.1 Схематичне зображення стаціонарного теплогенератора SP60


6.3 Розрахунок строку окупності впроваджених енергозберігаючих заходів


, рік (6.6)


де: ТТЕЦ – річні витрати на генерацію тепла, грн/рік;

К – капітальні вкладення на закупівлю і монтаж обладнання та матеріалів, які забезпечують ефективну експлуатацію системи теплозабезпечення, грн.


, (6.7)


де: SТГ= 26000 грнвартість теплогенератора;

SОП – сумарна вартість всіх пристроїв опалення, грн;

SІЗ =288 грн – вартість теплоізоляційного матеріала.

0,65 – відсоток від вартості всього закупленого обладнання і матеріалів, який враховує вартість на проведення будівельно-монтажних робіт.



Список використаних джерел


  1. ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель.

  2. СНиП II-3-79* Строительная теплотехника.

  3. СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика

  4. Еремкин А.И., Королева Т.И. Тепловой режим зданий: Учебное пособие. – М.: Издательство АСВ, 2000. – 368 с.

  5. Монастырев П.В. Технология устройства дополнительной теплозащиты стен жилых зданий: Учебное пособие. – М.: Издательство АСВ, 2002. – 160 с.

  6. Чесанов Л.Г., Шапарь А.Г., Кораблева А.И., Чесанов В.Л. Внутренняя среда помещений: эколого-гигиенические аспекты. – Днепропетровск, 2001. – 164 с.

  7. http//www.kroll.ru/nk-generators/php



Случайные файлы

Файл
8879.rtf
121218.rtf
179997.rtf
41885.rtf
66461.rtf