Планування господарсько-економічної діяльності автотранспортного підприємства (148392)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Національний університет водного господарства

та природокористування


Кафедра регіонального управління




КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

УПРАВЛІННЯ РОБОТОЮ ТРАНСПОРТУ”

Планування господарсько-економічної діяльності АТП



Виконала:

студентка ІV-го курсу

факультету менеджменту (заочне відділення),

групи ОПУАТ-41

(інтегровані плани)

Пецькова О.П.


Перевірив:

д.е.н., професор

Зінь Е.А.




Рівне 2010


1 Планування господарсько-економічної діяльності АТП


Для планування, обліку й аналізу роботи рухомого складу вантажного автомобільного транспорту застосовується система показників, що дозволяє оцінювати ступінь ефективності використання рухомого складу і результати його роботи.

Об'ємними показниками роботи автомобільного транспорту є виконаний обсяг перевезень у тоннах (т) і вантажообіг у тонно-кілометрах (ткм).

Показник, що характеризує середню відстань перевезення 1 т вантажу:


,(1.1)


де Р – вантажообіг, ткм;

Q – виконаний обсяг перевезень, т.

Техніко-експлуатаційні показники, що характеризують інтенсивність використання рухомого складу, можна розділити на чотири групи:

  1. Використання рухомого складу в часі (дні, автомобіле-дні експлуатації, коефіцієнт випуску рухомого складу, час на маршруті та в наряді, час простою під навантаженням-розвантаженням або пунктами зупинки і коефіцієнт використання робочого часу);

  2. Використання швидкісних властивостей рухомого складу (швидкості руху — технічна й експлуатаційна);

  3. Використання пробігу рухомого складу (коефіцієнти використання пробігу за різні періоди часу роботи на лінії);

  4. Використання вантажопідйомності рухомого складу (коефіцієнти використання вантажопідйомності — статичний і динамічний).

Техніко-експлуатаційні показники роботи транспорту підрозділяються на:

- одиничні — коефіцієнт використання парку, швидкість руху, коефіцієнт використання пробігу, коефіцієнти використання місткості рухомого складу;

- комплексні — час циклу процесу переміщення, швидкість доставки вантажів або пасажирів, продуктивний пробіг і продуктивність за аналізований період часу.

Коефіцієнт використання парку показує частку робочого часу парку рухомого складу від усього календарного часу; визначається відношенням сумарного часу перебування транспортних засобів у роботі до сумарного часу перебування їх на балансі транспортного підприємства.

Швидкість руху характеризується відношенням пройденого шляху до витраченого часу без обліку простоїв під комерційними і технічними операціями (технічна швидкість) або з урахуванням цих простоїв (експлуатаційна або комерційна швидкість).

Коефіцієнт використання пробігу визначається відношенням продуктивного пробігу транспорту (з вантажем, пасажирами) до загального пробігу за той же період часу.

Ступінь використання вантажопідйомності характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Статичний коефіцієнт використання визначається відношенням фізично виконаного обсягу перевезень за дане число операцій транспортування до можливого за те ж число операцій при повному завантаженні рухомого складу.

Динамічний коефіцієнт використання — відношенням фактично виконаної транспортної роботи за даний продуктивний пробіг до можливого за цей же пробіг при повному завантаженні рухомого складу.

Час циклу процесу переміщення включає продуктивний пробіг, простої під комерційними і вантажними операціями, непродуктивний пробіг по подачі рухомого складу під чергове завантаження; визначається відстанню транспортування, довжиною непродуктивного пробігу, технічною швидкістю руху і простоями у вантажно-розвантажувальних пунктах і на шляху руху. Прискорення циклу переміщення за рахунок підвищення швидкості транспортування і скорочення простоїв є однією з важливих задач на транспорті. [1]

Швидкість доставки визначається відношенням відстані транспортування до витраченого на це часу, що складається з часу руху і простоїв у шляху рухомого складу як під комерційними, технічними операціями, так і під час відпочинку водіїв.

Продуктивний пробіг і продуктивність указують на інтенсивність експлуатації рухомого складу транспорту; визначаються пробігом (км), обсягом перевезень (т) і транспортною роботою (ткм), виконаними за конкретний період робочого або календарного часу (година, доба, місяць, рік) парком або одиницею рухомого складу. Продуктивність рухомого складу може бути виражена в перерахуванні на 1 т вантажопідйомності.

Основними техніко-економічними показниками роботи транспорту є собівартість перевезень і продуктивність праці.

Собівартість вантажних або пасажирських перевезень визначається величиною експлуатаційних витрат, що приходяться на одиницю транспортної продукції:


,(1.2)


де ЗЕ – експлуатаційні витрати;

Р – транспортна робота, ткм.

Продуктивність праці визначається в натуральному або грошовому вираженні і являє собою відношення виконаної транспортної продукції (ткм або грн.) до трудових витрат. За календарний період (наприклад, за рік) вона визначається як відношення транспортної продукції до чисельності працівників.

При плануванні й організації перевезень основними задачами є:

  • підвищення техніко-експлуатаційних показників (крім простоїв) рухомого складу;

  • скорочення простоїв під навантаженням-розвантаженням (посадкою-висадкою);

  • зниження собівартості перевезень.

Своєчасний аналіз техніко-експлуатаційних показників дозволяє вживати заходів по керуванню транспортним процесом з метою підвищення його ефективності.

Розглянемо, які техніко-економічні показники застосовуються для опису процесу переміщення вантажів.

Переміщення — це сукупність операцій, зв'язаних з рухом вантажів у просторі.

У результаті переміщення вантаж Q транспортується на визначену відстань lr і при цьому відбувається транспортна робота Р (ткм), рівна:


,(1.3)


Операція переміщення — частина процесу, виконувана за допомогою одного або системи спільно діючих механізмів або вручну.

Транспортування - операція переміщення вантажу по визначеному маршруті від місця навантаження до місця розвантаження або перевантаження.

Переміщення включає операцію транспортування вантажу і початково-кінцеві операції: підготовку, навантаження, розвантаження, подачу транспортних засобів, перевантаження, складування.

Навантаження — операція переміщення вантажу з місця постійного збереження або тимчасового нагромадження на транспортний засіб, а розвантаження — із транспортного засобу — на місце постійного збереження або тимчасового нагромадження.

Перевантаження — операція переміщення вантажу з одного транспортного засобу на інше або з одного місця збереження на інше.

Складування — операція розміщення вантажів у визначеному порядку для збереження або тимчасового нагромадження.

Переміщення виконується відповідно до транспортно-технологічної схеми (ТТС). Це схема виробничого процесу або його частини, у якій усі виробничі операції, у тому числі переміщення, дані в послідовності і взаємозв'язку.

Циклом процесу переміщення називається закінчений комплекс операцій по доставці вантажу з моменту навантаження до наступного навантаження.

На автомобільному транспорті під циклом процесу переміщення розуміється час їздки


,(1.4)


де – час навантажування, год;

- час перевезення (рух з вантажем), год;

- час розвантаження, год;

- час подачі транспортних засобів для наступного навантаження

(час на рух без вантажу), год;

- час на рух за їздку, год;

- час навантажування – розвантаження, год.

Обсяг перевезень вантажу за оборот



,(1.5)


де qi – кількість перевезеного вантажу за i-у їздку;

m – число їздок з вантажем за оборот.

Розглянемо показник загальної вантажопідйомності автомобільного парку підприємства:


,(1.6)


де - загальна вантажопідйомність автомобільного парку підприємства;

ni – кількість автомобілів з i-ою вантажопідйомністю;

(qзаг)i – вантажопідйомність автомобілів i-ого виду;

k – кількість видів автомобілів в автомобільному парку.

Розглянемо техніко-економічні показники, що описують роботу парку рухомого складу.

Під парком рухомого складу розуміють усі транспортні засоби (автомобілі, тягачі, причепи) автомобільного транспортного підприємства.

Обліковий (інвентарний) парк рухомого складу — це парк, що числиться на балансі підприємства на даний період. По своєму технічному стані він підрозділяється на парк, готовий до експлуатації АТ, і парк, що знаходиться в ТО і ремонтах Ар:


.(1.7)


Частина парку Ат використовується на перевезеннях, а інша частина знаходиться в простої:

,(1.8)


де АЕ – число автомобілів на лінії;

АП – число автомобілів у простої.

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів:


,(1.9)


де ДЕ – дні в експлуатації;

ДР – дні в ТО і ремонтах;

ДП – дні в простої в готовому до експлуатації стані.

Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу користуються показником автомобіле-дні:


,(1.10)


де АД - сумарне число автомобілів-днів парку автомобілів у розглянутому стані;

АДк - сумарне число автомобілів-днів k-ї групи автомобілів (наприклад, однієї вантажопідйомності);


Случайные файлы

Файл
14601.rtf
157381.rtf
74194-1.rtf
184296.doc
16646-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.