Оцінка економічної безпеки залізничного транспорту (147357)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Тема контрольної роботи «Оцінка економічної безпеки залізничного транспорту».

Формування ринкових відносин, перетворення форм власності, зміни факторів мотивації праці визначають необхідність нових підходів до методології та організації управління економічними процесами.

У комплексі цих процесів особлива роль відводиться підтриманню належного рівня економічної безпеки як обов'язкової умови сталого функціонування та досягнення зростання національної економіки, її галузей та суб'єктів господарювання.

У науковій літературі є безліч напрацювань щодо визначення та підтримки національної економічної безпеки.

Деякі дослідники схиляються пов'язати національну економічну безпеку перш за все з безпекою міжнародної економічної системи та додають в її проблематику такі питання, як нерівномірність економічного розвитку, зростання зовнішньої заборгованості, поширення голоду, циклічні коливання та інші аспекти загальної дестабілізації світової економіки. Інші фахівці вважають, що головне – це забезпечення прийнятних умов для найбільш ефективного розвитку конкретної національної економіки, в тому числі вільний доступ до закордонних джерел сировини та енергії, стабільність надходження іноземних інвестицій і гарантії свободи обміну товарами й послугами.

Таким чином, узагальнюючи, можна зробити висновок, що стратегічною метою забезпечення економічної безпеки є створення прийнятних умов життя та розвитку особистості, соціально-економічної та військово-політичної стабільності суспільства, а також збереження цілісності держави, успішне протистояння впливу внутрішніх та зовнішніх загроз.



Оцінка економічної безпеки залізничного транспорту


Нині одним з основних завдань, загальним для транспортної системи держави, на наш погляд, є визначення мети і стратегії державного регулювання забезпечення економічної безпеки транспорту, яка містить формування умов для підтримки такого рівня розвитку транспорту, який дозволив би забезпечувати життєво важливі потреби економіки й населення у перевезеннях, а також його готовність до роботи у можливих надзвичайних ситуаціях та протистояти при цьому внутрішнім і зовнішнім загрозам, які знижують економічну безпеку транспорту. З урахуванням викладеного на рис. 1 подано схему з місцем транспортної складової як самостійного блоку в системі національної безпеки.


Рис. 1. Транспортна складова в системі забезпечення національної економічної безпеки


Стан транспорту, що відповідає вимогам економічної безпеки, має характеризуватися набором певних ключових ресурсних та вислідних складових стабільності системи, за межами порогових значень яких система втрачає можливість відтворення, а витрати на підтримку її у працездатному стані зростають у геометричній прогресії.

Співвідношення складових економічної безпеки держави, в тому числі транспортної системи, поки ще не розроблено.

З метою характеристики стану економічної безпеки пропонується здійснювати комплексний аналіз із застосуванням функціональних складових:

– фінансової;

– техніко-технологічної;

– інвестиційної;

– людського фактору.

Фінансова складова економічної безпеки залізничного транспорту

Фінансова складова економічної безпеки залізничного транспорту характеризує його фінансову стійкість.

Для оцінки фінансової стійкості застосовується загальна формула стійкості фінансового стану кожної юридичної особи:


JsF+U+Z, (1)


де Js сума власного капіталу та резервів, які прирівняні до власних пасивів, і кредиторської заборгованості;

F необоротні активи;

U-запаси;

Z – витрати та збитки.

Ця залежність визначає два основних напрямки оцінки фінансової стійкості щодо ступеня покриття джерелами запасів і витрат або необоротних активів. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є залишок або нестача коштів для покриття витрат, розрахованих як різниця між величиною джерел та величиною витрат. Залежно від ступеня покриття розглядаються три показники, які характеризують:

– наявність власних джерел:


Еs = Js-F-U; (2)


– наявність власних та довготривалих джерел


Ет = JsFU + Кт; (3)


– наявність загальних джерел


Е° = JsFU + Кт + Kt; (4)


Цим показникам відповідають три показника фінансової стійкості:

– залишок або нестача власних джерел;


± Еs = ЕsZ; (5)


Рис. 2. Потреба та забезпеченість в інвестиціях, 2001–2007 роки



Таблиця 1. Ступені зносу основних фондів

Клас стану основних засобів

Ступінь зносу основних фондів

Пожвавлення

від 0 до 25% незначний знос

Підйом

від 25 до 50% середній знос

Депресія

від 50 до 75% сильний знос

Криза

від 75 до 100% критичний знос


– залишок або нестача власних та довготривалих джерел;


±ET = ET-Z; (6)


– залишок або нестача загальної величини джерел;


± Е° = Е°Z. (7)


За допомогою цих трьох показників визначається трьохкомпонентний індикатор фінансової ситуації


S(E) = {S1 (±Еs), S2 (±ЕТ), S3 (±Е°)}, (8)

Si={} (9)


На підставі такого індикатора можна виділити 4 типи фінансової стійкості;

– абсолютна стійкість S = (1,1,1);

– нормальна стійкість S = (0,1,1);

– нестійкий фінансовий стан S = (0,0,1);

– кризовий фінансовий стан S = (0,0,0).

Необхідно зазначити, що практичне застосування методу фінансової стійкості потребує додаткового пошуку та відпрацювання на конкретних прикладах господарської діяльності.


Техніко-технологічна складова безпеки залізничного транспорту

Техніко-технологічна складова характеризується перш за все технічним станом та рухом основних виробничих засобів, які визначаються на підставі показників:

Показники руху:

 коефіцієнт введення;

 коефіцієнт оновлення;

– коефіцієнт вибуття;

– коефіцієнт ліквідації;

– коефіцієнт розширення.

Показники технічного стану:

– коефіцієнт зносу та старіння основних засобів;

– коефіцієнт придатності;

– коефіцієнт заміни.

Показники ефективності:

– фондовіддача основних засобів;

– фондоємність основних засобів.

Із всіх вказаних вище показників основним є коефіцієнт зносу та старіння основних засобів, що характеризує їх стан.

Як порогові можна прийняти такі значення цього коефіцієнту з визначенням їх класів (див. табл. 1).

У сучасних умовах залізничний транспорт працює з основними засобами, знос яких становить близько 80%. Через відсутність нормативного оновлення тільки за роки незалежності України знос зріс на 34 пункти (від 46%). Особливо високим є рівень зносу рухомого складу, який перевищує критичну величину. Так, тяговий рухомий склад є зношеним на 89%, вантажні вагони на 70,7%, пасажирські вагони на 82,9%. Масово експлуатується тяговий рухомий склад, пасажирські та вантажні вагони, які відпрацювали встановлений нормативний термін служби. Все це призводить до накопичення фізично та морально застарілої техніки, скорочує провізні можливості залізничної мережі, погіршує умови безпеки. Коефіцієнт зносу щодо основних засобів колійного господарства становить 55%. Кількість кілометрів колії з простроченим ремонтом останніми роками збільшується і досягла 6400 км (30% від загальної протяжності).

З 324 млн. дерев'яних шпал майже 38% непридатні для експлуатації. Внаслідок цього обмежується швидкість руху поїздів, виникає реальна загроза безпеці перевезень пасажирів, загроза виникнення техногенних катастроф.

На залізницях експлуатується 4856 (35%) прогонових споруд, що мають термін служби 50 і більше років; 905 (11,5%) залізничних мостів є дефектними або слабкими. Все це вимагає збільшення коштів на поточне утримання й капітальний ремонт.

Старіння основних засобів електропостачання та зв'язку також відбувається випереджаючими темпами порівняно з їх відновленням та модернізацією.

З простроченими термінами експлуатуються: 81% тягових підстанцій, 38% контактної мережі, 57% стрілок; 84% АТЗ морально застарілі, з яких 63% фізично зношені.

Інвестиційна складова економічної безпеки

Інвестиційна складова економічної безпеки тісно пов'язана з попередньою компонентою. Порогове значення цього показника визначається мінімально потрібними інвестиціями на щорічне оновлення основних виробничих засобів, що забезпечують можливість розширеного відтворення. Експертним шляхом визначити порогове значення цього показника вкрай важко, адже воно залежить від безлічі факторів і загального стану економіки держави.

За досвідом європейських країн рівень інвестицій у розвиток залізничного транспорту становить 10–11% вартості основних засобів. Для України ця величина повинна бути уточнена додатковими дослідженнями. Наявність значних резервів перевізних потужностей залізниць України у пострадянські часи сформувало сталу думку про їх нескінченність. А по суті всі ці роки залізничний транспорт, не оновлюючись, кредитував розвиток держави та наповнення бюджету, а також підтримував безліч благодійних акцій.

З 2000 року, коли резерви перевізних можливостей почали відчутно вичерпуватися, потреби залізничного транспорту задовольнялись лише на третину.


Случайные файлы

Файл
35516.rtf
15894-1.rtf
17915-1.rtf
ref-16027.doc
176124.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.