Мито в Україні. Система оподаткування в Великобританії (145402)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


Вступ

  1. Мито в Україні

  2. Система оподаткування Великобританії

  3. Практичне завдання

Висновки

Список літератури




ВСТУП


В контрольній роботі розглядається два теоретичні питання: Мито в Україні, Система оподаткування в Великобританії.

В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментом зовнішньоторгової полічи пси держави, що використовується з метою обмеження ввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва, стимулювання вивезення національних товарів.

Введення мита може мати декілька цілей, серед яких фіскальні, економічні та політичні. На відміну від інших податків, стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки з фіскальною метою (формування дохідної частини бюджету), скільки спрямоване в основному на формування раціональної структури експорту й імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави до цієї сфери. Метою введення мита може бути здійснення економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння за політичними мотивами.

В економічно розвинених країнах найбільш розповсюдженим є мито, що стягується з товарів, ввезених до країни, тобто регулюванню підлягає тільки Імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.

Товари і предмети, які ввозяться до митної території України та вивозяться за межі цієї території, підлягають накладенням мита.

Мито - це непрямий податок, що стягується з товарів (інших предметів), які переміщаються через митний кордон, тобто ввозяться, вивозяться або проходять транзитом, і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно до Митного тарифу України, визначеного Законом України «Про Єдиний митний тариф України» та міжнародними договорами.

Митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, які ввозять до митної території України.

Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційно опублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію. У тому випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, офіційною публікацією вважається публікація в офіційному періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номеру цього видання.

Великобританія є батьківщиною науки про оподаткування. І сьогодні залишаються актуальними праці А. Сміта та Д. Рікардо. Сучасна система оподаткування формувалася ще в XIX _т.., але суттєвих змін зазнала в 1965, 1973 рр. та в середині 90-х років. Податки в унітарній державі поділяються на загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні податки становлять 90 % усіх додаткових надходжень. Місцевий податок практично один – муніципальний, але місцеві органи влади можуть вводити додаткові збори на конкретні місцеві потреби.

  1. МИТО В УКРАЇНІ


Мито в Україні регулюється Законом України «Про єдиний митний тариф» №2097-XII від 05.02.92р., Декрет КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, Законом України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну території України» від 13.09.2001 року №2681-III.

Мито – непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Це, переміщення може бути зв'язане з ввезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну і регулювальну функції. Регулювальна функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника (мито на імпорт); заохочення або обмеження експорту (мито на експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.

Мито стягується на основі Митного кодексу України і Закону України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992р.

Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари чи інші предмети, що ввозяться на митну територію України чи вивозяться за її межі.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання.

На фінансову діяльність імпортерів-суб’єктів господарювання будуть справляти вплив: визначення об’єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що перемішується через митний кордон.

Сплачують ввізне мито також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства за предмети вартістю, що перевищує 200 Євро, і за одиничний неподільний предмет вартістю понад 300 Євро (Постанова Кабінету Міністрів України “Про удосконалення порядку ввозу (пересилання) громадянами предметів (товарів) в Україну” від 27 серпня 1996 р. № 1010).

Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.

Законом визначені 3 види ставок мита:

  1. Адвалерні, що нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів та інших предметів.

  • Специфічні, що нараховуються у твердих сумах на одиницю оподатковуваних товарів чи інших предметів.
    3. Комбіновані, які поєднують у собі адвалерні і специфічні мита.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх
ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

- до товарів та інших предметів, що походять з держав, які
входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею
спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого
спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними
договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки
ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом;

- до товарів та інших предметів, що походять з країн або
економічних союзів, які користуються в Україні режимом
найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти
господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо
мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них
встановлюються в рамках спеціального преференційного митного
режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені
Єдиним митним тарифом України;

- до товарів, що походять з України, застосовуються пільгові
ставки ввізного мита, визначені Митним тарифом України;

- до решти товарів та інших предметів застосовуються повні
(загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом
України.

На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в Євро з одиниці товарів, що імпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними , як і ставки акцизного збору.

Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

При стягненні мита діє розгалужена система пільг – від встановлення мінімальних пільгових ставок залежно від країни-постачальника (на імпортні товари), залежно від країни-покупця (на експортні товари) аж до повного звільнення від мита окремих товарів.

Контроль за стягненням мита здійснюють митні органи. За виконання ними своїх обов'язків і надання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть бути встановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слід ототожнювати з митним податком.

Мито, що стягується митними органами, повністю вноситься до державного бюджету України.

Законом про єдиний митний тариф встановлені ввізні, вивізні і сезонні мита, а також особливі види мита.

До особливих видів мита відносяться: спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні мита, що застосовуються в окремих випадках при ввезенні та митну територію України і вивезенні за ЇЇ межі товарів та інших предметів, незалежно від інших видів мита.

Спеціальні мита застосовуються:

1. Як охоронний захід, коли в Україну ввозяться товари в такій кількості чи на таких умовах, які спричиняють чи загрожують нанести шкоду виробникам;

2. Як захід попереджування учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси у цій області, а також як запобіжний захід недобросовісної конкуренції у випадках, визначених законами України;

3. Як захід у відповідь на дискримінаційні та/або неприязні дії з боку іноземних держав України чи у відповідь на дії окремих країн і їх об'єднань, що обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.


Случайные файлы

Файл
157198.doc
PMUI.DOC
23047.rtf
5288.rtf
183965.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.