Митна політика (145193)

Посмотреть архив целиком











Контрольна робота

з дисципліни:

«Державне регулювання економіки»

Тема

Митна політика держави”


Зміст


Вступ

1. Поняття митної справи

2. Митна політика й основні її елементи

3. Принципи митного регулювання

4. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента

5. Митна політика і міжнародна торгівля

6. Державне регулювання діяльності митних органів

Список літератури


Вступ


Проголосивши Декларацією про державний суверенітет України незалежність та самостійність в економічній сфері, Україна тим самим започаткувала свою самостійну митну політику та своє митне законодавство. Його значення при здійсненні зовнішньоекономічних відносин та міжнародного співробітництва в інших галузях важко недооцінити як і не треба переоцінювати. Це пояснюється перерозподілом товарних ринків, необхідністю завоювати на них стійке становище, отримати вигоду від ринкових механізмів, наповнити споживацький ринок. Розвиток економічної активності населення України, різке посилення міграційних процесів та гуманітарних зв'язків, міжнародного туризму, у тому числі і його комерційних різновидів, дали поштовх для становлення митного права на нових засадах. У той же час прозорість кордонів створює передумови для економічних злочинів й підриву національної економіки.

Одними з перших економічних законів України стали Закон України "Про митну справу в Українській РСР" та Митний кодекс України. Поступово митне право оформилось у відносно самостійну галузь зако­нодавства й знаходиться в процесі становлення. Деякі норми відміняються, інші приходять їм на зміну. Хоча домінуючим підходом у регулюванні відносин, які виникають при перетині кордону фізичними особами й при переміщенні через нього матеріальних та інтелектуальних цінностей є адміністрування, це не виключає й приватного регулювання деяких з них.

В контрольній роботі на тему „Митна політика держави” розкриваються такі питання: поняття митної справи; митна політика й основні її елементи; принципи митного регулювання; правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента; митна політика і міжнародна торгівля и державне регулювання діяльності митних органів

У процесі підготовки використовувались усі доступні джерела й поради фахівців і теоретиків митної справи України та інших держав.

1. Поняття митної справи


Зі становленням України як незалежної держави, розкріпаченням економічної активності населення та міграційної політики особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід'ємним елементом якої є митна система. Відповідно до розділу УІ Декларації про державний суверенітет Україна самостійно створює банківську (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет. Отже самостійний розвиток України визначально пов'язувався з її суверенітетом у зовніш­ньоекономічній діяльності, де особливого значення набуває митна спра­ва, основу якої складає митне законодавство.

Характерно, що врегулювання митної справи стало однією з перших та пріоритетних завдань України. Так, ще 25 червня 1991 р. Верховна Рада Української РСР приймає Закон Української РСР "Про митну справу в Українській РСР", де визначено, що ним регулюються відповідно до Конституції правові засади організації митної справи при орієнтації на формування спільного ринкового простору і митних союзів із іншими країнами. Україна як суверенна країна самостійно створює митну систему та здійснює митну справу. Остання визнається складовою частиною зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності. Отже митна справа започатковувалася як елемент зовнішньої політики України та зовнішньоекономічної діяльності. Відкритість чи закритість суспільства пізнається через низку зовнішніх та внутрішніх факторів. Але визначне місце серед них відводиться митній справі.

Але спрямованість та зміст митної справи визначається не тільки цим. Вона є необхідним елементом переміщення осіб, предметів та товарів через кордон. Зміст митної справи визначався встановленням порядку та організацією переміщення через митну територію України товарів і предметів, обкладення їх митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики. При цьому підкреслювалося, що при здійсненні митної справи Україна дотримується визнаних у міжнародній практиці системи класифікації та кодифікації товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, стандартів митної інформації та інших загальноприйнятих у міжнародній практиці норм та стандартів. У подальшому з розвитком митного законодавства й особливо з прийняттям Митного кодексу більшість норм згаданого закону в нього інкорпоровано та уточнено.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України митна страва є поліструктурним явищем й включає в себе: порядок переміщення через митну територію України товарів та інших предметів; митне регулювання, пов'язане із встановленням мит та митних зборів, процедури митного контролю та інших засобів проведення митної політики. У митну справу також включається митна статистика та ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, боротьба з контрабандою та іншими порушеннями митного законодавства, розгляд справ про його порушення, співробітництво з митними органами інших країн. Відповідно кожен із перелічених напрямків має свій зміст, свою специфіку та інструментарій здійснення. У ряді випадків здійснення митної справи виходить за межі компетенції самих митних органів.

Отже митна справа є специфічною діяльністю митних органів у взаємодії з іншими державними органами щодо забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Сучасне уявлення про митну справу охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо пов'язаних із зовнішньою та внутрішньою політикою держави. Перш за все це стосується зовнішньоекономічних, культурних та інших зв'язків. Митна справа здійснюється в межах митної політики, має багатоцільовий характер, слугує задоволенню інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб і самої держави. Відповідно до ст. 3 Конституції України визначено пріоритети здійснення державної політики. Тому й митна політика повинна слугувати інтересам людини. Лише в такому ракурсі повинна оцінюватися діяльність усіх ланок державного механізму здійснення митної політики.

Структура митної справи може бути репрезентована наступним чином і в такій послідовності: митна політика; переміщення через митну територію товарів, транспортних засобів та інших предметів; митні режими; митно-тарифне регулювання; митні платежі; митне оформлення; митний контроль; валютний контроль; надання митних пільг; ведення митної статистики та товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД); боротьба з контрабандою та іншими порушеннями митного законодавства; дізнання та оперативно-пошукова діяльність митних органів; притягнення винних осіб до відповідальності за скоєні ними порушення; провадження в даних справах; інформаційна, консультативна та роз’яснювальна діяльність; прийняття, відміна чи відкликання попередніх рішень; звернення переміщених із порушеннями митного законодавства предметів та товарів у власність держави й розпорядження вилученими товарами та транспортними засобами; оскарження та розгляд рішень, дій чи бездіяльності митних органів та їхніх посадових осіб; регулювання порядку проходження служби в митних органах та внутрішніх взаємовідносин; співробітництво з митними органами інших країн та міжнародними організаціями в галузі митної справи та митного регулювання.

Митна справа в той же час не є незмінною й знаходиться у постійному розвитку. Тому з ускладненням завдання митної політики змінюються її пріоритети, засоби здійснення. У той же час митна справа завжди спрямована на досягнення економічних, фіскальних, правоохоронних і регулятивних завдань держави. При цьому економічна мета митної діяльності полягає в захисті економічних інтересів та національного ринку, стягнення митних платежів при переміщенні товарів та предметів через кордон. Відповідно до номенклатури митних товарів також стягується мито, податок на додану вартість, акцизні та інші збори, у тому числі й за митне оформлення, зберігання товарів, їх митне супроводження. Тим самим митна справа є вагомим джерелом формування державного бюджету. Регулятивна мета митної справи та митного регулювання досягається шляхом встановлення ставок і мита, які застосовуються до товарів при їх переміщенні через кордон, встановлення заборон та обмежень на ввезення та вивіз товарів, ліцензування та квотування експорту та імпорту, видачі дозволів на ввезення та вивіз окремих товарів.

Регуляторна політика при здійсненні митної справи є відображенням економічної політики й проводиться відповідно до міжнародних зобов'язань України, необхідності захисту економічної основи власного суверенітету, захисту власного споживацького ринку від засилля низькоякісних товарів, сприяння внутрішньому товаровиробникові та захист від дискримінації зі сторони інших країн та інше. Основу цієї та іншої діяльності складає необхідність захисту життя та здоров'я людей, їхніх законних прав та інтересів. Власне це й складає основу діяльності митних органів при здійсненні митної справи.


2. Митна політика й основні її елементи



Случайные файлы

Файл
105029.rtf
157207.rtf
17852-1.rtf
174647.rtf
84033.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.