Життя і діяльність О. Конта (143106)

Посмотреть архив целиком

Міністерство фінансів України

Львівська державна фінансова академія

Кафедра соціальних і гуманітарних дисциплін











Індивідуальне домашнє завдання


з предмету Соціологія


«Життя і діяльність О. Конта»


Виконала

студентка групи Ф-21

заочної форми навчання

Винявська Ірина

Перевірила

Кривачук Л.Ф




м. Львів 2009 р.


Зміст


Вступ

1. Життя О. Конта

2. Класифікація наук за О. Контом

3. Соціологія О. Конта

4. Соціальна статика та соціальна динаміка

5. Закон «трьох стадій»

Висновок

Список використаної літератури



Вступ


Люди з глибокої давнини (протягом всієї цивілізації) цікавились соціальними проблемами, тобто питаннями: що являє собою людина, в чому полягає сенс життя, як прожити своє життя гідно, як раціонально організовувати сумісне життя і працю. Розвиток протягом багатьох століть філософської і соціальної думки в Європі обумовив і теоретично, і методологічно появу нового наукового напряму, зосередженому на вивченні взаємодії людини і суспільства, тобто на соціальних відносинах.

Чітке усвідомлення вченими(філософами, істориками) того що історія – це продукт людської діяльності, приводило до розуміння людини та суспільства як особливих феноменів. Суспільство вже не розглядалося як свого роду сукупність соціальних атомів, котрі існують автономно щодо один одного. І людина, і суспільство перебувають у тісному „невидимому” взаємозвязку, при якому розвиток окремих людей передує розвиток суспільства (О. Конт, Ф. Вольтер, Ж. Руссо). Та й у формуванні особистості вирішальна роль належить суспільству (П. Гольбах, К. Гельвецій).

У 30-х роках 19 ст. Французький філософ Огюст Конт (1798-1857) обгунтовує принципи позитивізму як філософського напряму. Він увійшов в історію як засновник філософії позитивізму та соціології. О. Конт вперше вводить поняття „соціологія”, розробляє систему соціологічного знання, окреслює його предмет, структуру, методи та можливості.


  1. Життя О. Конта


О. Конт народився 19 січня 1798 р. в Монпельє, де батько його був податківцем. У ліцеї особливо успівав в математиці. Вступивши до політехнічної школи, він дивував професорів і товаришів своїм розумовим розвитком.

Незабаром він зблизився з Сен-Сімоном, став на кілька років його учнем і співробітником, а у 1817-1824 рр. його секретарем і написав першу частину Сен-Симонового "Cat é chisme des Industriels", під заголовком "Prospectus des travaux s cientifiques nécessaires pour réorganiser la société" (1822 р.; 2-е видання 1824). Тут уже виявилося суттєва розбіжність між учителем і учнем. Сен-Симон знаходив, що Конт. стає на виключно наукову (аристотелевську) точку зору, залишаючи осторонь "сентиментальну" і релігійну частину системи, а К., в свою чергу, заявляв (згодом), що його філософські переконання знаходяться в непримиренній суперечності з новими релігійними тенденціями Сен-Сімона.

Особисте життя К. під час його молодості була безладне;

В 1818 р. він зійшовся з жінкою значно старшої від нього, від якої мав дочку, в 1821 р. він познайомився в одному розважальному закладі з молодою особливої легкої поведінки, Кароліною Массен, з якою потім вступив у цивільний шлюб (1825 р.). Ця жінка відрізнялася чудовими розумовими здібностями і сильним характером, але разом з тим, за свідченням Конта, їй бракувало жіночності, сердечності і морального почуття.

У квітні 1826 Конт відкрив у своїй квартирі курс позитивної філософії перед вченими слухачами, в числі яких були такі знаменитості, як Олександр Гумбольдт, Бленвілль, Пуансо, Бруссе.

У 1830 р. К. зазнав декількох днів арешту за відмову вступити в національну гвардію (при Луї-Філіпа), мотивований його республіканськими переконаннями.

У 1835 р. К. був захисником республіканця Mappà у відомому політичному процесі, але по суті він вважав справжнім шляхом суспільного прогресу розповсюдження наукових знань у народі, і з цією метою, разом з деякими іншими вченими, заснував ще в 1830-му році. Association polytechnique, яка повинна була влаштовувати популярні курси точних наук для робочого населення Парижа. На свою частку Конт взяв курс астрономії, який і читав протягом багатьох років. В цей же час він друкував свій "Дух позитивної філософії" (I т. в 1830 р., останній, VI, у 1842 р.).
У квітні 1845 р. К. познайомився з Клотільдою, дружиною одного позбавленого прав злочинця, і вступив з нею в тісний зв'язок. Близькі стосунки Конта з Клотільдою, тривали рівно рік, до її смерті.

Другий його великий твір, який він сам вважав найголовнішою своєю працею - "Syst è me de politique positive" (4 томи, 1851-1854 роки). Політичне та соціальне перетворення народів тут ставиться в залежність від нової релігії людства, первосвящеником якої оголошує себе сам Конт. Зародком цієї нової організації є заснована Контом (у 1848 р.) Soci été positiviste. Все рішучіше виступаючи в ролі первосвященика, К. звертається з пропозиціями та порадами до російського імператора Миколи I і до великого візира Решид паші, але з особливою наполегливістю намагається залучити на свій бік орден єзуїтів.

Смерть Конта була прискорена моральними причинами. Ще в 1852 р. він розійшовся з головним своїм учнем, Літтре, який. приймаючи цілком його позитивну філософію, не захотів йти за ним . У 1855 році відносини загострилися внаслідок складеного Контом заповіту, де були пункти, образливі для його дружини, за яку заступився Літтре. У травні 1857 року Конт захворів. 5 вересня. вранці він відчув полегшення і побажав залишитися один, а коли до нього увійшли, то знайшли його нерухомо розпростертим перед "вівтарем Клотільда", а ввечері того ж дня він тихо помер.

Конт жодною з наук не володів достатньою мірою, щоб робити самостійні дослідження, робити наукові відкриття, встановлювати закони явищ. Енциклопедист і систематизатор, він володів широким колом різноманітних знань, які здобув в молодості, а згодом не поглиблював їх і не поповнював в силу свого принципу "мозкової гігієни". Приязнь деяких вчених (напр. Брюстера) відноситься (і то з обмеженнями) лише до його викладу наукових даних і до його суджень про наукові предмети, а не до яких-небудь позитивних придбань, пов'язаних з його ім'ям.

В остаточній оцінці особистість К. викликає швидше співчуття, ніж благоговіння. Він не був моральним героєм, як не був і великим діячем точної науки. Для визначення його дійсного значення і заслуг потрібно звернутися до його вчення, тобто до тих двох систем загальних ідей, які він виклав під ім'ям позитивної філософії та позитивної політики.


2. Класифікація наук


У шеститомнику «курс позитивної філософії» що видавався з 1830 по 1842 рр., Конт розділив всі відомі йому науки на істинні і помилкові. Останніми він вважав ті, котрі зайняті вирішенням нерозв’язних питань іпостулюють те, що неможливо підтвердити чи спростувати. Сюди він відносив теологію, містицизм, спіритуалізм, алхімію, утопізм, а також метафізику, тобто філософію. Істинні науки він називав, наслідуючи свого учителя Сен-Сімона, позитивними, виділивши серед них абстрактні ( теоретичні) і конкретні ( йдучи «від загального до конкретного»науки). Перші (абстрактні) вивчають загальні закони, які поширюються на певні групи явищ і діють там. Ці науки – абстрактні і найбільш загальні. Так, загальна біолгія ( фізіологія за Контом) – це абстрактна наука, теоретична, а зоологія та біологія – конкретні науки, очкільки вони вивчають на специфічних об’єктах прояв загальних біологічних закономірностей.

Окремі – конкретні – науки застосовують матеріали загальної теорії для виявлення їх дії в конкретних сферах спеціального наукового знання у відповідності до своїх обєктів, що становлять предмет конкретної науки. Вони – мовби прикладна галузь загальної теорії щодо конкретних історично визначених у просторі і часі існуючих предметів. [3, c.149]

О. Конт створює свою класифікацію наук, розміщаючи їх у відповідності з історією їх виникнення, розвитку і залежності одна від одної, ускладненням їх предмету, зростанням складності явищ, які вони досліджують, мірою прояву в них позитивізму. Контівська ієрархія набуває вигляду сходинок: математика, астрономія, фізика, хімія, біологія і соціологія. Чим простіша матерія, тим легше про неї міркувати позитивно. Кожна наступна позитивна наука грунтується на попередній, наслідуючи і розвиваючи властивій попередній спосіб мислення.

Математика як найбільш проста й абстрактна наука започатковує, а соціологія ( соціальна фізика) як найскладніша й конкретна завершує систему класифікації наук. У цій системі О. Конт поєднує історичне та логічне в розвитку науки. Чим загальніше явище, Тим простішим є його вивчення і Тим скоріше науки що його вивчають, стають «позитивними», тобто перетворюються в строго наукові теорії і, навпаки, окремі конкретні явища виявляються більш складними, що стає перешкодою на шляху їх вивчення менш абстрактними науками. Ця залежність однієї науки від іншої зумовила пізню появу соціальної фізики – соціології.

Соціологія є вищою і найскладнішою теоретичною наукою. При цьому їй повинен бути властивий той самий спосіб мислення, який запанував у суспільствознавстві.

У біології неможливо зрозуміти який-небудь орган чий ого функцію у відриві від інших органів і функцій поза межами всього живого організму. Подібно до цього не можна розпізнати суспільне явище, якщо не помістити його в рамки соціального цілого. Цю вимогу Конт відносив і до релігї, і до науки, і до форм державного устрою, і до економіки, і до моралі – до всіх соціальних інститутів і складових їх феноменів. [9, с. 26-27].






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.