Психофізіологічні особливості життєдіяльності жінок, підлітків, людей літнього віку (133299)

Посмотреть архив целиком

Психофізіологічні особливості життєдіяльності жінок, підлітків, людей літнього віку


Життєдіяльність жінок. На сучасному етапі історичного розвитку становище жінки в сім'ї і в суспільстві суттєво змінилось. Протягом багатьох поколінь роль жінки практично зводилася до одного: піклуватися про сімейне вогнище, бути продовжувачем роду, виховувати дітей. Однак протягом останніх двох-трьох поколінь у розвинутих країнах жінки отримали однакові права з чоловіками. В силу цієї рівноправності до її незмінної ролі хоронительки домашнього вогнища і продовжувача роду додалася ще одна не менш важлива і трудомістка – працюючої жінки. Вона стала заробляти гроші, здійснюючи таким чином свій внесок у сімейний бюджет. Звичайно, завдяки цьому жінка отримала економічну незалежність і самостійність, але з тим додалося й нових обов'язків.

Більшість працюючих жінок удома виконують три функції: домашньої господині, жінки і матері. Кожна з цих функцій вимагає від жінки зосередженості, уваги і, природно, повної самовіддачі. Отже, виникає ціла низка імпульсів, які відволікають її увагу від виконуваної в даний момент роботи і здатних створити стресову ситуацію. З'являється багаторазова незосередженість. Кінець кінцем таке «розривання на частини» день у день призводять до виснаження, переважно психічного.

Використання праці жінок висуває досить важливі вимоги, пов'язані з соціальною функцією жінки – дітонароджуванням. Після народження дитини і деякого короткого періоду щасливого материнства роль матері і жінки з усіма обов'язками, які звідси випливають, починає обтяжувати жінку – з'являється нудьга, виникає депресія. Жінка постійно думає про те, що, поринувши в одноманітність домашніх турбот, втрачає свою кваліфікацію, її починають мучити сумніви: чи зможе вона після тривалої перерви увійти в робочий ритм. Чи вдасться їй поєднувати роботу з домашніми справами? У цьому випадку в неї зростає внутрішнє напруження і створюються сприятливі умови для розвитку стресу.

Причиною психічної кризи жінки-матері може стати відхід з батьківського дому дорослих дітей. З'являється відчуття порожнечі, втрати сенсу життя. Спеціалісти називають цей стан «синдром спустошеного гнізда». Природно, глибше і сильніше цю кризову ситуацію переживає жінка, у якої не було інших турбот, вищих життєвих цінностей, ніж материнство.

Фізіологічні та психологічні особливості жіночого організму спричинюються до того, що деякі виробничі фактори (значне фізичне навантаження, вимушене положення тіла, вібрація, шум, дискомфорті волого-температурні умови навколишнього середовища, загазованість, запиленість приміщень тощо) впливають на жінок більш несприятливо, ніж на чоловіків. Особливо посилюється цей вплив при фізіологічних змінах в організмі (менструація, вагітність, лактація, клімакс).

Розглянемо вплив передменструального неврозу на стан жінки. У таких жінок за декілька днів (а деколи й за один-два тижні) до початку менструації з'являються головний біль, запаморочення, посилене серцебиття. Одночасно спостерігаються роздратованість, гнів або нудьга, пригніченість, апатія.

У багатьох жінок, а особливо часто у дівчат, тяжко впливає на настрій власне період менструації. За деякими даними, під час менструації у 80% школярок спостерігається зниження фізичної активності, у 70% – схильність до самотності, у 60% – послаблення впевненості у собі, у 47% – послаблення зацікавленості до занять. У багатьох дівчат виникають невротичні реакції та інші фізіологічні й психічні, зокрема, емоційні, порушення.

Серйозно може ускладнити життя жінки клімакс.

Клімакс у кожної здорової жінки настає в період 40–55 років, продовжується 5–7 років – від початку порушення менструального циклу і до закінчення останньої менструації. Жінка переходить у іншу життєву фазу, коли вона уже не здатна до дітонароджування. Основою цих змін є перебудова гормональної системи, важливим компонентом якої є менопауза. Недуги, пов'язані з клімаксом, здебільшого є тимчасовими і після завершення клімаксу щезають. Клімакс – це не захворювання, а природний стан, нормальний період у житті жінки, тому можливе нездужання не є прикметою захворювання. Жінка, особливо до настання менопаузи, швидко втомлюється, страждає від головного болю, стає більш вразливою чи роздратованою. У деяких жінок порушується сон, виникають інші неприємні ускладнення, зумовлені перебудовою залоз внутрішньої секреції, тобто гормональними змінами.

Психологічне функціонування жінки значною мірою залежить від суспільного устрою, від рівня розвитку суспільства, стану медичного обслуговування.

Життєдіяльність підлітків. Проблему забезпечення життєдіяльності слід розв’язувати з урахуванням вікової структури людей. Особливі групи утворюють підлітки, а також люди літнього віку.

У підлітків спостерігається сильний потяг до дорослого життя, прагнення наслідувати дорослих, що особливо виявляється у бажанні оволодіти вмінням дорослих (керувати автомобілем, ходити на полювання, рибалку, стежити за своїм зовнішнім виглядом, користуватися косметикою, курити).

У зв'язку з інтенсивним біологічним розвитком і прагненням до самостійності у підлітків виникають труднощі у взаєморозумінні з ровесниками. В цьому віці збільшується увага до себе, до своїх фізичних недоліків, загострюється реакція на думку оточуючих, поглиблюється почуття власної гідності. Фізичні недоліки часто перебільшуються. Особливості фізичного розвитку можуть стати причиною зниження у підлітків самооцінки і самоповаги, призводити до постійної тривоги і страху.

Від 11 – 12 до 15–17 років – вік підлітковий. У цей період відбуваються величезні зрушення у всіх сферах життєдіяльності підлітка. Збільшення зросту, маси тіла, м'язової сили з радістю сприймаються підлітком як явні ознаки дорослості. Водночас функціонування серця, легенів, кровообігу мозку не забезпечують повноцінної роботи організму. Звідси швидка і раптова зміна станів і настрою підлітка: то він з ентузіазмом і азартом береться за важке фізичне чи розумове завдання і може працювати, забуваючи про час і втому, то раптом згасає, почуває млявість, запаморочення, спад сил.

Період переходу дитини у підлітковий вік дуже складний, стресогенний, як для неї, гак і для батьків. Уникнути перерви у спілкуванні та стресових ситуацій, пов'язаних з підлітковістю, здебільшого неможливо. У підлітка відбувається гормональна перебудова організму, яка створює передумови для подальшого змужніння. У цей період у підлітка виникають цілком непередбачені реакції, дуже часто несподівані не тільки для батьків, але й для нього самого. В ньому борються декілька особистостей. Нервовий, запальний і дратівливий підліток може стати відлюдкуватим, потайним. Один неправильний крок дорослих здатний підштовхнути його до стресу, наслідки якого можуть бути трагічні.

Підліток переважно бунтує проти всякої системи жорстких вимог і регламентацій. Скептичне ставлення до норм і авторитетів, як відомо, є специфічною характеристикою підлітковості як стадії становлення особистості.

У психології поширена точка зору, згідно з якою суть підліткового комплексу, чи підліткової кризи, виражається в специфічних реакціях поведінки:

реакція емансипації – тип поведінки, засобом якої підліток намагається звільнитися з-під впливу дорослих, насамперед батьків і вчителів;

підвищений інтерес до спілкування – орієнтація на вироблення групових норм і цінностей. У дружбі з ровесниками формуються такі необхідні соціальні якості, як колективізм, самопожертва, відповідальність перед іншими;

реакція захоплення (хобі). Заборона на захоплення сприймається як найбільш жорстке покарання. Заради захоплення підлітки часом і скоюють злочини.

Важливим моментом психофізіологічного розвитку. підлітка є його статеве дозрівання. Складність цього етапу особливо виявляється на початкових стадіях. Спостерігаються значні відхилення в діяльності центральної нервової системи, в особливостях поведінки підлітків, які породжують зниження контрольованості своїх дій і вчинків, а це може призвести до порушень соціальних норм поведінки, а також до порушень норм та правил безпеки праці на виробництві.

До завершення підліткового віку відхилення в діяльності фізіологічних систем, характерні для початкових стадій статевого дозрівання, нівелюються. Тому функціонування фізіологічних систем організму підлітка суттєво відрізняється на початкових і кінцевих стадіях статевого дозрівання і визначається швидше біологічним, ніж календарним віком.

Статеве дозрівання дівчат завершується в 15–16 років, хлопців – на 1,5–2 роки пізніше. Хоча існують великі індивідуальні відмінності: коливання можуть становити в нормі До 3 років, особливо у дівчат.


Статеве дозрівання дівчат і хлопців, %

Вік, років

Стадії статевого

хлопців

дівчат

І

II

Ш

IV–V

І

Ц

Ш

IV–V

7

100

-

-

-

-

-

-

-

8

100

-

-

-

99

1



9

100

-

-

-

90

10

-

-

10

98

2

-

-

67

32

1

-

11

94

б

-

-

39

51

8

2

12

71

25

4

-

10

42

28

20

13

33

35

26

6

1

12

38

49

14

9

27

44

20

-

4

17

79

15

2

7

36

55

-

1

11

88

16

-

1

14

85

-

-

-

100

17

-

-

4

96

-

-

-

100


Случайные файлы

Файл
18620.rtf
diplom.doc
26978-1.rtf
3572-1.rtf
8474.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.