Диференційна психофізіологія (132784)

Посмотреть архив целиком

Тема: Основи диференціальной психофізіологіїлогії.


Зміст. 1


Вступ 2

Розділ 1. Задачі і проблеми диференціальной психофізіології. 3

Розділ 2. Асиметрія мозку. 5

Розділ 3. Темперамент як індивідуальна особливість психофізичної організації особистості.

Висновок.

Список використаної літератури.


Вступ.


Різноманітність і відмінність людей, навіть по зовнішності, відома ще з давніх часів. Хоча людська особа складається лише з десяти частин, але і серед багатьох тисяч не існує двох осіб, які не можна було б відрізнити одне від іншого. Люди відрізняються не тільки будовою особи, або будовою тіла (конституцією). Вони відрізняються поведінкою, діями, вчинками, бажаннями, значенням життя. Люди живуть в різних історичних, суспільних і державних умовах, а останні, як розумієте, накладають свій відбиток на особу. Все це складає різноманітність індивідуальних відмінностей людей. Але люди не тільки відрізняються один від одного, вони схожі один на одного. Так у кожної людини, в його психічному складі існують пізнавальні процеси: відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява.Індивідуальні відмінності між людьми в фізичному плані вивчає диференційна психофізіологія. Головна її задача - знайти оптимальні умови формування особи, знайти умови максимального прояву всіх її можливостей, виходячи з її природних даних.

Переглянемо такі поняття, як асиметрія мозку та асиметрія рук. Адже, функціональні асиметрії накладають свій друк на індивідуальні властивості особистості.

Розглянемо в роботі індивідуальні особливості особистості. Бо діяльність і поведінка людини зумовлюються не лише соціальними умовами життя, а в першу чергу саме індивідуальними особливостями її психофізичної організації. І це виразно виявляється в темпераменті особистості. Сформуємо класифікацію темпераментів, а також роль останього в діяльності людини.


1. Задачі і проблеми диференційной психофізіології.


Науковий інтерес до біологічних механізмів людської психології індивідуальності має історію, порівнянну по своїй діяльності з історією багатьох найстародавніших наукових напрямів. Індивідуальні відмінності між людьми на фізіологічному рівні вивчає диференціальна психофізіологія. Вже більше двох з половиною тисяч років тому медиками античності були сформульовані гіпотези, покликані пояснити індивідуальні особливості темпераменту співвідношенням основних рідких середовищ людського організму.

З тих пір, особливо впродовж останніх ста років, було висунуто немало різноманітних, різко різних по науковому рівню концепцій, направлених на виявлення тих глибоких природних першопричин, які, складним чином взаємодіючи з впливами навколишнього середовища, створюють кінець кінцем неповторний психологічний вигляд людської індивідуальності.

У цих концепціях і полягають актуальні проблеми диференціальної психофізіології. Вивчаючи людську особу, не можна ігнорувати її індивідуальні природні особливості. Але разом з тим зрозуміло, що не тільки цими особливостями характеризується особа. Перед диференціальною психофізіологією стоїть задача – знайти оптимальні умови формування особи, знайти умови максимального прояву всіх її можливостей, виходячи з її природних даних.

У всіх концепціях йдеться фактично про одне і те ж: виборі деякої системи біологічних понять, які в своїй сукупності могли бути використані для пояснення індивідуальних особливостей функціонування всіх скільки-небудь важливих сфер людської психіки.

У радянській психофізіології як така система понять використовуються уявлення, вироблені первинно в павловськой школі і розвинені потім стосовно людини лабораторіями б. Р. Ананьева, Би. М. Теплова, В. С. Мерліна і ін. Мається на увазі концепція основних властивостей нервової системи (СНС), яка приймає як провідної посилки положення про існування у високоорганізованої нервової системи ряду властивостей (параметрів, рис, “вимірювань”), що характеризують динаміку протікання в ній нервових процесів збудження і гальмування і складових в своїх комбінаціях нейрофізіологічну основу різноманітних психофізіологічних проявів з їх індивідуальними варіаціями.

В даний час є всі підстави вважати, що ця концепція є найпродуктивнішій зі всіх запропонованих дотепер біологічних теорій психологічній індивідуальності. Її очевидні переваги витікають з того факту, що вона бере як відправний момент не побічні або вторинні ознаки біологічної організації, якими є, наприклад, морфологічні показники – ознаки тілесної конституції у Е. Кречмера або У. Шелдона, а ознаки визначаючої, веде системи людського організму – центральної нервової системи.

Таким чином, вже при справжньому рівні наших знань про організацію мозкової діяльності слід, мабуть, згодитися з тим, що окремі комплекси мозкових структур грають кожен свою роль у визначенні різних особливостей, характеристик психіки і поведінки, і що саме властивостями мозкових систем визначаються індивідуальні особливості цих характерів. Вже вельми схемний виклад істоти цих проблем з достатньою повнотою показує складність і “багатовимірність” самої проблематики диференціальної психофізіології, яка полягає в проблемі основних властивостей нервової системи як нейрофізіологічних чинників індивідуально-психологічних відмінностей. Взаємодіючи з багатоманітними впливами навколишнього середовища, ці природні властивості створюють кінець кінцем те, що не перестає нас спантеличувати і вражати, - людську індивідуальність. Рішення задачі все більш поглибленого вивчення властивостей нервової системи у всій складності її структури, у всій різноманітності її змісту, функцій і проявів допоможе зрозуміти ті причини, по яких кожний з нас відрізняться від інших.


2. Асиметрія мозку.

Серед величезної безлічі різновидів людської діяльності є такі, якими може оволодіти кожен індивід з нормою загального інтелекту, а є і такі, якими будь-якою оволодіти не може. Навіть високий інтелектуальний потенціал не може забезпечити успішність, швидкість і легкість оволодіння деякими видами діяльності. У таких випадках психологи говорять про відсутність у особи спеціальних здібностей і прагнуть з'ясувати причини такої неможливості. Поряд із загальними здібностями виділяють спеціальні людські здібності, розуміючи під ними такі психологічні особливості, які властиві одним індивідам, і відсутні у інших. До спеціальних здібностей відносяться музичні, художні, математичні, літературні, поетичні і інші здібності. Дійсно, не кожний з нас може стати художником або поетом, музикантом або математиком (мається на увазі – здатним) навіть при використовуванні досконалих методів для розвитку спеціальних здібностей.

Виходячи із співвідношення "природжено - придбане", враховуватимемо, що завдатки є необхідною умовою для розвитку здібностей, а природа завдатків прихована в природжених конструктивних і функціональних особливостях головного мозку людини. У дослідженнях І. П. Павлова і його співробітників були встановлені загальні типи ВНД, однакові для тварин і людей. Прагнучи пояснити відмінність між вищою нервовою діяльністю людини і тварини, Павлов підкреслював, що в психіці людини має місце "надзвичайний додаток" – мова. Цю надбавку Павлов назвав другою сигнальною системою на відміну від першої сигнальної системи (образи відчуттів і сприйняття). Великий фізіолог розумів, що у вищій нервовій діяльності людини існує відносне переважання однієї сигнальної системи над іншою. Із його точки зору по переважанню люди можуть бути розділені на три спеціальні типи: "художній", "розумовий" і "середній". Зобразимо таке переважання схемно:

а. ІСС > ІІСС - "художник"

b. ІСС = ІІСС - "середній"

c. ІСС < ІІСС - "мислитель"

Послідовники Павлівського вчення про дві сигнальні системи почали вивчати умовні "рефлекси рефлексів", тобто освіта у людей умовних рефлексів не тільки на первосигнальний подразник (світло, колір, звук, удар струмом), а і на слово, яке означає подразник. Такі дослідження проводилися, як фізіологами, так і психологами. До речі, дослідження умовних рефлексів на мовні подразники велися і на кафедрі психології Одеського університету. Але результати цих досліджень мало що давали для диференціації спеціальних завдатків і здібностей. Ученим знадобилося ще підлога сторіччя, щоб зрозуміти чим же дійсно обумовлена детерміація спеціальних здібностей.

В кінці XІХ і на початку XX сторіччя, зустрічаючись з фактами поразок великих півкуль головного мозку людини, дослідники знайшли різні варіанти порушень і розладів окремих властивостей вищих психічних функцій (сприйняття, пам'яті, мови, мислення, інтелекту, особових властивостей). Ці факти дозволили зробити висновок, що певні ділянки кори великих півкуль головного мозку мають своє специфічне призначення і функціонально забезпечують відповідні складові психіки в інтеграційній діяльності особи. Накопичення фактів показало, що в лівій півкулі зосереджені центри мови, а права півкуля забезпечує образне віддзеркалення об'єктів навколишнього світу. Напрям таких досліджень одержав назву "нейропсихологія". Одним із засновників цього напряму був професор Лурія А. Р.Большой внесок в розуміння функцій правої і лівої півкуль внесли спостереження за пацієнтами в умовах нейрохірургічного втручання. Для проведення операцій використовувався метод гальмування функцій однієї з півкуль головного мозку. При заторможенності однієї півкулі, друга півкуля починала поводитися в режимі максимуму власних функціональних можливостей. Учені приходили до висновку, що в кожній особі знаходяться дві люди: льовополушарний і правополушарний. Так, льовополушарний людина дуже говірка, знаходиться в ейфорійному стані позитивних емоцій, будує нереальні "прожекти", цілеспрямований в майбутнє. Правополушарний людина, навпаки, мовчазна, агресивна, пов'язана з образами минулого. Як дуже точно помітили відомі дослідники функцій правої і лівої півкуль головного мозку людини Н. М. Брагина і Т. А. Доброхотова, особа переживає власний час, який "тече" зліва направо. Тут мається на увазі функціонально асиметрична орієнтація лівої півкулі в майбутнє, а правого в минуле.


Случайные файлы

Файл
33367.rtf
matemat1.doc
139994.rtf
17640.rtf
biology-dyhanie.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.