Психологія управління (132615)

Посмотреть архив целиком











"Психологія управління"




1. Визначте, що таке психологія менеджменту, яка основна мета та предмет дисципліни


а) Психологія управління – міждисциплінарний науково-практичний напрямок, що розробляє психологічне забезпечення вирішення проблем організації в умовах ринкової системи господарювання. Метою є сприяння формуванню у менеджерів відповідних психологічних якостей як необхідних умов їх повсякденної діяльності, удосконалення психологічних механізмів ділового спілкування. Предмет дисципліни становить психологічні явища організацій. Вивчає традиційні соціально-психологічні явища (соціально-психологічний клімат, спілкування та ін.), психологічні стосунки та поведінку людей в організації (згуртованість, лідерство), психологію праці (функціональні психічні стани), психологічні закономірності управлінської діяльності (особливості прийняття індивідуальних та групових рішень, проблеми мотивації). +

б) Психологія управління – це постійні регулятори діяльності, що виникають у відповідь на подразники, які діють в даний момент часу (відчуття, сприймання), або ті, які були в минулому досвіді (пам'ять), узагальнюючи ці виливи і передбачаючи результати, до яких вони приведуть (мислення, уява), підсилюючі чи послаблюючі, взагалі активізуючи діяльність під впливом одних чинників і гальмуючі її під впливом інших (почуття, воля), виявляючи відмінність в поведінці людей (темперамент, характер, здібності). Метою є пояснити психічні явища це означає розкрити їх взаємні зв'язки, залежність їх від життєвих умов, що їх породжують, з'ясувати ці закономірності, яким вони підлягають. Предмет дисципліни психічні явища.

в) Психологія управління – це сукупність скоординованих заходів, спрямованих на досягнення визначеної мети. Метою є інформація у формі рішень, розпоряджень та інших документів, необхідних для функціонування системи управління і її розвитку. Предмет дисципліни (засоби управління) – усе, що сприяє здійсненню операцій з управлінською інформацією: оргтехніка, обчислювальна техніка, що забезпечують механізацію і автоматизацію управління, канцелярські приналежності, офісні меблі, а також органи людського тіла.

г) Психологія управління – це специфічний різновид трудової діяльності. Воно відноситься до категорії розумової праці, що здійснюється людиною і складається зі слухання,читання, спостереження, мислення, говоріння, комунікацій. Метою є уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Предмет дисципліни теорія керівництва, мистецтво управління і практика управління.


2. Визначте, що таке конфлікт, його позитивні та негативні функції


А) Конфлікт – пошук протиріч, що, у свою чергу, сприятиме суспільному розвитку

Б) Конфлікт – цілісна, порівняно стійка система методів, засобів впливу керівника освітньої установи на колектив з метою виконання управлінських функцій, яка характеризується певними індивідуально-типологічними особливостями.

В) Конфлікт — ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. +

Г) Конфлікт –особливості акцентуації типів характеру. До негативних (деструктивних) функцій конфлікту належать такі. У галузі внутрішньо-особистісних конфліктів такий конфлікт призводить до психологічного дискомфорту особистості, її емоційної нестабільності, нервозності, невпевненості в собі, відсутності позитивної життєвої програми, перспективної лінії життя і навіть до "ламання" особистості в цілому. Проте конфлікту як психологічному феномену притаманні й інші, позитивні (конструктивні) функції. На цей момент слід звернути особливу увагу, оскільки аналіз лише негативних функцій не вичерпує суті багатьох конфліктів.


3. Сформулюйте основні принципи безконфліктної поведінки


а) раціональне переконання (використання фактів і логіки для підтвердження своєї позиції); натиск (вимоги, накази, погрози); апеляція до влади;

б) намагайтесь адекватно оцінити власну поведінку в конфліктній ситуації, подивіться на проблемну ситуацію очима іншої людини, уникайте суджень щодо дій та висловлювань іншої людини. контролюйте свої емоції. +

в) дружелюбна поведінка (створення в опонента враження про наявність у нього позитивних якостей); коаліційна тактика (прохання про підтримку, пропозиції про союз); введення опонента в стан тривоги, розгубленості.

г) управління його увагою; створення ефекту несподіванки.


4. Опишіть основні чотири стратегії вирішення конфліктів. Обґрунтуйте, яка з них найбільш конструктивна і чому?


1) попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу — доцільне на ранніх стадіях розвитку конфлікту, коли протиборство виявляється ще не відкрито, а в непрямій, потайній формі (наприклад, "Чому я повинен працювати за інших?", "Нащо нам ці додаткові проблеми?" та ін.);

2) досягнення взаєморозуміння — передбачає в основному вплив на розум учасників, коли протиборство вже є очевидним, а кожна сторона прагне навести аргументи на свій захист, вибірково трактуючи ті чи інші факти. Учасників слід спонукати до "стратегії переговорів": розкласти конфлікт на складові, що дозволить знайти елементи збігу оцінок чи перспективної мети. Спочатку згода досягається лише у найбільш загальних чи навіть зовсім часткових моментах, що не є принциповими та болючими для учасників конфлікту, а потім поширюється на інші питання;

3) переведення конфлікту з емоційного на інтелектуальний рівень — виявляється у забороні нетактовних нападок, образ, погроз із метою подолання надмірного збудження сторін та регулювання їх взаємовідносин. Це має здійснюватися спокійним голосом, без упередженості: підкреслюється незначність приводу, через який виник конфлікт, та необхідність його вирішення, робиться спроба переключити увагу учасників на інші аспекти діяльності, не пов'язані з предметом загострення стосунків між ними;

4) трансформація мотивів конфронтації (протиборства) у мотиви пошуку згоди — здійснюється за допомогою роз'яснення небажаних наслідків конфлікту для його учасників та оточення (родичів, близьких, колективу тощо), аморальності боротьби заради задоволення власних егоїстичних інтересів. Зміна позиції та пошук згоди не є проявом слабкості чи поразки, це природний шлях врегулювання взаємовідносин.


5. Опишіть основні види стилів поведінки та їх наслідки


А) Стиль конкуренції. Стиль ухилення. Стиль пристосування. Стиль співробітництва. Стиль компромісу. +

Б) Стиль ситуації. Стиль реалізації. Стиль потенціалу.

В) Стиль конфліктної поведінки. Стиль особистості.

Г) Стиль тактики особистості. Стиль процесу вирішення проблеми. Стиль ситуації.






6. Визначте основні компоненти формули конфлікту


А) КФ= І + КС

Б) КС1 + КС2+ КС4= КФ

В) КФ= КФГ1 + КФГ2

Г) КФГ1 + КФГ2 + КФГ3 + КФГ4..... = КФ.

КС + І = КФ

КС1 + КС2 + КС3 + КС4.... = КФ


7. Опишіть основні стадії розвитку конфлікту


А) Перша стадія - передконфліктна ситуація, яка є процесом виникнення суспільних протиріч, появою взаємозаперечуючих інтересів і тенденцій у яких-небудь явищах. Передконфлікт протікає у латентних і відкритих формах. Друга стадія - безпосередня конфліктна взаємодія. Їй, як правило, передує привід (інцидент) - будь-яка ситуація, яка легалізує перехід до дій. +

Б) Перша стадія - момент зародження, виникнення і наступний процес розвитку конфлікту. Друга стадія - керівник одержує інформацію про конфлікт із різних каналів.

В) Перша стадія - певне місце працівника освітнього закладу в системі управлінських стосунків, що залежить від його професійно-кваліфікаційних характеристик і функціональних обов’язків. Друга стадія - переважно статистична характеристика працівника.

Г) Перша стадія - визначені активністю працівника в інших соціальних сферах життєдіяльності. Друга стадія - зміст соціальних ролей в аспекті соціального очікування.




8. Визначте, що таке конфліктогени спілкування, їх види та особливості їх ролі в ескалації конфліктів


А)

1) дія конфліктогенів підсумовується, виникає кумулятивний ефект. Що більше конфліктогенів допускає одна зі сторін, то швидше ситуація перейде в конфлікт і сильнішою буде відповідна реакція. Адже іншій стороні може набриднути постійно робити вигляд, що вона не помічає образливих слів та вчинків партнера, і вона також виявить сукупну реакцію ("помста за попередні образи");

2) найчастіше реакція на конфліктогени перевищує "потрібну та достатню", тобто людина, яка відповідає на образу, робить це з певним "запасом образливості". Це призводить до ескалації конфлікту;

3) люди, втягнені в конфліктну ситуацію, неоднаково ставляться до конфліктогенів, які одночасно сприймають та видають: те, що йде від опонента, оцінюється за іншими критеріями, ніж те, що належить самому собі. Тобто будь-яка людина значно чутливіша до слів, дій, вчинків інших людей, ніж до того, що робить сама. +

Б)

1) фактори, які впливають на виконання функціонально-професійних ролей.

2) чітке визначення змісту ролей та їх адекватного відображення у відповідних документах.

3) індивідуально-психологічні особливості менеджерів, пов’язаних із виконанням певної соціальної ролі (їхніх потреб, інтересів, значущості самої ролі).

В)

1)мотивація як процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації.

2) потреба як усвідомлення і переживання матеріальних і духовних засад, необхідних для підтримання життя організму та розвитку особистості (фізіологічна, в безпеці захисту, соціальна, у повазі,у самовираженні)

3) соціально-психологічна характеристика зв’язків та взаємозв’язків організації як системи: формальні, неформальні, напівформальні, позаформальні, офіційні, неофіційні.


Случайные файлы

Файл
69643.rtf
4142-1.rtf
172250.doc
21754-1.rtf
3170.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.