Вплив гендерних стереотипів на процес становлення особистості дівчат-підлітків (132491)

Посмотреть архив целиком

Вплив гендерних стереотипів на процес становлення особистості дівчат-підлітків


Постановка проблеми: формування певного способу життя молоді в тому числі й такого, невід’ємною частиною якого стає високий рівень гендерного виховання, відбувається за тими ж закономірностями розвитку індивіда, за якими здійснюється процес соціалізації особистості взагалі, а також визначаються гендерні стереотипи у процесі виховання цієї особистості. Тому теоретичні стереотипи гендерного виховання дівчат-підлітків доцільно розглядати у контексті соціалізації молодої людини взагалі та гендерних стереотипів виховання зокрема.

Сучасна педагогічна думка знаходиться на тому етапі свого розвитку, коли з’являються нові фактори, які впливають на систему ролей та поведінку особистості в сучасному світі. Серед таких факторів, що охоплює різні сфери суспільного життя, є фактор статі. Цей фактор визначає стать як сукупність фізіологічних та анатомічних особливостей, які людина отримує від природи. Очевидним є, що стать відіграє не тільки біологічну, а й соціальну роль. Закономірно з’являється визначення окремої соціальної статі – гендера, що є вираженням поняття систем ролей та відносин, між чоловіками й жінками в суспільстві як соціальними об’єктами. (8,14)

Проблема гендерних відносин та формування їх стереотипів у процесі виховання молоді взагалі та дівчат-підлітків зокрема стала актуальною як в нашому суспільстві, так і за рубежем з кінця ХХ століття.

Проблема тендера розглядається в роботах С.Ф. Хрисанової, О.А. Величко, Т.П. Голованової, Г.В. Запорожець, О.Б. Петренко, Т.Г. Димнової, А. Гаваркяна.

Гендерні стереотипи поведінки дівчат-підлітків у сучасній школі, гендерні відносини у сім’ї, правові норми гендерної рівності досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені Ю. Галустян, О. Ярош, А. Толстокорова, Н. Левчук, І. Кон, П. Пергер, Т. Лукман, I. Steinberg, I. Scrape, E. Yoffman та ін.

Аналізуючи визначення поняття гендер, вчені прийшли до більш глибокого його розуміння, а саме до ролі гендерних стереотипів поведінки у процесі виховання.

Існування гендера підкреслює соціальні аспекти статі і пов’язані з ним стереотипи, які безпосередньо впливають на поведінку і самоідентифікацію особистості, а отже і потребують ретельного дослідження.

У роботах іноземних дослідників А. Oakley, A. Huston, B. Ichroeder, M. Komarovsky, C. Thrall та інші розглядається питання гендерних ролей та стереотипів у суспільстві. Так А. Oakley твердить, що «…суспільство організоване навколо переконання, що відмінності між статтями більш значущі, чим ті, які у них є спільні. Коли намагають визначити цю різницю в термінах «природних» відмінностей, тут зміщується два різних процеси: тенденція розрізнити стать і тенденція розрізнити спосіб існування статі. Перше є дійсно постійною рисою людського суспільства, але друге – ні. І тому необхідно розрізняти стать і гендер, якщо статеві відмінності мають природне походження, то другі – мають своє джерело в культурі, а не в природі.» (12,22)

Метою нашого дослідження є теоретичний аналіз проблеми та визначення гендерних стереотипів у процесі виховання дівчат-підлітків.

Поняття стереотип походить від грецького «stereos» (твердий, об'ємний) та «tynos» (відбиток), який був використаний вперше в 1798 році для опису процесу друкування.

Вперше як науковий термін стереотип був запропонований у 1922 році після виходу у світ книги американського дослідника Уолтера Ліпммана «Суспільна думка». За У.Ліпмманом, стереотип – це упереджені погляди, які рішуче керують процесом сприйняття.

Пізніше з'явилися дослідження стереотипів, що проводилися вченими різних країн, внаслідок чого було сформульовано ряд визначень, що стосувалися соціальних стереотипів.

Так під соціальними стереотипами розумілось «схильність сприймаючого суб'єкта легко та швидко підпорядковувати сприймаючу людину в певній категорії в залежності від віку, етичної належності, національності і професії, тим самим присвоювати йому якості, які вважаються типовими для людей цієї категорії» (1,95).

Т. Шибутані трактує соціальний стереотип як «популярне поняття, що визначає наближене групування людей, з точки зору якого розрізняють значення, що підтримується поширеними уявленнями відносно властивостей цих людей. Такі абстракції формуються шляхом комбінації виділених форм поведінки у частини людей, які класифікуються певним чином. До людей із етнічних меншостей звичайно ставляться так, нібито всі вони одинакові».

Спираючись на дані трактування під соціальними стереотипами, можна розуміти спрощений, схематизований, емоційно – яскравий і дуже стійкий образ якогось соціального об'єкта (групи, людини, явища), що легко поширюється на всіх представників.

За філософським означенням, стереотип (соціальний) – це звичний, усталений спосіб духовної діяльності, стійкі форми сприйняття і оцінювання соціальних об'єктів і явищ, нормативні утворення групової й суспільної свідомості (7, 498).

Роль соціального стереотипу в соціальному процесі визначається тим, що цей стереотип є одним із різновидів творення суспільних стосунків. Стереотипи є прикладом соціально схвальної або соціально припустимої поведінки.

Гендерні стереотипи – це один із видів соціальних стереотипів, в основі яких лежить уявлення суспільства про «маскулінне» – чоловіче та «фемінне» – жіноче. Тобто, це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про місце і ролі жінок і чоловіків у суспільстві (6, 40).

Так, американські соціологи, вивчаючи стереотипи жіночої та чоловічої поведінки запропонували студентам назвати, які на їх думку найбільш вживані слова, що характеризують чоловіка і жінку. Типовими рисами для чоловіка були названі агресивність, заповзятливість, він – домінуючий і незалежний, емоційно стриманий, діловитий, знає, як опановувати світом, легко приймає рішення, вільно говорить про секс з іншими чоловіками, самовдоволений. Стереотипами типових жіночих рис є сентиментальність, ніжність, м'якосердість, тактовність, вона не використовує брутальних слів, розуміє почуття інших, балакуча, цікавиться власною зовнішністю, цінує мистецтво, сильно потребує захисту, охайна у звичках, спокійна (13, 61).

Насправді в житті не завжди спостерігається чітке дотримання вищеназваних характеристик. Основні гендерні характеристики можуть дуже змінюватися. Незалежно від біологічної статі індивід може демонструвати як жіночі, так і чоловічі риси. Наприклад, чоловік може бути ніжним, лагідним, але при цьому він не стане менш чоловічним. В той же час жінка може бути більш наполегливою, амбіційною, але не менш жіночною.

Укорінення гендерних стереотипів у свідомості людей яскраво прослідковується у виховному процесі сімейних стосунків.

Поряд з сім'єю формувати різні типи поведінки у дітей, виходячи із існуючих гендерних стереотипів, продовжує школа. Аналізуючи дослідження, проведені у різних країнах, ми помітили, що вчителі більше уваги приділяють хлопчикам. Хлопчиків частіше залучають до експериментів, очікують від них вищих результатів, ніж від дівчаток. Відмінні реакції учителів і на порушення учнями поведінки. Відомо, що хлопці частіше створюють проблеми з поведінкою, ніж дівчата. Але відмічено, що дрібні порушення дисципліни, допущені дівчатами, викликають активну, негативну реакцію у вчителів, тоді як на таку поведінку хлопців учитель може і не зреагувати. Дівчаток хвалять за слухняність, старанність, а хлопчиків – за знання, успішну інтелектуальну діяльність. Відповідно, дівчаток менше налаштовують на працю, їх заохочують прийняти те, що є належним, а хлопчиків стимулюють працювати, щоб досягти успіху (4, 90; 8; 9).

В результаті цього аналізу ми дійшли висновку, що у виховному процесі існує декілька стереотипів гендерної поведінки дівчат-підлітків. Основними гендерними стереотипами є погляди на особу з точки зору біологічної статі та погляди на особу як носія конкретних особистісних якостей. Особистісні якості дівчини-підлітка у єдності з біологічною та соціальною статтю формують ідеал нової людини.

Як виявилось, стереотипи фемінності мають стійке ядро – це комплекс уявлень, суджень про риси, що становлять суть жіночності. Це думки і судження про зовнішність та особливості способу життя і трудових навичок, які пов’язані з виконанням статевої ролі. Для дівчат це такі риси, як чутливість емоційного сприйняття, пластичність натури. Це риси турботливої матері, ніжної дружини.

Як бачимо, ядро статево-рольових стереотипів збігається з традиційними стереотипами фемінності. Відмінності в уявленні про жіночність у підлітків різних статей стосується рис, що характеризують периферійний зміст статево-рольових стереотипів. Це мінливість стереотипів відповідає трансформацій суспільної думки про жіночність.

Таким чином, нам здається, що зміни у статево-рольових стереотипах відображають соціально-економічні зрушення в суспільстві, які пред’являють до жінки нові вимоги. Дослідження показують, що сьогодні не можна уявити фемінність як ортогональний вимір особистості. Тому ми, маємо підставу стверджувати, що на сучасному етапі в модулі фемінності відбуваються зміни, які свідчать про те, що з’явився новий статево-рольовий андроген ний тип, тобто такий, який має риси, як маскулінного, так і фемінного типу. А тому виховання жіночності як проблема статево-рольової соціалізації в сучасних умовах не лише залишається актуальною, а й зростає, тому що зростає можливість конфліктів гендерної ідентичності, підґрунтям, яких є динамізм умов життєдіяльності, за яким може не встигати механізм адаптації.


Случайные файлы

Файл
76346-1.rtf
160021.rtf
12180.rtf
30410-1.rtf
98949.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.