Політична культура (118569)

Посмотреть архив целиком

1. Скласти таблицю „Суспільно-політичні концепції ХІХ століття”


Час виникнення

Концепція, ідеологія

Цінності

Економічна

сфера

Політична

сфера

1642рік


Авторитарна модернізація (Томас Гоббс)

Відмова від політичної свободи стає для індивіда „платнею” за економічну та особисту безпеку, яку повноцінно гарантувати може лише абсолютна влада держави

Жорстоке обмеження політичної свободи при забезпеченні й гарантуванні свободи економічної (купівлі-продажу майна, укладання торгових угод, вибору місце проживання та переміщення по країні та ін.)

Відмова індивідів від політичної свободи й передбачення прав верховної влади над собою державні повинні, на думку Гоббса, якось стримати зіткнення груп, забезпечити безпеку підприємницькій діяльності та власницьким правам індивідів

1688рік

Ліберально-демократична альтернатива курсу авторитарної модернізації

(Джон Локк)

Нерозривна єдність і взаємозалежність основних політичних та економічних прав людини

Цілковиті гарантії індивідуальної економічної свободи є можливими лише при підкріпленні її свободою політичною

Права людини переважають над будь-якими державними правами; сама держава створюється тільки з метою кращого втілення і гарантованого захисту цих прав особи

1748рік

Ліберальна владно-політична концепція

(Шарль-Луї Монтескє)

Політична свобода, яка складається не во вседозволеності, але в праве робити те, що дозволено законами

Обмеження владних повноважень кожної влади полягає не просто у забезпеченні ними різних сфер економічної і політичної діяльності, але й в необхідності вони можуть стати перешкодою у виконанні рішень одна одної

Гарантією політичної свободи індивідуума можуть бути тільки розподіл і взаємна незалежність законодавчої, виконавчої та судової влади

1762рік

Радикально-демократична парадигма влади (Жан-Жак Руссо)

Суспільство як універсальне „моральне і колективне ціле” стає джерелом і носієм усякої влади

Заперечення самостійної ролі особи у суспільстві, повному підкоренню її „громадському цілому”

Принцип розподілу влади: „воля або є загальною, або нею не є; вона являє собою волю народу як цілого або – тільки однієї його частини”


Час виникнення

Концепція, ідеологія

Цінності

Економічна

сфера

Політична

сфера

В кінці 60-х років

Республіканізм (Еммануїл Кант)

Справжнє призначення права полягає в тому, щоб надійно гарантувати для людської моральності той простір, у якому вона могла б безперешкодно реалізуватися свобода і громадська рівність індивідуумів.

Змінювати державний устрій можна лише шляхом конституційних реформ, причому тільки виконавчої, але не законодавчої влади, що значно покращує економічну сферу

Республіканізм є державний принцип відділення виконавчої влади від законодавчої; деспотизм – принцип самовладного виконання державних законів, створених ним самим”

1820 рік

Авторитарний етатизм (Георг Вільгельм Фрідріх Гегель)

Ця концепція побудована на розведенні й дослідженні двох ключових понять – громадянського суспільства і держави

Певна сукупність формально рівних індивідів, приватновласницький інтерес яких тісно вплетений в систему „всебічної зайнятості”

У концепції суверенітет держави належить конституційному монархові; концепція являє собою теорію конституційного етатизму, побудованого на засадах станового корпоративізму та панування держави над собою і суспільством


60-80 роки

Трансформації лібералізму(Ієремії Бентама, Джон Стюарт Міль, Алексіса де Токвіля)

Теорія утилітаризму Бентама керується принципами корисності та особистого пожитку.

Всі незручності для свободи індивідів, які випливають з наявності держави, мають бути мінімізованими – державне втручання в економічні процеси має по змозі зведеним нанівець.

Загального блага” можна досягти якнайкраще за умов „представницької демократії”, де законодавча легіслатура, з одного боку, володіє вищою владою і контролює уряд та інші виконавчі органи, а з другого – підзвітна виборцям та громадській думці.

Смисл концепції „захисту меншості” Мілля полягає в узгодженні різних партикулярних інтересів між собою, що виключає можливість сваволі однієї частини суспільства щодо іншої.

В концепції Токвіля йдеться про дослідження інституціональних підстав стабільної демократії та проблем політичної культури, аналіз порівняльної ефективності та різноманіття форм демократії, вивчення нових регулятивних функцій сучасної держави та нових версій традиційного деспотизму.

Кінець ХІХ століття

Марксизм (Карл Маркс і Фрідріх Енгельс)

В надрах капіталістичного суспільства присутній і постійно розвивається глобальний соціальний конфлікт – класовий антагонізм буржуазії і пролетаріату.

Ідея політичної рівності може бути реалізована лише в рамках економічної рівності

У межах марксистської теорії відбувається істотне уточнення радикально-демократичного концепту влади – ідея прямого та загального народознавства


2. Визначте раціональні та утопічні ідеї в марксисткій концепції політики


У своїх працях („Свята родина”, „Німецька ідеологія”) К.Маркс і Ф.Енгельс зауважували, що ідеологами революційної буржуазії були просвітники-матеріалісти XVII – XVIII ст. Виступаючи проти феодалізму, релігії, вони створювали передумови глибинного аналізу соціальних відносин, формували основи радикальних змін суспільного устрою. Тому ідейні джерела утопічного соціалізму і комунізму беруть свій початок у матеріалістичній традиції(Бекона, Декарта, Локка), а проповідування політичної рівності Руссо та інших просвітників передувало вимогам соціальної рівності.

Заглиблюючи свій погляд в основні положення матеріалістичної філософії, що живили соціалістичні та комуністичні теорії, К.Маркс зосереджувалися на тих аспектах, які тлумачили людину як продукт середовища і як істоту політичну, суспільну. Передусім він зазначає, що французький матеріалізм, розвиваючи теорію Локка про походження знань із чуттєвого досвіду, пристосував сенсуалізм до вчення про людину, до теорії виховання в найширшому значенні. Заслуговують на увагу вчення матеріалістів XVII ст., згідно з якими черпання людиною відчуттів, знань із зовнішнього світу, надбаного у ньому досвіду зобов’язує так влаштовувати цей світ, щоб він був гідним її. Потрібно сформувати істинно людські відносини, в яких вона почувалася б людиною. Якщо людина є суспільною істотою, то лише в суспільстві може розвинути свою істинну природу, а про силу її природи слід судити на підставі не сили індивідів, а сили всього суспільства. Оцінюючи Гельвецій розумів як сукупність усіх умов життя індивіда, формує людину. З огляду на це Гельвецій виступав за перетворення, які б усунули суперечність між інтересом окремої людини і суспільним інтересом, а для цього потрібна докорінна зміна свідомості людей. Серед головних аспектів його системи Маркс і Енгельс виділяли природну рівність людських розумових здібностей, єдність успіхів розуму і успіхів промисловості, природну доброту людини, всемогутність виховання.

З інших французьких матеріалістів, учення яких прислужилося формуванню ідей утопічного соціалізму і комунізму, чільне місце належить Гольбаху, у вченні якого теорію моралі багато що ріднить з поглядами Гельвеція. Зокрема, Маркс і Енгельс наголошували на положеннях, що розкривають її гуманістичну спрямованість: а) усяка мораль, яка відокремлює інтереси індивіда від інтересів суспільства, є неправильною, суперечить природі; б) доброчинність є не що інше, як користь людей, об’ єднаних у суспільство.


Случайные файлы

Файл
9468-1.rtf
146420.doc
112596.rtf
15068.rtf
16031-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.