Виробнича і соціальна інфраструктура (104334)

Посмотреть архив целиком













Виробнича і соціальна інфраструктура


Інфраструктура підприємства


Інфраструктура підприємства — комплекс цехів, господарств і служб, що забезпечує необхідні умови для його діяльності (функціонування); вона служить своєрідним «тилом виробництва», що без нього неможлива робота будь-якого підприємства (фірми). Розрізняють виробничу та соціальну структури, що складаються з певних елементів. Виробнича інфраструктура підприємства—сукупність підрозділів, що безпосередньо не беруть участі у виробництві основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови.








  • Допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) і господарства

  • Комунікаційні мережі

  • Засоби збирання та обробки інформації

  • Природоохоронні споруди


  • Заклади громадського харчування

  • Установи охорони здоров'я

  • Спортивні споруди

  • Дитячі дошкільні заклади

  • Заклади освіти

  • Заклади культури та відпочинку

  • Житлово-комунальне господарство











Елементи інфраструктури підприємства


Соціальна інфраструктура — сукупність підрозділів підприємства, що забезпечують задоволення соціально-побутових і культурних потреб його працівників.


Вплив інфраструктури на економіку підприємства


За сучасних умов господарювання у сфері технічного обслуговування виробництва на різногалузевих підприємствах зайнято приблизно 40—50 % загальної чисельності персоналу. Це пояснюється не лише великими обсягами робіт з обслуговування основного виробництва, а й тим, що багато які допоміжні та обслуговуючі операції важко піддаються механізації та автоматизації.

Зростання ролі і значення виробничої інфраструктури підприємства зумовлюється тим, що:

1) підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт з ремонту та налагодження устаткування, потребує розширення номенклатури інструментів, оснащення і пристроїв;

2) перехід до нових технологій та прискорення технологічних режимів устаткування підвищують вимоги до якості й збільшують потребу в різних видах енергії;

3) ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків збільшують обсяги транспортних робіт;

4) постійно зростає навантаження на комунікаційні мережі підприємства.

Для досягнення високих господарських результатів діяльності підприємства важливо створити комфортне соціальне середовище та сприятливий психологічний клімат, активізувати соціальну мотивацію праці. Усе це безпосередньо впливає на продуктивність праці і кінцеві результати діяльності підприємства.


Система технічного обслуговування підприємства


Система технічного обслуговування виробництва — сукупність процесів із підтримання в робочому стані машин, устаткування та інших засобів праці; забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортних та інших подібних операцій.

Основні функції системи технічного обслуговування виробництва:

ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого устаткування, догляд за ним налагодження; виконання тих самих операцій щодо інших видів засобів праці;

забезпечення робочих місць інструментом та пристроями власного виробництва; придбання стандартних пристроїв та інструментів на ринку або в порядку кооперованих зв'язків у підприємств суміжників;

переміщення вантажів і виконання всього обсягу необхідних вантажно-розвантажувальних робіт;

постачання підрозділів (робочих місць) електричною і тепловою енергією, газом, парою, стисненим повітрям та іншими енергоносіями;

безперешкодне доставляння на робочі місця сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива; тимчасове зберігання напівфабрикатів власного виготовлення та готової продукції.


Система технічного обслуговування підприємства

Ремонтне господарство

Відділ головного механіка

Ремонтно-механічний цех

Ремонтно-будівельний цех

Цехові ремонтні бази

Інструментальне господарство

Інструментальний відділ

Інструментальний цех

Центральний інструментальний склад

Цехові інструментально-роздавальні комори

Транспортне господарство

Транспортно-технологічний відділ

Транспортний цех (цехи за окремими видами транспорту — залізничного автомобільного, електрокарного)

Енергетичне господарство


Відділ головного енергетика

Господарства: електросилове, теплосилове, газове, пічне, слабкострумове, енергоремонтне

Складське господарство

Матеріальні склади

Виробничі склади

Збутові склади (склади готової продукції)


Структурні елементи системи технічного обслуговування підприємства


Ремонтне господарство підприємства

Призначення:

  • технічне обслуговування і ремонт діючих засобів праці;

  • монтаж і введення в дію нового виробничого устаткування;

  • модернізація діючого устаткування;

  • виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування.

Форми організації ремонту:

централізована — весь ремонтний персонал підприємства підпорядковується головному механіку, а всі види ремонтно-профілактичних робіт виконуються відповідними ремонтними дільницями (цехами);

децентралізована — усі види ремонтно-профілактичних робіт виконує персонал цехових ремонтних баз, підпорядкованих начальникам відповідних виробничих цехів;

змішана — технічне обслуговування та поточний ремонт виконує ремонтний персонал виробничих цехів, а капітальний ремонт, модернізацію, виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування — персонал ремонтно-механічного цеху.

Застосовувані системи ремонту:

система планово-запобіжного ремонту (ПЗР) сутність якої полягає в тому, що профілактичні заходи і ремонти проводяться після напрацювання устаткуванням певної кількості годин. Обсяг і строки проведення ремонтних робіт визначають на основі даних про категорію складності ремонту, тривалості ремонтного циклу та міжремонтних періодів. Ця система є більш надійною.

система ремонту за результатами технічної діагностики передбачає проведення відповідних робіт після об'єктивного контролю технічного стану устаткування; вона є дешевшою порівняно з системою ПЗР.

Інструментальне господарство

Інструментальне господарство — сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом необхідних для здійснення виробничих процесів різних видів інструменту (оснащення), його обліком, зберіганням і забезпеченням інструментом робочих місць.

Функції підрозділів інструментального господарства:

інструментального відділу — забезпечення виробництва необхідними інструментами та пристроями, що виготовляються спеціалізованими інструментальними заводами, і проектування технологічного оснащення для власних потреб;

інструментального цеху — виготовлення, ремонт і відновлення нестандартного інструменту та спеціального оснащення;

центрального інструментального складу (ЦІС) -приймання, зберігання та видача цехам (дільницям) споживачам усього придбаного, виготовленого і відремонтованого (відновленого) власними силами інструменту;

цехових інструментально-роздавальних комор (ЦІРК) — одержання від ЦІС технологічного оснащення, зберігання його оборотного фонду, збирання і передача в ЦІС спрацьованого інструменту.

Процес управління інструментальним господарством:

здійснюється головним технологом підприємства, якому підпорядковано інструментальний відділ (бюро), інструментальний цех (дільницю) і ЦІС;

передбачає: а) визначення потреби в інструменті (на основі норм витрачання інструменту на виріб або 100 годин роботи устаткування); б) організацію власного виробництва нестандартного оснащення; в) організацію експлуатації інструменту, включаючи його переміщення, заточування, ремонт і відновлення, нагляд за станом і дотриманням правил експлуатації.

Транспортне господарство

Транспортне господарство — комплекс підрозділів підприємства, що здійснюють вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення вантажів (матеріальних ресурсів і готової продукції).

Склад транспортного господарства:

транспортно-технологічний відділ, який здебільшого включає технічне бюро, бюро організації перевезень, диспетчерську службу і бюро тари; він здійснює загальне керівництво транспортним господарством, у тому числі профілактичне обслуговування транспортних засобів, організацію транспортних процесів згідно з розробленими планами та графіками вантажопотоків;

спеціалізовані цехи за видами транспорту (на великих підприємствах та їх об'єднаннях);

єдиний транспортний цех — на середніх і невеликих підприємствах.

Види використовуваного транспорту:

зовнішній—забезпечує зв'язок підприємства з приймальними пунктами транспорту загального користування (залізничними станціями, водними портами, аеропортами) і складами місцевих контрагентів;


Случайные файлы

Файл
80203.doc
78950.rtf
83531.rtf
2174.rtf
100382.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.