Стиль роботи керівника (102515)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МАГІСТРАТУРА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ










КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНІ:

ПСІХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Стиль роботи керівника




Слухач гр. ДС-241з Льовіна М.О.

Викладач Денисенко Г.О.








Луганськ 2005


ЗМІСТ


Введення

1 Керівник в системі управління персоналом

1.1 Сфера діяльності керівника

1.2 Якості керівника

2 Стилі керівництва і управління

3 Функції керівника

    1. Функції керівника по Файолю

    2. Функції керівника по Десслеру

3.3 Функції керівника по Адаїру

3.4 Пам'ятка керівнику про стиль та методи керівництва

4 Стратегії керівництва

4.1 Стратегія Нельсона

4.2 Стратегія Жукова

4.3 Стратегія по Дракеру

Висновок

Контрольне тестування

Список літератури



ВВЕДЕННЯ


У всі часи і у всіх народів роль керівника будь-якого рівня управління і будь-якої сфери діяльності була, є і буде визначальної в досягненні мети з якнайменшими витратами часу і ресурсів. Такими керівниками не тільки народжуються, але і стають. Як стати такому керівником? Що в собі потрібно розвивати, над чим працювати? Цьому присвячена зазначена робота.

З розвитком економіки, зокрема в нашій країні, терміни «менеджмент» і «менеджер», швидко і міцно увійшли до нашого життя і в наш словарний ужиток, замінивши такі терміни, як «управління», «управлінська діяльність», «керівник», «директор».

Саме поняття management в значенні близькому до сучасного з'явилося з початком промислової революції XVII – XIX в Англії, а потім розповсюдилося по всьому світу. Народженням своїм менеджмент був зобов'язаний зростанню числа крупних підприємств з сотнями і тисячами робітників. Їх власники вже не могли кваліфіковано керувати поодинці такою кількістю підлеглих і вимушені наймати для цього спеціальних людей – менеджерів, професійних керівників. Групи таких людей і одержали назву менеджмент.

Менеджмент не дає готових рецептів ідеальної організації і найкращих методів рішення проблем, придатних на всі випадки життя, бо постійно міняються умови діяльності людей, їх мети, задачі. Він учить думати, правильно ставити питання і шукати на них відповіді, а також дає людям деякі прості правила гри.

Після тривалих дебатів в спеціальній управлінській літературі англійський термін «менеджмент» і украінськек «управління» розглядаються як тотожні, взаємозамінні. Ряд дослідників вважають, що таке збіг не випадковий, оскільки його основу складають об'єктивні процеси суспільного розвитку, що роблять вплив на трактування понять і підходи до розкриття їх змісту. Як доказ приводять шість підходів до визначення суть і ролі управління і менеджменту:

  • Мистецтво (практика) виконання роботи;

  • Наука (область людського знання);

  • Функція (вид діяльності);

  • Процес;

  • Люди, що управляють організацією;

  • Орган або апарат управління.

На підтвердження даних підходів можна привести визначення Пітера Дракера: «Управління – це особливий вид діяльності, перетворюючий неорганізований натовп на ефективну цілеспрямовану і виробничу групу». А зараз розглянемо термін «керівництво». «Керівництво – це основна функція керівника, пов'язана з управлінням людьми досягши поставленої мети».

У ефективній роботі підприємства традиційно важливу роль виконує керівник. Досвід останніх років показав, що практично в однакових економічних і соціальних умовах одні підприємства не тільки вижили, але і успішно розвиваються, а інші виявилися несостоятельнимі і переживають важку кризу. Аналіз стану цих підприємств показав, що в значній мірі доля підприємства знаходилася і дотепер знаходиться в руках його керівника.

Керівник – це працівник, що відповідає за конкретний господарський об'єкт або комплексну програму, що має в своєму підпорядкуванні колектив співробітників і наділений необхідними правами і повноваженнями ухвалювати управлінські рішення і нести за наслідки їх реалізації відповідальність.

Грунтуючись на аргументуванні про актуальність вибраної теми, можна визначити цільову орієнтацію роботи.

Мета курсової роботи:

1. Показати сферу діяльності керівника.

2. Дати уявлення про становлення керівництва як науки, ознайомитися з внеском основоположників менеджменту в науку управління і керівництво.

3. Показати різні стилі управління і керівництва.

4. Розглянути різні класифікації функцій керівника.



1 КЕРІВНИК В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ


1.1 Сфера діяльності керівника


В умовах ринкових відносин і конкуренції з вітчизняними і зарубіжними фірмами керівники повинні все більше придбавати роль лідерів, господарників-професіоналів і опановувати досвідом рішення практичних задач розвитку і вдосконалення об'єктів підприємництва. Для цього необхідно уміти повернути людей до нових проблем, реалізувати можливості «людського чинника», організувати повнокровне життя колективів, підтримувати дух творчості і заповзятливості, шукати нетрадиційні шляхи рішення проблем, передаючи свої переконання підлеглим.

Керівник, розуміючи, що його помилки можуть завдати непоправного збитку людям, повинен володіти аналітичним мисленням, знати як організувати, підготувати, розрахувати варіанти, і вибрати найбільш відповідний і ефективний підхід, балансуючи на межі ризику, проводячи в життя ухвалені рішення. Для керівника велике значення мають особисті якості, організаторські здібності, досвід, навики. Використовуючи ці чинники, керівник повинен:

- добитися того, щоб люди діяли разом, використовуючи сильні сторони і усуваючи слабкі;

- визначити для підприємства прості, чіткі, об'єднуючі працівників цілі, легко сприймані і знайомі всім;

- побудувати таку організацію, яка дозволяє своїм членам рости, розвиватися і змінюватися шляхом постійного навчання і підвищення кваліфікації;

- розуміти особисту відповідальність за доручену справу;

- забезпечити виконання основних показників виробничої діяльності;

- пам'ятати, що кінцевим результатом роботи підприємства є задоволений клієнт.

Управлінський талант – це не менш важлива частина національного багатства країни, ніж найдорожча корисна копалини, але різниця у тому, що якщо якесь родовище не відкрите і не розробляється, то воно зберігається незмінним до кращих часів, а незатребуваний талант керівника втрачається безповоротно.


1.2 Якості керівника


Ранні дослідження у області менеджменту в основному зосереджувалися на внутрішніх якостях або рисах, якими повинні володіти керівники. Теорії, які вивчають якості або характерні риси керівників, називають особовими, або теоріями великих людей. Девіз цих теорій: «Лідерами народжуються, а не стають» Це помилковий підхід, оскільки він має на увазі, що якщо ви не володієте потрібними якостями, то можете відмовитися від думки бути керівником. На щастя, ніхто ще ніхто не зумів дати точний набір характеристик, якими повинен володіти керівник.

Більшість дослідників виділяє наступні важливі характерні риси керівника:

  • Інтелектуальні можливості вище середнього, але не на рівні генія.

  • Ініціатива, або здатність розуміти необхідність дії, а потім діяти.

  • Упевненість, або здатність повірити у те, що ти робиш.

  • Здатність подивитися на ситуацію «з висоти пташиного польоту»

На думку Джона Адаїра, найціннішими якостями керівника є:

  • Здатність працювати з великою кількістю людей;

  • Уміння брати відповідальність на себе за виконання важливих задач;

  • Прагнення до досягнення великих цілей;

  • Досвід керівництва колективом;

  • Великий досвід різних ділових функцій у середині кар'єри.

Якості, властиві керівникам, більшість фахівців розділяють на три групи: професійні, особисті і ділові.

До професійних відносяться ті, які характеризують будь-якого фахівця. Тому володіння ними є лише необхідною передумовою успішного виконання людиною обов'язків керівника. Такими якостями є:

- високий рівень освіти, виробничого досвіду, знання відповідної і суміжних професій; широта поглядів, ерудиція;

- прагнення до постійного самоудосконалення, критичного сприйняття і переосмисленню навколишньої дійсності;

- пошук нових форм і методів роботи, допомога оточуючим, їх навчання;

- уміння планувати свою діяльність.

Особисті якості керівника також мало чим повинні відрізнятися від якостей інших працівників, охочих, щоб їх поважали і на них зважали. Тут можна згадати:

- високі моральні стандарти;

- фізичне і психологічне здоров'я;

- високий рівень внутрішньої культури;

- чуйність, дбайливість, доброзичливе відношення до людей;

- оптимізм, упевненість в собі.

Ділові якості, до яких необхідно віднести:

- уміння створити організацію, забезпечити її діяльність всім необхідним, поставити задачі і розподілити їх серед виконавців, координувати і контролювати роботу;

- честолюбство, прагнення до влади, особистої незалежності, до лідерства за будь-яких обставин, а деколи і за всяку ціну, завищений рівень домагань, сміливість, рішучість, напористість, воля, безкомпромісність у відстоюванні своїх прав.

- контактність, комунікабельність, уміння викликати до себе прихильність людей, переконати в правильності своєї точки зору, повести за собою;


Случайные файлы

Файл
10355-1.rtf
181351.rtf
149166.doc
96688.rtf
2831-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.