Економіка праці та соціально-трудових відносин (100083)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

Криворізький технічний університет


Кафедра економіки, організації та управління підприємствами




КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Економіка праці та соціально - трудових відносин»


Варіант № 8




Студент(а)ки групи

спеціальності – 6.050100 “Фінанси”

ПІБ

Керівник роботи:

Посада старший викладач

ПІБ







Кривий Ріг

2008


1. Робочій час, його склад і структура


Робочий час поділяється на види, розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час. Так, відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Причому потрібно наголосити, що передбачені законодавцем гарантії відносно граничної тривалості робочого часу поширюються на найманих працівників підприємств усіх форм власності. У колективних договорах або інших локальних актах можуть бути закріплені положення про 40-годинний робочий тиждень, а також менші за тривалістю норми робочого часу на даному підприємстві, в установі, організації. Норма робочого часу - це встановлена законом, колективним або трудовим договором для даного працівника тривалість його робочого часу за певний календарний період - день, тиждень, місяць.

Раціональне використання робочого часу на підприємстві починається із встановлення найдоцільніших режимів праці й відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими.

Змінний режим праці й відпочинку визначає тривалість змін, час їх початку і закінчення, тривалість і час початку і закінчення перерв у роботі.

Добовий режим праці й відпочинку включає кількість змін (Циклів) за добу.

Тижневий режим праці й відпочинку передбачає різні графік роботи, кількість вихідних днів за тиждень, роботу у вихідні чи святкові дні, порядок чергування змін.

Місячний режим праці й відпочинку визначає кількість робо­чих і неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які отримують відпустки, тривалість основних і додаткових відпусток

Режими праці й відпочинку регулюються Кодексом законів про працю України.

У більшості західних країн нормальна тривалість робочого часу також закріплюється в законах і колективних договорах, хоча у деяких країнах (Великобританії, Данії) для більшості працюючих - тільки у колективних договорах. При цьому для першої групи країн колективними договорами встановлена менша тривалість робочого часу порівняно із законом. Найбільш поширеним стандартом на Заході є 40-годинний робочий тиждень за законодавством та 35-40-годинний робочий тиждень за колективними договорами.

Скорочений робочий час встановлений у законодавстві: КЗпП, а також, в інших нормативно-правових актах. Так, згідно із ст. 51 КЗпП для працівників, праця яких відбувається на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу - від 24 до 36 годин на тиждень. Перелік таких робіт і тривалість робочого часу при їх виконанні передбачені Списком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день, порядок застосування Списку регулює інструкція. Право на скорочений робочий день виникає, якщо працівник виконує роботи у шкідливих умовах праці не менше за половину робочого дня. Вказаний список обов'язковий для всіх підприємств, установ, де є види робіт, професії і посади, вказані в ньому.

Законодавством встановлений скорочений (36-годинний) робочий тиждень для деяких категорій працівників, трудова діяльність яких пов'язана з особливим характером праці (наприклад, педагогічні працівники, медичні працівники та ін.) або станом здоров'я (деякі категорії інвалідів). Для осіб, які працюють у зоні відчуження, встановлений 36-годинний робочий тиждень.
Скорочена тривалість робочого часу передбачена для неповнолітніх працівників з метою охорони їх здоров'я. Так, для працівників віком від 16 до 18 років встановлений 36-годинний робочий тиждень, віком від 15 до 16 років - 24-годинний робочий тиждень, для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, - не більш 24 годин на тиждень, а якщо учні працюють протягом навчального року у вільний від занять час, то тривалість їх робочого часу на повинна перевищувати половини тієї норми, яка встановлена для осіб відповідного віку, тобто для учнів віком від 14 до 16 років - не більше 12 годин на тиждень, а віком від 16 до 18 років - 18 годин на тиждень.

Скорочується тривалість робочого часу напередодні святкових днів на 1 годину як при 6-денному, так і при 5-денно-му робочому тижні. Це положення не поширюється на працівників, яким встановлений скорочений робочий час на інших підстава.

Встановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної плати. Робота, яка виконується в нічний час, оплачується в підвищеному розмірі, який встановлюється Генеральною, галузевою, регіональною угодами і колективним договором, але не повинен бути менше за 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Неповний робочий час - встановлюється угодою сторін як при вступі на роботу, так і в період роботи. Неповний робочий час може бути у вигляді:
а) неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин); б) неповного робочого тижня (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тиждень) і в) поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).

При встановленні режимів праці з неповним робочим часом тривалість робочого дня (зміни), як правило, не повинна бути менше 4 годин і робочого тижня - менше 20-24 годин відповідно при 5- та 6-денному тижні.

Як правило, на умовах неповного робочого часу працюють сумісники, тобто особи, що уклали два або більше трудових договорів (з двома або декількома роботодавцями). Сумісництво можливе і на одному підприємстві при виконанні різних робіт поза основним робочим часом.

Загальними вимогами до режимів роботи є:

  • дотримання встановленої законом загальної тривалості робо­чого часу;

  • забезпечення рівномірного чергування часу роботи і перерв між змінами, для чого розраховується тривалість циклу обороту змін — періоду, за який всі працівники відпрацюють у всіх змінах, передбачених графіком;

  • забезпечення повного використання обладнання і робочого часу для підвищення продуктивності праці;

  • обмеження кількості змінних графіків на підприємстві, оскільки це утруднює процес управління.

Для виявлення резервів раціональнішого використання фонду робочого часу працівників проводиться класифікація видів витрат робочого часу за такими напрямками:

1. Час роботи і час перерв у роботі (рис. 1.1).

1.1. Час роботи Тр — це загальна тривалість змінного часу, про­тягом якого працівник виконує трудові функції. Він включає:

  1. Час підготовчо-завершальної роботи Тпз, що витрачаєть­ся на підготовку до виконання завдання, і дії, пов'язані з його за­вершенням (одержання завдання, інструктаж, здавання готової продукції тощо).

  2. Час оперативної роботи Топ витрачається на безпосереднє виконання трудового завдання. Він включає:

  1. Основний час То — час безпосереднього перетворення предмета праці;

  2. Допоміжний час ТД — час управління обладнанням, вимірювання показників, переходів тощо.

1.1.3.Час обслуговування робочого місця То6 складається з:

1.1.3.1. Часу організаційного обслуговування Торг, що витрачається на догляд робочого місця, пов'язаний з виконанням змінного завдання;

1.1.3.2. Часу технічного обслуговування Ттех, що витрачається на догляд робочого місця, пов'язаний з виконанням даної конкрет­ної роботи.

1.2. Час перерв Тп — це загальна тривалість змінного часу, про­тягом якого працівник не виконує трудові функції з різних при­чин. Він включає:

1.2.1. Час регламентованих перерв Тпр заздалегідь передбачений, об'єктивно необхідний. До нього належать:

1.2.1.1. Час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва Тпт;

1.2.1.2. Час перерв, обумовлених трудовим законодавством Тзак;

1.2.1.3. Час на відпочинок та особисті потреби Твоп.

1.2.2. Час нерегламентованих перерв Тпн складається з непередбачуваних, небажаних зупинок в роботі. Це:

  1. Час перерв, зумовлених недоліками у технології та орга­нізації виробництва Тпнт, наприклад перебоями постачання, не­справністю устаткування;

  2. Час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисцип­ліни Тптд — запізненнями, прогулами тощо;

1.2.2.3. Час відпусток з дозволу адміністрації Тпв.


Змінний робочий час Тзм


Час роботи Тр

Час перерв Тп



Час продуктивної роботи Трп

Час непродуктив-ної роботи Трп


Час регламентованих перерв Тпр

Час нерегламенто-ваних перерв Тпн




Час перерв, зумов-лених особливостями техніки, технології та організації вироб-ництва Тпт

Час перерв, зумовлений недоліками у технології та організації виробництва Тпт


Час підготовчо завершальної роботи Тпз

Час оператив-ної роботи Топ

Час обслугову-вання робочого місця Тоб



Случайные файлы

Файл
94139.rtf
186393.doc
26445.rtf
176468.rtf
12011-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.