Проблема ісламського тероризму (96380)

Посмотреть архив целиком

ПРОБЛЕМА ІСЛАМСЬКОГО ТЕРОРИЗМУ


На початку третього тисячоліття виявився тліючий конфлікт трьох моделей світового порядку — американського, європейського та ісламського світу. Забезпечення мирного функціонування світового співтовариства насамперед пов’язано з інтересами держав та наслідками реалізації цих інтересів для всього співтовариства, і в результаті має бути спрямоване на появу рівнодіючої інтересів, а в деяких випадках — балансу сил стосовно конкретної проблеми. Світовий порядок виступає як стан динамічної рівноваги системи міжнародних відносин, на який постійно впливають соціально-економічні, політичні, ідеологічні та релігійні системи.

Ісламський світ та тероризм. Двадцять п’ятого вересня 2004 р. виповнюється 35 років організаційного оформлення третього шляху у світовій політиці — створення у 1969 р. Організації Ісламська конференція (ОІК), що нині налічує 57 держав.

Створення ОІК, як і терористична акція 11 вересня 2001 року в США, є віддзеркаленням взаємно суперечливих та водночас надзвичайно динамічних процесів, що мали місце в зоні розповсюдження ісламу в кінці ХХ століття. Соціальне середовище даної зони характеризується високим приростом населення з одночасним загостренням соціально-економічних проблем, що стимулює пошуки соціальної справедливості шляхом релігійної досконалості. Цьому сприяє і міжнародна ситуація.

Зона ОІК поширюється на 42% території планети та 35% усіх людських ресурсів. У 2000 р., за оцінками Міністерства енергетики США, ОПЕК, що переважно складається з мусульманських держав, отримала від експорту нафти 211 млрд. дол. США, а кількість осіб, що сукупно володіли капіталом 1,3 трлн. дол. США, становила 220 тисяч. З цієї суми 800 млрд дол. США інвестовані за кордон.

Активізація діяльності релігійних рухів спричинила лавиноподібне розповсюдження ісламу. Протягом 1969–1979 рр. були створені нові інститути міжурядового і неурядового характеру, спрямовані на імплементацію ідей ісламської концепції світового порядку.

Слово «іслам» означає присвяту себе богові — Аллаху. Іслам як спосіб дотримання божих настанов у будь-яких життєвих ситуаціях є багатогранна система поглядів, покладених в основу організації всіх сторін життя суспільства, яке його прийняло. Таким чином, він зводиться не лише до рамок релігії, яка сучасним суспільством сприймається як дотримання певних культових ритуалів, а охоплює державний устрій, духовну, соціальну, економічну та культову складові. Тобто іслам — це спосіб життя.

Релігійний чинник у політичному житті країн зони розповсюдження ісламу набув глобального характеру завдяки своїй широкій соціальній базі, транснаціональності, поліцентризму, величезним фінансовим можливостям енергоресурсних країн. Саме іслам є однією з найбільш поширених світових релігій, частка прихильників якої зросла за останні 100 років з 13 до 19,5% від загальної кількості населення земної кулі. Водночас слід відзначити, що християнство є основною релігією у 150 країнах світу, а чисельність його прихильників становить 22%, із яких католиків — 58%, протестантів — 34,5%, православних — 7,5 відсотків.

Однак в кінці ХХ століття з’явилися й нові саудівська, пакистанська та іранська релігійні моделі державного устрою і спроби розповсюдити ці моделі на інші держави регіону. Феномен режиму талібів в Афганістані підтвердив, що серед іншого мають місце й екстремістські форми ісламізму як політичної практики. Екстремізм може виникати з філософсько-політичного чи релігійного світогляду, але для того, щоб він став політичною практикою, необхідні великі кошти, зброя, професіонали тощо.

Суперечності релігійно-політичного й економічного характеру спричинили появу в зоні розповсюдження ісламу екстремістських угруповань, у формуванні яких певною мірою виявляли зацікавлення і держави регіону для ведення боротьби між собою.

Найбільшу тривогу викликає той факт, що в зоні розповсюдження ісламу з’явилася ядерна зброя. У 1998 р. Пакистан та Індія майже одночасно випробували ядерну зброю. А іранська ядерна програма спроможна створити реальні можливості для її виробництва. До того ж така зброя є і в Ізраїлі, що знаходиться в регіоні ісламських країн.

11 вересня 2001 р. продемонструвало слабкість та уразливість людини перед сучасними можливостями терористичних організацій. Повною мірою був задіяний правовий механізм РБ ООН, розпочалася повномасштабна боротьба з міжнародним тероризмом. У проголошених цілях тероризм оперував ісламською релігійною лексикою, використовуючи найрадикальніші методи. Необхідно врахувати, що ісламські радикали — це лише одна з гілок мусульманського ісламського світу, що знаходиться у стані війни з іншими. Отже, тероризм не слід пов’язувати з ісламом як релігійним вченням.

Варто нагадати, що у кінці 1979 р. (в умовах протистояння США та СРСР) З.Бжезінський наступним чином сформулював ставлення США до ісламського феномену у міжнародних відносинах: «Ми не маємо ніяких імперських планів у мусульманському світі. Ми зацікавлені в незалежності всіх мусульманських країн. Ми цілковито поважаємо їх релігійні вірування і фактично поділяємо їх, оскільки є багато спільного між ісламом та християнством». Журнал «Time» дав більш об’єктивну оцінку взаємовідносин, що актуальна і нині: «США ніколи не колонізували ісламські країни... Але за останні 30 років США були головним учасником культурного зіткнення, що набагато більше травмувало мусульманський світ, ніж колоніалізм». А вже в останньому десятилітті США безпосередньо організовували та проводили бойові операції на території мусульманських країн («Буря в пустелі» у 1991 р., воєнні дії в Сомалі у 1993 р., воєнна операція в Афганістані у 2001 р., війна в Іраку в 2003 р.). З розпадом біполярної моделі міжнародних відносин зросла роль США у світовій політиці та трансформувалися ліві режими у країнах розповсюдження ісламу.

Як зазначав У.Хаттон, нині у США домінує войовничий консерватизм досить специфічного зразка, що істотно відрізняється від європейського. Європейський консерватизм був і залишається соціальним консерватизмом, коріння якого в європейській історії — християнській та феодальній. Американський консерватизм розвивається на основі індивідуалізму, де людина — автономний від соціуму суб’єкт. Саме тому він протистоїть практично будь-яким виявам як громадської солідарності, так і більшості колективних інституцій. «Американський консерватизм фактично є дивною та своєрідною доктриною, що має мало спільного з основоположними цінностями європейської цивілізації, які він так ревниво відстоює». Упродовж тривалого історичного часу американське суспільство проповідувало необмежену свободу лише для деяких членів суспільства, тоді як європейська модель ґрунтувалася на певних обмеженнях свободи, але для всіх. Індивідуалістичний характер американського суспільства зумовив відсутність у ньому такого важливого механізму, як «інфраструктура справедливості». Американський консерватизм сьогодні вимагає, щоб його принципи були прийняті всіма без винятку. Звідси, тенденція до зростаючої агресивності США, в якій на міжнародному рівні відтворюється агресивний індивідуалізм, що ніколи не мав стримуючих чинників всередині Америки.

Нині серйозні проблеми пов’язані з тим, що США продовжують політику насадження своїх консервативних принципів за межами країни, прагнучи максимізувати рівень свободи для власного маневру. Національне гасло «Америка — понад усе» розглядається як філософський та моральний імператив, тобто весь міжнародний порядок повинен будуватися на пріоритеті односторонніх дій США та їх спроможності до таких дій.

Сподівання на те, що ситуація докорінним чином зміниться після 11 вересня 2001 р., не справдилися. США заявили, що прагнуть створити широку антитерористичну коаліцію. Але війна в Афганістані засвідчила, що США мають переконливу військово-технічну перевагу, а її підтримка з боку союзників суто символічна. Створювані США коаліції мають тактичний характер і служать в основному національним інтересам. Як заявляв міністр оборони США Д.Рамсфельд, склад коаліції визначає поставлена ціль, а не навпаки. Таким чином, США і надалі вирішуватимуть свої стратегічні завдання односторонньо, в контексті національного бачення світового порядку.

Через проблеми, пов’язані з боротьбою проти міжнародного тероризму, особливої гостроти набула і без того серйозна проблема побудови справедливого суспільства «з людським обличчям». Воєнні акції США щодо ліквідації баз терористів залишаються імперативом, але тільки акцій помсти недостатньо. Для європейського співтовариства необхідні докази правової легітимності цих акцій. З позицій Європи необхідно створити систему, яка зробить нежиттєздатною ідеологію, на якій ґрунтується тероризм.

Такі індустріально розвинуті країни, як Великобританія, Німеччина, Франція, зацікавлені в тому, щоб США повторили у новій інтерпретації «План Маршалла» для слаборозвинутих країн ісламського світу (слід відзначити, що Європа нині є одним з найбільших гуманітарних спонсорів для найбідніших країн світу і щороку витрачає з цією метою у 2,5 раза більше коштів, ніж США). Але консервативний Вашингтон не виявляє інтересу до цієї ідеї. Це підтвердив і З. Бжезінський, який вважає, що механізми, раніше випробувані в Європі, в основі яких були трансатлантична, політико-культурна солідарність, не зовсім підходять до регіону, де в умовах культурної неоднорідності націоналізм перебуває на ранній стадії розвитку, і він більшою, ніж в Європі, мірою керується емоціями. Релігійна ворожість в його основі нагадує ту, що майже чотири століття тому призвела до тридцятилітньої війни між католиками та протестантами. У цьому регіоні США не мають природних союзників, які були б пов’язані з ним спільною історією та культурою. Тому до ключових потенційних партнерів США щодо трансформації цього регіону (його можна назвати Глобальними Балканами ХХІ століття) слід зарахувати такі країни, як Туреччина, Ізраїль, Індія та РФ, хоча кожна з них сама собою, на жаль, не може зробити бажаний для США вклад у стабілізацію регіону.


Случайные файлы

Файл
101476.rtf
fiz_fv01.doc
96183.rtf
179592.rtf
3619-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.