Предмет і завдання гігієни, основні методи досліджень (93316)

Посмотреть архив целиком

Предмет і завдання гігієни


Гігієна походить від грецького слова hygieinos, що означає здоровий. Вона вивчає вплив умов життя та праці на здоров’я людини і розробляє заходи із профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я і збільшення тривалості життя людини. Гігієна тісно пов’язана із санітарією, що на латині (sanitas) також означає здоров’я. Цей термін широко вживався у першій половині ХХ сторіччя для позначення галузі охорони здоров’я, яка займалася розробленням і проведенням практичних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. У сучасному уявленні науковим розробленням цих проблем займається гігієна, а санітарно-епідеміологічна служба забезпечує організацію та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. Основними завданнями сучасної гігієни є розроблення засад запобіжного та поточного санітарного нагляду, санітарного законодавства, обґрунтування гігієнічних заходів щодо охорони та оздоровлення навколишнього середовища, умов праці і відпочинку, охорони здоров’я дітей та підлітків, участь в розробленні основ раціонального харчування, а також санітарна експертиза харчових продуктів і предметів домашнього використання. Основою гігієни є гігієнічні нормативи - гранично допустимі концентрації (ГДК) та рівні (ГДР), орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) для атмосфери населених місць і промислових підприємств, продуктів харчування, одягу і взуття з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження здоров’я і запобігання захворюванням, забезпечення високої працездатності та підвищення тривалості життя.

Гігієна як розділ медицини, що вивчає зв’язок і взаємодію організму з довкіллям, тісно співвідноситься з усіма дисциплінами, які забезпечують формування гігієнічного світогляду лікаря: біологією, фізіологією, мікробіологією, клінічними дисциплінами тощо. Це дає можливість широкого використання методів і даних сучасних наук в гігієнічних дослідженнях з метою вивчення чинників довкілля при запобіжному і поточному санітарному нагляді і розробленні комплексу профілактичних заходів. Комплексна гігієнічна характеристика факторів довкілля і даних про їх вплив на здоров’я людини сприяє більш обґрунтованій діагностиці захворювань, правильному патогенетичному лікуванню. Таким чином, є всі підстави стверджувати, що гігієна - це наука, яка вивчає вплив на здоровя людини факторів довкілля та соціальних умов. На базі вивчення чинників довкілля розробляються нормативи і практичні заходи, які мають на меті створення сприятливих умов для життя і праці людини, тобто зниження захворюваності і смертності, збільшення працездатності та інше. На здоров’я людини впливають різноманітні природні чинники, які можна класифікувати на хімічні (речовинні), фізичні (енергетичні), біологічні (бактерії, віруси), психогенні (інформативні), космічні (астральні). До них належать повітря, вода, грунт, кліматичні чинники, а також соціальні умови (праці, харчування, житлові та інші). Вплив природних і соціальних чинників взаємопов’язаний, оскільки урбанізація впливає на природний склад питної води, повітря, грунту, а природні чинники обумовлюють характер харчування населення. Здоров’я людини суттєво визначає спосіб життя, до якого входять правильний режим праці і відпочинку, раціональне харчування, підтримка на належному рівні фізичної активності, загартування, дотримання правил особистої гігієни тощо.


Предмет і зміст гігієни


  1. Гігієна вивчає чинники і умови довкілля, які впливають на здоровя людини

  2. Гігієна вивчає закономірності впливу чинників довкілля на організм людини і залежність доза-час-ефект

  3. Гігієна розробляє гігієнічні нормативи

  4. Гігієна впроваджує гігієнічні нормативи і правила у практику

  5. Гігієна прогнозує санітарну ситуацію на короткочасну та віддалену перспективу

Гігієна вміщує ряд розділів, кожен з яких охоплює самостійну галузь науки і практики: комунальну гігієну (гігієну населених місць), гігієну навколишнього середовища, гігієну (медицину) праці, гігієну дітей і підлітків, гігієну харчування, радіаційну гігієну, гігієну лікувально-профілактичних закладів, а також військову, особисту, морську, авіаційну, спортивну, космічну та багато інших.


Методи гігієнічного дослідження


У практичній діяльності сучасного лікаря постійно використовуються методи гігієнічної оцінки факторів довкілля. До них належать санітарне обстеження та опис, фізичні, хімічні та біологічні методи санітарної експертизи. В той самий час використовуються методи дослідження, за допомогою яких можна виявити вплив на організм чинників довкілля. До них належать епідеміологічні, санітарно-статистичні, клінічні методи, а також гігієнічний експеримент. Зазначені методи дозволяють вивчити стан здоров’я окремих груп населення, виявити захворювання чи зміни у стані здоров’я, які обумовлені впливом шкідливих чинників довкілля.

Методи санітарного обстеження тривалий час були майже єдиним засобом вивчення умов життя та здоров'я населення. Але треба пам”ятати, що навіть ретельне санітарне обстеження не може дати кількісну характеристику, а також виявити фізичні, хімічні, біологічні властивості середовища. В зв’язку з цим метод санітарного опису в наш час обов’язково доповнюється більш точними фізичними, хімічними, біологічними та іншими методами дослідження.

Санітарному опису належать об’єкти довкілля, умови життя і праці населення. До них відносяться джерела водопостачання, грунт, повітряне середовище, продукти харчування, житло, місця праці і відпочинку населення, лікувальні, шкільні заклади та інші.

Фізичні методи надзвичайно широко використовуються в санітарно-гігієнічних дослідженнях. З їх допомогою досліджують, наприклад, температуру, вологість, швидкість руху, електричний стан повітря, барометричний тиск, усі види електромагнітних випромінювань, починаючи з самих короткохвильових гамма-випромінювань і закінчуючи інфрачервоним випромінюванням і радіохвилями різної частоти. Фізичні методи широко використовують у комунальній гігієні з метою оцінки клімату населених місць, у гігієні праці для характеристики метеорологічних умов на виробництві, різних випромінювань, які трапляються на виробництві. Фізичні методи допомагають визначити хімічний склад і структуру речовини. Так, спектрографічний аналіз дозволяє помітити незначну кількість сторонніх домішок різних елементів в основному продукті. За допомогою люмінесцентного аналізу можна визначити якість харчових продуктів. Радіометричні та дозиметричні методи дослідження стали основними в радіаційній гігієні.

Хімічні методи в санітарно-гігієнічних дослідженнях використовуються при вивченні хімічного складу повітря, води, грунту, харчових продуктів. Особливо широко їх використовують для визначення отрутохімікатів, різних синтетичних і отруйних речовин, які потрапляють в біосферу у малих кількостях. Хімічні методи мають високу чутливість і репродуцибільність. За допомогою хімічних методів визначають не тільки хімічний склад того чи іншого об’єкта, але й домішки, які не притаманні природному складу і можуть чинити шкідливий вплив на організм або служити показником санітарного неблагополуччя об’єкта, що вивчається. Наприклад, наявність у повітряному середовищі оксиду вуглецю, діоксиду сірки або якої-небудь отруйної речовини свідчить про безпосередню небезпеку для здоров’я. Виявлення в повітрі житлових приміщень підвищеного рівня діоксиду вуглецю свідчить про санітарне неблагополуччя, а саме про недостатню вентиляцію приміщень. Слід підкреслити, що за допомогою хімічних методів встановлений такий важливий факт, як міграція харчовими ланцюжками деяких отрутохімікатів, які широко використовують у наш час у сільському господарстві, а саме: ДДТ знаходять не тільки в ґрунті і рослинах, але і в організмі тварин і людини. Цей препарат виявляли навіть у рибі.

Біологічні методи дослідження можна поділити на суто біологічні і бактеріологічні. Під суто біологічними методами слід розуміти такі дослідження об’єктів довкілля, у ході яких визначають мікро- та макроорганізми і речовини тваринного і рослинного походження, які характеризують санітарний стан об’єкта. Прикладом такого аналізу може бути біологічне дослідження джерел води, при якому вивчають рослинні і тваринні організми, що заселяють ці водоймища.

До біологічних методів належать також гельмінтологічні дослідження, які дозволяють виявити життєздатні яйця гельмінтів у різних об’єктах довкілля (грунт, вода), що дає можливість робити висновок про ступінь їх фекального забруднення і безпосередньої небезпеки зараження гельмінтами.

Бактеріологічні методи у практиці санітарно-гігієнічних досліджень часто мають першочергове значення, оскільки з їх допомогою можна не тільки визначати загальну кількість мікроорганізмів у об’єкті, що вивчається, але й виділити та ідентифікувати санітарно-характерні мікроорганізми. Бактеріологічний аналіз має важливе значення для оцінки харчових продуктів (молоко, м’ясо, готова їжа), оскільки за деяких умов кількість мікроорганізмів у них може досягати колосальних значень і викликати псування продуктів, а іноді і харчові отруєння. До об’єктів санітарного нагляду належать підприємства промисловості, транспорту, житлові будинки, дитячі заклади, нові види посуду, тари, устаткування і упаковок з полімерних матеріалів, дитячі іграшки, книги, одяг.

Епідеміологічний метод - це сукупність методів вивчення змін здоров’я населення під впливом різних ендогенних (генетичних, вікових та інших) і екзогенних соціальних і природних (хімічних, біологічних, психогенних та інших) чинників.


Случайные файлы

Файл
ref_comp_2.doc
56358.rtf
160788.rtf
inform.doc
80118.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.