Закупівельна та збутова логістика (82972)

Посмотреть архив целиком

Кафедра менеджменту








Контрольна робота


з дисціплінини


"Логістика"




Зміст


1. Закупівельна та збутова логістика

2. Інформаційна логістика

Список літератури




1. Закупівельна та збутова логістика


Сучасне розуміння логістики пов'язане з реалізацією наступних функцій:

– координація попиту та пропозиції на конкретний товар при мінімізації витрат обігу;

– підтримка на належному рівні взаємин фірми з конкретними постачальниками й клієнтами.

Таким чином, логістику не можна розуміти тільки, як процес переміщення фізичних об'єктів, вона так само містить у собі способи й методи координації взаємин компанії з її постачальниками й клієнтами в конкурентному середовищі.

Система (сукупність) економічних, організаційних і правових взаємин, що виникають між підприємствами (організаціями) – постачальниками і споживачами в логістичному процесі називається комерційними зв'язками.

Мета формування тієї або іншої системи взаємин – мінімізація витрат (витрат) обігу і одержання максимального прибутку. «Пропонуючи послугу клієнтові, фірма майже завжди діє у своїх інтересах. Надання додаткової послуги є умовою укладання і успішного виконання угоди, так само як і виробництво основного товару» – стверджує знаний фахівець у сфері логістики Т. Левітт.

Однією з найважливіших форм комерційних зв’язків є надання логістичних послуг. Це пов’язано з усвідомленням багатьох компаній необхідності орієнтації у своїй діяльності на кінцевого споживача, який вимагає не тільки своєчасності та точності, а й диктує умови, визначаючи склад та рівень якості послуг, що надаються йому в постачально-збутовому процесі.

Узагальнено послуга означає чиюсь дію, що приносить користь, допомогу іншому, а робота з надання послуг, тобто задоволення чиїхось потреб, називається сервісом.

У сучасній практиці господарювання для визначення концепції обслуговування клієнтів використовують термін «логістичний сервіс».

Логістичний сервіс – це сукупність функцій і видів діяльності всіх підсистем підприємства, що забезпечують зв’язок «підприємство-споживач» у розрізі кожного матеріального та інформаційного потоку за показниками номенклатури, якості, кількості, ціни, місця і часу постачання продукції відповідно до вимог ринку.

Головною метою логістичного сервісу є забезпечення необхідного рівня задоволення вимог клієнта за якнайнижчих сукупних витрат, що передбачає гарантоване отримання ним продукту відповідної якості, кількості та асортименту у визначеному місці, у визначений час та за визначеною ціною.

У залежності від етапу обслуговування виділяють такі види логістичних послуг:

  • передпродажні (допродажні) логістичні послуги – включають визначення та планування політики виробника товарів у сфері формування системи логістичного сервісу;

  • логістичні послуги під час продажу товарів – передбачають наявність товарних запасів на складі, виконання замовлень (у т. ч. підбір асортименту, пакування, формування вантажних одиниць та інші операції), забезпечення надійності доставки, надання інформації про пересування вантажів;

  • післяпродажні логістичні послуги – охоплюють гарантійне обслуговування, зобов’язання розглянути претензії покупців, проведення ремонтних робіт, підготовку ремонтного персоналу, постачання запасних частин, інфраструктуру сервісу, утилізацію старої продукції.

За сферою використання виділяють також:

  • сервіс споживацького попиту, який включає послуги, що надаються на всіх етапах і визначають термін поставки, комплектність, якість, об’єм, готовність і частоту поставки, вантаження і розвантаження, безвідмовність та своєчасність, спосіб замовлення;

  • виробничий сервіс, який передбачає надання послуг, спрямованих на ефективне використання продукції та виявлення її можливостей (доробка та модифікація, усунення помилок, випробування, монтаж і наладка, організація експлуатації, навчання персоналу);

  • сервіс інформаційного обслуговування, який визначається об’ємом та різноманітністю інформації, що надається потенційному споживачу про продукцію фірми та її сервісне обслуговування (рекламна діяльність, каталоги та прейскуранти, технічна документація, правила гарантії, експлуатаційна документація);

  • фінансово-кредитний сервіс, який полягає у наданні покупцю різноманітних варіантів оплати товару (оплата за фактом, у розстрочку, варіантність системи знижок і пільг, можливість банківських, комерційних, товарних та інших форм кредиту).

Класифікація логістичних послуг здійснюється і за функціональними ознаками: транспортні, експедиційні, пакувальні та інші.

Етапи формування системи логістичного сервісу на підприємствах:

  1. Сегментація споживчого ринку (поділ споживачів на групи в залежності від виду логістичних послуг).

  2. Визначення переліку найбільш значущих послуг шляхом проведення опитування клієнтів.

  3. Ранжування послуг, що ввійшли до переліку за значенням.

  4. Визначення стандартів послуг для окремих сегментів ринку.

  5. Оцінка логістичних послуг за рівнем сервісу та витрат.

  6. Встановлення зворотнього зв’язку з клієнтами.

У західної комерційній практиці вироблений ряд «правил» або рекомендацій, які не тільки істотно полегшують комерційні взаємини, але й усталюють стан виробництва, створюють умови для виживання в конкурентній боротьбі. Це є своєрідним кодексом, який характеризує етичні норми партнерства.

Він може бути сформульований так: в основі успішної підготовки й виробництва продукції за інших рівних умов, лежать гарні відносини між підприємцями, з одного боку, та кредиторами, постачальниками й клієнтами з іншої сторони.

Принципи, що покладені в основу кодексу партнерства [9]:

1. Вести себе з постачальниками так само, як із клієнтами фірми.

2. Не забувати демонструвати на ділі спільність інтересів.

3. Знайомити постачальників і клієнтів зі своїми завданнями й бути в курсі їх ділових операцій.

4. Проявляти готовність допомогти у випадку виникнення проблем у партнерів.

5. Дотримуватися прийнятих на себе зобов'язань.

6. Ураховувати в діловій практиці інтереси партнерів.

7. Підтримувати стабільні контакти в діловому світі.


2. Інформаційна логістика


Логістична система на макро- і мікрорівні розпадається на ряд структур, які можна представити у вигляді горизонтальних підсистем, що забезпечують організацію руху матеріального потоку: підприємство – посередницькі структури – споживач; закупівлі – виробництво – збут. У рамках цих підсистем перебувають структурні елементи функціонального характеру – складське господарство, транспорт, виробництво, послуги, інформація. Окремі структурні елементи об'єднуються за допомогою логістики в систему з єдиними цілями та завданнями. Потоки інформації і є тими зв'язувальними «нитками», на які нанизуються всі елементи логістичної системи.

Інформаційний потік – упорядкована множина повідомлень, що циркулюють у логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, яка необхідна для управління потоковим процесом. Існує в різних формах (мовній, на паперових або магнітних носіях і т.ін.).

Інформаційна логістика організує потік інформації, що супроводжує матеріальний потік, і є тією важливою для підприємства ланкою, котра повязує постачання, виробництво і збут [9].

Потрібно відмітити, що елемент «інформація» при детальному розгляді сам розгортається в складну систему, що складається із окремих підсистем.

Інформаційна логістична система підприємства, як і будь-яка інша система, повинна мати деяку сукупність інтегральних якостей і складатися з упорядоченно зв'язаних елементів.

Інформаційні логістичні системи складаються із двох підсистем функціональної і забезпечення.

Функціональна підсистема пов’язана з вирішенням функціональних завдань: управління запасами, планування, управління транспортом тощо.

Підсистема забезпечення, у свою чергу, містить у собі наступні елементи: технічне забезпечення, інформаційне забезпечення, математичне забезпечення

Логістичні інформаційні системи повинні забезпечувати всебічну інтеграцію всіх елементів управління матеріальним потоком, їх оперативну і надійну взаємодію.

Логістичні інформаційні системи підрозділяють на три групи:

– планові;

– диспозитивні (або диспетчерські);

– виконавчі (або оперативні).

Ці групи відрізняються як своїми функціональними, так і підсистемами забезпечення. Їх функціональні підсистеми відрізняються складом розв'язуваних завдань. Підсистеми забезпечення можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням.

Планові інформаційні системи. Ці системи створюються на адміністративному рівні управління і слугують для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру. Серед розв'язуваних завдань можуть бути наступні:

– створення й оптимізація окремих ланок логістичного ланцюга;

– управління (загальне) запасами;

– планування матеріально-технічного забезпечення;

– управління резервами й інші завдання.

Діапозитивні інформаційні системи. Ці системи створюються на рівні управління окремим підрозділом (складом або цехом) і слугують для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися наступні завдання:






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.