Види й типи логістики, логістичне завдання "зробити або купити", інтермодальні системи постачань (80729)

Посмотреть архив целиком

Зміст


ВСТУП

1. Види логістики

2. Завдання «Зробити або купити»

3. Інтермодальні системи доставки товарів

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА


ВАРІАНТ 7


ВСТУП


Логістика в економічному додатку займається розробкою методів планування і керування матеріальними й інформаційними потоками в границях підприємства, галузі, а також між галузями економіки з метою одержання найбільшого народногосподарського ефекту.

Логістика – це і визначення потреб у постачаннях у ринковій економіці, і способи і механізми постачань товарів, що закуповуються, і система організації матеріально-технічного забезпечення.

Можливість застосування логістики обумовлена сучасними досягненнями науково-технічного прогресу. У результаті НТП створюються і починають широко застосовуватися різноманітні засоби праці для роботи з матеріальними потоками. З'являється можливість використовувати устаткування, що відповідає конкретним умовам логістичних процесів. При цьому ключове значення для розвитку логістики грає комп'ютеризація керування логістичними процесами.


1. Види логістики


В даний час налічується безліч видів логістики. Ось деякі з них:

- транспортна логістика (і автотранспортна логістика зокрема)

- складська логістика (логістика складування)

- комерційна логістика

- інформаційна логістика

- маркетингова логістика

- закупівельна логістика

- виробнича логістика

- промислова логістика

- логістика розподілу (розподільна або збутова логістика)

Причому більшість з них взаємно перетинаються. Це ставати ясно, наприклад, з визначення задач транспортної логістики. Основними задачами якої є забезпечення вантажоперевезення товарів; мінімізація витрат на вантажоперевезення; знаходження оптимальних маршрутів по вантажному перевезенню; пошук і вибір експедиторів; транспортної компанії - перевізника, планування доставки; грамотне оформлення і висновок договорів і контрактів на вантажоперевезення, купівлю-продаж товарів; проходження митниці; забезпечення оптимальної схеми доставки вантажів при інтермодальних перевезеннях; консолідація (об'єднання) вантажів в процесі доставки; зберігання на складах; узгодження інших питань з вантажовідправником і вантажоодержувачем і т.п.

Основними задачами любого виду логістики є:

  1. Максимізація прибутку підприємства при більш повному задоволенні попиту споживачів.

  2. Ефективне використовування виробничого апарату підприємства за рахунок оптимального завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачів.

  3. Раціональна поведінка на ринку з урахуванням його постійно змінної кон'юнктури.

Для вирішення кожної перерахованої задачі і всіх разом узятих необхідно дотримуватися принципів:

- Результатом логістики є задоволення попиту покупців і витягання прибутку підприємством, яке залежить в першу чергу від покупців. При цьому вплинути на рішення покупця, рівно як і примусити його в умовах ринкової економіки купувати товар або послугу, логістика не може. Отже, результати і ресурси існують тільки зовні логістики.

- В процесі просування товарів і послуг на ринок необхідно проводити оцінку ринкових можливостей підприємства і максимальне використовування його потенційних переваг. Отже, результатів логістики можна досягти шляхом використовування можливостей, а не рішенням проблем.

- Для отримання результатів логістики необхідно ухвалювати рішення, на яких напрямах збутової політики сконцентрувати ресурси підприємства. Отже, ресурси слід направляти на використовування можливостей підприємства і ринку.

- Ураховуючи закони ринку і потреби споживачів шляхом встановлення справжнього лідерства на ринку, можна досягти високих результатів логістики.

- Головною проблемою логістики є постійний пошук нової ринкової ніші або нових форм організації просування товару на ринок, оскільки якщо не робити додаткові зусилля, вірогідна поява тенденції до саморуйнування логістики.

За масштабами розроблюваних проблем логістика поділяється на:

- макрологістику;

- мікрологістику.

У сферу досліджень макрологістики включаються процеси, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівні.

Логістика на даному рівні виражається в проведенні глобальної логістичної стратегії, яка полягає у формулюванні стійких торгово-економічних зв’язків між окремими країнами і регіонами на основі територіального розподілу праці у рамках сформованої спеціалізації та міжгалузевого кооперування.

Ефективність глобальної логістичної стратегії характеризується різними показниками. Наприклад, відношенням обсягу міжрегіональної або зовнішньої торгівлі до обсягу відповідного валового продукту, питомою вагою завезених комплектуючих виробів у загальному обсязі випуску продукції і т.д.

Глобальна логістична стратегія, яка проводиться не однією, а групою країн, може оформлюватися як найважливіші політичні рішення. Яскравим прикладом цього є створення Єдиного європейського співтовариства з єдиним внутрішнім ринком (спрощені та скасовані митні формальності, прискорене впровадження загальноєвропейських стандартів, проголошена рівноправність фірм і компаній країн-учасниць Європейського співтовариства в отриманні державних контрактів у кожній із країн альянсу і т.д.).

Мікрологістика займається комплексом питань з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об’єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв’язків.

Надалі сутність мікрологістики буде розглянуто більш докладно.

За характером зон управління логістика поділяється на:

- зовнішню;

- внутрішню.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб’єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалювання господарської діяльності, пов’язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств.

В економічній літературі найбільш розповсюдженим принципом структуризації логістики є характер господарської діяльності. Відповідно до цього принципу виділяють такі види логістики: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну, інформаційну і т.д. Однак, на наш погляд, в цьому випадку коректніше вести мову не про види логістики, а про її функціональні області. 2, с.35

Логістика, як і маркетинг, грає величезну роль в створенні акціонерної вартості. Тільки задовольняючи потреби покупців, привертаючи їх до компанії, вибудовувавши відносини товарні і транспортні ланцюжки з ними, організація може добитися прибуткового зростання.

Реальний же вплив логістики на вище керівництво компанії дуже часто не адекватний її значущості, що багато в чому обумовлено неправильною постановкою цілей. При орієнтації не тільки на товарні і транспортні потоки, але і на вартість логістика перевизначається як центральне джерело акціонерної вартості і представляє чітку систему оцінки успіху і логістичних і маркетингових стратегій.

Перший крок до ефективної логістики, як і до ефективного маркетингу, полягає в дослідженні споживачів, а в логістиці, ще і постачальників і ланцюжків "постачальник - фірма - виробництво - покупець" (їх потреби, принципи діяльності, процеси ухвалення рішень).

Основною відмінністю логістики від маркетингу є наявність для збуту (розподіли) сталої товаропровідної мережі і господарських зв'язків по поставках (продажу) готової продукції споживачам. Для маркетингу ж характерне збільшення об'ємів продажів шляхом освоєння нових сегментів ринків або розширення є за рахунок зміни асортименту готової продукції, поліпшення політики просування товарів і т.п.


2. Завдання «Зробити або купити»


Широкого розповсюдження в процесі управління постачанням набув метод, який ґрунтується на розв’язанні в закупівельній логістиці так званого “завдання МОВ” (в англомовній літературі - Make-or-Buy Problem) – завдання “зробити або купити”.

Вирішення цього завдання вимагає обґрунтованої відповіді на питання про самостійне виробництво потрібних підприємству деталей, комплектуючих виробів і т.д. або закупівлі їх із зовнішніх джерел.

У ширшому плані “завдання МОВ” розглядається як обґрунтування вирішення проблеми про ступінь використання у виробничому процесі власних засобів виробництва. Рішення приймаються як з використання власних засобів праці (власний транспорт, склади, техніка, устаткування), так і з використання власних предметів праці, тобто виготовлених самотужки заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів. Альтернативні рішення-найманий транспорт, лізинг устаткування, оренда складів, а також закупівля напівфабрикатів або комплектуючих виробів.

Як правило, основним критерієм оптимальності під час розв’язання “завдання МОВ” є максимізація прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на власне виробництво матеріалів (деталей, виробів) з витратами на їх закупівлю.

У той же час практичні розрахунки при вирішенні даного типу завдань ускладнюються тим, що потрібно враховувати вплив великої кількості факторів, значення яких у заданому інтервалі часу можуть істотно коливатися. Через неповний або нерівний облік факторів впливу остаточне рішення може бути неправильним, що призводить до відповідних наслідків.


Случайные файлы

Файл
58078.rtf
77139-1.rtf
18944.rtf
12937.rtf
185197.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.