Психологізм дитячих оповідань у творах Івана Франка (73451)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра української літератури та

краєзнавства







Крнтрольна робота з предмету:

«Українська література»

на тему:

«Психологізм дитячих оповідань у творах Івана Франка»






Виконала : студентка гр.5-8/2

Настенко Н.В.


Перевірила : асс. Кірнос В.М.







Дніпропетровськ 2009 р


Зміст


Вступ

1. Психологізм як спосіб зображення персонажів

1.1 Визначення психологізму

1.2 Літературний психологізм творчості Франка

2. Дитячі оповідання Франка : зразок психологізації прози

2.1 Біографічні передумови створення дитячих оповідань

2.2 Психологізм дитячого оповідання «У кузні»

2.3 Психологізм дитячого оповідання «Грицева шкільна наука»

2.4 Психологізм оповідання «Малий Мирон»

Висновок

Список використаної літератури



Вступ


Дана робота присвячена в першу чергу загальній актуальності питання дитячого психологізму у оповіданнях письменників, які здійснили неоціненний вклад у формуванні української літератури. І саме твори Франка, присвячені темі дітей, дають нам змогу досить повно відчути загальну картину внутрішнього світу дитини. Автор настільки майстерно моделює форму та стиль сюжету, де відчувається величезне різнобарв'я прийомів для зображення світу ззовні та в душі дитини, завдяки чому дана тема потрапляє на новий рівень актуалізації та затребуваності в суспільстві.

Творчий геній І.Франка описаний також у багатьох працях наших видатних сучасників, які доклали зусиль до аналізу й узагальнення публіцистики І. Франка, насамперед, це академік М. Возняк, В. Дмитрук, О. Дей, М. Нечиталюк, І. Курганський.

Франко лишив нам величезний спадок, до якого ми маємо можливість доторкнутися у даній роботі. Він зображував у своїх творах різних людей, це були твори і про «верхи суспільства»-поміщиків, капіталістів, лихварів, спекулянтів, бюрократів, і про «демократичну інтелігенцію» та її участь у визвольній боротьбі народу, і про простих робітників, селян, заробітчан.

Для дітей Франко писав окрім дитячих оповідань, ще й казки. Він підкреслював, що його книжки для дітей мають суто педагогічний характер, і далекі від політики. Його ідеалом у суспільній сфері, що синтезує всі інші цінності, був «ідеал повного, нічим не в'язаного і не обмежуваного життя і розвою(рівноправ'ям) концесій. Все, що йде за рамки нації, се або фарисейство людей, або хворобливий синтементалізм фантастів, що раді би широкими, «вселюдськими» фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації».

Перейдемо до обраної теми, а насамперед чим вона зумовлена. Отож тема зумовлена потребою осмислення проблеми психологізму як у теоретичному,так і у художньому аспектах, необхідністю висвітлення сутності Франкової концепції психологізму, психологічного зображення дитини у своїх оповіданнях, необхідністю змалювати його та передати повним барв читачеві.

Зауважимо, що концепція психологізму даних оповідань Франка має авторський стиль та проходить у площині «дитина і світ», «дитина і суспільство» , «дитина і школа». Також дана робота буде досліджувати поставлені у творах філософсько – психологічні проблеми , з потребою з’ясування функціональності форм,засобів і прийомів психологічного зображення у світлі авторської світоглядної позиції та автобіографічного контексту.

Об’єктом курсової роботи обрано оповідання «У кузні», « Грицева шкільна наука», «Малий Мирон» як найпоказовіші з погляду психологічного зображення авторської світоглядної позиції та мають дуже виражене автобіографічне забарвлення.

Предмет дослідження - психологізм дитячих оповідань І.Франка «У кузні», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон», а саме їх зв'язок з автобіографією самого письменника та спосіб відображення у образах головних героїв рис та описів дитинства Франка.

Метою курсової роботи є з’ясування особливостей психологізму дитячих оповідань І.Франка «У кузні», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон». Відповідно до мети формулюються такі завдання :

- аналіз дитячих оповідання І.Франка;

- висвітлення головних постулатів художнього психологізму у формулюванні І.Франка;

- дослідити функціональне спрямування психологічного зображення в оповіданнях, окреслити людинознавчу концепцію митця, враховуючи автобіографічний і психографічний контекст його творчості;

- виокремити наявні в оповіданнях письменника форми, засоби і прийоми психологічного зображення, рангувати та систематизувати їх,проаналізувати з погляду художньої доцільності.

Наукова новизна полягає в тому , що вперше в українському літературознавстві епічна творчість ,зокрема дитячі оповідання І.Франка стали предметом цілісного осмислення з погляду художнього психологізму в контексті теоретико-літературних поглядів письменника-педагога ,його концепції дитини і світу,з опертям на автобіографічний матеріал, тобто всі основні напрями та шляхи формування письменником його творчості. Його унікальний творчий пошук, автобіографічне забарвлення творів, надали у підсумку його оповіданням ліній гротеску, сатири а інколи гіркого драматизму, притаманних лише оповіданням самобутнього, видатного письменника.

У циклі оповідань представлених в даній курсовій роботі, Франко виявив себе визначним педагогом, обстоював найпрогресивніші методи навчання й виховання юнацтва, глибоко заглянув у душу юних героїв-школярів, майстерно зобразив їх психологію, широко розкрив внутрішній світ дитини.

Загалом ці оповідання описують дітей їх дитинство, їх перший досвід взаємовідносин зі школою, навчанням, вчителем та вихованням у сім'ї та школі.

Отож маємо до аналізу автобіографічні твори письменника, з нарисами виховання сільського хлопчини 30-40 років 19 століття у Галичині, починаючи від перших проблисків власного мислення та закінчуючи досвідом отриманим у середній школі того часу.



1. Психологізм як спосіб зображення персонажів


1.1 Визначення психологізму


Для подальшої роботи з проведення аналізу оповідань по заданим параметрам, підведемо теоретичну основу. Отже дамо визначення таким термінам, як «психологізм» :

1) як метод, психологічний підхід до тлумачення текстів, образів, уявлень, переживань, емоцій, особливостей мислення автора та персонажів, тощо;

2) як художній засіб відображення широкої палітри явищ психічної активності автора, персонажів, персоніфікованих субстанцій та ін.

Визначено центральний аспект літературного психологізму – психологічне зображення персонажів у художньому творі.

Тепер слід провести основні лінії, точки дослідження:

  1. основні фільсофсько-психологічні проблеми творів;

  2. основні риси психологізму;

  3. портрет героїв з рисами автобіографії письменника.

Також слід зазначити, що Франко відзначався не простим описом або простим зображенням своїх героїв, це стосується також і героїв дитячих оповідань. Дуже часто Франко представляє нам внутрішню психологію дитини як не однорідний, окремий образ а дитяча психологія поєднує в собі певний симбіоз психології власної та скажімо психології чи психологічного стану батьків а також вбирає в себе деякі психологічні риси автора. Письменник полюбляє вимальовувати складні психологічні портрети своїх героїв наділяючи їх складним внутрішнім світом, інколи суперечливими діями намагаючись якнайточніше через такі прийоми дати зрозуміти нам внутрішній світ дитини.

Відомо, що Франко написав цілу низку критичних та літературних статей про художні твори та художню діяльність тих письменників, яких вважав визначними, загалом це були західні письменники та філософи. Аналізуючи лише цей факт можна зрозуміти, що у теолога, критика та письменника Франка є одна характерна якість в усіх названих сферах літературної роботи, це поглиблений інтерес до „психофізичних” основ оповідань критикуємих авторів та до описаних героїв. Тобто письменник тяжіє до проникнення у внутрішній світ людини, кожне оповідання наділене антропоцентричністю(антропос-людина) сюжету, Франко приміняючи ідею поєднання психо-соціального підходу до написання своїх творів з великою точністю зображує психологічну анатомію людей. Так у ході вивчення та зображення потім психологічної анатомії людей, Франко у основних оповіданнях, переносить створені ним психологічні портрети на тваринний світ, наділяючи тварин людськими якостями у казках до дітей. [10, c.55-62]

Тож філософсько-соціальна векторність психологізму оповідань Франка, а зокрема його творів були однією з унікальних рис таланту Великого Каменяра.


1.2 Літературний психологізм творчості Франка


Слід також підкреслити, що Франко постійно і дуже вдало в своїх використовує багатий психологічний інструмент, так зокрема в літературно-критичній діяльності, де за допомогою таких інструментів він зміг відзначити ті основні аспекти, якими оперує сучасна теорія літературного психологізму дитячої літератури: рецептивно-комунікативний, аспект психології першого ступеню життя людини, аналізу внутрішнього світу героя тощо.

Так психологізм у дитячих оповіданнях письменника, він дуже вдало примінив принцип художнього зображення внутрішнього світу дитини та її оточуючих, Франко дуже тонко «промальовував» у своїх оповіданнях емоційно-психологічні зв'язки між героями та суспільством.


Случайные файлы

Файл
183778.rtf
161830.rtf
Scooter_Ecsp.doc
13577.rtf
160559.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.