Організація науково-інформаційної діяльності (63511)

Посмотреть архив целиком




                  1. Контрольна робота

              1. з курсу “Організація науково-інформаційної діяльності”


ЗМІСТ


  1. Носії інформації

  2. Складова модему

  3. Організація телеконференцій

  4. Основні функції інформаційних центрів

Використана література


1. Носії інформації


У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. Історично склалось так, що поняття «інформація» асоціювалось зі змістом якогось сигналу, повідомлення, що в свою чергу, слугував стимулом для певних дій тих чи інших суб'єктів. Інформація — атрибут матеріального світу, без якого неможлива життєдіяльність будь-якої живої істоти, а не лише людини.

На сьогодні існує чимало визначень терміну «інформація» залежно від галузі науки, сфери людської діяльності, де він використовується. Згідно з одними поглядами інформація - це щось нове, що дозволяє продукувати економічні і соціальні блага з меншими витратами людських та матеріальних ресурсів. Тобто інформація трактується, як благо, рушій технічного і соціального прогресу, засіб раціонального облаштування суспільства, де буде загальний добробут. Згідно з іншим підходом, інформація - це засіб маніпулювання людьми та шлях до нових форм нерівності, до формування нової еліти, до зниження інтелектуального потенціалу суспільства, та ефективний засіб безкровної боротьби.

З фундаментально-наукової точки зору інформація — це насамперед знання про об'єктивно непорушні закони протікання природних процесів, і ці знання є глобальною основою формування людиною цілей і засобів своєї конкретної діяльності, розробки методів, концепцій і програм продуктивного і соціокультурного розвитку. Єдиним джерелом отримання інформації є життя і творча діяльність людей в об'єктивно існуючому речовинно-енергетичному середовищі. Інформація, яка циркулює в суспільстві, у виробничих процесах, в управлінні та будь-яких інших сферах життя, створює інформаційну базу. Упорядкована в бібліотеки, бази і банки даних інформаційна база є інформаційним ресурсом.

Загальновизнаним стало твердження, що без накопичення і використання інформації є неможливим науково-технічний прогрес. У сучасному суспільстві інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв'язків. Не тільки окремі вчені та ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють значення інформації для суспільства. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримає суттєві переваги перед іншими державами.

Одержання інформації з оточуючого середовища, її аналіз і генерування складають одну з основних функцій, що відрізняє людину від інших істот живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватись у просторі, стимулює її діяльність, визначає її поведінку в конкурентній боротьбі.

Однією з відмінних ознак сучасного світового соціального прогресу є не лише зростання значущості інформації у суспільних відносинах, але й перехід від індустріального до інформаційного суспільства, від енергетичних технологій до інформаційних. Інформаційне суспільство - суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація вважається найбільш значущим ресурсом, який формує відносини між людьми в процесі діяльності. Сутність інформаційного суспільства в значній мірі полягає також у стимулюванні державними органами формування нової інфраструктури для людей, що забезпечує ефективний розвиток електронно-цифрових (комп'ютерних) засобів масової телекомунікації, формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, створення єдиного інформаційного простору країн, його інтеграції у світовий інформаційний простір.

Використовуючи як сировину інформаційні ресурси, людина в процесі інформаційно-аналітичної діяльності завдяки аналітичному обробленню інформації створює нові знання, які можна назвати інформаційними знаннями. У створенні таких знань обов'язково бере участь людина або група людей, тобто інформацію в інформаційні знання перетворюють люди за рахунок її інтелектуальної обробки.

Інформаційні знання виступають у житті людей основою активного творчого процесу в усіх системах праці, стратегічним гарантом особистого та суспільного поступу. Сьогодні вже цілком нагальною стала потреба більш чіткого усвідомлення об'єктивних причин широкого використання інформаційних знань практично в усіх сферах суспільно-господарського життя, а в інформаційному суспільстві вони використовуються інтенсивніше й динамічніше, ніж в індустріальному.

Інформація - це знання про об'єктивно існуючі природні процеси. Інформація постійно накопичується і стає першоосновою будь-якого трудового процесу.

Інформація як природно та методологічно єдиний «надзвичайний і повноважний» представник об'єктивно існуючого світу та знань гарантує реальність, доцільність, ефективність і безпеку людської діяльності. Ефективне використання інформації вимагає соціального, технологічного забезпечення, яке поліпшує й прискорює використання цих можливостей.

Види інформації:

  • статистична;

  • адміністративна;

  • масова;

  • інформація про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування;

  • правова

  • інформація про особу

  • інформація довідково-енциклопедичного характеру;

  • соціологічна.

Носії інформації:

  • Носії інформації на паперовій несвітлочутливій основі.

  • Носії інформації на світлочутливій поверхні.

  • Носії інформації для репрографічних процесів.

  • Мікроносії візуальної інформації.

  • Звуконосії на магнітній плівці, магнітних та лазерних дисках.

  • Відеоносії на магнітній плівці та лазерних дисках.

  • Магнітні та лазерні носії для запису кодованої інформації.

  • Перфоносії.

  • Носії інформаційних пошукових систем.

Тверди́й диск (Hard Disk Drive, HDD), також вінчестер, жорсткий диск — постійний запам'ятовуючий пристрій ЕОМ. Постійний, означає, що на відміну від оперативної пам'яті, продовжує зберігати дані після вимикання струму.

Флеш пам'ять — це тип довговічної комп'ютерної пам'яті, зміст якої можна видалити чи перепрограмувати електричним методом.

Приклади її застосування найрізноманітніші. Від цифрових аудіо плеєрів, камер до мобільних телефонів і КПК. Флеш пам'ять також використовується в USB Флеш дисках («пальчикового типу» чи тип «переносного диску»), які зазвичай використовуються для глобального збереження та просто передачі інформації між двома комп'ютерами. Деяку популярність вона отримала в геймерському світі, де часто використовували EEPROM'и чи залежні від живлення SDRAM пам'яті для збереження інформації на рахунок прогресу гри.

Компа́кт-ди́ск (розм. кружальце, розм. диск, англ. compact disc) або КД (англ. CD), переносний диск для збереження цифрової інформації, діаметром 12 см або 8 см, використовувався для запису значних обсягів інформації - аудіо-, відеопродукції, даних тощо. у стосунку до музики принципово відрізняється від довгограючої грамофонної платівки; зроблений з поліакрилатом з прозорим пластиковим покриттям, з металевого диска, що знаходиться під ним, зчитується лазерним променем з мікроскопічних канавок те, що несе цифровий код, яким закодовані звуки. Під час програвання лазерний промінь зчитує код і створює сигнал, що практично не відрізняється від звучання оригіналу.

Дискета (англ. Floppy disk) — носій інформації, гнучкий магнітний диск (флопі-диск). Звичайно дискета являє собою гнучку пластикову пластинку, покриту феромагнітним шаром, звідси англійська назва floppy disk («гнучкий диск»). Ця пластинка міститься в пластмасовому корпусі, що захищає магнітний шар від фізичних ушкоджень. Оболонка буває гнучкою або міцною. Запис і зчитування дискет здійснюється за допомогою спеціального пристрою дисковода (флопі-дисковода). Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання.

Перфострічка - носій інформації у вигляді стрічки з цупкого паперу, на яку інформація записується за допомогою пробивання дірок, а зчитування інформації проводиться за допомогою фотоелементів. У наш час майже повністю витіснені магнітними, лазерними і електронними носіями інформації.

Перфока́рта носій інформації, призначений для використання системами автоматичної обробки даних. Зроблена з тонкого картону, перфокарта представляє інформацію наявністю або відсутністю отворів в певнихпозиціях.

Стандартна перфокарта, що використовувалася в ЕОМ — прямокутник із одним скошеним кутом. На ній було 12х80 позицій для дірок. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9. Дві верхні позиції залишалися не пронумерованими.

Для занесення інформації на перфокарту використовувалися спеціальні пристрої — перфоратори. Інформація зчитувалася за допомогою фотоелементів.

Зазвичай для зручності читання зміст записувався на перфокарті олівцем. Існували також перфоратори, які під час пробивання перфокарти друкували зміст в алфавітно-цифровому вигляді на її верхньому краї.


Случайные файлы

Файл
10937.rtf
141336.rtf
30874-1.rtf
7465-1.rtf
131304.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.