Інформаційна (автоматизована) система в Держказначействі України (47320)

Посмотреть архив целиком

7
















Інформаційна (автоматизована) система в Держказначействі України




Вступ


Для ефективного функціонування органів Державного казначейства, підвищення дисципліни виконання всіх бюджетів створено автоматизовану систему Казначейства (АСК). АСК побудовано як корпоративну інформаційну систему з територіально-розподіленою базою даних. АСК масштабовано, як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура АСК включає три рівні: районний, обласний і державний. Для передавання інформації між рівнями система забезпечена прикладними серверами передавання повідомлень. На кожному рівні в АСК створено систему підтримки прийняття рішень, яка являє собою виокремлену інформаційну систему, побудовану на базі дворівневої моделі “клієнт-сервер”. Вона охоплює такі компоненти клієнтських додатків: управління бюджетними призначеннями та асигнуваннями, управління доходами (надходженнями), управління грошовими коштами, управління видатками (оплати рахунків), управління боргами, облік, аналіз і звітність. У межах цих підсистем визначено функції, які автоматизуються. Такі функції закріплюються за конкретними виконавцями і виводяться в меню на конкретне АРМ.

Автоматизація функцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основі програмно-технічних комплексів, баз даних і сховищ даних, які доступні користувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. Перелік функціональних підсистем є єдиним для всіх рівнів ієрархії інформаційної системи (ІС) Казначейства. Деякі підсистеми охоплюють відповідні функції Казначейства по всій вертикалі, інші автоматизують управління бюджетним процесом тільки на одному рівні. Цю структурну низку функціональних вимог до Держказначейства розглядають в межах кожної функціональної підсистеми: підсистема управління доходами; підсистема формування єдиної бази даних про мережі розпорядників бюджетних коштів, підсистема затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету та підсистема здійснення видатків у процесі виконання бюджету, що функціонують на центральному, обласному та районному рівнях.



Функціональний склад системи


До функціонального складу системи АСК входять:

1. Зведені розрахунки з бюджетом (головна)

2. Доходи бюджету

3. Видатки бюджету

4. Фінанси галузей економіки

Підсистема “зведені розрахунки бюджету” – є головної підсистемою АСФР (автоматизованої системи фінансових розрахунків), в якій здійснюється планування фінансів і загальний контроль за виконанням бюджету. Інші підсистеми – підлеглі по відношенню до головної. Вони забезпечують планування та контроль виконання бюджету на різних стадіях бюджетного процесу по відповідних розділах бюджетної класифікації. Кожна з підсистем має певне цільове призначення і в кожній з них здійснюється управлінський цикл, який реалізує наступні функції управління: прогнозування, планування, облік, контроль, формування звітності, аналіз, внесення змін до плану та інше.

В зв’язку з цим в кожній з функціональних підсистем виділяються функціональні блоки задач, які характеризують функцію управління та послідовність виконання робіт. Кожен з блоків характеризує технологію робіт і дозволяє вирішувати комплекси задач по однорідних блоках.

Блок “планування і прогнозування” призначений для вирішення задач по варіантних розрахунках показників бюджету при його укладанні. Блок “зміна плану забезпечує вирішення задач по врахуванню змін показників фінансових планів у зв’язку зі змінами, які встановлюються відповідними урядовими та законодавчими авторами.

Блок “облік, контроль та звітність призначений для обліку і контролю виконання бюджету, формуванню відповідної звітності і надання її в інші установи, що відносяться до фінансової сфери.

Блок “аналіз” призначений для аналізу виконання бюджету, аналізу фінансово-господарської діяльності міністерств та відомств.

Цей функціонал був розроблений з по силу, що перед Держказначейством ставляться такі задачі:

1) збільшення доходної бази бюджету за рахунок підвищення збирання податків, удосконалення методики і повноти збору податків;

2) направлення коштів на реалізацію соціальної політики та забезпечення своєчасного і повного фінансування соціально-захищених статей на всіх рівнях бюджету;

3) активізація ринку державних цінних паперів (ЦП) з урахуванням переходу до тривалих термінів їх обертання і розширення цього ринку;

4) підвищення ефективності валютно-фінансових операцій та зміцнення ефективності національної валюти.

АРМ формування розпорядження та реєстру на здійснення видатків державного бюджету автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.

З 1997 року розпочалось запровадження казначейської системи виконання державного бюджету за видатками, яка передбачала відкриття рахунків розпорядникам коштів в системі органів ДКУ. На першому етапі через органи Державного казначейства вже здійснювалось приблизно 45 відсотків операцій по виконанню державного бюджету.

А через рік було завершено переведення на казначейську систему виконання державного бюджету майже всіх міністерств і відомств.

З 1999 року Держказначейство стало центральним органом виконавчої влади, діяльність якого регламентується міністром фінансів. Основною рисою 1999 року стало переведення на казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для включення цих коштів до державного бюджету, як це було передбачено Законом України “Про Державний бюджет України.

З 2000 року позабюджетні кошти розпорядників стали складовою частиною державного бюджету. Сьогодні бюджет складається з двох частин: загального та спеціального фондів.

2000 – 2001 роки були для українського казначейства часом оптимізації процесу управління бюджетними ресурсами шляхом удосконалення функцій по виконанню доходної та видаткової частин бюджету.

Першим кроком, що зробило Держказначейство для досягнення мети, було переведення рахунків по здійсненню видатків державного бюджету з установ комерційних банків до НБУ.

У 2001 році з набуттям Держказначейством статусу учасника Системи електронних платежів Національного банку України постало питання про повно функціональне обслуговування Державного та місцевих бюджетів всіх рівнів за видатками, а саме, закриття в НБУ та уповноважених комерційних банках, що обслуговували місцеві бюджети, казначейських рахунків та відкриття реєстраційних рахунків бюджетним установам в органах казначейства за територіальною ознакою та рівнем розпорядника коштів.

На початку 2001 року при виборі базового програмного продукту для обслуговування Державного бюджету за видатками Держказначейство розглянули три програмних комплекси –“ТАСК”, “ІСАОД” та АС “Казна-Видатки”. Тестування програми “ТАСК”та “ІСАОД”в підрозділах не дало очікуваного позитивного результату. І оскільки програмний продукт АС “КАЗНА” найбільш повною мірою забезпечував функціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, АС “Казна-Видатки”, по всій країні.

АС "Казна- Видатки " реалізована за Web технологією на базі IIS, SQL серверів фірми Microsoft

Концепція, яка лягла в основу проектування і створення АС "Казна-В":

1. Одна розрахункова палата (казначейський банк) на регіон.

2. Максимально можлива інформативність бухгалтерського плану рахунків в їх аналітичних параметрах, як по доходах, так і по витратах;

3. Єдина технічна політика і стандартизація в області побудови комп’ютерних мереж, загальносистемного програмно-апаратного забезпечення, створення, супроводу, адміністрування і модифікації АС "Казна". Технічні засоби, архітектура мереж, загальносистемні програмні засоби і програмний код прикладного програмного забезпечення АС "Казна" стандартизовані і єдині для всіх регіонів. При дотриманні єдиної технічної політики і стандартизації, у декілька разів знижуються витрати на технічне обслуговуванні, супровід, адміністрування і модифікацію.

4. Централізація проектування, розробки (модифікації), супроводі, монтажних та налагоджувальних робіт в єдиному центрі.

АС "Казна" можна модернізувати в перебігу 30-ти хвилин по всій території України, а впровадження триває менш ніж одну добу після приходу наладженого та змонтованого комплексу технічних засобів до регіонального УДК.

Повністю відпадає необхідність у висококваліфікованих фахівцях за інформаційними технологіями на районному рівні і різко скорочується їх потреба (до 3-5 чоловік) на обласному рівні. Всі роботи проводяться фахівцями центру супроводу;

5. Централізована (на регіональному рівні) обробка інформації в режимі реального часу.

6. Максимальне вживання Web – технологій при створенні прикладного програмного забезпечення АС "Казна". Відсутність клієнтського програмного забезпечення, виключає процеси інсталяції, супроводи, адміністрування і модифікації клієнтського прикладного програмного забезпечення АС "Казна". Для роботи використовуються стандартні програмні засоби - Web оглядачі. (MS Internet Explorer та ін.)

7. Повна незалежність від апаратних і програмних платформ, що використовуються користувачами;

8. Низька вимогливість до телекомунікаційних каналів зв'язку, починаючи з агрегатною (без вживання протоколів стиснення інформації) швидкістю 19 200 bit/s і вище.

9. Незалежність від фізичних типів каналів зв'язку.

10. Можливість використовування загальнодоступної мережі Internet.

11. Стандартні протоколи обміну інформацією.

12. Відсутність прямого доступу до баз даних SQL серверів.

13. Захист IP- трафіку SSL 128 bit.


Призначення АС „Казна-Видатки”


Автоматизована система обліку виконання видаткової частини бюджетів призначена для ведення бухгалтерського обліку виконання видаткової частини державного бюджету (ГБ) в органах Державного казначейства і складання на основі його даних фінансової і управлінської звітності відповідно до діючих нормативних документів і законодавства України.

Ведення бухгалтерського обліку є автоматизованим процесом реєстрації, накопичення, зберігання, обробки і обміну інформацією про бюджетні операції, що проводяться органами Державного казначейства, і передачі її користувачам (підрозділам казначейства, органам державної влади та управління) для контролю і ухвалення управлінських рішень.

Бухгалтерський облік включає наступні складові:

- бухгалтерський облік – відображення всіх операцій органів Державного казначейства на відповідних рахунках і формування фінансової звітності про виконання бюджетів;

- бюджетний облік - накопичення даних про доходи, фінансування, витрати і підведення результатів виконання бюджетів;

- управлінський облік - накопичення і обробка даних про результати діяльності органів Державного казначейства для оперативного управління бюджетними коштами, оцінки і контролю їх використання.

Всі складові частини використовують єдину інформаційну базу - дані бухгалтерського обліку.

Система забезпечує:

- своєчасне, цілісне, достовірне і безперервне відображення всіх без виключення операцій видаткової частини бюджету на відповідних рахунках діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку;

- можливість відображення операцій в агрегованому вигляді в звітності з метою аналізу і управління;

- відображення детальної інформації про контрагента кожної операції і параметри самої операції для складання внутрішніх звітів з метою аналізу і контролю;

- зберігання інформації в електронному вигляді і можливість візуального її контролю після отримання роздруківок на паперових носіях.

- При виконанні бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів за видатками враховується організаційна структура казначейства, при якій:

- Кінцевими розпорядниками бюджетних засобів є бюджетні організації. Кожна з них підлегла розпоряднику 1, 2 або 3 рівні і обслуговується казначейством по місцю свого розташування. Операції бюджетної організації виконуються одним казначейством того ж рівня, що і організація;

- В кожному районі області і районі міста існує районне відділення держказначейства. Відділення підлеглі обласним управлінням відповідної області і підтримують зв'язок з розпорядниками коштів 3 рівні свого району;

- В кожній області існує обласне управління держказначейства (24 області, Автономна республіка Крим, міста Київ і Севастополь, всього 27 управлінь). Управління безпосередньо підлеглі Головному управлінню і підтримують зв'язок з розпорядниками 1 рівня в своїй області;

- Головне управління знаходиться в Києві і підтримує зв'язок з головними розпорядниками коштів державного бюджету - галузевими міністерствами і відомствами.

Структура бази даних та технологічний процес системи залежать від обсягів оброблюваної інформації, які характеризуються наступними показниками:

- кількість відділень держказначейства в області – 10¸60;

- кількість головних розпорядників (міністерств і відомств) – 60¸ 300;

- кількість обслуговуваних бюджетних установ

(мережа нижчестоящих установ міністерств і відомств по області) – 1000¸ 10000;

- загальна кількість аналітичних рахунків, що відкриваються, для обліку операцій – 500000¸ 5 000000;

- загальна кількість банківських рахунків – 200000 ¸ 1500000;

- кількість реєстрів, що поступають, з розподілом засобів в день – 5¸ 1000;

- передбачувана кількість одночасно працюючого персоналу в системі (безпосередньо обслуговуючої установи і виконуючого бюджетні операції) – 100¸ 500;

- кількість реєстрованих документів в день – 20000¸ 100000;

- кількість бюджетних операцій (передбачуваних транзакцій) по відкриттю аналітичних рахунків, реєстрації документів, зв'язаних проводок по рахунках бухгалтерського обліку і поновлення стану рахунків в годину – 500¸ 1000;

- кількість платежів в день – 1000¸ 50000;

- кількість проводок по рахунках бухгалтерського обліку операцій в день – 10000 ¸ 50000;

- кількість вхідних платежів на рахунки спеціального фонду розпорядників в день – 1000 ¸ 30000;

- передбачуване зростання бази даних при використовуванні СУБД MS SQL 7.0 в доба – 30¸ 100 Мбайт;

- максимальний об'єм БД на кінець бюджетного року – 200 Гбайт.

Автоматизована система обліку виконання видаткової частини державного бюджету побудована як система управління обробкою транзакцій. Такі системи характеризуються великою кількістю змін в базі даних. Зміни вводяться інтенсивно, великою кількістю користувачів. Безліч користувачів може одночасно звертатися до одних і тих же даних, але тільки один з них може мати нагоду проводити їх у нинішній момент.

Система гарантує, що тільки один користувач в кожний конкретний момент часу може змінити дані. Зміни вносяться за допомогою механізму транзакцій. Транзакція є набором змін, що розглядаються як єдине ціле. Якщо одна із змін не може бути виконана, то і вся решта змін, виконаних в транзакції, буде відмінена. Інакше цілісність даних може бути порушена.

В той же час система має елементи оперативної аналітичної обробки накопичуваної інформації і ухвалення рішень на основі її аналізу.

Система спроектована на основі SQL-СУБД і має WEB-технологію.

Єдина БД кожного регіону, що спільно використовується, розташовується на регіональному сервері, розміщеному в територіальному управлінні Державного казначейства, який забезпечує доступ до цієї БД з інших менш потужних робочих станцій клієнтів, підключених до мережі.

В кожному регіоні встановлено ідентичне програмно-апаратне середовище (у відповідність з розробленою типовою схемою ), що включає наступні підсистеми (компоненти):

- підсистема управління локальною мережею, користувачами і серверами системи, включаючи контролери домену (основний і резервний), робочі станції технологів і адміністратора системи;

- відмовостійка кластерна підсистема обробки транзакцій і зберігання даних, що включає сервери БД (робочий і резервний) і зовнішній дисковий масив з розщеплюванням дисків і контролем парності (RAID-0,1,5);

- підсистема створення резервних копій і відновлення даних, що включає пристрої резервного копіювання на магнітооптичних дисках або магнітних стрічках, програмне забезпечення управління процесом автоматичного резервування з можливістю повного відновлення операційної системи, додатків і БД при аварії;

- сайт, розміщений на сервері Інтернет/Інтранет (WEB – сервер), який забезпечує формування інтерфейсу доступу користувачів до БД, вхідний контроль даних, і логіку виконання операцій;

- підсистема захисту від вторгнення із зовнішньої мережі (засоби обмеження доступу, контролю прав доступу і реєстрації спроб несанкціонованого доступу, механізми виявлення сканування портів і захисту від різних типів мережних атак на сайт та ін.), включаючи Firewall і proxy-сервер;

- підсистема управління віддаленим доступом клієнтів;

- підсистема управління електронною поштою;

- засоби комунікації (мереживі пристрої і лінії зв'язку).

По мірі надходження від Міністерства фінансів довідок про зміни розпису формується уточнений розпис (розпис з урахуванням чергових змін). При цьому довідки про зміни реєструються, і суми змін в автоматизованому режимі відображаються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Головні розпорядники засобів (окрім місцевих державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання виписки з розпису бюджету подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і витрат і розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників засобів нижнього рівня і одержувачів у відповідність з мережею на паперових і електронних носіях.

Силові відомства подають вказані матеріали відділу витрат оборони і правоохоронної діяльності, інші – зведеному відділу Управління витрат державного бюджету.

При внесенні змін в планові показники головні розпорядники засобів подають держказначейству відповідні реєстри змін -.

При ухваленні реєстрів змін виконуються перевірки на відповідність зареєстрованим довідкам Мінфіну і базі даних уточненого розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань (з урахуванням змін), або "уточненого територіального кошторису", по кожній організації і в цілому по відомству. При виявленні розбіжностей реєстри змін повертаються для доробки.

Перевірена інформація вноситься в базу даних держказначейства і відображається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

На підставі одержаних даних формується річний розпис призначень державного бюджету і щомісячний розпис асигнувань загальної фундації державного бюджету по територіях і повідомлення про зміни вказаних документів . Дані відображаються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку після перевірки на відповідність сум річних призначень і щомісячних асигнувань в розрізі кодів бюджетної класифікації по кожній установі і в цілому по управлінню держказначейства.

Розпис по територіях може присилатися управлінням держказначейства частинами, у міру отримання даних від головних розпорядників. Нумерація повідомлень про зміни розпису здійснюється окремо по кожному управлінню.

Щодня, у міру прийому реєстрів змін від головних розпорядників, формується "уточнений територіальний кошторис". -

На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень і з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асигнувань.

Затверджені пропозиції враховуються Державним казначейством на рахівницях позабалансового обліку.

В автоматизованому режимі, з використанням довідників відкритих особових рахунків і зведених особових рахунків, готується Розпорядження про виділення бюджетних асигнувань, який є підставою для зарахування виділених бюджетних асигнувань на особові або зведені особисті рахунки головних розпорядників.

Формується виписка з відповідного рахунку, яке передається головному розпоряднику (окрім місцевих державних адміністрацій (МДА), які обслуговуються в територіальних управліннях) на паперових і електронних носіях.

Головні розпорядники засобів (окрім МДА) на підставі одержаного виписування складають розподіл виділених бюджетних асигнувань і подають галузевим відділам Управління витрат державного бюджету. -

Розподіли реєструються і контролюються в автоматизованому режимі на відповідність вказаних в них сум залишкам на відповідних рахівницях, залишкам невикористаних асигнувань розпорядників нижнього рівня, невиконаним зареєстрованим фінансовим зобов'язанням і наявної мережі.

Перевірені розподіли групуються по територіях і складаються реєстри на виділення бюджетних асигнувань, які засобами електронного зв'язку передаються у відповідні управління.

На підставі реєстрів складається і затверджується зведений реєстр в розрізі управлінь Державного казначейства. На підставі інформації про залишки засобів на рахівницях, відкритих у відповідних органах держказначейства, платіжних календарів областей держказначейством ухвалюється рішення про підкріплення засобами.

Підставою для переказу коштів є розпорядження на переказ коштів.

Механізм підкріплення засобами під виділені асигнування визначається у кожному конкретному випадку.

В управліннях на підставі реєстрів і наявних засобів формуються в автоматизованому режимі відповідні платіжні документи і засоби зараховуються на зведені рахунки розпорядників 2 рівні для подальшого розподілу, реєстраційні рахунки розпорядників 3 рівні або реєстраційні рахунки одержувачів (за відсутності вищестоящих розпорядників). Органи держказначейства надають клієнтам виписування з відповідних рахунків за наслідками попереднього операційного дня або по запиту клієнта.

Подальший розподіл засобів розпорядниками 2 рівні проводиться аналогічно (в розрізі територій області). У відповідність з розподілом засоби зараховуються на реєстраційні рахунки самого розпорядника, реєстраційні рахунки розпорядників 3 рівні або реєстраційні рахунки одержувачів. При цьому проводиться автоматизований контроль на відповідність сум що розподіляються залишкам на рахунках, затвердженим пропозиціям, кошторисам, планам асигнувань, зареєстрованим зобов'язанням і даним відомчої мережі.



ВИСНОВОК


В даній роботі було розглянуто інформаційну (автоматизовану) систему Держказначейства України (АСК). Доведено, що для ефективного функціонування органів Державного казначейства, підвищення дисципліни виконання всіх бюджетів створено автоматизовану систему Казначейства (АСК). АСК побудовано як корпоративну інформаційну систему з територіально-розподіленою базою даних.

В роботі зазначено, що автоматизація функцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основі програмно-технічних комплексів, баз даних і сховищ даних, які доступні користувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. В роботі наданий також перелік функціональних підсистем, що є єдиним для всіх рівнів ієрархії інформаційної системи (ІС) Казначейства.

Також в роботі описаний один з АРМів АСК - АРМ формування розпорядження та реєстру на здійснення видатків державного бюджету автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


      1. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита – К.: А.С.К., 1998.

      2. В.П. Савчук. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. Киев: Видавничий будинок «Максимум», 2001.

      3. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Навчальний посібник. Видання 2-ге, перераб. і доп. Київ, КНЕУ, 2001.-239с.

      4. Устинова Г.М. Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000. -368с. Глава 2.

      5. Автоматизированые информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. проф. Г.А.Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1999 - 400 с.

      6. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 420с.