Впровадження інформаційної системи управління на підприємстві (47033)

Посмотреть архив целиком

Кафедра економічної кібернетики













Контрольна робота

З дисципліни: “Інформаційні системи в менеджменті"

Впровадження інформаційної системи управління на підприємстві


Зміст


Вступ

1. Загальна характеристика установи

2. Інформаційні потреби управлінського апарату установи

3. Аналіз наявних на ринку програмних продуктів автоматизації управлінської діяльності

4. Характеристика змін в системі управління в результаті впровадження обраної інформаційної системи управління

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Розвиток науки і техніки, поява якісно нових інформаційних потреб підвищують роль інформаційного чинника у процесах прийняття управлінських рішень.

Сучасний стан інформатизації в Україні характеризується тим, що сформована і реалізується державна інформаційна політика, активно створюється нормативно-правова та нормативно-технічна база сфери інформатизації та інформаційної діяльності, зокрема прийнято Закони України "Про інформацію", "Про Національну програму інформатизації", "Про Концепцію Національної програми інформатизації", ряд інших нормативних актів Кабінету Міністрів України та Указів Президента України.

Інформаційна діяльність є типом інфраструктурних галузей людської діяльності, питання виникнення і розвитку якої нерозривно пов'язані із процесом розподілу праці.

У Державному стандарті "Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення" так визначено інформаційну діяльність: "Інформаційна діяльність - постійне та систематичне збирання та оброблення записаної інформації з метою її зберігання, пошуку, використання чи пересилання, що виконується якою-небудь особою чи організацією". Проте слід зазначити, що, наприклад, у сфері управління багато аналітичних завдань вирішується в режимі прямого інформаційного моделювання і спостереження за керованою сферою, минаючи стадію аналізу традиційних публікацій, у яких інтервал між подією та її відображенням надто великий, на що звертають увагу дослідники проблем і завдань інформаційно-аналітичної діяльності. Специфічні завдання моніторингу, ситуаційного аналізу, використання електронних ресурсів ЗМІ, Інтернет, неформальних і недокументованих джерел, соціологічних даних, інтелектуалізованих режимів контекстного пошуку потребують відповідних інформаційних підрозділів у структурі управління.

Сучасні методи управління інформаційною діяльністю на підприємствах і в організаціях базуються на концепціях інформаційного менеджменту, його основних методах і засобах.

Для інформаційного менеджменту як науки характерна багатоваріантність, зумовлена тим, що, з одного боку, об'єктом його дослідження виступає поняття інформації, яке є родовим для сукупності наукових дисциплін, з іншого - загальноуправлінська проблематика, пов'язана з документаційно-інформаційним забезпеченням управління. До того ж інформаційний менеджмент є наукою, яка перебуває в стадії становлення і оформлення.

Період розвитку інформаційних систем, що базується на обчислювальній техніці, можна описати за допомогою 4-х поколінь.

Перше покоління ІС (1960-1970 pp.) почало своє функціонування з централізованих систем на базі великих ЕОМ (мейнфреймів типу ЄС-1020-1030 - 1040-1050-1060 для регіонів колишнього СРСР). У цьому випадку на підприємстві створювався обчислювальний центр (ОЦ), де провадилася вся обробка інформації з розв'язуваних задач даного підприємства.

Друге покоління ІС (1970-1980 pp) виникло з появою міні-ЕОМ типу СМ-1420 або СМ-1700. У цей період почали використовуватися дворівнева і трирівнева структура ІС (рівень ОЦ на базі великих ЕОМ - рівень підрозділів і відділів на базі міні-ЕОМ). Для другого покоління ІС характерно активне використання високопродуктивних СУБД і комерційних ППП.

Третє покоління ІС (1980-1990 pp.) пов'язане з масовим переходом на персональні комп'ютери. Це обумовило подальше зниженню рівня ІС. На базі персональних комп'ютерів дістали широке розповсюдження однорангові ІС у вигляді локальних обчислювальних мереж з розподіленою обробкою. Подальший розвиток ІС цього покоління зажадало введення певної ієрархії - виділення файл-серверів, серверів друку, телекомунікаційних серверів і, нарешті, серверів додатків. Концентрація ресурсів системи й ефективна організація обчислювального процесу, підтримка корпоративної бази даних і виконання пов'язаних з нею централізованих додатків була реалізована за рахунок використання UNIX-серверів. Тому ринок серверів, що випускаються провідними комп'ютерними фірмами світу, став одним з динамічних секторів комп'ютерної індустрії. Однорангова модель наприкінці свого періоду трансформувалася в ієрархічну модель клієнт-серверної розподіленої обробки.

Описані періоди розвитку характеризують перехід від централізованих до цілком децентралізованих структур ІС. Цей процес був обумовлений, з одного боку, необхідністю підвищення продуктивності виконавців на робочих місцях, з іншого боку, появою і широким розповсюдженням придатної для цих цілей персональної техніки.

Четверте покоління ІС (з 90-х років) орієнтоване на ієрархічну організацію, у якій розумно сполучаються централізована обробка і єдине управління ресурсами ІС на верхньому рівні з розподіленою обробкою на нижньому.

Сьогодні спостерігається зворотний процес до централізації ресурсів ІС на базі сучасних мережних технологій і нових архітектурних рішень.

Таким чином, ІС 4-го покоління характеризуються:

багаторівневою архітектурою системи, вузлами якої служать функціонально-розподілені сервери;

широким використанням персональних комп'ютерів на нижньому рівні і могутніх комп'ютерів (мейн-фреймів, UNIX-серверів або суперкомп'ютерів) на верхньому, орієнтованих на технологію розподіленої обробки;

модульною побудовою системи на основі типових архітектурних рішень;

централізацією збереження й обробки даних на верхніх рівнях ієрархії, що забезпечують більш ощадливий режим використання ресурсів системи;

наявністю ефективних централізованих засобів мережного і системного адміністрування, що гарантують необхідну гнучкість управління на всіх рівнях ієрархії;

підвищенням інтелектуальності ІС за рахунок використання інформаційно-аналітичних і систем прийняття рішень, а також експертних систем і систем штучного інтелекту.


1. Загальна характеристика установи


Глухівська районна спілка споживчих товариств (райспоживспілка) Сумської області була заснована в 1963 році. Відносини, пов’язані із створення і діяльністю райспоживспілки, регулюється Законом України “Про споживчу кооперацію”, іншими законодавчими актами та нормативними документами Центральної спілки споживчих товариств України.

Форма власності - колективна.

Глухівська райспоживспілка виступає юридичною особою і здійснює господарську та іншу, не заборонену чинним законодавством діяльність, з дня її державної реєстрації. Основним документом, що регулює її діяльність, є Статут.

Згідно Статуту основною метою райспоживспілки є сприяння розвитку споживчої кооперації, координація діяльності та спрямування зусиль своїх членів, а також розвиток власного господарства для забезпечення потреб підприємств в товарах народного споживання і матеріально-технічного призначення, сировині та різноманітних послугах.

Для досягнення основних цілей і виконання завдань Глухівська райспоживспілка

розвиває кооперативну демократію, організує колективне обговорення найбільш важливих питань діяльності, пропаганду кооперативного руху, проводить активну організаторську роботу по залученню населення у члени споживчих товариств, забезпечення дотримання прав пайовиків

розробляє основні напрямки економічного і соціального розвитку споживчої кооперації району

всебічно сприяє роботі по вдосконаленню господарського механізму, впровадженню ринкових методів управління, підвищенню ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів

захищає інтереси і майнові права споживчих товариств і системи райспоживспілки в цілому, організує підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, сприяє збереженню власності, вирішенню соціальних питань трудових колективів та забезпечує дотримання чинного законодавства

узагальнює і поширює передових досвід роботи, розробляє рекомендації по виявленню і найбільш повному використанню наявних резервів і можливостей, підвищенню ефективності роботи підприємств.

Управління Глухівською райспоживспілкою здійснюється на соснові самоврядування, демократії, активної участі учасників у вирішенні всіх питань діяльності райспоживспілки.

Вищим органом управління є конференція представників споживчих товариств району, яка правомочна розглядати і вирішувати будь-яке питання діяльності райспоживспілки. Виконавчо-розпорядчим органом є правління, відповідальне перед конференцією та Радою райспоживспілки. Правління здійснює керівництво і контроль за поточною організаційною, господарською та соціальною діяльністю, а також несе відповідальність за збереження основних засобів товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна.

Із фактичного населення, що проживає на території району34,6 тис. чол., споживча кооперація обслуговує 20,3 тис. чол., або 58,7%.

Система Глухівської районної спілки споживчих товариств об’єднує 11 суб’єктів господарювання 7 споживчих товариств (Баничське, Березівське, Вольно-Слободське, Дунаєвське, Червонянське, Шалигинське та “Відродження”), одне міське споживче товариство, господарство правління райспоживспілки та два спільних підприємства (дочірнє підприємство “Кооператор", спільне підприємство “Баничський хлібозавод”).


Случайные файлы

Файл
37217.rtf
19922.rtf
43255.rtf
part 1.doc
34090.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.