Технологічний процес виготовлення палітурної кришки (38880)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Перші книжки з’явилися у 4-3 тис. До н.е. у найдавніших рабовласницьких державах – Шумері, Єгипті, Китаї, Індії.

Давні цивілізації як матеріал для книжок використовували майже все, на чому можна було писати: глиняні плитки, кору дерева, листи металу тощо. Для єгиптян основним носіємписемної ініормації був папірус – аркуш, виготовлений зі стеблин осокової рослини.

Слово “книга” походить з китайської та переклажається як “сувій”. В українську мову воно потрапило з давньотюркської та болгарської мов.

Ера друкарства почалась у 1450 році, коли німець Йоганн Гуттєнберг почав друкувати першу книгу. Це була латиномовна Біблія, яка складається з 42 рядків. Її наклад складав усього 300 примірників.

За підрахунками вчених до 1600 року у світі було надруковано всього 6078 видань. Протягом наступного століття їхня кількість подвоїлась, а через століття зросла ще на 40%. Тож на 1800 рік було видано 18646 книжок. У XIX ст. кількість друкованих книжок збільшилась удесятиро: на 1900 рік вона складала 158888 примірників. А за першу половину ХХ ст. обсяги виробництва збільшилися на 70%.

Протягом життя можна прочтати 6 – 8 тис. Книжок, якщо щоденно читати по 50 сторінок.

Найбільшою у світі книгою вважається “Суперкнига”, видана 1976 року у США. Її розміри 2,74 на 3,07 метра,вага 252,6 кг. У книзі 300 сторінок.

У Політехнічному музеї в Москві зберігається унікальна книга поезій Т.Шевченка. Її створив український майстер Микола Сядристий. У цій книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 кв. мм. Вона зшита павутинкою, обкладинка – з пелюсток безсмертника. Причитати текстможна дише під мікроскопом.

Один компакт-диск вміщує 250 тис. Сторінок тексту. На компакт-диск площею близько 4 м можна помістити тексти всього світу.

Нині пристрій розміром з ніготь людської руки майже зберегти інформацію, рівну за обсягом 100 книгам по 500 сторінок кожна.

Поліграфія (поліграфічна промисловість, поліграфічне виробництво, поліграфічна індустрія) – це галузь виробництва, яка зайнята виготовленням різноманітної друкованої продукції з оригіналів, що надходять від видавництв або інших організацій. Вона включає в себе сукупність технічних засобів і технічних прийомів ,що використовуються для виготовлення великої кількості однакових копій(репродукцій)видавничого оригіналу.

Брошурувальні палітурні операції завершують технологічний процес виготовлення брошур, книг, журналів, та іншої поліграфічної продукції. Палітурні процеси являються завершаючими при виготовленні поліграфічної продукції.

Брошурою називається неперіодичне текстове видання, яке складається з 2 елементів: зшитого і обрізаного з трьох сторін блока та обкладинки.

Книга – це неперіодичне текстове видання, яке складається з 3 елементів: зшитого і обрізаного з трьох сторін блока, палітурної кришки, форзаца.

Весь технологічний процес брошурувально-палітурних операцій поділяється на: брошурувальні та палітурні операції.До брошурувальних операцій відноситься формування зошитів із віддрукованих аркушів та виготовлення брошурного або книжкового блоку, а також заключної операції з’єднання блоку з обкладинкою.До палітурних процесів відноситься операції по обробці корінця блоку, виготовленню та оздобленню палітурної кришки та з’єднання блоку з палітурною кришкою.


1. Характеристика видання


1) Назва – Вік елегантності

2) Вид комплектування – вкладкою

3) Вид скріплення – дротом (внакидку)

4) Вид криття – внакидку

5) Тираж – 50 000


2. Технологічний процес виготовлення даного видання


  1. Зштовхування та розрізка сторінок-відбитків тексту.

Операція зштовхування складається з утворення повітряного прошарку між аркушами та вирівнюванням всіх аркушів по вірним сторонам. Повітряний прошарок зменшує сили тертя між аркушами і це дозволяє листам вільно зштовхуватись. Моя брошура зштовхувалась: пачку віддрукованих листів клали на стіл, потім брали за нижній лівий край і верхній правий кути і поворотом кистей руки злегка згинали листи всередину і припіднімають пачку, одночасно повертають кисть руки в іншому напрямку. Це повторюють декілька раз. А потім підходять до процесу зштовхування. Для цього беруть пачку за середини коротких сторін, ставлять її вертикально і злегка піднімають над столом на 3 – 5 см. Розтиснувши пальці рук, дають листам вільно впасти .Піднімають і опускають пачку декілька раз, добиваючись повного вирівняння листів по довгій рівній стороні. Операцію зштовхування виконує людина, яка потім буде розрізати ці аркуші, щоб потім надати йому потрібного формату.

Розрізка виконується на одножевій різальній машині. Вона призначена для різки і підрізки аркушів паперу в стопі. Розрізці підлягають листи віддрукованого тексту при розділенні їх на листи для фальцювання і листи з віддрукованими ілюстраціями, обкладинки, форзаци і т.д. Ріжуть також аркуші більшого формату на меньші формати. Брак при розрізці недопустимий. Особливо важливо, щоб розрізка була виконана точно. Якість розрізки залежить від якості зштовхування.

Фактори, які впливають на якість зштовхування

1. Формат паперових аркушів. Аркуші великого формату зштовхувати важче.

2. Вага одного метра кубічного (1м2) паперу. Чим більше вага, тим зштовхувати легше.

3. Гладкість паперу. Гладкий папір зштовхувати легше, тому що сила тертя між аркушами менша.

4. Наявність або відсутність статичної електрики. Статична електрика перешкоджає утворенню повітряного шару та зштовхуванню.

5. На якість зштовхування впливає вологість паперу. При низькій або вологості в папері утворюється статична електрика, а при підвищеній вологості папір важкий і м’який.


3. Фальцування зошитів


Фальцуванням називається технологічний процес, при якому аркуші складаються в зошити, в яких колон цифри ідуть по порядку.

Фальцування виконується як вручну так і на машині. В залежності від числа згинів і їх розташування один відносно другого фальцовка акушів може бути декількох видів. По числу згинів фальцовка буває в один, два, три, чотири згина. А по розташуванню згинів в зошиті відносно другого фольцу може бути перпендикулярні, паралельні та комбіновані. При паралельному фальцуванні кожен згин паралельний наступному. При перпендикулярному фальцуванні кожен наступний згин перпендикулярний наступному. При комбінованому фальцуванні в зошиті розташовуються по відношенню один до одного як паралельно, так і перпендикулярно.

Моя брошура виконана в три перпендикулярних згини.

1. Підготовка аркушів до фальцування.

Аркуші для фальцування приходять на робоче місце в виді стоп,складених на платформу. В стопу кладеться паспорт з показаною сігнатурою, назвою видання, призвищем різальщика та кількість аркушів. Спочатку фальцують один аркуш, перевіряючи співвідношення спуску даному варіанту фальцовки: в сфальцованому зошиті повинна бути послідовна нумерація сторінок. Одночасно намічають орієнтири для наводки змішання ліній тексту на лівій та правій сторінках аркуша. Потім кладуть на верстак пачку аркушів висотою 4 – 6 см і шляхом пересипки перевіряють по сігнатурі, чи немає в пачці перевернутих листів другого номера або назви. Таку перевірку роблять кожен раз, коли беруть нову пачку.

2. Організація робочого місця.

Фалцувальник працює, сидячи за верстаком. Висота верстака та стульчика повинна відповідати росту працівника. При цьому лікті фальцувальника повинні розташовуватись на рівні верстака, а ноги мають упор. Робоча поза фальцувальника повинна бути зручною. Необхідно, щоб робоче місце фальцувальника було добре освітлене, при цьому світло повинно падати з лівої сторони, щоб тінь аркуша не заважала правильній наводці на текст. При штучному освітленні крім загального на робочому місці фальцувальника повинно бути місцеве освітлення.

3. Фальцування аркушів в три перпендикулярних згини.

Аркуші кладуть на верстак так, щоб сігнатура з зірочкою знаходиться в правому нижньому куту перші два згини роблять так, як при двозгибному фальцуванні. Після прогладження другого згину аркуш піднімають, одночасно перегинаючи його наліво. Вказівним пальцем правої руки натягують на корінцеві петлі зошита. Потім пальцем лівої руки затискають кути аркушів в місце наводки, кладуть нижнім полем до себе і прогладжують третій згин рухом зверху вниз. Отриманий зошит кладуть вліво.


4. Комплектування блоків вкладкою


Комплектування – це складання зошитів в такому порядку, щоб колон цифра йшла по порядку. Існує два види комплектування: (1) Вкладкою (2). Підбіркою.

При комплектуванні вкладкою, зошити вкладаються один в один та в обкладинку.

При комплектуванні підбіркою, зошити підбираються один до одного в послідовному порядку.

Моя брошура комплектувалась вкладкою.

Цей спосіб комплектування широко використовується при виготовленні малообємних видань, простих за конструкцією, книжково – журнальних видань з коротким строком служби, які містять у залежності від маси паперу не більше 64 – 80 сторінок.

1. Комплектування брошури вручну.

Вручну комплектування застосовується дуже рідко. При комплектовці вкладкою пачки зошитів повинні бути розташовані на столі справа в один ряд, і середній зошит повинен лежати останнім, а зліва повинна лежати обкладинка. Зошити в пачці повинні бути розташовані корінцями вліво, а верхнім – до робітника, який виконує роботу. Перед роботою потрібно перевірити по сігнатурі правильність розташування зошитів, а по нормі подивитись чи не потрапив зошит з іншого видання. Перевіривши якість зошитів та правильно розклавши їх на робочому столі, можна приступати до роботи.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.