Порівняльна характеристика інформаційних жанрів журналістики (38773)

Посмотреть архив целиком
















Порівняльна характеристика інформаційних жанрів журналістики


Чевичка Ліза ГП-418



Замітка


1.Жанр – замітка

2. Визначення:1. Короткий запис, зроблений з метою зберегти в пам'яті якесь спостереження, думку і т. ін. // Невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі, збірнику.

3.Функції: - інформування читача у формі короткого викладу результату вивчення

- «сигналізування» про існування (або відсутність), основних рис якогось явища, події, людини, проблеми. Причому ці події, явища, проблеми, сторони особистості людини повинні виступати для аудиторії як «новина»

4. Види (класифікація за О. Тертичним): подієва, анонс, анотація, міні-рецензія, бліц-портрет, міні-огляд, міні-історія та міні-порада.

5. Основою замітки є факт (хоча в окремих журналістикознавчих школах часом факт розглядається як повноцінний жанр, що має право на існування паралельно із жанром замітки)

6. Відповідає на питання Що сталося? Де? Коли? Чому? Як? У залежності від мети виступу та обсягу інформації, якою володіє журналіст, ці питання можуть бути розташовані в якомусь іншому порядку, їх може бути більше або менше. Але в будь-якому випадку вони служать для опису того явища (події, дії, судження), яке стало відомо журналісту.

7. Будова: заголовок, підзаголовок (наявність підзаголовка залежить від манери подачі інформації у виданні), лід (перший абзац журналістського тексту, який несе в собі потужний інформаційний заряд) і основна частина (у якій повідомляються подробиці і уточнюються названі в ліді факти).

8. Обсяг невеликий (з погляду усталених у журналістиці відповідних уявлень про обсяг публікацій)

9.Особливості жанру. Замітка зазвичай повідомляє факти (достовірні відомості про події, що відбулися), може містити припущення (прогнози, гіпотези, версії), оціночну інформацію, нормативну інформацію (повідомлення про нові закони та правила), рекомендації. Стислість замітки визначається специфікою жанру і виражається у її мові: у замітці часто вживаються мовні кліше (усталені способи вираження відомостей про типові ситуації) та скорочені найменування (абревіатури). Дуже важливоюякістю замітки є її ясність, так як читачеві з невеликого за обсягом тексту необхідно віднайти адресовану йому інформацію.

10. Наявність суб’єктивної авторської думки. Зазвичай відсутня.


Звіт


1.Жанр – звіт

2.Визначення: розгорнуте інформаційне повідомлення про подію сфери слухоговоріння (конференції, засідання, симпозіуми, семінари, наради тощо), тобто про ту подію, на якій здійснюється великий обмін інформацією.

3.Функції: -точно, хоча і не вдаючись в подробиці, не коментуючи детально побачене і почуте, проінформувати читача про основні підсумки події.

4.Види:

Хронікальний інформаційний звіт - відтворює події в хронологічному порядку. Журналіст докладно відображає те, що відбувається, нічого не коментуючи. Однак його позиція може виражатися в акцентуванні уваги на певних деталях, наприклад, доповіді деяких осіб можуть бути більш деталізовані.

Аналітичний звіт - розповідаючи про подію, журналіст повідомляє подробиці з деякими коментарями. Для цього він має право залучати додаткові відомості, факти, цифри, думки, виокремлюючи найбільш актуальні проблеми, порушені у виступах оповідачів.

Тематичний звіт - порушує хронологічний порядок події, автор вибирає доповіді, пов'язані однією-двома темами, проблемами, відмовляється від побічних деталей і приділяє увагу виступам людей, що торкнулися обраної ним теми.

5.Основою звіту виступають події, що відбуваються у формі обміну інформацією. Це - різноманітні конференції, засідання, симпозіуми, семінари, наради, під час яких виробляється «продукція», що представляє собою різні плани, заяви, наміри, рішення і тощо, і що відтворює потенційний об'єкт інтересу аудиторії ЗМІ

6. Відповідає на питання Що сталося? Де? Коли? Чому? Як?, як і замітка, але ці питання найчастіше доповнюють ще додаткові, наприклад, За участь кого? З якими результатами? тощо.

7. Будова. Звіт вирізняється послідовністю своєї побудови, тому в ньому відповідно виділяють зачин, в якому повідомляється про подію, основну частину, в якій розкриваються деталі розгортання події, і висновки.

8. Обсяг може бути різноманітним

9.Особливості жанру. У звіті повинні бути викладені основні теми, положення та ідеї доповідей, промов, виступів осіб, які приймають участь в обговоренні. Як деталі виступають окремі репліки, реакції слухачів на виступ (оплески, дискусія тощо). Звіту властива гранична документальність і близькість до слів, що говорять, а також певна сухість складу. Одна з головних вимог до автора звіту - точність передачі суті висловлювань. Журналіст може використовувати як пряму мову, цитати, непряму мова, так і на основі отриманих з доповіді відомостей написати текст. Мова і стиль звіту - офіційно-ділові.

10. Наявність суб’єктивної авторської думки. Авторська думка може бути помітною зокрема в аналітичному звіті, в якому журналіст повідомляє подробиці з деякими коментарями



Інтерв’ю


1.Жанр – інтерв’ю

2. Визначення: це бесіда, вибудована за певним планом через безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом з обов'язковою фіксацією відповідей.

3.Функції: - довести до відома читачів думку компетентної особи про певну подію.

- розповісти про співрозмовника, створити його психологічний портрет.

4. Види інтерв’ю по А.А. Грабельнікову:

Інтерв'ю-діалог - бесіда у формі запитань і відповідей. Найпоширеніший вид. Журналіст, поряд з основними питаннями, задає співрозмовникові уточнюючі, отримує інформацію про значимий факт.

Інтерв'ю-монолог - виглядає у формі відповіді інтерв'юйованого, на запитання кореспондента, поставлене на початку тексту.

Інтерв'ю-портрет - на перший план виходить створення портрета інтерв'юйованого. У тексті з'являються елементи біографії, присутні думки героя з різних тем. Автор, за допомогою різноманітних питань, розкриває особистість людини.

Інтерв'ю-бесіда - журналіст веде розмову з людиною на рівних. Предмет розмови - проблемна актуальна ситуація, вихід з якої слід знайти в процесі розмови. Журналіст не тільки отримує від співрозмовника інформацію, а й сам висловлює свою думку. Можливий суперечка. Зворотні питання.

Колективне інтерв'ю - уявлення про думку кількох людей з тих чи інших питань.

Анкета - масовий вид інтерв'ю, заочна бесіда. Питання задаються на газетному аркуші, автор вивчає відповіді, що надійшли до редакції, і пише текст. Іноді у виданні існує рубрика «Анкета», в якій герой відповідає на стандартний набір питань.

Бліц-опитування - метою є отримання думок людей різного соціального статусу з одного актуального питання.

5. Основою інтерв’ю є розмова журналіста з однією людиною чи кількома людьми з якого-небудь суспільно значимого приводу

6. Відповідає на питання. Інтерв'ю вийде інформаційним, якщо й у відповідях його співрозмовника акцент буде зроблено на питаннях: що? де? коли? Якщо ж інтерв'юер або його співрозмовник почнуть «розгортати» відповіді на питання: чому? яким чином? що це значить? тощо, то в результаті може з'явитися аналітичний матеріал.

7. Будова. Публікується зазвичай у формі питань та відповідей, але можлива монологічна форма (питання задано в ліді, весь інший текст – суцільна відповідь інтерв'юйованого) або специфічна форма подачі, наприклад, в інтерв'ю журналу «Есквайр» спеціально опущені поставлені запитання, в тексті наводяться тільки відповіді.

8. Обсяг може бути різноманітним

9.Особливість жанру - питально-відповідна форма.

10.Наявність суб’єктивної авторської думки. Позиція автора може виражатися через формулювання запитань, їх порядок.


Репортаж


1.Жанр – репортаж

2. Визначення: жанр журналістики, що дає оперативне наочне уявлення про подію через призму світогляду автора, його учасника або очевидця.

3.Функції: -проінформувати про конкретну подію - дати аудиторії можливість побачити подію, що описується, очима очевидця (репортера), тобто створити "ефект присутності".

4. Види:

Подієвий - оперативно відображає суспільно-значущу подія в хронологічній послідовності. Найпоширеніший вид.

Пізнавальний - в основі тема, яку висвітлює репортер. Це розповідь про життя робітничого колективу, наукової лабораторії тощо. Оперативність подібних матеріалів буває знижена. Поява цього виду репортажу пов'язано з певними подіями в суспільстві - пам'ятними датами тощо.

Проблемний - несе в собі елементи аналізу події, авторські узагальнення і висновки. Автор залучає додаткові відомості, цифри, документи, свідоцтва.

Репортаж з експериментом - несе в собі інтригу, тому що журналіст моделює ситуацію, яка дозволить йому дізнатися що-небудь, перевірити реакцію людей в несподіваному положенні тощо. При цьому учасники експерименту не знають, що стали об'єктом вивчення. Як правило, в експерименті журналіст «змінює професію», стає на час охоронцем, двірником. Завдання автора - наочно зафіксувати хід експерименту і його результат.

5. Основою репортажу є подія, очевидцем якої є сам репортер, який слідкує за тим, як розвивалася подія, визначає ключові моменти, фіксує поведінку людей, учасників або очевидців події.

6. Відповідає на чималу кількість питаннь, які допомагають повноцінно відтворити перебіг події та її результати.

7. Будова. Класична форма репортажу - принцип піраміди. Можна прочитати перший абзац репортажу і зрозуміти, про що йде мова, другий абзац розширює цю інформацію, робить її більш широкої, третій поглиблює і так далі.


Случайные файлы

Файл
25134-1.rtf
9436-1.rtf
143160.rtf
57186.rtf
ETIKA.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.