Цивільне право (34866)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Відкритий Міжнародний Університет

Розвитку Людини “Україна”

Хмельницька Філія









Контрольна робота з Цивільного права











2005



Зміст



1 Поняття та види угод 3

2 Об’єкти авторського права 8

3 Реєстрація походження дитини від батьків, що перебувають в шлюбі 14

Література: 17





1 Поняття та види угод



Під угодою розуміється дія громадян та юридичних осіб, спрямована на встановлення, зміну, припинення циві­льних прав або обов’язків. Для угоди характерними є такі ознаки.

1. Угодою визнається лише та дія, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків. Якщо буде встановлено, що дія була спрямована на якийсь інший результат, то така дія не буде ви­знаватися угодою. Так, якщо громадянин порушує права інших суб’єктів, то така його дія, хоча вона й створює зміну прав та обов’язків, не може вважатися угодою, оскільки фактично вона спрямована на зовсім інший результат — порушити чиєсь право. Або наприклад: особа гасить пожежу, рятує потопаючого, віддає знахідку її власникові — не правомірні дії, але й вони не є угодами, бо виникли не з метою встановлення, зміни, припинення прав або обов’язків. Такі дії називаються юридичними вчинками.

2. Угодою визнається така дія, яка не лише була спрямована на результат, а й призвела до встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов’язків. Укладаючи заповіт, спадкодавець вчиняє дію, спрямова­ну на встановлення для спадкоємців прав та обов’язків. Домовленість між наймодавцем і наймачем про підви­щення плати за користування переданим у найом май­ном встановлює зміну прав та обов’язків сторін у дого­ворі найму. Розірвання договору найму, укладеного на невизначений строк з ініціативи наймача чи наймодавця, призводить до припинення існуючих цивільних прав та обов’язків між цими суб’єктами.

3 Угодою визнається дія юридично незалежних, рів­ноправних осіб. Якщо працівник міліції вилучає у гро­мадянина автомобіль з метою переслідування правопо­рушника, то така дія не буде вважатися угодою, тому що працівник міліції реалізував свої владні повноваження. Не будуть угодами також адміністративні акти органів державного управління, які хоча і породжують цивільні правовідносини (зобов’язання про передачу будівель і споруд між державними юридичними особами), але вчиняються як власні акти суб’єктів адміністративного пра­ва. Ті особи, яким ці акти адресовані, повинні їх вико­нати незалежно від свого бажання.

Угода може призвести до встановлення цивільно-правових наслідків як безпосередньо, так і б поєднанні з іншими юридичними фактами. Прикладом безпосеред­нього породження угодою цивільних прав і обов’язків може бути договір купівлі-продажу. Сам момент укла­дання названого договору породжує обов’язок продавця передати майно у власність покупцеві, а покупець зо­бов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму, В деяких випадках укладання угоди є не­достатнім для породження прав і обов’язків Наприклад, для виникнення права на перехід спадщини недостатньо одного заповіту, потрібно ще й відкриття спадщини, що виникає в день смерті спадкодавця. В даному випадку встановлення прав і обов’язків відбувається на підставі поєднання угоди (заповіту) і події — факту смерті.

Угоди, які вчиняють громадяни і юридичні особи, є досить різноманітними, а тому вимагають певної класифі­кації. Вона може проводитись за різними критеріями: за числом сторін, волевиявлення яких необхідно для виник­нення угоди, за співвідношеннями прав та обов’язків сторін в угоді; за моментом, з яким пов’язується виникнення угоди; за значенням підстав угоди для її дійсності і т.п.

У залежності від числа сторін, волевиявлення яких потрібне для виникнення угоди, угоди поділяють на одно-, дво- та багатосторонні. Односторонньою визнається угода, для виникнення якої досить ДІЇ однієї сторони Наприклад, заповіт, акт прийняття спадщини, оголо­шення конкурсу і т.п. При цьому треба мати на увазі, що хоча угода й породжується волею однієї особи, але її правові наслідки тією чи іншою мірою зачіпають ін­тереси інших осіб. Так, заповіт може складатися для то­го, щоб позбавити спадщини тих, хто ЇЇ отримав би при відсутності заповіту. Крім того, в односторонній угоді може бути об’єднана воля кількох осіб (оголошення конкурсу).

Якщо для виникнення угоди потрібні зустрічні ДІЇ двох сторін, то це двостороння угода Двосторонньою угодою виступає договір; двостороння угода може вини­кнути лише тоді, коли зустрічні дії сторін будуть пого­джені, що означає усунення розбіжностей відносно умов угоди. Наприклад, для укладання договору купівлі-продажу потрібно погодити зустрічну волю покупця і продавця. У двосторонній угоді на боці кожної із сторін можуть виступати як по одній особі, так і по кілька осіб, але воля всіх учасників, які виступають на одній стороні угоди, повинна виражати єдину волю.

Для виникнення багатосторонньої угоди потрібне во­левиявлення трьох і більше сторін. Вони можуть бути як зустрічними (трьох- або чотирьохсторонній обмін жит­лом), так і спрямованими до однієї мети (сумісна діяль­ність). Багатосторонні угоди теж являють собою догово­ри. В багатосторонній угоді кожний з її учасників є са­мостійною стороною і виражає індивідуальну волю.

Угоди поділяються на платні й безоплатні. У платній угоді дії однієї сторони відповідає обов’язок іншої сторони вчинити зустрічну дію, пов’язану з наданням будь-якого майна. У договорі купівлі-продажу продавець передає майно (річ) у власність покупця, а останній зобо­в’язаний прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму. В деяких угодах гроші можуть слугувати не лише оплатою вартості речей, а й виконання робіт, надання послуг тощо. З іншого боку, і речі можуть пере? даватися другій стороні не за гроші, а в обмін на іншу річ, або надання послуг. У безоплатній угоді обов’язок здійснити те чи інше майнове надання покладається на одну сторону. Зустрічного майнового задоволення ця сторона не отримує. Наприклад, передача майна за дого­вором дарування. Безоплатними будуть договори: позики грошей без стягнення процентів; безоплатного користу­вання майном; доручення без зобов’язання виплати по­віреному винагороду. Безоплатними є односторонні уго­ди. Платний чи безоплатний характер угоди обумовлює­ться законом, погодженням сторін, або витікає із змісту правовідносин, породжених угодою. Договір купівлі-продажу завжди платний. Договір дарування не сумісний з оплатою. Договори схову, доручення можуть бути як платними, так і безоплатними — це залежить від домов­леності сторін.

В залежності від моменту виникнення угод, угоди по­діляються на консенсуальні й реальні. Для укладання кон­сенсуальної угоди достатньо погодження волі учасників угоди, В момент, коли узгодження воль проведено від­носно всіх суттєвих умов (а в передбачених законом ви­падках ще й належним чином оформлене), угода вважає­ться укладеною. З цього моменту у її сторін виникають відповідні права і обов’язки. Так, за договором купівлі-продажу покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього повну грошову суму. Права і обо­в’язки сторін цього договору виникають з моменту його укладання, Більшість угод є консенсуальними. Для укла­дання реальної угоди одного волевиявлення (узгодження воль) сторін недостатньо. Потрібно також вчинити фак­тичні дії (наприклад, передачу майна). Лише після вчи­нення фактичних дій угода вважається укладеною. Якщо консенсуальні угоди виконуються, то реальні — здійсню­ються. Наприклад, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або речі, визначені родовоми ознака­ми, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Права і обов’язки сторін договору позики виникають не з моменту його укладання, а з моменту передачі речі.

За значенням підстав для дійсності угоди останні по­діляються на каузальні і абстрактні. Під підставою угоди розуміють її юридичну мету. Наприклад, договір майно­вого найму дає можливість наймачеві одержати чужу річ у тимчасове користування за плату, а за договором дару­вання дарівник передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Ці угоди, а також більшість інших є каузальними, оскільки мають на меті досягнення певного правового результату. Угода, в якій відсутня мета, тобто підстава укладання, може бути визнана недійсною. Якшо, наприклад, у борговій розписці не визначено мету, тобто немає пояснення, чому А. видав розписку В., то така роз­писка не повинна мати юридичної сили. В абстрактній угоді допускається замовчування мети угоди. Прикладом абстрактної угоди може слугувати вексель. Належним чином оформлений вексель зберігає юридичну силу не­залежно від того, чи виконані ті зобов’язання у зв’язку з якими він був виданий.

У період становлення ринкових відносин все біль­шого значення набувають біржові угоди. Біржовими на­зиваються угоди, укладеш членами біржі між собою без­посередньо чи через своїх представників на біржових торгах, про взаємну передачу прав і обов’язків відносно майна, яке допущено до обігу на біржі в строки і поряд­ку, встановлені статутом біржі і правилами біржової торгівлі.

До біржових угод застосовуються загальні правила про відповідні договори (купівлі-продажу, комісії то­що). Але біржовими статутами можуть бути передба­чені й інші умови біржових угод, які складають комер­ційну таємницю сторін і не підлягають розголошенню без їх згоди.


Случайные файлы

Файл
90711.rtf
28965.rtf
ГОСТ 22783-77.doc
32447.rtf
160433.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.