Процедура санації. Ліквідаційна процедура. Мирова угода в справі про банкрутство (32905)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти України

Київський інститут бізнесу та технологій

Ніжинська філія

Кафедра _економіки та бізнесу_






Контрольна робота

З господарського законодавства

(назва дисципліни)

на тему Процедура санації. Ліквідаційна процедура.

Мирова угода в справі про банкрутство.





Студента Петрик І.А.___

Курс ІІІ__________

Група Ф-60-03-07 Б1Ф (4,6з)

Спеціальність _ фінанси____

Викладач __Луняк Є.М.____







Ніжин 2009


План


Вступ

  1. Процедура санації.

  2. Ліквідаційна процедура.

  3. Мирова угода в справі про банкрутство.

Висновок

Список використаної літератури


Вступ


До недавнього часу для більшості суб’єктів господарювання процеси банкрутства були мало відомі. Лише в період реформування економіки відчутними стали такі економічні явища, як нерентабельність, неплатоспроможність підприємств. Характерними ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію і, як наслідок, зниження обсягів виробництва; зростання заборгованості постачальникам, держбюджету та банкам; затримки з виплатою заробітної плати працівникам. Кількість таких підприємств в економіці України неухильно зростає. Причому тенденції банкрутства поширюються не лише на окремих суб’єктів господарювання, а й на цілі галузі економіки.

На сьогоднішній день для більшості українських підприємств характерним є більш або менш однакове коло проблем:

  • зміна економічного середовища, в якому вони існують;

  • втрата традиційних ринків збуту власної продукції;

  • зміна системи планування і , як результат-порушення ритмічності виробничої діяльності;

-нестабільність правового поля.

Крім того,процес приватизації також призвів до корінної зміни принципів управ ління підприємством, зачепив основи його існування. В ході приватизації держава втратила роль адміністратора, передавши її акціонерам( новим господарям) та виконавчому органу управління – правлінню на чолі з головою. Саме ж підприємство опинилося в агресивному ринковому середовищі. З одного боку, вчорашні дружні колеги по галузі перетворилися на підступних конкурентів, з іншого – на утворений ринок хлинула більш якісна та часто більш дешева продукція іноземних виробників. По суті, у багатьох підприємств, внаслідок приватизації, так і не з’явився реальний господар, зацікавлений в розвитку підприємства і в стабільній його роботі. Це далеко не повний перелік проблем, які для багатьох українських підприємств стали причиною банкрутства та ліквідації.

Щоб процеси банкрутства господарюючих суб’єктів завдавали найменшої шкоди економіці , держава повинна активно виконувати свою регулюючу роль у формуванні відносин власності. А для цього необхідно мати відповідну зважену законодавчу базу.


1. Процедура санації


Санація є системою заходів, що здійснюється під час провадження по справі про банкрутство з метою попередження визнання боржника банкрутом та його ліквідації, яка спрямована на оздоровлення фінансово-господарського положення боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування реструктуризації підприємства, боргів та капіталу і (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника( ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( далі Закону)).

Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Безпосередньо процедуру санації здійснює керуючий санацією, призначений судом, за планом санації,схваленим комітетом кредиторів та затвердженим господарським судом.

Керуючий санацією призначається судом із числа осіб,зареєстрованих як арбітражні керуючі і відомості про яких надані Вищому господарському суду України, тобто в тому ж порядку, який встановлено для призначення розпорядника майна. Певною відмінністю є лише те , що кандидатуру керуючого санацією господарському суду пропонує комітет кредиторів. За згоди комітету кредиторів та інвесторів керуючим санацією може бути призначено керівника підприємства-боржника. У цьому разі від нього не вимагається наявність ліцензії арбітражного керуючого.

З дня винесення ухвали про санацію боржника: керівник боржника ( за винятком, коли він сам і призначається керуючим санацією) відсторонюється від посади, управління боржником переходить до керуючого санацією; припиняються повноваження органів управління боржника, які протягом трьох днів зобов’язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток та штампів, матеріальних та інших цінностей; арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі ,якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Керуючий санацією має право:

  • розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбаченим цим Законом;

  • укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди;

  • подавати заяви про визнання угод, укладених боржником,недійсними.

З початком процедури відновлення платоспроможності боржника керуючий санацією отримує право звернутися до господарського суду із заявою про визнання окремих угод боржника недійсними. Його заява про визнання угоди недійсною задовольняється судом за умови, якщо її укладено із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки, а також коли угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншим або пов’язана з виплатою ( видачею) частки (паю) в майні боржника у зв’язку з його виходом зі складу учасників боржника. Аналогічні положення встановлені і для деяких інших угод. Крім цього, керуючий санацією протягом трьох місяців з дня початку процедури санації має право відмовитися від виконання договорів боржника,укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо виконання договору завдає збитків боржнику, порівняно з аналогічними договорами,що укладаються за тих же умов, або він має довгостроковий характер, або виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника ( ст.17 Закону).

Основними завданнями, що вирішуються у процедурі санації боржника, є розробка керуючим санацією плану відновлення платоспроможності боржника, схвалення його комітетом кредиторів, виконання заходів плану санації та проведення розрахунків з кредиторами. У разі залучення до санації боржника інвесторів, план відновлення платоспроможності боржника розробляється за їх участю. У тому випадку, коли боржником є підприємство, де частка держави в майні підприємства становить понад п’ятдесят відсотків, план санації узгоджується додатково з органом, уповноваженим управляти державним майном.

План санації боржника повинен передбачати заходи по відновленню платоспроможності боржника, умови участі інвесторів( за їх наявності) в повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення на них боргу( частини боргу), строку та черговості виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов’язань ( ст.18 Закону), строку відновлення платоспроможності боржника.

Закон дає орієнтовний перелік заходів, які може застосовувати керуючий санацією для відновлення платоспроможності боржника. Ними можуть бути:( ст.18, п.2 Закону)

  • реструктуризація підприємства;

  • перепрофілювання виробництва;

  • закриття нерентабельних виробництв;

  • відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення(списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;

  • ліквідація дебіторської заборгованості;

  • реструктуризація активів боржника ;

  • продаж частини майна боржника;

  • зобов’язання інвестора про погашення боргу ( частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу ( частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;

  • виконання зобов’язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;

  • продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу ( для недержавних підприємств);

  • одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника;

  • звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності – за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети.

Комітет кредиторів за результатами розгляду плану санації може схвалити його і подати на затвердження господарському суду, або відхилити і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і ліквідаційної процедури, або відхилити план санації і звернутися до суду з клопотанням про призначення нового керуючого санацією. В останньому випадку на розробку нового плану санації відводиться вже не три, а один місяць з дня прийняття рішення про відхилення попереднього плану санації.

За результатами виконання плану відновлення платоспроможності боржника складається і подається на розгляд зборів кредиторів звіт керуючого санацією. Звіт керуючого санацією ( за ст.21 Закону) має містити:

  • баланс боржника на останню звітну дату;

  • рахунок прибутків і збитків боржника;

  • відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника;


Случайные файлы

Файл
29330.rtf
99279.rtf
122084.doc
36021.rtf
24324.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.