Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ (31197)

Посмотреть архив целиком

Контрольна робота з

Адміністративного права України


  1. Поняття та види державних службовців.

  2. Управління в сфері іноземних справ.


  1. Поняття та види державних службовців.

Якщо виконавча влада знаходить свій вияв у державному управлінні, а державне управління реалізується через функціонування у кожній з його сфер спеціально з метою утворених на те державних органів, то діяльність кожного окремо взятого органу державного управління обєктивується, проявляється в реальних умовах і конкретних життєвих обставинах, у діях його повноважних представників — дер­жавних службовців.

Особи-службовці є кадровим складом (або особовим складом, чи персоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державного органу, вони фактич­но перебувають на службі у держави і виконують її завдан­ня та функції- Саме вони є останньою ланкою державного управлінського механізму, через яку реалізується виконав­ча влада, втілюються в життя державні вимоги та управлін­ські рішення. Від того, як вони розуміють і виконують свою роботу, наскільки точно і правильно діють, залежить ефективність функціонування органу управління і всієї системи виконавчої влади.

Отже, держава набуває реальності та сили завдяки пер­соналу, кадровому складу своїх органів, а завдання і функ­ції держави стають за умови практичної реалізації зав­даннями і функціями контингенту державних службовців. Інститут державної служби продовжує і завершує організа­ційне оформлення державного механізму, а найголовніше — робить цей механізм здатним практично вирішувати будь-які питання галузі державного управління.

Організуючи й формуючи свою державну службу, дер­жава насамперед використовує правовий інструментарій. За допомогою юридичних норм здійснюється як організа­ція державної служби, так і регламентація практичної ді­яльності державних службовців щодо реалізації наданих їм повноважень. Це, зокрема, встановлення посадових най­менувань, визначення повноважень відповідно до посади, вироблення правил вступу на державну службу, прохо­дження служби та просування по ній, укладання докумен­тів і порядок роботи з ними, прийом громадян І розгляд їх звернень, застосування заходів заохочення і відповідаль­ності, припинення службових відносин тощо.

Основним нормативним документом, що регламентує питання державної служби в Україні, є Закон "Про дер­жавну службу" від 16 грудня 1993 р. Стаття 1 Закону "Дер­жавна служба і державні службовці" визначає, що держав­на служба — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті, щодо практич­ного виконання завдань і функцій держави, за що їм ви­плачується заробітна платня із державного бюджету. Закон визначив поняття "посади" і "посадові особи".

Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними ак­тами коло службових повноважень.

Посадовими особами вважаються керівники та заступни­ки керівників державних органів та їх апарату, інші дер­жавні службовці, на яких законами або іншими норматив­ними актами покладено здійснення організаційно-розпо­рядчих та консультативно-дорадчих функцій0.

Посади державних службовців класифікуються за кате­горіями та рангами. Основними критеріями класифікації посад державних службовців є: організаційно-правовий рі­вень органу, який приймає їх на роботу; обсяг і характер компетенції на конкретній посаді; роль і місце посади в структурі державного органу.

Усього встановлено 7 категорій і 15 рангів. Кожній із 7 категорій відповідає 3 ранги. Отже, державному службов­цю присвоюється один із трьох рангів, що відповідає кате­горії, під яку підпадає та чи інша посада.

Встановлені такі категорії та ранги.

Перша категорія (3, 2, І ранги):

посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України;

голів Інших центральних органів державної виконав­чої влади при Кабінеті Міністрів України;

Постійного Представника Президента України в Рес­публіці Крим;

голів держадміністрацій в областях, містах Києві та Севастополі;

перших заступників міністрів, перших заступників го­лів державних комітетів, що входять до складу Уряду;

керівників Адміністрації Президента України;

Секретаріату Верховної Ради України та інші, прирів­няні до них посади.

Друга категорія (5, 4, 3 ранги):

посади заступників керівника Адміністрації Прези­дента України;

заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України;

заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України;

керівників структурних підрозділів Секретаріату Вер­ховної Ради України;

секретаріатів постійних комісій Верховної Ради Ук­раїни, Адміністрації Президента України, апарату Кабіне­ту Міністрів України;

радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;

заступників міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду;

перших заступників, заступників голів комітетів та ін­ших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України;

першого заступника Постійного Представника Пре­зидента України в Республіці Крим;

перших заступників глав обласних Київської та Се­вастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади.

Третя категорія (7, 6, 5 ранги):

посади заступників керівників структурних підрозді­лів, завідувачів секторами, головних спеціалістів, експер­тів, консультантів Адміністрації Президента України, Сек­ретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Мі­ністрів України;

заступників Постійного Представника Президента України в Республіці Крим;

заступників глав обласних. Київської та Севастополь­ської міських державних адміністрацій;

глав держадміністрацій в районах, районах міст Києва та Севастополя;

начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів державної вико­навчої влади та інші, прирівняні до них посади.

Четверта категорія (9, 8, 7 ранги):

посади спеціалістів Адміністрації Президента Украї­ни, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабіне­ту Міністрів України;

заступників начальників управлінь, самостійних відді­лів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади;

керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київ­ської та Севастопольської міських державних адміністра­цій та інші, прирівняні до них посади.

П'ята категорія (11, 10, 9 ранги):

посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади;

заступників голів держадміністрацій у районах, райо­нах міст Києва та Севастополя;

заступників керівників управлінь, відділів, служб об­ласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

спеціалісти апарату цих адміністрацій та інші, прирів­няні до них посади.

Шоста категорія (13, 12, 11 ранги):

посади керівників управлінь, відділів, служб район­них, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;

спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київ­ської та Севастопольської міських державних адміністра­цій та інші прирівняні до них посади.

Сьома категорія (15, 14, 13 ранги):

посади спеціалістів районних, районних у містах Киє­ві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів та інші прирівняні до них посади0.

Ранг службовцю присвоюється відповідно до очолюва­ної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України. Ранги, які відпові­дають посадам другої категорії, присвоюються Кабінетом Міністрів України. Ранги, які відповідають посадам третьої — сьомої категорій, присвоюються керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.

При прийнятті на державну службу службовцю присво­юється ранг у межах відповідної категорії посад.

Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межа­ми відповідної категорії посад. Державний службовець мо­же бути позбавлений рангу лише за вироком суду. Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої кате­горії або залишив державну службу, на яку потім повер­нувся, за ним зберігається присвоєний ранг.

2. Управління в сфері іноземних справ.

Конституція України (ст. 18) відзначає, що зовнішньо­політична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами між­народного співтовариства за загальновизнаними принци­пами і нормами міжнародного права.

Відповідно до конституційних норм визначення засад зовнішньої політики є компетенція Верховної Ради Украї­ни (ст. 85), а керівництво зовнішньополітичною діяльніс­тю держави здійснює Президент України. Він же представ­ляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших дер­жавах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і від­кличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (ст. 106).


Случайные файлы

Файл
55782.rtf
148295.rtf
141107.rtf
139138.rtf
121549.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.