Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці (29753)

Посмотреть архив целиком








Контрольна робота


з дисципліни: Правова статистика


Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці


Зміст


1. Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці

2. Визначте об’єкт спостереження, одиницю спостереження і одиницю сукупності при переписі населення

Практичне завдання

Список літератури



1. Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці


Перший етап статистичного дослідження — статистичне спостереження. Воно являє собою планомірне, науково обґрунтоване збирання даних про різноманітні явища і процеси життя суспільства.

Статистичне спостереження (збирання інформації) — складний і трудомісткий процес, що виконується силами багатьох працівників, під час якого формуються вихідні статистичні матеріали.

Будь-яке юридично-статистичне дослідження починається з:

- одержання вихідної інформації, тобто урахування кількості злочинів, правопорушень, цивільних суперечок, судових рішень, видів покарання та інших юридично значущих фактів;

- узагальнення врахованих фактів у відповідну суму, масив, сукупність.

Це єдиний процес обліку та звітності. Спочатку враховуються цивільні або кримінальні справи, звинувачувані або відповідачі за якимись важливими ознаками, а потім отримані факти відбиваються в різних формах звітності. Зміст обліку та звітності визначається цілями і завданнями спостереження.

Загалом, мета статистичного спостереження — зібрати якісний матеріал на основі чіткого визначення ознак досліджуваного явища для формування правильних, достовірних висновків щодо цього явища.

Мета визначається із завдання статистичного дослідження.

Завдання статистичного спостереження — забезпечити своєчасне і повне збирання достовірних об’єктивних даних, необхідних для оперативного керівництва і різних соціально-економічних досліджень.

Для забезпечення виконання завдань статистичного спостереження необхідно дотримуватись таких вимог:

- статистичні дані повинні бути повними, тобто охоплювати одиниці сукупності, їхні істотні властивості, ознаки, зв’язки за якомога триваліший період;

- статистичні дані мають бути достовірними, об’єктивними (мається на увазі їх арифметична вимірювальна точність і відповідність об’єктивній дійсності);

- статистичні дані повинні бути зіставними, порівнянними, що дає можливість їх узагальнити і порівняти з попереднім періодом і в територіальному аспекті;

- статистичні дані мають забезпечувати своєчасність інформації.

Своєчасність інформації прямо пропорційна її ефективності. Якщо дані отримано своєчасно, то можна використати їх для оперативного керівництва і контролю.

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим, чітко організованим.

З погляду організації статистичне спостереження має дві форми: звітність і спеціально організовані спостереження.

Звітністю називається така форма спостереження, при якій кожна установа, підприємство, організація в суворо встановлені терміни за єдиними бланками подають своєму вищому органу й органу державної статистики документально підтверджені дані про результати роботи. Звітність складається на основі даних первинного обліку. Це головне джерело статистичної інформації в нашій країні. Зміст, форма і термін подання встановлюються Державним комітетом статистики України. Кожна установа, підприємство має суворо визначений перелік звітів (табель звітності). Форма звітності містить такі реквізити: назва, дата, номер форми, адреса, за якою подається звіт, період, за який складається звіт, або дата, до якої віднесені дані, термін подачі звітності, назва й адреса установи, що подає звіт, посада особи, яка підписала його.

За термінами подання звітність поділяється на поточну (щомісячну, квартальну, піврічну) і річну. Крім того, вона буває типовою і спеціалізованою. Типова звітність має єдину форму та зміст показників для всіх установ і підприємств країни (кількість працюючих). Спеціалізована звітність враховує специфіку галузі. Статистична звітність охоплює усі види діяльності судових органів різних інстанцій, інших органів юстиції, органів МВС України, прокуратури. Держкомстат України умовно поділяє статистичні дані на три частини:

- відомості про кількість зареєстрованих злочинів;

- відомості про кількість і склад злочинів;

- відомості про збитки від злочинів.

За деякими показниками у статистичній звітності органів внутрішніх справ передбачені відомості про потерпілих. Кількість осіб, притягнутих до суду та засуджених, відображається у звітності органів юстиції.

Аналіз рівнів злочинності базується на даних про чисельність зареєстрованих злочинів і кількість виявлених осіб, що скоїли злочини (ф. № 1-Г; 1-А-МВС). Окрім злочинів, зареєстрованих органами внутрішніх справ, суди порушують справи приватного звинувачення за скаргами потерпілих (справи, які не вимагають попереднього розслідування). До злочинів приватного звинувачення належать: умисне нанесення легких чи тяжких тілесних ушкоджень — побої і мордування; наклеп; образа.

Відомості про кількість та склад засуджених за злочини містяться у статистичній звітності Міністерства юстиції (ф. № 11).

Аналізуючи стан злочинності слід мати на увазі, що кількість злочинів, наведених у статистичній звітності правоохоронних органів, відображає рівень злочинності без урахування латентної злочинності (невиявленої і незареєстрованої). Латентність притаманна практично всім категоріям злочинів. Найменша латентність властива вбивствам, тяжким тілесним ушкодженням, порушенням правил безпеки руху транспорту, що призводить до смерті потерпілого, найбільша — хабарництву, обману покупців та замовників, порушенням правил торгівлі, спекуляції та іншим злочинам. В інструкційних документах з обліку злочинців і засуджених встановлено таке правило: при сукупності злочинів із усіх учинених однією особою (чи групою осіб) у статистичній звітності відбивається тільки один найсерйозніший злочин. При співучасті кількох осіб у скоєнні злочинів кількість виявлених злочинців може виявитись більшою, ніж число зареєстрованих злочинів.

Статистичні дані про осіб, що скоїли злочини, містяться у звітності органів внутрішніх справ (ф. № 2), про засуджених — у звітності органів юстиції (ф. № 11), які дають можливість досліджувати соціально-демографічний склад злочинців за статтю, віком, соціальною групою та ін., а також за обставинами злочину.

У переліку соціально небезпечних явищ, які сприяють скоєнню злочинів, пріоритетними є пияцтво та наркоманія. Інформацію про їх вплив на рівень злочинності можна отримати зі звітності органів внутрішніх справ про осіб, які вчинили злочини (ф. № 2), про результати боротьби проти пияцтва, алкоголізму та самогоноваріння (ф. № 9), про результати боротьби з розкраданням, незаконним виготовленням та поширенням наркотичних та сильнодіючих засобів (ф. № 360), а також зі звітності органів юстиції про склад засуджених (ф. № 11).

Як правило, чим більший період охоплює звітність, тим більшу кількість показників вона містить. Природно, звітність періодично змінюється, удосконалюється і спрощується. Але не всі суспільні явища можна охопити звітністю (структура прибутків населення, витрати населення, ціни на ринку сільськогосподарської продукції, особливості детермінації окремих видів злочинів тощо). У таких випадках статистика використовує спеціально організовані статистичні спостереження — реєстрацію фактів з метою одержання показників, характеристик явищ, не охоплених офіційною статистичною звітністю. Наприклад, при вивченні злочинності та її причин у регіоні може виникнути необхідність з’ясувати ступінь довіри й ставлення населення до правоохоронних органів або характер опори правоохоронних органів на допомогу населення; при вивченні особистості злочинців може виникнути необхідність глибше вивчити їхню правосвідомість, інтереси, ціннісні орієнтації тощо. Цю інформацію одержують при спеціальному вивченні всіх документів, проводять опитування людей, причетних до цього, правопорушників, потерпілих та ін.

Будь-яке статистичне спостереження обмежене в часі й просторі. У зв’язку з обмеженням у часі спостереження поділяються на поточні, періодичні й одноразові.

Поточне спостереження — це постійна реєстрація фактів у міру їх виникнення (наприклад облік природного руху населення, зареєстрованих злочинів, явки на роботу тощо).

Періодичне спостереження — це реєстрація фактів через які-небудь рівні проміжки часу, наприклад перепис населення.

Одноразове спостереження проводиться епізодично, коли виникає потреба (характеристика злочинів, скоєних підлітками).

Залежно від охоплення одиниць сукупності спостереження поділяються на суцільні і несуцільні. Суцільне спостереження охоплює всі без винятку одиниці сукупності (звіти підприємств, установ про результати роботи, перепис населення). Несуцільне спостереження вивчає частину одиниць досліджуваної сукупності. Воно здійснюється у таких видах:

- спостереження основного масиву охоплює переважну частину сукупності;

- монографічне — ретельний опис, вивчення окремих типових елементів сукупності (наприклад, детальне вивчення діяльності всіх підрозділів органів внутрішніх справ якогось району з метою поширення його досвіду на інші органи внутрішніх справ країни);

- вибіркове спостереження — вивченню піддається певна кількість випадково відібраних одиниць сукупності з метою одержати характеристику сукупності загалом. Це найпоширеніший вид несу цільного спостереження, яке дає досить точні результати.


Случайные файлы

Файл
60309.rtf
57325.rtf
59124.rtf
72.rtf
128031.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.