Захист капіталів банків від недобросовісних зайомників, кредиторів і конкурентів (27930)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Європейський університет

Юридичний факультет















Контрольна робота

з Актуальних проблем захисту суб’єктів господарювання



Захист капіталів банків від недобросовісних зайомників, кредиторів і конкурентів























Київ 2008



Зміст



Вступ

1 Загальні питання забезпечення фінансової безпеки держави

2 Значення банківської системи в забезпечення фінансової безпеки держави

3 Поняття банківскього капіталу

4 Захист стабільності формування банківського капіталу банків

5 Проблема внутрішніх та зовнішніх загроз для банківської системі України

6 Іноземний банківський капітал: конкуренція та можливі наслідки

Загальні висновки

Використана література

Додаток А





Вступ



Попередження небезпек, ризиків, викликів і загроз державі як суспільно-політичній інституції та мінімізація їхніх рівнів до бажаних умов безпеки існування і стратегічного розвитку суспільства, народу, нації, людини і громадянина у сучасній демократичній державі передбачає узгоджене функціонування складових елементів системи забезпечення безпеки: військово-політичних, економічних, соціальних, ідеологічних, інформаційних, психологічних, науково-технічних, соціокультурних, правових, правоохоронних та інших механізмів. Перелічені елементи складають таке поняття як „система забезпечення національної безпеки”. Необхідно зазначити, що поняття „національна безпека”, як і „система забезпечення національної безпеки” мають не лише загальні характерні для багатьох держав риси, особливості побудови та вдосконалення. Вони є багатоаспектними і мають поряд із загальними унікальні, специфічні лише окремим суспільствам риси. У даному випадку має місце унікальність розвитку систем безпеки на пострадянському просторі, в якому Україна не є винятком і посідає чільне місце.

Загальновідомо, що атрибутом могутності держави є самодостатня система національної безпеки. Слід відразу ж зазначити, що дана система включає найбільш важливі складові: 1) безпека людини і громадянина; 2) безпека соціуму; а також 3) безпека держави. Саме цей триєдиний організм утворює національну безпеку в сучасному її розумінні. Тому всяка спроба підмінити національну безпеку не то виключно державною, не то безпекою особистості є за своєю суттю вихолощеним смислом.

Національна безпека за своєю природою утворює дуалістичну систему, репрезентовану державною і недержавною підсистемами забезпечення безпеки. Механізм функціонування міжоб’єктової системи безпеки суб’єктів господарювання недержавної сфери утворює відповідну систему взаємодії з усіма державними структурами, що мають відношення до вирішення більш широкої проблеми – національної безпеки України. Діяльність зазначеної міжоб’єктової системи безпеки реалізується в межах спільних з урядом України програм, які охоплюють, у тому числі, загальнонаціональні програмні напрямки забезпечення безпеки з забезпечення захисту капіталів банків від недобросовісних зайомників, кредиторів і конкурентів.

Розглянемо останнє питання в цієї роботі.





1 Загальні питання забезпечення фінансової безпеки держави



На фінансах базується економіка будь-якої країни, фінанси — “кров” економічної системи держави. Проблема належної підтримки фінансової безпеки держави є найактуальнішою, оскільки зачіпає усі галузі національного господарства, приватних підприємців, усі прошарки населення, все суспільство і державу в цілому.

На грунті концепції фінансової безпеки має бути розроблена державна стратегія фінансової безпеки, яка може бути основою опрацювання державної фінансової політики, надаючи орієнтири, визначаючи національні інтереси, цілі і пріоритети. Стратегія фінансової безпеки має також включати програму забезпечення фінансової безпеки.

Грунтуючись на Концепції національної безпеки України, структура концепції фінансової безпеки може бути такою:

основна мета підтримання фінансової безпеки держави;

принципи організації підсистеми фінансової безпеки;

основні методи забезпечення фінансової безпеки;

загрози фінансовій безпеці;

основні критерії, що мають характеризувати фінансово-кредитну сферу з точки зору підтримання її безпеки на належному рівні;

національні інтереси у фінансово-кредитній сфері;

основні напрями (пріоритети) державної політики у сфері фінансової безпеки;

система підтримання безпеки у фінансово-кредитній сфері на належному рівні.

Безпечним слід вважати такий стан фінансово-кредитної сфери, який має характеризуватися збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Тоді основна мета підвищення фінансової безпеки полягає у безперервному підтриманні саме такого стану фінансово-кредитної сфери. При цьому параметри фінансово-кредитної сфери мають бути такими, що забезпечують і внутрішню, і зовнішню збалансованість. Їх значення повинні бути достатніми для забезпечення ефективного функціонування економіки, а механізми, що використовуватимуться при цьому, здатні забезпечувати належну стійкість до дії загроз.

Основні методи забезпечення фінансової безпеки. До основних методів доцільно включити наступні: збирання і аналітичну обробку інформації про досвід і заходи з забезпечення безпеки фінансово-кредитної сфери в інших країнах, постійний моніторинг і аналіз умов, чинників, загроз та індикаторів фінансової безпеки, прогнозування умов, дії чинників та значень індикаторів у перспективі, розробку і здійснення конкретних заходів щодо підтримання фінансової безпеки на належному рівні.

Загрози фінансовій безпеці. Постійне відстеження і визначення основних загроз фінансовій безпеці значно полегшує її підтримку на належному рівні. Це надає можливість своєчасно розробляти й здійснювати практичні заходи щодо зниження негативного впливу загроз чи їх повної ліквідації. Усі загрози фінансовій безпеці можна поділити на внутрішні та зовнішні, існуючі та можливі. Критерієм поділу загроз на існуючі або можливі має бути порогове значення того чи іншого індикатора, який характеризує певну загрозу. Загрози, що уже перевищили порогові значення, слід вважати існуючими або наявними, якщо ні — можливими.

Внутрішні загрози.

1. Недосконалість і незавершеність законодавства у фінансово-кредитній сфері.

2. Відсутність достатнього золотовалютного запасу і алмазного фонду держави. 3. Низький рівень інвестиційної діяльності.

4. Неефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків.

5. Недосконала бюджетна система, низький рівень бюджетної дисципліни і надмірний дефіцит Державного бюджету.

6. Високий рівень інфляції.

7. Зростання “тіньової” економіки, посилення її криміналізації, нелегальний перетік валютних коштів за кордон.

8. Недосконалість банківської системи.

Зовнішні загрози

1. Значне від’ємне зовнішньоторговельне сальдо.

2. Залежність реформування економіки країни від отримання іноземних кредитів.

3. Зростання зовнішнього державного боргу.

4. Втручання в національну фінансово-кредитну сферу міжнародних фінансових організацій.

5. Залежність вітчизняного фінансового ринку від світового.

6. Дефіцит платіжного балансу країни.

Національні інтереси в фінансово-кредитній сфері. Визначення національних інтересів має базуватись, по-перше, на сукупності цілей соціально-економічного розвитку країни на конкретному етапі, по-друге, на існуючому стані фінансово-кредитної сфери і змісті визначених загроз у ній, по-третє, на системі визначених критеріїв стану фінансово-кредитної сфери. Виходячи з цього, основними (пріоритетними) національними інтересами в фінансово-кредитній сфері держави на сучасному етапі стабілізації та економічного зростання можуть бути:

забезпечення фінансової стабілізації в країні та подолання кризи платежів;

здійснення бюджетної реформи, зниження дефіциту Державного бюджету до 1% ВВП, систематичне виконання дохідної частини Державного бюджету, ліквідація нецільового використання бюджетних коштів;

суттєве удосконалення податкової системи і посилення її стимулюючого впливу на розвиток виробництва;

легалізація “тіньової” економіки в офіційну, ліквідація криміналізованого бізнесу і корупції;

створення достатнього золотовалютного запасу держави;

прискорення розвитку національної банківської системи;

створення ефективного фондового і страхового ринків, надійної системи довірчого управління майном.



2 Значення банківської системи в забезпечення фінансової безпеки держави



Динаміка розвитку фінансового ринку, конкуренція та співробітництво між банківськими інститутами з належною якістю фінансових послуг, визначають зрілість економічних (і особливо — грошово-кредитних) відносин. Значення банків як фінансових інститутів в економіці будь-яких країн є достатньо акцентованим: „Банки контролюють механізм виплат, обслуговують угоди, підтримують ліквідність економіки і слугують провідниками монетарної політики”1.

У Додатку А наведені показники діяльності банківської системи України. Банки експансивно пропонують і реалізують широкий диверсифікований спектр послуг. Провідні конкурентні позиції банків на фінансовому ринку зумовлюються також характером їх діяльності: „Банки виробляють унікальну продукцію — такі різноманітні фінансові технології обслуговування клієнтів (вирішення їх проблем), без яких не може обійтися жодний суб’єкт господарювання”2.


Случайные файлы

Файл
1929.rtf
136613.rtf
11884-1.rtf
158403.rtf
66243.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.