Формування та використання природоресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону (23404)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Особливості формування та використання природно-ресурсного потенціалу регіону

1.1 Загальна характеристика та особливості формування природно-ресурсного потенціалу Луганського регіону

1.2 Особливості та проблеми використання природно-ресурсного потенціалу Луганського регіону

2. Характеристика трудового потенціалу Луганського регіону

2.1 Загальна характеристика складу населення Луганської області

2.2 Загальна характеристика трудового потенціалу Луганського регіону

Висновки

Список використаної літератури




Вступ


Луганська область входить у перші чотири індустріальні регіони України. Займаючи 4,4% території держави, вона знаходиться на третьому місці по величині природно-ресурсного потенціалу, обсягу промислового виробництва і національному доходу після Донецької і Дніпропетровської областей. Природно-ресурсний потенціал регіону розрахований як сукупність річних диференціальних рент, що одержані окремими користувачами природних ресурсів конкретних територій. Оцінці піддавався земельний, водний, рекреаційний і мінеральний потенціали області й окремих її районів.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що саме природно – ресурсний і трудовий потенціал забезпечує економічний розвиток певної місцевості, а отже і цілої країни.

Об’єктом курсової роботи є природно – ресурсний та трудовий потенціал Луганського регіону.

Предметом роботи є особливості формування та використання природоресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону.

Мета роботи – вивчення та аналіз основних особливостей сформованості та використання природно-ресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону

Завданнями курсової роботи є:

  • дати загальну характеристику природно-ресурсного потенціалу Луганського регіону;

  • розглянути основні особливості формування та використання природно-ресурсного потенціалу регіону;

  • визначити особливості складу населення та трудового потенціалу Луганської області.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, кожен з яких містить два підпункти, висновків та списку використаної літератури.


1. Особливості формування та використання природно-ресурсного потенціалу регіону


1.1 Загальна характеристика та особливості формування природно-ресурсного потенціалу Луганського регіону


Зі здобуттям Україною незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів. Площа області складає 26 684 км².

Луганська область входить у перші чотири індустріальні регіони України. Займаючи 4,4% території держави, вона знаходиться на третьому місці по величині природно-ресурсного потенціалу, обсягу промислового виробництва і національному доходу після Донецької і Дніпропетровської областей. [1, с. 5]

Питома вага області у ВВП України складає 8,2%, а на душу населення у 1,5 рази вище за середню по країні. У структурі економічного потенціалу регіону провідна роль належить промисловості. У державному поділі праці область забезпечує 6,5% виробництва промислової продукції України.

Природно-ресурсний потенціал регіону розрахований як сукупність річних диференціальних рент, що одержані окремими користувачами природних ресурсів конкретних територій. Оцінці піддавався земельний, водний, рекреаційний і мінеральний потенціали області й окремих її районів.

Основу природно-ресурсного потенціалу області складають мінерально-сировинні ресурси. У їхньому складі пануюче положення займає кам'яне вугілля, запаси якого складають біля однієї третини балансових запасів усього Донецького басейну. [6, с. 84]

Поверхня області представляє собою хвильову рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка – Могила Мечетна – 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. [10, с. 74]

Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16 – 18 км.) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни. Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також дернові ґрунти. Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі урожаї вирощуваних тут сільскогосподарських культур, баштанних, овочів. Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550 мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна. Весна – сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо жарке, друга половина його – помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

Водні ресурси області формуються в основному за рахунок річкового стоку р. Сіверський Донець, який поступає з прилеглих територій і безпосередньо в межах області, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Сумарні водні ресурси складають у середньому по водності рік 5,65 кв. км, з яких 64% складає притік, 226 – місцевий стік і 10% підземні води.

В області – 123 річки, 6 із яких мають довжину більш 100 км. Головна річка – Сіверський Донець, довжина її в межах області складає 265 км, площа водозабору – 24,9 кв. км, або 93% площі області. Також є 60 озер, найбільші з них Боброве та Вовче, 60 водосховищ площа дзеркала яких складає 5,68 тис. га, 302 ставки – площа дзеркала 2,67 тис. га. Річки, озера, водосховища і ставки використовуються для промислового, комунального водопостачання, зрошення і риборозведення. [3, с. 84]

Для бальнеологічних та лікувальних цілей видобуваються бромні, хлоридно-натрієві високомінералізовані мінеральні води, які широко розповсюджені на території області у вигляді смуги шириною 60–90 км, північна межа якої проходить по лінії Троїцьке-Новопсків-Біловодськ, а південна – Лисичанськ-Луганськ.

Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-топчаково-ковильних степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише на схилах ярів, в долинах рік і в заповідниках (Стрілецький степ, Провальський степ) збереглися ділянки степової рослинності. Тут зростає більше тисячі видів різноманітних рослин. Лісів мало (біля 7% території області).Вони розміщені вподовж річок, на схилах долин, балок і ярів. Переважають ліси байрачного типу. Вони ростуть в балках і відзначаються істотною різноманітністю: серед них нараховується близько 50 порід дерев і кущів. Переважають такі породи – дуб, береза, ясен. Підлісок представлений жовтою акацією, кущами терену, бузини, шипшини. Ці види зустрічаються на узліссі та прогалинах. [5, с. 83]

За балансовою вартістю мінеральної сировини Луганщина посідає 2–3 місце в Україні (разом із Дніпропетровською областю після Донецької), але в основному це вугілля, обсяг балансових запасів якого в області сягає 14541 млн. т. Тут розвідані та експлуатуються ряд родовищ природного газу – Краснопопівське, Борівське, Капітонівське, Муратівське, Лобачівське, Кондрашівське, Вільховське, Макіївське, Зайцівське. За наявними запасами газу регіон може перейти на самозабезпечення. Крім паливних ресурсів в області є понад 120 придатних для експлуатації родовищ нерудної сировини.

Територія Луганської області входить в східну зону України. Фауна області представлена головним чином степовими і деякими лісовими тваринами, однак, дика фауна бідна. [5, с. 93]

Твариною-символом області є бабак, зокрема зображений на гербі.

Із хижаків зустрічаються: вовк, лисиця, єнотовидний собака, ласка та ін. Серед гризунів найбільше поширені: заєць, бабак, хом'як, тушканчик, кріт і т.д. Із пернатих хижаків водяться кобчики, яструби, орли-могильники. Ліс рясно заселений корисними і співучими птахами: жайворонками, перепелами, солов'ями, дятлами, стрижами, ластівками і багатьма іншими. В ріках, озерах і ставках багато різноманітної риби.


1.2 Особливості та проблеми використання природноресурсного потенціалу Луганського регіону


Стосовно запасів водних ресурсів Луганська область відноситься до недостатньо забезпечених. Водозабезпеченість території і населення області загальними водними ресурсами в 1,5–2,0 раз нижче ніж в середньому по Україні. Особливістю водного режиму річок області є нерівномірний розподіл стоку протягом року. На півночі області 60–62%, а на півдні 53–58% річного стоку формується весною, що не відповідає обсягу водоспоживання. Обсяг водовідбору більш ніж в 3 рази перевищує ресурси річкового стоку, який формується в межах області в маловодний рік, тобто водозабезпечення населення і громадського господарства орієнтоване на використання транзитного стоку. Місцеві водні ресурси не забезпечують розбавлення стічних, особливо забруднених вод, що не дає можливості підтримувати потрібний санітарно-екологічний стан річок.


Случайные файлы

Файл
58089.rtf
162861.rtf
19294.rtf
63121.rtf
103070.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.